Справа № 2-а-169/2010

______2010 рік

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

      09 лютого 2010 року        Слов`яносербський районний суд в складі:

      головуючого  судді                                      Кобзій Т.І.

      при секретарі                                                Мінка Н.О.,    

      розглянувши у  письмовому провадженні в залі суду в сел. Слов`яносербськ адміністративну справу за адміністративним позовом  ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в  Слов ` яносербському районі   Луганської області про оскарження дій суб’єкта владних повноважень,

ВСТАНОВИВ:

19 січня 2010 року  позивач   ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача - Управління Пенсійного фонду України в Слов ` яносербському районі Луганської області, посилаючись на ту обставину, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інвалідом 3 групи від захворювання, пов’язаного з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та має пільги, встановлені законодавством для ветеранів війни – учасників війни. Йому була призначена пенсія у зв’язку із встановленням інвалідності. У відповідності з Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»  призначений розмір пенсії для інвалідів 3 групи  внаслідок захворювання,  пов’язаного із Чорнобильською аварією, повинен бути не нижчим 6 мінімальних пенсій за віком,  та крім того, інвалідам 3 групи виплачується додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком. Проте, розмір його пенсії є меншим за визначений законом. 4 грудня 2009 року позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок його пенсії, проте  в перерахунку пенсії йому було відмовлено. Просить визнати неправомірними дії відповідача, та зобов’язати відповідача нарахувати йому  пенсію у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком  та додаткову пенсію за шкоду, завдану здоров’ю, у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком  з дня звернення за перерахунком, тобто з 4.12.2009 року.    

В судове засіданні позивач не з’явився,   просив розглянути справу за його відсутності.

Відповідач в судове засідання не з’явився, просив суд розглянути справу за відсутності представника, у своїх запереченнях посилається на наступне.

Розміри пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесеним до категорії 1, визначаються відповідно до ст. ст. 54, 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Встановлені норми ст.ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» були зупинені Законом України від 28.12.2007 року №107-1V. При цьому відповідно до ч. 5 ст. 54 цього Закону порядок обчислення таких пенсій визначається Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року за № 530  встановлено, що додаткова пенсія за шкоду, завдану здоров’ю, для інвалідів 3 групи, виплачується в розмірі 15% прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб, а Постановою Кабінету Міністрів України №654 від 16.07.2008 року встановлено, що  у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим по 3 групі інвалідності, починаючи з 1 липня,  760 грн.. Позивачу призначено пенсію в загальному розмірі 1122 грн. 16 коп., де основний розмір пенсії становить 760 грн. та доплати до пенсії. Крім того, положення ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо мінімальної пенсії за віком не може застосовуватися для визначення розміру пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». У зв’язку з цим підстав для перерахунку пенсії позивача немає, просить у задоволенні позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що позивач належить до першої категорії як особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням серії  А № 121945 від 03.11.2009 року, перебуває на обліку у відповідача  та отримує пенсію за 3 групою інвалідності, внаслідок захворювання, пов’язаного з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

    Відповідно до довідки Луганської обласної МСЕК№1 за № 110010 позивачеві встановлена третя група інвалідності, внаслідок захворювання, пов’язаного з виконанням обов’язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 27.10.2009 року до 1.11.2012 року.

     Судом встановлено, що позивач  4 грудня 2009 року звертався до Управління Пенсійного фонду України в  Слов ` яносербському районі із заявою, в якій просив провести перерахунок його пенсії як ліквідатора наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, інваліда 3 групи в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком,  та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком..

В листі Управління Пенсійного фонду України в  Слов ` яносербському районі за № 1217/02-32/б від 08.12.2009 року зазначено, що для перерахунку пенсії позивача немає законних підстав, розмір пенсії визначено згідно чинного законодавства.

Суд вважає таку відмову в перерахунку розміру пенсії неправомірною.

Згідно зі ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» розмір пенсії для інвалідів 3 групи, призначеної у відповідності з цим Законом, повинен бути не нижчим 6 мінімальних пенсій за віком, а згідно зі ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» таким інвалідам 3 групи виплачується додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком.

       Право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг визначене статтею 8 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

        Пунктом 2 частини 1 статті 8 зазначеного Закону таке право закріплене за особами, яким до дня набрання чинності цим Законом була призначена пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» (крім соціальних пенсій) або була призначена пенсія (щомісячне довічне утримання) за іншими законодавчими актами, але вони мали право на призначення пенсії за Законом України «Про пенсійне забезпечення» - за умови, якщо вони не отримують пенсію (щомісячне довічне грошове утримання) з інших джерел.

       Право вибору пенсійних виплат передбачене статтею 10 наведеного Закону, і означає, що особі, яка має одночасне право на різні види пенсії: за віком, по інвалідності, у зв’язку з втратою годувальника, призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.

       Абзац перший пункту 13 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» передбачено, у разі, якщо особа має право на отримання пенсії, у тому числі відповідно до Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” призначається одна пенсія за її вибором. При цьому різниця між розміром пенсії, на який має право особа відповідно до зазначених законодавчих актів, та розміром пенсії із солідарної системи відповідно до цього Закону фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України.

Згідно зі ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили  працездатність, визначається  на момент виплати пенсії згідно із законом про Державний бюджет України і не може  коригуватися  іншими нормативно-правовими актами.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. внесено зміни до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зокрема статтями 50, 54 вказаного Закону передбачається, що з 01.01.2008 року особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, інвалідам 3 групи - у розмірі 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати додаткової пенсії згідно із законом про Державний бюджет України і не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами. У всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1987-1990 роках, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по 3 групі інвалідності – 140 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (ч. 3 ст. 54 Закону).

Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007р. щодо внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визнані такими, що не відповідають Конституції України.

Відповідно до ст. ст. 147, 152 Конституції України єдиним органом  конституційної юрисдикції в Україні є Конституційний суд України, рішення якого набирають чинності з дня його ухвалення.

Відповідно до ст. 71 Закону України «Про статус і соціальний захист  громадян, які  постраждали  внаслідок  Чорнобильської катастрофи» дія положень цього Закону не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

           Обґрунтування відповідачем своєї позиції посиланням на постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року за № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та від 16 липня 2008 року №654 „Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян” спростовується також приписами пункту 1 та 6 статті 92 Конституції України, статті 71 спеціального закону, відповідно до якого дія його положень не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону, а також абзацом 2 преамбули, частиною 3 статті 4, пунктом 2 частини 1 статті 8 та пунктами 13, 16 Прикінцевих положень загального закону, якими передбачено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення визначаються виключно законами про пенсійне забезпечення. До приведення законодавства України у відповідність із Законом України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Статтями 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист  громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виплати встановлюють більші соціальні гарантії для позивача, тому відповідно  до вимог ст. 92 Конституції України, суд не приймає до уваги розмір пенсії, встановлений Постановами Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року та №654 від 16.07.2008 року.

Крім того, згідно з рішенням Конституційного Суду України (№ 8-рп/2005 від 11 жовтня по справі № 1-21/2005), який неодноразово розглядає проблеми, пов’язані з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України відокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами. У рішеннях Конституційного Суду України зазначалося, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за статтею 22 Конституції України не допускається.

У відповідності зі ст. 45 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-ІV у разі виникнення права на підвищення пенсії її перерахунок проводиться з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа. Позивач звернувся до відповідача із заявою про проведення перерахунку пенсії 04.12.2009 року. Тому відповідач має провести такий перерахунок пенсії з 01.12.2009 року.

За таких обставин суд вважає за необхідне визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Слов ` яносербському районі щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії позивачеві неправомірними, а також зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Слов ` яносербському районі здійснити перерахунок та виплату позивачеві пенсії  у  розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, в розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком з  1 грудня 2009 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, ст. ст. 159, 160, 161, 163, 167 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Слов ` яносербському районі Луганської області щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2009 року     неправомірними.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Слов ` яносербському районі Луганської області  здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_2 пенсії   з 1 грудня 2009 року  у  розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком. Перерахунок здійснювати виходячи з мінімальної пенсії за віком, встановленої у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом на відповідний період.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 цього Кодексу – з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після  подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

    Суддя                                               Кобзій Т.І.