УХВАЛА

20 лютого 2024 року

м. Київ

cправа № 924/159/14 (924/662/23)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Картере В.І. - головуючий, Білоус В.В., Пєсков В.Г.,

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Октант-Центр"

про розгляд у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Октант-Центр"

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.11.2023 (колегія суддів у складі: Тимошенко О.М. - головуючий, Коломис В.В., Крейбух О.Г.)

та рішення Господарського суду Хмельницької області від 26.07.2023 (колегія суддів у складі: Грамчук В.І. - головуючий, Вибодовський О.Д., Крамар С.І.)

у справі № 924/159/14 (924/662/23)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Октант-Центр"

до ОСОБА_1

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2

про стягнення 231200,00 грн,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Верховного Суду від 12.02.2024 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Октант-Центр" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.11.2023 та рішення Господарського суду Хмельницької області від 26.07.2023 у справі № 924/159/14 (924/662/23), призначено її розгляд у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Октант-Центр" 13.02.2024 подало до Верховного Суду заяву , в якій просить розглянути його касаційну скаргу на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.11.2023 та рішення Господарського суду Хмельницької області від 26.07.2023 у справі № 924/159/14 (924/662/23) у судовому засіданні з викликом учасників справи, посилаючись при цьому на існування обставин, що виникли після подання касаційної скарги та які зумовлюють потребу у розгляді касаційної скарги у судовому засіданні з викликом сторін.

Обґрунтовуючи вимоги поданої заяви, Товариство з обмеженою відповідальністю "Октант-Центр" зазначає, що судом першої інстанції вже після розгляду справи в суді апеляційної інстанції та подання касаційної скарги було здійснено заміну мотивувальної частини оскаржуваного рішення, крім того, скаржник звертає увагу щодо неповноваженого складу Північно-західного апеляційного господарського суду (зокрема, судді Тимошенко О.М. та Коломис В.В.) при розгляді справи № 924/159/14 (924/662/23). Вказані обставини відбулися після подання касаційної скарги, після 09.01.2024, а тому скаржник просить провести розгляд касаційної скарги у судовому засіданні в порядку загального судочинства з повідомленням учасників справи.

Відповідно до частини тринадцятої статті 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

За змістом частини першої статті 301 ГПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням положень статті 300 цього Кодексу.

Виходячи з положень частини четвертої статті 301 ГПК України перегляд рішень суду першої інстанції та постанов апеляційної інстанції у справах, ціна позову в яких не перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, здійснюється без повідомлення учасників справи, крім справ, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного провадження.

Предметом позову у справі № 924/159/14 (924/662/23) є стягнення 231200,00 грн, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2023 року (268400,00 грн).

Згідно з частиною шостою статті 301 ГПК України з урахуванням конкретних обставин справи суд касаційної інстанції може розглянути касаційні скарги, зазначені у частинах четвертій і п`ятій цієї статті, у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

Отже, вирішення питання про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) учасників справи при розгляді касаційних скарг, зазначених у частинах четвертій і п`ятій зазначеної статті, покладається на розсуд суду касаційної інстанції з огляду на конкретні обставини справи. Жодних інших підстав чи умов, якими має керуватися касаційний суд при вирішенні зазначеного питання, у вказаній нормі не міститься.

При цьому Верховний Суд також враховує позицію, висловлену Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ) з приводу відсутності публічних слухань у судах касаційної інстанції. Вочевидь, "публічний характер провадження у судових органах, згаданих у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), захищає учасників справи від здійснення правосуддя таємно, поза контролем громадськості та є також одним із засобів збереження довіри до судів вищих і нижчих ланок.

Публічність через прозорість, яку вона надає правосуддю, сприяє досягненню мети пункту 1 статті 6, а саме: справедливому судовому розгляду, гарантія якого є одним із основних принципів будь-якого демократичного суспільства у сенсі Конвенції" (рішення від 08.12.1983 у справі "Axen v. Germany", заява № 8273/78, § 25).

Проте публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку, зокрема й в суді касаційної інстанції. Так, у вказаній справі зазначена гарантія була забезпечена у судах першої й апеляційної інстанцій. Зокрема тому ЄСПЛ не визнав порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції стосовно відсутності публічного розгляду у Федеральному суді Німеччини, який, як і Верховний Суд в Україні, вирішував винятково питання права (рішення у справі "Axen v. Germany", § 28).

Крім того, ЄСПЛ визнав явно необґрунтованим і тому неприйнятним звернення у справі "Varela Assalino contre le Portugal" (заява № 4336/01) щодо гарантій публічного судового розгляду (рішення від 25.04.2002). У цій справі заявник просив розглянути його справу в судовому засіданні, однак характер спору не вимагав проведення публічного розгляду. Фактичні обставини справи вже були встановлені, а скарги стосувалися питань права, а саме тлумачення норм Цивільного кодексу. ЄСПЛ зазначив, що відмову у проведенні публічного розгляду не можна вважати необґрунтованою, оскільки під час провадження у справі не виникло ніяких питань, які не можна було вирішити шляхом дослідження письмових доказів.

У випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно провести також усні слухання.

Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Суд створює учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи, шляхом надсилання процесуальних документів, в яких такий рух описаний. Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи.

Зазначене узгоджується з висновками, викладеними в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 18.02.2019 у справі № 756/5081/14-ц.

Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду створив учасникам процесу у справі № 924/159/14 (924/662/23) належні умови для ознайомлення з рухом справи, шляхом надсилання процесуальних документів, в яких такий рух описаний. Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ГПК України.

До того ж питання про розгляд справи в порядку письмового провадження чи в судовому засіданні з повідомленням учасників справи не залежить від волевиявлення осіб, які беруть участь у справі, а залежить від конкретних обставин справи.

Оскільки обставин, що свідчили б про необхідність розгляду касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Октант-Центр" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.11.2023 та рішення Господарського суду Хмельницької області від 26.07.2023 у справі № 924/159/14 (924/662/23) у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи колегією суддів не встановлено, а скаржником у заяві не наведено переконливих доводів і не доведено, що розгляд касаційної скарги в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи обмежить гарантовані статтями 6, 18 Конвенції права скаржника, то Верховний Суд не вбачає підстав для задоволення поданої Товариством з обмеженою відповідальністю "Октант-Центр" заяви.

Керуючись статтями 8, 234, 235, 301 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Октант-Центр" про розгляд касаційної скарги на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.11.2023 та рішення Господарського суду Хмельницької області від 26.07.2023 у справі № 924/159/14 (924/662/23) у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Картере

Судді В. Білоус

В. Пєсков