У Х В А Л А

"23" лютого 2024 р.                                                                        Справа153/278/24

Провадження2-о/153/11/24-ц

Суддя Ямпільського районного суду Вінницької області Гаврилюк Т.В. розглянувши цивільну справу №153/278/24 за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин,

В С Т А Н О В И В :

22 лютого 2024 року за вхід.№1062 до Ямпільського районного суду Вінницької області надійшли матеріали заяви ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин.

В своїй заяві ОСОБА_1 посилається на те, що він народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Петрашівка Ямпільського району Вінницької області. У його свідоцтві про народження батьком записано « ОСОБА_2 », однак у паспорті громадянина України прізвище, ім`я та по батькові його батька зазначено - « ОСОБА_3 ». Документально підтвердити факт того, що ОСОБА_3 є його батьком, заявник не має можливості. Вказав, що встановлення факту родинних відносин потрібно йому встановити для прийняття спадщини, оскільки вказаний факт буде обмежувати його законні права та інтереси. Також заявник посилається на те, що він разом зі своєю дружиною проживає по АДРЕСА_1 , де разом із ними проживає його батько, який є особою похилого віку, має психічні розлади здоров`я, маломобільний.

Дослідивши зміст заяви та доданих до неї документів, вважаю, що у відкритті провадження у справі необхідно відмовити з таких підстав:

       Згідно з положеннями ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

       Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

       Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Згідно з положеннями ч.3 ст.294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Відповідно до ч.1 ст.293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи, або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав на підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Пунктом 5 ч.2 ст.293 ЦПК України визначено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи, зокрема, про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Перелік справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, визначено в ст.315 Цивільного процесуального кодексу України.

За правилами ч.2 ст.315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно вимог вищезазначених норм, вбачається, що документ повинен бути правовстановлюючим, а не особистим.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п. 12 постанови від 31.03.1995 року №5 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», заяви про встановлення факту належності свідоцтв, що їх видають органи реєстрації актів цивільного стану, та інших документів, що посвідчують особу, не підлягають розгляду в окремому провадженні, оскільки ці питання вирішуються органом, який видав документ. Судами також не встановлюється тотожність осіб, а також імені, по батькові та прізвища осіб, по-різному записаних у документах.

Згідно з абз. 2 п.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» судами не встановлюється тотожність особи, а відповідно до роз`яснень листа Верховного Суду України від 01.01.2012 «Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення», не можуть бути встановлені в судовому порядку факти щодо тотожності осіб, а також імені, по батькові та прізвища осіб, по-різному записаних у документах; якщо за законом заява не підлягає судовому розгляду, суддя мотивованою ухвалою відмовляє у відкритті провадження, а коли справу вже відкрито - закриває провадження.

Із змісту заяви вбачається, що заявник просить встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв`язку з різним написанням прізвища та по батькові, у свідоцтві про народження батько заявника записаний як « ОСОБА_2 », у паспорті громадянина України, виданого 27.08.1997 батько заявника записаний як « ОСОБА_3 ».

Тобто дві сторони, як заявник так і його батько, на час звернення до суду живі, але суду не надано доказів того, що вони звертались до відповідного органу Реєстрації актів цивільного стану з заявами про внесення змін до актових записів про народження, і їм в задоволенні цих заяв було відмолено.

Крім того, батько заявника ще живий, і право на спадщину ще не виникло. З огляду на це вбачається спір про право, що суперечить вимогам ст.315 ЦПК України та є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заявлені вимоги не підлягають розгляду в порядку окремого провадження.

Окрім того, суд зазначає, що заявлена вимога є передчасною, оскільки живі громадяни не позбавлені права змінити своє прізвище, одержавши новий паспортний документ.

Як видно з матеріалів справи, заявник просить встановити факт родинних відносин між ним та ОСОБА_3 , як між сином та батьком, про те відповідно до кола осіб по справі, ОСОБА_3 не залучений до участі при розгляді справи, як заінтересована особа, так, як матеріали справи не містять відомостей про смерть останнього.

Таким чином, чинним законодавством визначений позасудовий порядок встановлення факту, який просить встановити заявник в судовому порядку, що виключає можливість такого розгляду.

       Отже, заявник має право звернутися до відповідних уповноважених органів з дотриманням вимог законодавства та у разі незгоди із прийнятим рішенням, оскаржити його в судовому порядку.

Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду (ч.4 ст.315 Цивільного процесуального кодексу України).

       З таких підстав, суд вважає, що у відкритті провадження за даною заявою слід відмовити, оскільки вказане питання розглядається в позасудовому порядку уповноваженим органом, рішення якого може бути оскаржено до суду.

Керуючись ст.ст.186, 259-260, ч.4 ст.315, 364 ЦПК України, суддя

П О С Т А Н О В И В :

       У відкритті провадження у цивільній справі №153/278/24 за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення.

Суддя                        Т. В. Гаврилюк