Справа № 2 «а»-458/10

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 січня 2010 року Ленінський районний  суд м. Луганська у складі:

головуючого: судді Кравченко Н.А.

при секретарі судового засідання: Апанасовій Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної у м. Луганську ради, 3-тя особа - Управління Державного казначейства України в Луганській області про зобов’язання зробити перерахунок та стягнення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2008 рік,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1В . звернулася до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної у м. Луганську ради про зобов’язання зробити перерахунок та стягнення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2008 рік. Позовні вимоги мотивовані тим, що 07 травня 2008 року у позивачки народилася дитина – син ОСОБА_2. У зв'язку з народженням дитини відповідач, відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», сплачує їй з 30.06.2008 року допомогу по догляду за дитиною до досягнення дитиною трирічного віку. Позивачка, посилаючись на Конституції України, Закони України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», Закон України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», вважає що допомогу вона отримує не у повному обсязі.

В судове засідання позивач не з'явилися, до початку слухання справи від представника позивача за довіреністю надійшла заява в якій представник просить суд розглянути справи без його участі, підтримує позовні вимоги в повному обсязі та просить задовольнити позов.

Представники відповідачів УПСЗН Ленінської районної у м. Луганську ради в судовому засіданні заявлені вимоги не визнав, надав суду письмові заперечення на позовну заяву, просив суд відмовити позивачу в задоволенні заявлених вимог.

Представник 3-ї особа – Управління Державного казначейства України в Луганській області в судове засідання не з'явилися, до початку слухання справи подав суду письмові заперечення на позовну заяву, заявлені вимоги не визнав, просив суд відмовити позивачу в задоволенні заявлених вимог.

З’ясувавши думку сторін, дослідивши матеріали справи і оцінив наявні докази по справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що заявлені вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 07 травня 2008 року ОСОБА_1 народила дитину – син ОСОБА_2 (а.с.5). У зв'язку з народженням дитини Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної у м. Луганську ради  сплачує позивачці з 30.06.2008 року по теперішній час допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років (а.с.7, 8 ).

Відповідно до вимог статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Таким чином позивач має право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Згідно з відповіддю на звернення позивача УПСЗН Ленінської районної у м.Луганську ради №07/1501 від 19.03.2009 року (а.с.7), при виплаті допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку позиваці за 2008 рік, відповідач керувався Законом України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», п.18 Постанови Кабінету Міністрів України №1751 від 27.12.2001 року, якою затверджено Порядок призначення та виплати державної допомоги сім’ям з дітьми, п.23 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», та призначав допомогу у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї у розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 23 відсотків зазначеного прожиткового мінімуму. Допомога позивачці призначена Відповідачем з 30.06.2008 року по 07.05.2011 року у розмірі 130,00 грн. щомісячно.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.

В рішеннях Конституційного Суду України у справах №5-рп/2002 від 20.03.2002р., № 8-рп2005 від 11.10.2005р., № 7-рп2004 від 17.03.2004р., № 20-рп2004 від 01.12.2004р., № 6-рп2007 від 09.07.07р., 10-рп 2008 від 22.05.2008р. зазначалося, що для значної кількості громадян України пільги, компенсації і гарантії, право на які передбачено чинним законодавством, є додатком до основних джерел існування, необхідною складовою конституційного права на забезпечення достатнього життєвого рівня ( ст. 48 Конституції України), який не може бути нижчим від прожиткового мінімуму, встановленого законом (ст. 46 Конституції), то звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття законів або внесення змін до чинних законів за ст. 22 Конституції України не допускається.

З моменту прийняття КМУ Постанови №1751 від 27.12.2001 року розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку встановлений як величина кратна у відсотковому визначенні відносно до розміру прожиткового мінімуму, що встановлюється Законами України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік, тоді як Закон «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» встановлює розмір щорічної допомоги у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, визначеному Законом на час здійснення виплати. До того ж Верховною Радою України неодноразово змінювався розмір прожиткового мінімуму, щорічно затверджувався Державний Бюджет України.

Оскільки ні Верховною Радою України, ні Кабінетом Міністрів України в наступному будь-яких рішень щодо належного врегулювання цих питань не приймали, то виходячи з загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами при вирішенні даного спору, також з огляду на приписи ч.4 ст.9 КАС України, суд вважає, що при встановленні належного розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку на відповідний рік - підлягають застосуванню норма ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та Закону України «Про Державний бюджет України» про встановлення розміру прожиткового мінімуму на 2008 роки, а не постанови КМУ.

Частиною 2 ст. 9 КАС України визначено, що у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Статтею 58 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" від 28.12.2007 р. №107-VI затверджено на 2008 рік прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для осіб які втратили працездатність з 01.01.2008 р. – 470,00 грн., з 01.04.2008 р. – 481,00 грн., з 01.07.2008р. – 482,00 грн., з 01.10.2008 року  – 498,00 грн.

Рішенням Конституційного суду України № 6-рп /2007 від 09.07.2007р. визнані такими, що не відповідають Конституції України норми статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» про призупинення дії статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», тобто у частині обмеження розміру допомоги.

Рішення Конституційного суду України про визнання такими, що не відповідають Конституції України норм Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» не було.

Відповідно до ст.8 КАС України при вирішенні справи суд керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини, оскільки згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень й практики Європейського Суду з прав людини» рішення Європейського Суду є джерелом права для України та підлягають обов'язковому виконанню судами України при розгляді справ.

Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» визначено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Законом Кабінету міністрів надано право провадити лише роз'яснення порядку застосування законів, але не зменшення розмірів виплат та встановлення їх у сумі, яка не відповідає Закону.

Посилання на Бюджетний кодекс, які визначають видатки в межах Законів «Про державний бюджет» суд вважає безпідставним, оскільки останнім передбачено лише видатки в межах кошторисів, що не забороняє проводити нарахування допомоги на підставі Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».

Викладена вище думка суду також ґрунтується на аналізі згаданих рішень Конституційного Суду України, рішень Європейського суду з прав людини.

На підставі викладеного, суд вважає, що заявлені вимоги позивачки не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.158-167 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст.8, 22, 113, 129 Конституції України, ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», п.23, п. 58 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" від 28.12.2007 р. №107-VI, Рішеннями Конституційного Суду України у справах №5-рп/2002 від 20.03.2002р., № 8-рп2005 від 11.10.2005р., № 7-рп2004 від 17.03.2004р., № 20-рп2004 від 01.12.2004р., № 6-рп2007 від 09.07.07р., 10-рп 2008 від 22.05.2008р., ст.17 Закону України «Про виконання рішень й практики Європейського Суду з прав людини», суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної у м. Луганську ради, 3-тя особа – Управління Державного казначейства України в Луганській області про зобов’язання зробити перерахунок та стягнення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2008 рік, – відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження  постанови суду  першої інстанції  подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

СУДДЯ                                 Н.О. Кравченко