НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                                             ВИРОК

    ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого    2010 року              справа № 1-43/10               м. Нововолинськ                        

            Нововолинський міський суд Волинської області у складі:

головуючого                               судді        Галушки О.Г.

за участю секретаря                 Дячук С.Л.

прокурора                                                 Недумової С.С.

захисника                          ОСОБА_1

законного представника             ОСОБА_2

потерпілих                         ОСОБА_3, ОСОБА_4

 представника потерпілого             ОСОБА_5

представника служби у справах дітей         ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому  судовому засіданні в залі Нововолинського міського суду кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, Угорщина, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, проживаючого за адресою: 15-й мікрорайон АДРЕСА_1, раніше не судимого,

    у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.296 КК України;

    ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця і жителя ІНФОРМАЦІЯ_5, 15-й мікрорайонАДРЕСА_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_6, не одруженого, учня ІНФОРМАЦІЯ_7, раніше не судимого,

    у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 122, ч.2 ст.296 КК України,

                             встановив:

    08 вересня 2009 року приблизно о 23 год. 30 хв. підсудні ОСОБА_7 ОСОБА_8 діючи групою осіб, разом з невстановленими досудовим слідством особами, знаходячись біля будинків № 18 і № 19, що на 15-му мікрорайоні у місті Нововолинську, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, використовуючи малозначний привід, виявляючи особливу зухвалість, умисно нанесли потерпілим ОСОБА_4 та ОСОБА_3 удари руками, ногами і скляними пляшками в різні частини тіла.

    Внаслідок цих дій підсудні ОСОБА_7 і ОСОБА_8 заподіяли потерпілому ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді рани в тім’яній ділянці голови, струсу головного мозку, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров’я та у вигляді гематоми повік, кон’юктивального крововиливу лівого ока і осадження шкіри обличчя, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, а також потерпілому ОСОБА_3 у вигляді синців на верхній повіці лівого ока, на грудній клітці зліва та справа в задньо-бокових відділах, в поперекових ділянках (множинні), які відносяться до легких тілесних ушкоджень.

    Крім того, під час вчинення цих хуліганських дій ОСОБА_8, діючи самостійно, умисно завдав удар ногою в ногу потерпілому ОСОБА_4, спричинивши йому тілесні ушкодження у вигляді консолідуючого перелому латерального виростка лівої великогомілкової та малогомілкової кісток, які відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

    Допитані в судовому засіданні підсудні ОСОБА_7 і ОСОБА_8 свою винність у інкримінованих їм злочинах визнали частково.

    Підсудний ОСОБА_7 показав, що близько 23 години він разом з ОСОБА_9 знаходячись біля приміщення бару «Юлія», що на 15-му мікрорайоні у м.Нововолинську помітили потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_3, які були з двома невідомими чоловіками. Як пізніше дізнався серед цих двох був ОСОБА_10 Під час розмови їх між собою він почув, що вони висловлюються нецензурно і ніби-то на його адресу. У зв’язку з цим, він зробив їм зауваження та запитав чому вони на нього дивляться. На цьому конфлікт був припинений і всі розійшлися. Через якийсь час, проходячи біля будинку № 19, на 15-му мікрорайоні, він з ОСОБА_9 знову зустріли потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ще одного який був з ними раніше. Наблизившись до них, хтось зробив крок до нього, в цей момент він підняв з землі порожню скляну пляшку і наніс нею удар по голові ОСОБА_4, після чого зразу ж втік з цього місця і заховався за аркою. Чи наносив удари потерпілим, чи будь-кому іншому ОСОБА_8 він не бачив, так як на дворі було темно. В момент нанесення удару пляшкою ОСОБА_4 його товариш ОСОБА_8 знаходився поруч, можливо на відстані 2-3 метрів. Знаходячись за аркою він побачив, що потерпілих наздоганяють якісь невідомі хлопці але, що відбулось між ними не бачив. Потім побіг до свого будинку, де побачив ОСОБА_8 з яким розійшлись по домівках. Визнає себе винним лише у завданні удару пляшкою по голові ОСОБА_4 Будь-кому з інших потерпілих, він нікому тілесних ушкоджень не спричиняв.

    Підсудний ОСОБА_8 частково підтвердив показання ОСОБА_7 і показав, що після незначного конфлікту біля бару «Юлія», який виник між ними та потерпілими ОСОБА_4, ОСОБА_3 і ще одним чоловіком, котрий був з ними, вони розійшлися. Проте приблизно через хвилин п’ятнадцять він з ОСОБА_7 знову зустріли потерпілих. В один із моментів він побачив, що потерпілі наносять удари ОСОБА_7, а тому захищаючи його, наніс удар ногою в ділянку тулуба потерпілому ОСОБА_3 Після цього відразу ж втік, і бачив як до потерпілих бігли якісь невідомі хлопці, хто це був в темноті не бачив. Ствердив, що більше ніяких ударів нікому із потерпілих він не наносив. Хто переламав ногу ОСОБА_4 йому не відомо.

    Підсудні ОСОБА_8 і ОСОБА_7 визнали заявлений потерпілим ОСОБА_4 цивільний позов частково. Просять врахувати, що частково відшкодували ОСОБА_4 заподіяну шкоду в розмірі 1500 гривень.

    Незважаючи на такі показання підсудних, їх винуватість у вчиненні хуліганства групою осіб та ОСОБА_8 крім того, у заподіянні умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження потерпілому ОСОБА_4 доведена рядом перевірених і досліджених в судовому засіданні доказів.

    Так, будучи допитаним потерпілий ОСОБА_4 ствердив, що біля бару «Юлія» ініціатором конфлікту був ОСОБА_7, який звертаючись до ОСОБА_10, запитав у нього: «чому він на нього дивиться», на що той відповів: «Тому що має очі». Цей незначний конфлікт він хотів злагодити, говорячи спокійно з ОСОБА_9 у якому впізнав сина свого знайомого. Він просив ОСОБА_8 не загострювати конфлікт і забрати свого товариша ОСОБА_7 Реагуючи на це, ОСОБА_7 з ОСОБА_9 відійшли від них на невелику відстань і стали до когось телефонувати по мобільному телефону. Він зрозумів, що підсудні кличуть собі на допомогу інших осіб. Після цього він разом з ОСОБА_3 та ОСОБА_10, який був разом з ними пішли в сторону арки будинку № 19 додому. Йдучи дорогою, почув позаду оклики : «Хлопці, що ви хотіли» і повернувшись побачив, що їх наздоганяють ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ще один незнайомець. ОСОБА_7 відразу ж наніс йому удар по голові порожньою скляною  пляшкою, від чого вона розбилася. Від удару він зігнувся і в цей момент його вдарив ногою ОСОБА_8, інші стали наносити удари руками і ногами в різні частини тіла. На якийсь час побиття було припинено і одночасно з цим відчув удар по нозі та різку біль, коли озирнувся, то побачив поруч біля себе ОСОБА_8 Намагався підвестися але не міг, так як сильно боліла нога, йому допомогли ОСОБА_3 та ОСОБА_10 і вони втрьох направились в арку. Пройшовши невелику відстань, навпроти будинку № 19, їх знову наздогнали ОСОБА_7 ОСОБА_8 та інші хлопці, які були з ними, і почали знову наносити удари в різні ділянки тіла як йому, так і ОСОБА_3 та ОСОБА_10, якому в той момент вдалося втекти від хуліганів. Вважає, що удар в ногу від якого стався перелом, йому наніс ОСОБА_8 Підтримав заявлений позов і просить стягнути в його користь з ОСОБА_7, ОСОБА_8 та його батьків ОСОБА_2, ОСОБА_11 на відшкодування матеріальної шкоди 5617 грн. 70 коп., на відшкодування моральної шкоди 50000 грн.

    Потерпілий ОСОБА_3 підтвердив показання потерпілого ОСОБА_4 і пояснив, що біля бару «Юлія» знаходився він разом з ОСОБА_4 та ОСОБА_10. У цьому ж місці з’явилися підсудні ОСОБА_7 і ОСОБА_8 Без будь-яких причин ОСОБА_7 звернувся до ОСОБА_10, запитавши у нього «Чому він на нього дивиться», на що той відповів: «Що має очі, а тому дивиться». Саме в цей час ОСОБА_4 відкликав ОСОБА_8 і про щось з ним почав говорити. Через хвилину ОСОБА_8 відійшов від них на якусь відстань і почав телефонувати своїм знайомим. Зрозумівши, що назріває бійка він запропонував ОСОБА_4 і ОСОБА_10 йти з цього місця. Вони пішли в напрямку будинків № 17 і № 18, що на 15-му мікрорайоні, де проживає ОСОБА_4 Наблизившись до арки будинку № 18 він почув позаду них тупіт ніг і вислів: «Ей мужики, що ви хотіли». Озирнувшись побачив, що ОСОБА_7 і ОСОБА_8 наносять удари скляними пляшками ОСОБА_4 та ОСОБА_10 В той момент з підсудними був ще один незнайомий хлопець, який намагався його вдарити пляшкою по голові, але вона сковзнула по плечу і він схопивши його за одяг зняв з нього кофту. Бачив як його товаришам наносили численні удари ОСОБА_7 і ОСОБА_8 та ще якісь незнайомі хлопці. Це все відбулося миттєво і всі нападаючі на них, відбігли в сторону, облишивши їх. Він разом з ОСОБА_10 допомогли піднятись ОСОБА_4 і пішли в арку будинку № 18. Коли йшов ОСОБА_4, то було видно, що він накульгував на ногу. Як тільки вони пройшли арку до них знову підбігли ОСОБА_7, ОСОБА_8 з іншими незнайомими хлопцями, крикнули щоб він віддав кофту, після чого стали їх бити, наносячи удари руками і ногами по всьому тілу. Вдалося втекти від хуліганів тільки ОСОБА_10 Припинили бійку міліціонери, які підходили до цього місця. Підсудні та інші незнайомі хлопці розбіглися.

    Свідок ОСОБА_10 теж підтвердив показання потерпілих ОСОБА_4 і ОСОБА_3 та пояснив, що ініціатором конфлікту біля бару «Юлія» був підсудний ОСОБА_7, який поводив себе зверхньо і запитав чому він на нього дивиться, на що він відповів «бо має на те очі». Вони вирішили не розгортати конфлікт і втрьох, він, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 пішли в сторону будинків № 17 та № 18 для того, щоб провести додому ОСОБА_4 На підході до арки будинку № 18 почув позаду себе ніби хтось біжить і в цей же момент відчув удар в голову скляною пляшкою. Поруч він побачив ОСОБА_7 і ОСОБА_8, які наносили їм удари. Невдовзі все закінчилося і вони втрьох пішли далі, але відійшовши недалеко, їх знову догнали ОСОБА_7 і ОСОБА_8 та інші незнайомі хлопці, які продовжили наносити їм удари. В цей час йому вдалося втекти з цього місця. Ствердив, що він не помітив в який із цих епізодів хулігани поламали ногу ОСОБА_4

    Свідок ОСОБА_12 пояснив, що він в складі слідчо-оперативної групи виїжджав на місце події до буд.№19 на 15-му мікрорайоні. По прибуттю на місце застали там ОСОБА_4 та ОСОБА_3, які повідомили, що їх побили молоді хлопці, які стали до них безпідставно чіплятися. Бачив, що у ОСОБА_4 обличчя було в крові. Жодного із тих молодих хлопців в той день затримано не було.

    Як вбачається з протоколу огляду місця події від 08.09.2009р. – місцем огляду являлась територія, що поблизу будинків № 19 і 20 на 15-му мікрорайоні у м.Нововолинську (а.с.11).

    За висновком судово-медичної експертизи № 779 потерпілому ОСОБА_3 заподіяні легкі тілесні ушкодження (а.с.46).

    За висновками первинної і додаткової судово-медичних експертиз № 778 та № 848 у потерпілого ОСОБА_4 виявлені тілесні ушкодження у вигляді консолідуючого перелому латерального виростка лівої великогомілкової та малогомілкової кісток; рани в тім’яній ділянці голови; струсу головного мозку, гематоми повік, підкон’юктивальний крововилив лівого ока, осаднення шкіри обличчя (а.с.52-53, 92-93).

    Ці тілесні ушкодження утворились від ударної травмувальної дії тупих предметів.

    Враховуючи характер, локалізацію та розміри ран в тім’яній ділянці голови – спосіб їх утворення не виключається від удару скляною пляшкою.

           Враховуючи локалізацію, характер переломів – утворення їх від стрибка на цю ногу іншої особи, малоймовірне.

    За ступенем тяжкості переломи кісток лівої гомілки відносяться до категорії середнього ступеня  тяжкості за ознакою тривалості розладу здоров’я. Рани в тім’яній ділянці, струс головного мозку до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров’я. Гематома повік, підкон’юктивальний крововилив лівого ока та осаднення шкіри обличчя до категорії легких тілесних  ушкоджень.

    Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_13,  пояснюючи висновок як первинної так і додаткової експертизи вказав на те, що окрім цих, які були виявлені під час проведення експертиз тілесних ушкоджень, будь-яких інших виявлено не було. Щодо інородного тіла, яке було зафіксовано на зробленому рентгенівському знімку в підшкірній клітковині лобної ділянки зліва, експерт вказав, що час його виникнення (появи) у потерпілого ОСОБА_4 невідомий. Крім того, експерт підтвердив, що перелом латерального виростка лівої великогомілкової та малогомілкової кісток є малоймовірним від стрибка на цю ногу іншої особи, більш вірогідним його утворення вважає від ударної травмувальної дії тупих предметів.

    Як видно із протоколу відтворення обстановки і обставин події з фототаблицями до нього від 21.11.2009 року потерпілий ОСОБА_3 на місці події вказав, де виник словесний конфлікт між ним ОСОБА_10, ОСОБА_4 з однієї сторони та підсудними ОСОБА_7 і ОСОБА_9, а також на ті місця, де їх побили підсудні разом з іншими незнайомими хлопцями(а.с.72-74).

    Дослідивши і оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку  що в судовому засіданні доведена винність кожного із підсудних, а саме ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у вчиненні хуліганства групою осіб і ці дії кожного з них, суд кваліфікує за ч.2 ст. 296 КК України – за кваліфікуючою ознакою: групою осіб.

    Суд, оцінюючи показання потерпілого ОСОБА_4,  де він  ствердив, що підсудний ОСОБА_8, завдавши йому удар в ногу її переламав, вважає їх достовірними, оскільки ці показання узгоджуються з показаннями потерпілого ОСОБА_3, який вказав на те, що ОСОБА_4 почав накульгувати на ногу після того, як їх перший раз побили ОСОБА_7, ОСОБА_8 та невідомий хлопець, а також висновком судово-медичної експертизи стосовно виявлених у ОСОБА_4 тілесних ушкоджень у вигляді консолідуючого перелому латерального виростка лівої великогомілкової та малогомілкової кісток і механізму його утворення – від ударної травмувальної дії тупих предметів.

    Підстав не довіряти показанням потерпілого ОСОБА_4 в цій частині, суд не вбачає, а тому покладає їх в основу вироку.

    Оцінюючи наведені докази,суд приходить до висновку, що в судовому засіданні доведена винність ОСОБА_8 в умисному заподіянні потерпілому ОСОБА_4 тілесних ушкоджень середньої тяжкості і такі дії підсудного кваліфікує за ч.1 ст. 122 КК України.

    При призначенні покарання підсудним, суд враховує ступінь тяжкості вчинених ними злочинів, особу кожного з них, обставини, які пом’якшують і обтяжують покарання.

    Так підсудними вчинено злочини, які законом віднесено до середньої тяжкості.

    Підсудний ОСОБА_8 вчинив два злочини. Він вперше  притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем навчання.

    Підсудний ОСОБА_7 раніше притягувався до кримінальної відповідальності, за вчинення насильницького злочину, посередньо характеризується за місцем проживання, не займається суспільно-корисною працею.

    До пом’якшуючих покарання підсудним обставин, суд відносить щире розкаяння у скоєному, часткове відшкодування потерпілому заподіяної шкоди, а також стосовно     ОСОБА_8 – вчинення ним злочину в неповнолітньому віці.

    Обставин, які б обтяжували покарання ОСОБА_7 і ОСОБА_8, суд не вбачає.

    Враховуючи наведене, суд вважає необхідним для виправлення підсудним покаранням у виді позбавлення волі.

    Суд, беручи до уваги тяжкість злочинів вчинених ОСОБА_9, дані про його особу, обставини, які пом’якшують йому покарання, вважає за можливе застосувати стосовно нього ст.ст. 75, 76, 104 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням.

    Потерпілий ОСОБА_4 заявив цивільний позов до ОСОБА_7, ОСОБА_8 і його законних представників – батьків ОСОБА_2, ОСОБА_11 про стягнення на відшкодування матеріальної шкоди 5617 грн. 70 коп., на відшкодування моральної шкоди 50000 грн. та понесених витрат на правову допомогу в розмірі 1500 грн.

    В судовому засіданні встановлена винність підсудних ОСОБА_7 і ОСОБА_8 у заподіянні матеріальної і моральної шкоди потерпілому ОСОБА_4

    Відповідно до ч.1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями особистим немайновим правам фізичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

    Частиною 1 статті 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

    Згідно частин 1, 2 ст.1179 ЦК України неповнолітня особа відповідає за завдану нею шкоду самостійно на загальних підставах.

    У разі відсутності у неповнолітньої особи майна, достатнього для відшкодування завданої нею шкоди, ця шкода відшкодовується в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі її батьками, якщо вони не доведуть, що шкоди було завдано не з їхньої вини.

    Як встановлено в судовому засіданні у неповнолітнього підсудного ОСОБА_8 недостатньо майна для відшкодування завданої ним шкоди, оскільки він є учнем Нововолинського ВПУ, знаходиться на утриманні батьків, а тому суд покладає відповідальність за заподіяну шкоду на його батьків: ОСОБА_2 та ОСОБА_11 в повному обсязі.

    В судовому засіданні встановлено, що потерпілому ОСОБА_4 діями підсудних ОСОБА_7, ОСОБА_8 під час хуліганських дій заподіяні легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров’я та легкі тілесні ушкодження. Крім цього, потерпілому ОСОБА_4 діями підсудного ОСОБА_8 заподіяні тілесні ушкодження середньої тяжкості.

    Враховуючи характер, тяжкість заподіяних фізичних та моральних страждань потерпілому ОСОБА_4, їх тривалість, у зв’язку з отриманим переломом ноги, ступінь вини кожного із підсудних, суд стягує на користь ОСОБА_4 з ОСОБА_7 та з батьків неповнолітнього – ОСОБА_2 ОСОБА_11 завдану шкоду у частці, при цьому батьки відповідають солідарно. Отже, суд вважає, що з ОСОБА_7 в користь ОСОБА_4 необхідно стягнути на відшкодування матеріальної шкоди 2000 грн., на відшкодування моральної шкоди 3000 грн., на відшкодування витрат по оплаті правової допомоги 700 грн., з ОСОБА_2, ОСОБА_11 солідарно в користь ОСОБА_4 стягнути на відшкодування матеріальної шкоди 3617 грн. 70 коп., на відшкодування моральної шкоди 7000 грн., на відшкодування витрат по оплаті правової допомоги 800 грн. Заявлені позовні вимоги до підсудного ОСОБА_8 залишити без розгляду.

    Підтвердженням заподіяної ОСОБА_4 матеріальної шкоди є фіскальні чеки, квитанції про понесені витрати на лікування та придбання лікарських препаратів (а.с.153-164), а також надані представником потерпілого документи під час судового засідання.

    Також суд задовольняє цивільний позов заявлений Нововолинською центральною міською лікарнею про відшкодування 1522 грн. 43 коп., заподіяної лікуванням потерпілого ОСОБА_4 і стягує з ОСОБА_7 в користь Нововолинської ЦМЛ 522 грн. 43 коп., з ОСОБА_2 в користь Нововолинської ЦМЛ 1000 грн., що стверджується калькуляцією витрат (а.с.105).

    Речові докази: чоловічий туфель виключити з числа речових доказів, оскільки даний доказ не має відношення до розглядуваної судом кримінальної справи (а.с.25).

          Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд,-

                    засудив:

    ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 296 КК України, призначивши покарання у виді позбавлення волі на строк два роки.

    ОСОБА_8 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 122, ч.2 ст. 296 КК України, призначивши покарання:

-   за ч.1 ст. 122 КК України у виді позбавлення волі на строк два роки;

-     за ч.2 ст.296 КК України у виді позбавлення волі на строк два роки.

          На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань остаточно визначити до відбування ОСОБА_8 покарання у виді позбавлення волі на строк три роки.

    На підставі ст.ст.75, 76, 104 КК України звільнити засудженого ОСОБА_8 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю один рік шість місяців та покласти на нього такі обов’язки: повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, навчання, роботи та періодично з’являтися для реєстрації в кримінальну виконавчу інспекцію.

    Початок іспитового строку засудженому ОСОБА_8 обчислювати з моменту проголошення вироку.

    Запобіжний захід ОСОБА_8 у виді підписки про невиїзд до набрання вироком законної сили залишити без змін.

    Змінити запобіжний захід засудженому ОСОБА_7 на взяття під варту, взявши його під варту в залі суду.

Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_7 рахувати з 15 лютого 2010 року.

    Стягнути з ОСОБА_7 в користь ОСОБА_4 на відшкодування матеріальної шкоди 2000 (дві тисячі) грн., на відшкодування моральної шкоди 3000 (три тисячі) грн., на відшкодування витрат по оплаті правової допомоги 700 (сімсот) грн.

    Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_11 солідарно в користь ОСОБА_4 на відшкодування матеріальної шкоди 3617 (три тисячі шістсот сімнадцять) грн. 70 коп., на відшкодування моральної шкоди 7000 (сім тисяч) грн., на відшкодування витрат по оплаті правової допомоги 800 (вісімсот) грн.     Заявлені позовні вимоги до засудженого ОСОБА_8 залишити без розгляду.

    Стягнути з ОСОБА_7 в користь Нововолинської центральної міської лікарні на відшкодування заподіяної шкоди 522 (п’ятсот двадцять дві) грн. 43 коп.

           Стягнути з ОСОБА_2 в користь Нововолинської центральної міської лікарні на відшкодування заподіяної шкоди 1000 (одну тисячу) грн.

    На вирок може бути подано апеляції до апеляційного суду Волинської області  через Нововолинський міський суд протягом 15-ти діб з моменту його проголошення, а засудженим ОСОБА_7 в той же строк з моменту отримання копії вироку.        

Головуючий     підпис

Згідно з оригіналом    

Суддя                                      О.Г.Галушка