Дата документу 27.03.2019 Справа № 235/7205/18-ц

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний №235/7205/18 Головуючий у суді першої інстанції: Петунін І.В.

Провадження № 22-ц/807/1713/19

У Х В А Л А

27 березня 2019 року м. Запоріжжя

Суддя Запорізького апеляційного суду Поляков О.З., при вирішенні питання про відкриття провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу судді Димитровського міського суду Донецької області від 21 січня 2019 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Красноармійського міськрайонного суду Донецької області, Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбаська архітектурно-будівельна компанія», Апеляційного суду Донецької області про визнання дій та рішень незаконними, забезпечення виконання рішень Європейського суду з прав людини та відшкодування моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою судді Димитровського міського суду Донецької області від 21 січня 2019 року позовну заяву ОСОБА_2 до Красноармійського міськрайонного суду Донецької області, ТОВ «Донбаська архітектурно-будівельна компанія», Апеляційного суду Донецької області про визнання дій та рішень незаконними, забезпечення виконання рішень Європейського суду з прав людини та відшкодування моральної шкоди, в частині позовних вимог до ТОВ «Донбаська архітектурно-будівельна компанія» залишено без руху. Відмовлено у відкритті провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Красноармійського міськрайонного суду Донецької області, ТОВ «Донбаська архітектурно-будівельна компанія», Апеляційного суду Донецької області про визнання дій та рішень незаконними, забезпечення виконання рішень Європейського суду з прав людини та відшкодування моральної шкоди в частині позовних вимог до Красноармійського міськрайонного суду Донецької області та Апеляційного суду Донецької області.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу.

Апеляційне провадження за даною апеляційною скаргою в частині оскарження ухвали про залишення позовної заяви в частині позовних вимог до ТОВ «Донбаська архітектурно-будівельна компанія» не може бути відкрито з наступних підстав.

Відповідно до ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду.

Реалізація цього права здійснюється в порядку, встановленому цивільним процесуальним законодавством.

Статтею 352 ЦПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково. Ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 353 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 352 ЦПК України визначено, що ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 353 цього Кодексу.

Перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду, визначений у ч.1 ст. 353 ЦПК України. Вказаний перелік є деталізованим і не передбачає двозначного тлумачення.

Згідно з п. 13 ч. 1 ст. 353 ЦПК України окремо від рішення суду в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали про визначення розміру судових витрат.

Проте, з апеляційної скарги в частині оскарження ухвали про залишення позовної заяви в частині без руху не вбачається, що ОСОБА_2 оскаржує саме встановлений судом розмір судових витрат.

Отже, можливості оскарження в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції в частині залишення позовної заяви без руху стаття 353 ЦПК України у тій же редакції Кодексу не передбачає.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду (ч. 2 ст. 353 ЦПК України).

Апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду (п. 4 ч. 5 ст. 357 ЦПК України).

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі "Станков проти Болгарії" від 12 липня 2007 року).

За таких обставин, слід повернути ОСОБА_2 апеляційну скаргу в частині оскарження ухвали Димитровського міського суду Донецької області від 21 січня 2019 року про залишення позовної заяви ОСОБА_2 в частині вимог до ТОВ «Донбаська архітектурно-будівельна компанія» без руху на підставі п. 4 ч. 5 ст. 357 ЦПК України.

Апеляційна скарга в частині оскарження ухвали Димитровського міського суду Донецької області від 21 січня 2019 року про відмову у відкритті провадження в частині позовних вимог ОСОБА_2 до Красноармійського міськрайонного суду Донецької області та Апеляційного суду Донецької області містить клопотання про звільнення від сплати судового збору. Підставою для звільнення скаржником зазначено зубожіння та відсутності будь якого прибутку.

Відповідно до статті 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред'явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (Рішення ЄСПЛ у справі «Шишков проти Росії» («Shishkov v. Russia») від 20 лютого 2014 року, пункт 111).

Національне законодавство передбачило процедуру, яка дозволяє реалізувати особам право на доступ до правосуддя, навіть за умови відсутності у них фінансової можливості сплатити судовий збір.

Згідно роз'яснень, що містяться в п. 29 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», відповідно до статті 8 Закону № 3674-VI та статті 136 ЦПК єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» в редакції на час подання апеляційної скарги враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» в редакції на час подання апеляційної скарги).

Проте, ОСОБА_2 не надано належних доказів на підтвердження того, що розмір судового збору за подання даної апеляційної скарги перевищує 5 відсотків розміру його річного доходу за попередній календарний рік.

За таких умов, підстави для звільнення від сплати судового збору за подання даної апеляційної скарги відсутні.

Вважаю за необхідне роз'яснити, що ОСОБА_2 не позбавлений права звернутись з повторним клопотанням щодо відстрочки, розстрочки сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, до якого долучити відповідні докази.

Проте, апеляційне провадження у справі не може бути відкрито з наступних підстав.

Згідно ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог п. 9 ч. 2 ст. 4 Закону України від 08.07.2011 року №3674-VI "Про судовий збір", зі змінами внесеними згідно із Законом України від 22.05.2018 року № 2443-VIII, який набрав чинності 25.07.2018 року, судовий збір за подання апеляційної скарги на ухвалу суду фізичною особою складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019» встановлено, що у 2019 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2019 року становить 1921 грн.

Згідно з п.п.9 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подачу апеляційної скарги на ухвалу суду фізичною особою дорівнює 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, сума судового збору за подачу даної апеляційної скарги повинна дорівнювати 384,20 грн.

Реквізитами банківської установи, уповноваженої приймати судовий збір за подачу апеляційних скарг є: банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку (МФО): 899998; отримувач: УК у м. Запоріжжі/Вознесенівс./22030101; код ЕДРПОУ отримувача: 38025409; номер рахунку отримувача: 34313206080011, призначення платежу: судовий збір, п.п. 9 п.1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали. Якщо ухвала постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 ЦПК України, сплатить суму судового збору позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Керуючись ст.ст. 185, 353, 357 ЦПК України, Закону України «Про судовий збір», суддя,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 в частині оскарження ухвали судді Димитровського міського суду Донецької області від 21 січня 2019 року, якою залишено без руху позовну заяву ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбаська архітектурно-будівельна компанія» - повернути скаржнику.

В задоволенні клопотання ОСОБА_2 про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу судді Димитровського міського суду Донецької області від 21 січня 2019 року - відмовити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 в частині оскарження ухвали судді Димитровського міського суду Донецької області від 21 січня 2019 року, якою відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Красноармійського міськрайонного суду Донецької області, Апеляційного суду Донецької області - залишити без руху.

Надати скаржнику строк терміном десять днів з дня отримання копії цієї ухвали для направлення до Запорізького апеляційного суду оригіналу квитанції про сплату судового збору в сумі 384,20 грн., або клопотання з належними доказами на підтвердження звільнення від сплати судового збору.

Роз'яснити, що у випадку невиконання зазначених вимог у встановлений строк апеляційна скарга буде визнана неподаною та повернута скаржнику відповідно до вимог, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 357 ЦПК України.

Суддя О.З. Поляков