Справа № 694/2149/19

2/694/27/24

Рішення

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.02.2024 року м. Звенигородка

Звенигородський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого - судді Сакун Д.І.,

за участі секретаря судового засідання Литвин Н.М.

позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2

представника позивачів ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , Шевченківської сільської ради Звенигородського району Черкаської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_6 про визнання заповіту і свідоцтв про право на спадщину за заповітом недійсними та визнання права власності на частку в спадковому майні та справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5 , Шевченківської сільської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_1 , ОСОБА_6 як опікун неповнолітньої ОСОБА_7 про визнання заповіту і свідоцтва про право на спадщину за заповітом недійсним та визнання права власності на частку в спадковому майні,

в с т а н о в и л а:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

16.12.2019 до Звенигородського районного суду Черкаської області надійшов даний позов, у якому позивач ОСОБА_1 просить суд:-визнати недійсним заповіт, складений від імені ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , посвідчений секретарем виконавчого комітету Шевченківської сільської ради Звенигородського району Черкаської області Ільченко Л.Л. 26.07.2012 року, зареєстрований в реєстрі за № 101; - визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом, видане 18.10.2019 року приватним нотаріусом Бедратою-Скляр Н.М. за реєстровим номером 2890 на ім`я ОСОБА_5 на земельну ділянку, площею 2,6580 га, кадастровий номер якої 7121289200:03:003:0177, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Шевченківської сільської ради Звенигородського району Черкаської області; - визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом, видане 18.10.2019 року приватним нотаріусом Бедратою-Скляр Н.М. за реєстровим номером 2891 на ім`я ОСОБА_5 на земельну ділянку площею 2,4065 га, кадастровий номер якої 7121289200:03:003:0176,для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в адмінтериторії Шевченківської сільської ради Звенигородського району Черкаської області; - визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом, видане 18.10.2019 року приватним нотаріусом Бедратою-Скляр Н.М. за реєстровим номером 2892 на ім`я ОСОБА_5 на земельну ділянку площею 2,6277 га, кадастровий номер якої 7121289200:03:003:0175, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в адмінтериторії Шевченківської сільської ради Звенигородського району Черкаської області; - визнати за ОСОБА_1 , право власності на 1/3 частину спадщини за законом, яка відкрилася після смерті діда ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме: -1/3 частину земельної ділянки площею 2,6580 га, кадастровий номер якої 7121289200.03.003:0177, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і знаходиться в адмінмежах Шевченківської сільської ради Звенигородського району Черкаської області; -1/3 частину земельної ділянки площею 2,4065 га, кадастровий номер якої 7121289200.03.003:0176, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і знаходиться в адмінмежах Шевченківської сільської ради Звенигородського району Черкаської області; -1/3 частину земельної ділянки площею 2,6277 га, кадастровий номер якої 7121289200:03:003:0175, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і знаходиться в адмінмежах Шевченківської сільської ради Звенигородського району Черкаської області. Стягнути на його користь із відповідачів Шевченківської сільської ради та ОСОБА_5 в солідарному порядку понесені ним судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що його прабаба ОСОБА_9 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 в с. Шевченкове Звенигородського району Черкаської області.У шлюбі із її чоловіком ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_5 народилась їхня дочка ОСОБА_11 .26.11.1960 року ОСОБА_11 уклала шлюб із ОСОБА_8 і їй було присвоєно прізвище ОСОБА_1 . У шлюбі у подружжя ОСОБА_2 і ОСОБА_8 народилося двоє дітей: син ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_6 і син ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_7 . 12.05.1984 року ОСОБА_15 уклав шлюб із ОСОБА_6 , у яких в шлюбі народились: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , та він, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 . 29.10.2005 року ОСОБА_2 уклала шлюб з ОСОБА_19 , і їй було присвоєно прізвище ОСОБА_2 . Рідний брат його батька ОСОБА_16 в 1988 році уклав шлюб із ОСОБА_6 і в них у шлюбі ІНФОРМАЦІЯ_10 народилась дочка ОСОБА_12 . ІНФОРМАЦІЯ_11 у ОСОБА_12 народилась дочка ОСОБА_7 , батьком якої у її свідоцтві про народження вказаний ОСОБА_24 . ІНФОРМАЦІЯ_12 у віці 38 років помер його батько ОСОБА_15 , а ІНФОРМАЦІЯ_13 у віці 86 років померла його прабаба ОСОБА_9 . ІНФОРМАЦІЯ_14 у віці 33 років помер рідний брат його батька ОСОБА_16 . ІНФОРМАЦІЯ_15 у віці 64 років померла його баба ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_16 у віці 22 років померла дочка його дядька, двоюрідна сестра ОСОБА_12 . Після смерті прабаби ОСОБА_9 відкрилась спадщина, яка складалась із земельної ділянки розміром 2,41 га, розташованої в адмінмежах Шевченківської сільської ради і призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Спадщину після своєї матері прийняла його баба ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_15 . Після її смерті відкрилась спадщина, яка складалась із двох земельних ділянок: однієї розміром 2,41 га, яку вона успадкувала після смерті своєї матері ОСОБА_9 і другої площею 2,63 га, розташованої в адмінмежах Шевченківської сільської ради і призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і яка належала їй на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії ЧР № 058690, кадастровим номером 7121289200:03:003:0176, виданого Звенигородською райдержадміністрацією 26.03.2004 року та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 611. Після смерті ОСОБА_2 спадщину прийняв її чоловік, а його дід, ОСОБА_8 , який після смерті дружини в 2007 році перейшов проживати до ОСОБА_25 , з якою проживав без реєстрації шлюбу. ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Оскільки, на момент смерті діда померли його дружина ОСОБА_2 та сини ОСОБА_15 і ОСОБА_16 , єдиними його спадкоємцями являються вони, його внуки, - ОСОБА_2 і її брат ОСОБА_1 , а також його правнучка ОСОБА_7 по праву представництва, оскільки, її мати ОСОБА_12 , яка також була внучкою ОСОБА_8 , померла до смерті діда ОСОБА_8 , а тому нею та її братом ОСОБА_1 в межах шестимісячного строку були подані заяви до Звенигородської державної нотаріальної контори про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_8 08.05.2019 року їй було направлено лист із Звенигородської державної нотаріальної контори за вих. № 1015/02-14, яким ставилась до її відома, що Звенигородською державною нотаріальною конторою їх заяви про прийняття спадщини після смерті гр. ОСОБА_8 направлені до приватного нотаріуса Бедратої-Скляр Н.М. заведено спадкову справу за №58/2019.

09.12.2019 року вона звернулась до приватного нотаріуса Бедратої-Скляр Н.М. із проханням про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті діда ОСОБА_8 . Постановою від 09.12.2019 року, винесеною приватним нотаріусом Бедратою- Скляр Н.М., їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину із тих підстав, що 18.10.2019 року приватним нотаріусом Бедратою-Скляр Н.М. за реєстровими номерами 2890, 2891 та 2892 на ім`я ОСОБА_5 були видані свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку площею 2,6580 га, кадастровий номер якої 7121289200:03:003:0177, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Шевченківської сільської ради Звенигородського району Черкаської області, на земельну ділянку площею 2,4065 га, кадастровий номер якої 7121289200:03:003:0176, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в адмінтериторії Шевченківської сільської ради Звенигородського району Черкаської області та земельну ділянку площею 2,6277 га, кадастровий номер якої 7121289200:03:003:0175, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в адмінтериторії Шевченківської сільської ради Звенигородського району Черкаської області, які за життя належали дідові ОСОБА_8 . Як їй стало відомо, після смерті діда, він, нібито 26.07.2012 року склав заповіт, яким належні йому земельні ділянки: одну розміром 2,66 га, розташовану в адмінмежах Шевченківської сільської ради і призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і яка належала йому на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії 4P 4-28-612, виданого Звенигородським районним відділом земельних ресурсів 09.10.2001 року та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 612 та другу розміром 5,04 га, розташовану в адмінмежах Шевченківської сільської ради і призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і яка належала йому на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії ЯЕ № 624485, виданого Звенигородським районним відділом земельних ресурсів 24.10.2007 року та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010778300184, заповів на дочку своєї співжительки ОСОБА_25 - ОСОБА_5 . Наскільки їй відомо, жодних заповітів дід не складав і не міг складати, оскільки він за життя неодноразово висловлювався про те, що вони є його єдиними спадкоємцями і рідними людьми, оскільки, він пережив своїх дітей і це для нього було великою втратою. Тому у нього виникли обґрунтовані підозри того, що заповіт, на підставі якого відповідачем ОСОБА_5 отримано спадкове майно після смерті мого діда ОСОБА_8 дідом не складався, а тому являється недійсним. Оскільки, в оспорюваному заповіті відсутній особистий підпис та запис заповідача ОСОБА_8 про те, що текст заповіту складений на його прохання із його слів та ним вголос прочитаний до його підписання, свідчить про відсутність вільного волевиявлення заповідача на момент підписання ним заповіту, а також підтверджує той факт, що при складенні заповіту допущено порушення вимог щодо його форми та посвідчення, а тому він являється недійсним.

30.01.2020 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву від представника відповідача ОСОБА_5 -адвоката Новіка В.І.,в якому позовні вимоги не визнав,просив в задоволенні позову відмовити, оскільки як вбачається зі змісту заповіту від 26.07.2012 року посвідченого секретарем сільської ради, в ньому наявний особистий підпис заповідача ОСОБА_8 і на даний час відсутні в матеріалах справи будь-які категоричні висновки судово-почеркознавчих експертиз, які б спростували підпис заповідача на зазначеному правочину, у зв`язку з чим посилання позивача щодо відсутності підпису ОСОБА_8 на заповіті є необгрунтованими. Щодо відсутності підпису заповідача ОСОБА_8 про те, що текст заповіту складений на його прохання із його слів та ним вголос прочитаний до його підписання, то положення чинного законодавства не містить імперативних норм в частині обов`язкового власноручного запису заповідачем даного факту. Як вбачається зі змісту заповіту, а саме останнього його абзаце, в ньому чітко вказано, що «Заповіт записано з моїх слів та прочитано в голос». Таким чином, в цій частині було дотримано положень ч.2 ст.1248 ЦК України щодо підтвердження факту прочитання заповідачем заповіту до його підписання, що також вказує на безпідставність тверджень позивача.

19.02.2020 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву від представника відповідача Шевченківської сільської ради-сільського голови Смалька С.А.,в якому позовні вимоги не визнав, просив в задоволенні позову відмовити, посилаючись на аналогічні твердження, викладені у відзиві відповідача ОСОБА_5 .

Крім того, 16.12.2019 року ОСОБА_2 звернулася до суду ще із одною аналогічною позовною заявою про визнання заповіту і свідоцтва про право на спадщину за заповітом недійсним та визнання права власності на частку в спадковому майні, в якому просить суд:-визнати недійсним заповіт, складений від імені ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , посвідчений секретарем виконавчого комітету Шевченківської сільської ради Звенигородського району Черкаської області Ільченко Л.Л. 26.07.2012 року, зареєстрований в реєстрі за № 101; - визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом, видане 18.10.2019 року приватним нотаріусом Бедратою-Скляр Н.М. за реєстровим номером 2890 на ім`я ОСОБА_5 на земельну ділянку, площею 2,6580 га, кадастровий номер якої 7121289200:03:003:0177, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Шевченківської сільської ради Звенигородського району Черкаської області; - визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом, видане 18.10.2019 року приватним нотаріусом Бедратою-Скляр Н.М. за реєстровим номером 2891 на ім`я ОСОБА_5 на земельну ділянку площею 2,4065 га, кадастровий номер якої 7121289200:03:003:0176,для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в адмінтериторії Шевченківської сільської ради Звенигородського району Черкаської області; - визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом, видане 18.10.2019 року приватним нотаріусом Бедратою-Скляр Н.М. за реєстровим номером 2892 на ім`я ОСОБА_5 на земельну ділянку площею 2,6277 га, кадастровий номер якої 7121289200:03:003:0175, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в адмінтериторії Шевченківської сільської ради Звенигородського району Черкаської області; - визнати за ОСОБА_2 , право власності на 1/3 частину спадщини за законом, яка відкрилася після смерті діда ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме: -1/3 частину земельної ділянки площею 2,6580 га, кадастровий номер якої 7121289200.03.003:0177, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і знаходиться в адмінмежах Шевченківської сільської ради Звенигородського району Черкаської області; -1/3 частину земельної ділянки площею 2,4065 га, кадастровий номер якої 7121289200.03.003:0176, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і знаходиться в адмінмежах Шевченківської сільської ради Звенигородського району Черкаської області; -1/3 частину земельної ділянки площею 2,6277 га, кадастровий номер якої 7121289200:03:003:0175, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і знаходиться в адмінмежах Шевченківської сільської ради Звенигородського району Черкаської області. Стягнути на її користь із відповідачів Шевченківської сільської ради та ОСОБА_5 в солідарному порядку понесені нею судові витрати.

11.02.2020 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву від представника відповідача ОСОБА_5 -адвоката Новіка В.І.,в якому позовні вимоги не визнав,просив в задоволенні позову відмовити.

Як вбачається з предмету спору в даних справах є один і той же заповіт,а також визнання недійсним одних і тих же свідоцтв про право на спадщину за заповітом.Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просять визнати право власності на одні і тіж земельні ділянки. З зазначеного вбачається, що предмет спору у вказаних справах витікає з одних і тих же спірних правовідносин, що вказує на однорідність та взаємопов`язаність позовних вимог підставою їх виникнення та поданими доказами.

В судовому засіданні позивачі та їх представник - адвокат Павленко С.І. позовні вимоги підтримали та просили їх задоволити.

Представник відповідача ОСОБА_5 - ОСОБА_4 в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечив.

Представник відповідача Шевченківської сільської ради Звенигородського району Черкаської області в судове засідання не з`явився. Звернуся до суду із заявою про розгляд прави без участі представника.Проти задоволення позовних вимог заперечив.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.12.2019 року справу №694/2149/19 передано для розгляду судді Звенигородського районного суду Гончаренко Т.В.

Ухвалою судді Звенигородського районного суду Черкаської області Гончаренко Т.В. від 18.12.2019 заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено.

Ухвалою судді Звенигородського районного суду Черкаської області Гончаренко Т.В. від 09.01.2020 року відкрито загальне позовну провадження у справі та призначено підготовче засідання.

30.01.2020 представником відповідача ОСОБА_5 - ОСОБА_4 через канцелярію суду надано відзив на позов.

19.02.2020 року представником відповідача Шевченківської сільської ради-сільським головою Смалько С.А. надано відзив на позов.

Ухвалою судді Гончаренко Т.В. від 20.02.2020 року у задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_5 - адвоката Новіка В.І. про проведення судового засідання в режимі відеоконференції відмовлено.

Ухвалою судді Гончаренко Т.В. від 26.02.2020 року у задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_5 про об`єднання цивільної справи №694/2149/19 із цивільною справою №694/2150/19 відмовлено.

26.02.2020 винесено ухвалу про витребування доказів.

28.02.2020 року винесено ухвалу про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

Суддю Звенигородського районного суду Черкаської області ОСОБА_27 07.09.2020 року було відраховано зі штату в зв`язку з виходом у відставку.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.09.2020 року обрано головуючу суддю Звенигородського районного суду Сакун Д.І.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.12.2019 року справу №694/2150/19 передано для розгляду судді Звенигородського районного суду Дудніченку В.М.

Ухвалою судді Звенигородського районного суду Черкаської області Дудніченка В.М. від 03.02.2020 року відкрито загальне позовну провадження у справі та призначено підготовче засідання.

11.02.2020 представником відповідача ОСОБА_5 - ОСОБА_4 надано відзив на позов.

Ухвалою судді Дудніченка В.М. від 12.02.2020 року, від 27.02.2020 року у задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_5 - адвоката Новіка В.І. про проведення судового засідання в режимі відеоконференції відмовлено.

24.03.2020 року винесено ухвалу про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

Суддю Звенигородського районного суду ОСОБА_28 відраховано зі штату суду у зв`язку з виходом у відставку з 22.05.2020 року.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи від 22.05.2020 р. призначення судді не відбулося, оскільки не вистачає потрібної кількості суддів для розподілу справи.

За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.07.2020 року справу передано для розгляду судді Звенигородського районного суду ОСОБА_27 .

Ухвалою судді Звенигородського районного суду Гончаренко Т.В. від 06.07.2020 року прийнято справу до свого провадження та призначено підготовче судове засідання за правилами загального позовного провадження.

07.09.2020 року суддю Звенигородського районного суду ОСОБА_27 відраховано зі штату суду у зв`язку з виходом у відставку.

За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.09.2020 року справу №694/2149/19 передано для розгляду судді Звенигородського районного суду Сакун Д. І.

Ухвалою судді Звенигородського районного суду Сакун Д.І. від 14.09.2020 року прийнято справу №694/2149/19 до свого провадження та призначено підготовче судове засідання за правилами загального позовного провадження.

За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.09.2020 року справу №694/2150/19 передано для розгляду судді Звенигородського районного суду Сакун Д. І.

Ухвалою судді Звенигородського районного суду Сакун Д.І. від 14.09.2020 року прийнято справу №694/2150/19 до свого провадження та призначено підготовче судове засідання за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою судді Сакун Д.І. від 19.10.2020 року об`єднано цивільну справу № 694/2149/19 та за № 694/2150/19 в одне провадження. Присвоєно позовам один єдиний унікальний номер - №694/2149/19, номер провадження 2/694/2149/19 .

20.10.2020 року винесено ухвалу про проведення підготовчого засідання в режимі відеоконференції.

18.02.2021 винесено ухвалу про витребування доказів.

Ухвалою Звенигородського районного суду від 29.03.2021 року клопотання представника адвоката Павленка С.І. про призначення у справі судово-почеркознавчої експертизи-задоволено.Призначено у цивільній справі судову-почеркознавчу експертизу. Провадження у справі зупинене.

Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 29.04.2021 року було витребувано із Звенитгородського районного суду вказану справу у зв`язку із надходження апеляційної скарги представника відповідача ОСОБА_5 адвоката Новіка О.М. на ухвалу судді Звенигородського районного суду Черкаської області від 29.03.2021 про призначення судової-почеркознавчої експертизи.

Постановою Черкаського апеляційного суду від 15.07.2021 року апеляційну скаргу адвоката Новіка В.І. залишено без задоволення. Ухвалу Звенигородського районного уду Черкаської області від 29.03.2021 року залишено без змін.

29.07.2021 року на адресу Звенигородського районного суду Черкаської області із Черкаського апеляційного суду надійшла дана цивільна справа.

29.07.2021 року цивільна справа була направлена до Київського Науково-дослідного інституту судових експертиз.

26.10.2021 року на адресу суду із Київського Науково-дослідного інституту судових експертиз надійшли матеріали цивільної справи без виконання.

28.10.2021 року ухвалою судді Звенигородського районного суду Черкаської області провадження у справі було відновлено та призначено підготовче судове засідання.

10.11.2021 року винесено ухвалу про проведення підготовчого засідання в режимі відеоконференції.

18.01.2022 року винесено ухвалу про залучення до участі у справі, як опікуна малолітньої ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , ОСОБА_29 .

12.04.2022 року винесено ухвалу про проведення підготовчого засідання в режимі відеоконференції.

01.07.2022 року винесено ухвалу про проведення підготовчого засідання в режимі відеоконференції.

Ухвалою Звенигородського районного суду від 13.09.2022 року клопотання представника адвоката Павленка С.І. про призначення у справі повторної судово-почеркознавчої експертизи-задоволено. Призначено у цивільній справі повторну судову-почеркознавчу експертизу. Провадження у справі зупинене.

04.11.2022 року на адресу суду із Київського Науково-дослідного інституту судових експертиз надійшли матеріали цивільної справи без виконання із клопотанням про надання додаткових матеріалів.

07.11.2022 року ухвалою судді Звенигородського районного суду Черкаської області провадження у справі було відновлено та призначено підготовче судове засідання.

24.11.2022 року винесено ухвалу про проведення підготовчого засідання в режимі відеоконференції.

01.12.2022 року ухвалою суду було задоволено клопотання експертів Київського НДІСЕ про направлення додаткових матеріалів для проведення експертизи. Повторно було направлено матеріали цивільного справі.

08.02.2023 року на адресу суду із Київського Науково-дослідного інституту судових експертиз надійшли матеріали цивільної справи без виконання.

10.02.2023 року ухвалою судді Звенигородського районного суду Черкаської області провадження у справі було відновлено та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Звенигородського районного суду від 28.02.2023 року клопотання представника адвоката Павленка С.І. про призначення у справі повторної судово-почеркознавчої експертизи-задоволено. Призначено у цивільній справі повторну судову-почеркознавчу експертизу. Провадження у справі зупинене.

05.04.2023 року на адресу суду із Київського Науково-дослідного інституту судових експертиз надійшли матеріали цивільної справи без виконання із клопотанням про надання додаткових матеріалів.

10.04.2023 року ухвалою судді Звенигородського районного суду Черкаської області провадження у справі було відновлено та призначено підготовче судове засідання.

19.04.2023 року винесено ухвалу про проведення підготовчого засідання в режимі відеоконференції.

27.04.2023 року ухвалою суду було задоволено клопотання експертів Київського НДІСЕ про направлення додаткових матеріалів для проведення експертизи. Повторно було направлено матеріали цивільного справі.

01.08.2023 року на адресу суду із Київського Науково-дослідного інституту судових експертиз надійшли матеріали цивільної справи із висновком експертів за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи № 8377/8378/23-32 від 18.07.2023 року.

02.08.2023 року ухвалою судді Звенигородського районного суду Черкаської області провадження у справі було відновлено та призначено підготовче судове засідання.

15.08.2023 року винесено ухвалу про проведення підготовчого засідання в режимі відеоконференції.

Ухвалою судді Звенигородського районного суду Черкаської області Сакун Д.І. від 23.08.2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

04.09.2023 року, 19.09.2023 року, 11.10.2023 року, 11.12.2023 року, 11.01.2024 року, 15.01.2024 року винесено ухвали про проведення судових засідань в режимі відеоконференції.

15.02.2024 року у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Фактичні обставини, встановлені судом

Суд,вивчивши матеріали справи та подані сторонами докази, встановив наступні фактичні обставини справи.

Судом встановлено, що ОСОБА_15 та ОСОБА_6 , уклали шлюб 12.05.1984 року, який був зареєстрований Шевченківською сільською радою Звенигородського району Черкаської області, актовий запис №11, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 . Прізвище дружини, після реєстрації шлюбу, змінилося на - « ОСОБА_1 ».

Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 18.07.1987 року Шевченківською сільською радою Звенигородського району Черкаської області, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_9 в с.Шевченково Звенгородського району Черкаської області, про що в книзі реєстрації актів про народження 18.07.1987 року зроблено відповідний запис за № 27, в графі «Батьки» вказано: батько - « ОСОБА_15 », мати « ОСОБА_6 .

Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого 06.10.1984 року Шевченківською сільською радою Звенигородського району Черкаської області, ОСОБА_2 народилась ІНФОРМАЦІЯ_8 в с.Шевченкове Звенгородського району Черкаської області, про що в книзі реєстрації актів про народження 06.10.1984 року зроблено відповідний запис за № 31, в графі «Батьки» вказано: батько - « ОСОБА_15 », мати « ОСОБА_6 .

ОСОБА_2 29.10.2005 року зареєструвала шлюб з ОСОБА_19 , про що в Книзі реєстрації шлюбів 29.10.2005 року зроблено відповідний актовий запис за №14, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_4 . Прізвище дружини, після реєстрації шлюбу, змінилося на - « ОСОБА_2 ».

26.11.1960 року ОСОБА_11 уклала шлюб із ОСОБА_8 , який був зареєстрований виконавчим комітетом Вільшанської селищної ради Городищенського району Черкаської області, актовий запис № 44 і їй було присвоєно прізвище після реєстрації шлюбу « ОСОБА_1 », що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу.

Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 , виданого 22.11.1961 року, місце реєстрації с.Шевченкове Звенигородського району Черкаської області, ОСОБА_15 народився ІНФОРМАЦІЯ_6 в с.Шевченково Звенгородського району Черкаської області, про що в книзі записів актів громадянського стану про народження 22.11.1961 року зроблено відповідний запис за № 56, в графі «Батьки» вказано: батько - « ОСОБА_8 », мати « ОСОБА_2 ».

Згідно витягу з державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народжень відповідно до ст.ст.126, 133, 135 СК України, № витягу 00022733881, ОСОБА_16 народився ІНФОРМАЦІЯ_20 в с.Шевченково Звенгородського району Черкаської області, номер актового запису № 43 від 07.09.1968, відомості про батька: батько - « ОСОБА_8 », мати « ОСОБА_2 .

Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_6 , виданого 16.02.1999 року Шевченківською сільською радою Звенигородського району Черкаської області, ОСОБА_12 народилася ІНФОРМАЦІЯ_10 в с.Шевченково Звенгородського району Черкаської області, про що в книзі реєстрацї актів про народження 16.02.1990 року зроблено відповідний запис за № 7, в графі «Батьки» вказано: батько - « ОСОБА_16 », мати « ОСОБА_6 .

Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_7 , виданого 07.09.2006 року Шевченківською сільською радою Звенигородського району Черкаської області, ОСОБА_7 народилася ІНФОРМАЦІЯ_11 в с.Шевченкове Звенгородського району Черкаської області, про що в книзі реєстрацї народжень 07.09.2006 року зроблено відповідний запис за № 16, в графі «Батьки» вказано: батько - « ОСОБА_24 », мати « ОСОБА_12 ».

ІНФОРМАЦІЯ_12 помер ОСОБА_15 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_8 , виданого 24.03.2000 Шевченківською сільською радою Звенигородського району Черкаської області, актовий запис № 22.

ІНФОРМАЦІЯ_21 померла ОСОБА_9 , що підтверджується копією повторного свідоцтва про смерть серії НОМЕР_9 , виданого 06.09.2019 виконавчим комітетом Шевченківської сільської ради Звенигородського району Черкаської області, актовий запис № 17.

ІНФОРМАЦІЯ_14 помер ОСОБА_16 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_10 , виданого 14.11.2001 Шевченківською сільською радою Звенигородського району Черкаської області, актовий запис № 55.

ІНФОРМАЦІЯ_15 померла ОСОБА_2 , що підтверджується копією повторного свідоцтва про смерть серії НОМЕР_11 , виданого 06.09.2019 виконавчим комітетом Шевченківської сільської ради Звенигородського району Черкаської області, актовий запис № 53.

ІНФОРМАЦІЯ_16 померла ОСОБА_12 , що підтверджується копією повторного свідоцтва про смерть серії НОМЕР_12 , виданого 08.06.2012 виконавчим комітетом Шевченківської сільської ради Звенигородського району Черкаської області, актовий запис № 51.

ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_8 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_13 , виданого 12.04.2009 виконавчим комітетом Шевченківської сільської ради Звенигородського району Черкаської області, актовий запис № 25.

ОСОБА_8 належала:

- земельна ділянка площею 2,66 га, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, розташована на території Шевченківської сільської ради, що стверджується Державним актом на право приватної власності на землю серії ЧР № 4-28-612, виданим 09.10.2001 року.;

- земельна ділянка площею 5,04 га, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, розташована на території Шевченківської сільської ради, що стверджується Державним актом на право приватної власності на землю серії ЯЕ № 624485, виданим 24.10.2007 року.

Відповідно до свідоцтв про право на спадщину за законом від 02.07.2007 року, виданих державним нотаріусом Звенигородської державної нотаріальної контори Шалденко Л.В., спадкоємцем ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_15 є її чоловік ОСОБА_8 . Спадкове майно на яке видані свідоцтва складається з: - земельної ділянки, розміром 2,41 га, яка розташована в адмінмежах Шевченківської сільської ради Звенигородського району Черкаської області і призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належала померлій на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ЧР 4-28-610, виданого 09.10.2001 року та зареєстровано в Книзі записів державних актів про право приватної власності на землю за №610; - земельної ділянки, площею 2,63 га, розташованої в адмінмежах Шевченківської сільської ради Звенигородського району Черкаської області і призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належала померлій на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії ЧР № 058690, кадастровий номер земельної ділянки 7121289200:03:003:0176, виданого Звенигородською райдержадміністрацією 26.03.2004 року та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 611.

В спадковій справі є заповіт, складений ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому заповідач вказав, що належні йому земельні ділянки: розміром 2,66 га, розташовану в адмінмежах Шевченківської сільської ради і призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належить йому на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії 4P 4-28-612, виданого Звенигородським районним відділом земельних ресурсів 09.10.2001 року та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 612 та розміром 5,04 га, розташовану в адмінмежах Шевченківської сільської ради і призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належить йому на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії ЯЕ № 624485, виданого Звенигородським районним відділом земельних ресурсів 24.10.2007 року та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010778300184, заповів ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . На заповіті зроблено напис, що вказаний заповіт посвідчений секретарем сільської ради Ільченко Л.Л., зареєстровано в реєстрі за №101.

Відповідно до розпорядження Звенигородської районної державної адміністрації Черкаської області від 25.06.2018 №131, ОСОБА_6 призначено опікуном над малолітньою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , надавши їй право вирішувати всі питання щодо захисту прав та інтересів підопічної згідно чинного законодавства.

08.05.2019 року ОСОБА_2 , ОСОБА_1 було направлено лист із Звенигородської державної нотаріальної контори за вих. № 1015/02-14, яким я ставилась до відома, що Звенигородською державною нотаріальною конторою моя заява та заява ОСОБА_1 про прийняття спадщини після смерті гр. ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , направлені до приватного нотаріуса Бедратої-Скляр Н.М., так як під час перевірки в спадковому реєстрі було виявлено, що після смерті ОСОБА_8 нотаріальною конторою приватного нотаріуса Бедратої-Скляр Н.М. заведено спадкову справу за № 58/2019.

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 09.12.2019 року, винесеною приватним нотаріусом Бедратою- Скляр Н.М., Голубу С.І. та ОСОБА_2 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті діда ОСОБА_8 , оскільки за зверненням єдиного спадкоємця за заповітом 18.10.2019 року нею було видане свідоцтво про право на спадщину за заповітом на нерухоме майно за реєстровим номером 2890, 2891 та 2892 на ім`я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно висновку експертів за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи від 18.07.2023 року №8377/8378/23-32 вбачаєься, що підпис від імені ОСОБА_8 в заповіті від 26.07.2012 року, складеному від імені ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , посвідченому секретарем виконавчого комітету Шевченківської

сільської ради Звенигородського району Черкаської області Ільченко Л.Л. 26.07.2012 року, зареєстрованому в реєстрі за №101, виконано, ймовірно, тією особою, зразок якої надано в якості порівняльного матеріалу ОСОБА_8 , що міститься у заяві від 18.01.2007 року.

Підпис від імені ОСОБА_8 в заповіті від 26.07.2012 року складеному від імені ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , посвідченому секретарем виконавчого комітету Шевченківської сільської ради Звенигородського району Черкаської області Ільченко Л.Л.26.07.2012 року, зареєстрованому в реєстрі за №101, виконано, ймовірно, не тією особою, зразки якої надано в якості порівняльного матеріалу ОСОБА_8 , що містяться: у заяві ОСОБА_8 про призначення пенсії від 30 березня 1992 року, у підтвердженні стажу роботи ОСОБА_8 від 31.03.1992, у заяві ОСОБА_8 про перерахунок пенсії від 11.03.2004, у заяві ОСОБА_8 до Звенигородської державної нотаріальної контори про прийняття спадщини від 02.07.2007, а іншою особою.

Рукописний запис « ОСОБА_8 » в заповіті від 26.07.2012 року, складеному від імені ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , посвідченому секретарем виконавчого комітету Шевченківської сільської ради Звенигородського району Черкаської області Ільченко Л.Л. 26.07.2012 року, зареєстрованому в реєстрі за №101, виконано, ймовірно, не тією особою, зразки якої надано в якості порівняльного матеріалу ОСОБА_8 , що містяться: у заяві ОСОБА_8 про призначення пенсії від 30 березня 1992 року, у заяві ОСОБА_8 про перерахунок пенсії від 11.03.2004, у заяві ОСОБА_8 до Звенигородської державної нотаріальної контори про прийняття спадщини від 02.07.2007 року, а іншою особою.

Мотиви, з яких виходить суд, застосування норм права, оцінка аргументів сторін

Відповідно до статті 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Заповіт є одностороннім правочином, оскільки залежить виключно від волі заповідача.

Згідно частини другої статті 1257 ЦК України за позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.

Воля - це внутрішнє бажання заповідача визначити долю спадщини на випадок своєї смерті шляхом складання особистого розпорядження (заповіту).

Волевиявлення - це зовнішній прояв внутрішньої волі, який знаходить своє втілення в заповіті, складеному та посвідченому відповідно до вимог, передбачених нормами ЦК України.

Загальні підстави недійсності правочину визначені статтею 215 ЦК України. Так, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до частин 1-3,5,6 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивачі посилаються на те, що ОСОБА_8 не міг добровільно скласти оскаржуваний заповіт та його власноручно підписати, оскільки за життя неодноразово висловлювався про те, що позивачі є його єдиними спадкоємцями та про складання заповіту їх не повідомляв, а тому вважають, що підпис на оспорюваному заповіті виконаний не ОСОБА_8 , а іншою особою.

Статтею 1247 ЦК України визначені загальні вимоги до форми заповіту, відповідно до яких, заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складення. Заповіт має бути особисто підписаний заповідачем. Якщо особа не може особисто підписати заповіт, він підписується відповідно до частини четвертої статті 207 цього Кодексу. Заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначених у статтях 1251-1252 цього Кодексу.

Частина четверта статті 207 ЦК України передбачає, що якщо фізична особа у зв`язку з хворобою або фізичною вадою не може підписатися власноручно, за її дорученням текст правочину у її присутності підписує інша особа. Підпис іншої особи на тексті правочину, що посвідчується нотаріально, засвідчується нотаріусом або посадовою особою, яка має право на вчинення такої нотаріальної дії, із зазначенням причин, з яких текст правочину не може бути підписаний особою, яка його вчиняє.

Згідно частини другої статті 1248 ЦК України, нотаріус може на прохання особи записати заповіт з її слів власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. У цьому разі заповіт має бути вголос прочитаний заповідачем і підписаний ним. Якщо заповідач через фізичні вади не може сам прочитати заповіт, посвідчення заповіту має відбуватися при свідках.

Згідно зі статтею 1257 ЦК України заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно зі статтею 7 Закону України «Про нотаріат», нотаріуси або посадові особи, які вчиняють нотаріальні дії, у своїй діяльності керуються законами України, постановами Верховної Ради України, указами і розпорядженнями Президента України, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, а на території Республіки Крим, крім того, - законодавством Республіки Крим, наказами Міністра юстиції України, нормативними актами обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

Згідно пункту 1 глави 3 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 р., нотаріус посвідчує заповіти фізичних осіб з повною цивільною дієздатністю, у тому числі подружжя, які складені відповідно до вимог статей 1233-1257 Цивільного кодексу України та особисто подані нотаріусу. Посвідчення заповіту через представників не допускається. У заповіті зазначаються місце і час складення заповіту, дата та місце народження заповідача. Заповіт особисто підписує заповідач.

Пунктом 2.1. розділу ІІ Порядку передбачено, що нотаріальні дії вчиняються в приміщенні органу місцевого самоврядування. В окремих випадках, коли громадянин не може з`явитися в зазначене приміщення, нотаріальні дії можуть бути вчинені поза вказаним приміщенням. Якщо нотаріальна дія вчиняється поза приміщенням органу місцевого самоврядування, то в посвідчувальному написі на документі і в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій записується місце вчинення нотаріальної дії із зазначенням адреси, а також причини, з якої нотаріальна дія вчиняється поза приміщенням органу місцевого самоврядування.

Посадові особи органів місцевого самоврядування, які вчиняють нотаріальні дії, посвідчують заповіти. При посвідченні заповіту посадова особа органу місцевого самоврядування встановлює особу заповідача та визначає обсяг його цивільної дієздатності. Посадова особа органу місцевого самоврядування посвідчує заповіти дієздатних громадян, складені відповідно до вимог статей 1247, 1251 ЦК України і особисто подані ними посадовій особі органу місцевого самоврядування. Заповіт має бути складений у письмовій формі, із зазначенням точного місця і часу складення заповіту, дати та місця народження заповідача та підписаний особисто заповідачем. (пункт 1.1. розділу ІІІ Порядку).

У статті 1257 ЦК України передбачено вичерпний перелік підстав для визнання заповіту недійсним, та зазначено, що заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним. За позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі. Таке ж положення міститься і у частині 3 статті 203 ЦК України.

Також, як роз`яснено у пунктах 4, 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», судам відповідно до статті 215 ЦК України необхідно розмежовувати види недійсності правочинів: нікчемні правочини - якщо їх недійсність встановлена законом (частина перша статті 219, частина перша статті 220, частина перша статті 224 ЦК України, тощо), та оспорювані - якщо їх недійсність прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує їх дійсність на підставах, встановлених законом (частина друга статті 222, частина друга статті 223, частина перша статті 225 ЦК України, тощо). Нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону та не потребує визнання його таким судом. Оспорюваний правочин може бути визнаний недійсним лише за рішенням суду. Відповідно до статей 215, 216 ЦК України суди розглядають справи за позовами: про визнання оспорюваного правочину недійсним і застосування наслідків його недійсності, про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. Таким чином оспорюваний правочин є недійсним в силу визнання його судом, а нікчемний - в силу припису закону.

Із змісту наведених норм вбачається, що дійсним, тобто таким, що відповідає вимогам закону є заповіт, який посвідчений уповноваженою особою, яка мала на це право в силу закону, відсутні порушення його форми та посвідчення, волевиявлення заповідача було вільним і відповідало його волі.

Згідно з частинами першою та другою статті 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною третьою статті 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (частина четверта статті 203 ЦК України).

Отже, заповіт, як односторонній правочин підпорядковується загальним правилам Цивільного Кодексу України щодо недійсності правочинів. Недійсними є заповіти:

1) в яких волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі;

2) складені особою, яка не мала на це права (особа не має необхідного обсягу цивільної дієздатності для складання заповіту);

3) складені з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення (відсутність нотаріального посвідчення або посвідчення особами, яке прирівнюється до нотаріального, складання заповіту представником, відсутність у тексті заповіту дати, місця його складання тощо).

В судовому засіданні встановлено, що заповіт, складений 26.07.2012 р. ОСОБА_8 та посвідчений секретарем виконавчого комітету Шевченківської сільської ради Звенигородського району Черкаської області, який було зареєстровано за № 101 відповідає вищенаведеним вимогам закону.

Стосовно доводів позивача про те, що оспорюваний заповіт не був підписаний особисто заповідачем ОСОБА_8 слід зазначити наступне.

За клопотанням позивача у справі було призначено судово-почеркознавчу експертизу за результатами проведення якої судовим експертом складено висновок №8377/8378/23-32 від 18.07.2023 року.

Надаючи оцінку висновку експерта як доказу по справі, суд виходить із того, що експерт не відповів категорично та стверджувально на запитання про те, ким виконано підпис на заповіті від 26.07.2012р, зазначивши про ймовірність свого висновку.

Так, у висновку експертом для порівняння використовувалися дві групи порівняльних матеріалів.

Відносно першої порівняльної групи матеріалів експертом надано висновок про те, що підпис у заповіті «виконано ймовірно тією особою, зразок якої надано в якості порівняльного матеріалу ОСОБА_8 , що міститься у заяві від 18.01.2007»

Відносно другої порівняльної групи матеріалів експертом надано висновок про те, що підпис у заповіті «виконано ймовірно не тією особою, зразок якої надано в якості порівняльного матеріалу ОСОБА_8 , що міститься у заяві від 30.03.1992, від 31.03.1992, від 11.03.2004, від 02.07.2007»

Відповісти на питання в категоричній формі не виявилось можливим через наявність розбіжностей ознак, а також ненадання у розпорядження експертів достатньої кількості вільних зразків почерку ОСОБА_8 , у тому числі максимально наближених за часом виконання до досліджуваного документа. Внаслідок вказаного експерти вказали, що висновок можливий лише у ймовірній формі.

За переконанням суду, висновок експертизи не свідчить категорично та абсолютно про те, що оспорюваний заповіт підписаний не ОСОБА_8 а іншою особою. Що позбавляє суд можливості встановити однозначну оцінку виявлених результатів дослідження.

Висновок експертизи має бути категоричним та не може ґрунтуватись на припущеннях (частина 6 статті 81 ЦПК України).

Разом з тим, висновок експерта має певне доказове значення, якщо надати йому оцінку в сукупності з іншими доказами.

Варто зауважити, що відсутність категоричного висновку судово-почеркознавчої експертизи щодо того, кому саме належить наявний у заповіті підпис ОСОБА_8 - заповідачу чи іншій особі на недійсність (нікчемність) заповіту не вказує, а тому наявний у справі експертний висновок не може бути покладений в основу обґрунтувань існування підстав для задоволення заявлених позовних вимог.

Згідно з вимогами ЦПК України учасники справи мають передбачені процесуальним законом права і обов`язки. Обов`язок доказування певних обставин лежить на стороні, яка посилається на них як на підставу своїх вимог та заперечень.

Недоведеність обставин, на наявності яких наполягають позивачі - є підставою для відмови у позові. У випадку невиконання учасником справи його обов`язку із доведення відповідних обставин необхідними доказами, такий учасник має усвідомлювати та несе ризик відповідних наслідків зокрема, відмови у задоволенні позовних вимог у зв`язку з їх недоведеністю.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК).

Висновки про те, що волевиявлення заповідача не було вільним та не відповідало його волі ґрунтуються лише на припущеннях позивача за позовом, а будь-яких доказів на підтвердження таких обставин в розумінні положень ст. 76 ЦПК України суду не надано.

Особистий підпис заповідача у заповіті свідчить про вільне волевиявлення заповідача, й обставини, які вплинули на волевиявлення заповідача, судом не встановлені.

Таким чином, суд приходить до висновку, що в матеріалах справи відсутні належні, достатні та допустимі докази про те, що оспорюваний заповіт був підписаний не заповідачем ОСОБА_8 , а іншою особою. Відтак, суд не приймає до уваги відповідні твердження позивачів.

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (факті), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Що стосується позовних вимог щодо скасування свідоцтв про право на спадщину та визнання права власності на майно в порядку спадкування, то суд вважає, що такі є похідними від первісної вимоги, а тому не підлягають до задоволення.

Встановивши обставини справи, дослідивши та оцінивши усі надані сторонами письмові докази й наведені доводи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд доходить висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_8 та ОСОБА_2 до задоволення не підлягають, оскільки докази які б однозначно та безальтернативно вказували на наявність підстав визнання правочину недійсним, у матеріалах справи відсутні, а відтак спірний заповіт є чинним і визнанню недійсним не підлягає.

Розподіл судових витрат між сторонами

Оскільки, суд дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову, судові витрати, суд залишає за позивачем.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 16, 25, 203, 215, 1233, 1247, 1248, 1251 ЦК України, ст.ст.2,10,12,13,19,76,77,79,81,89,200, 263-265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , Шевченківської сільської ради Звенигородського району Черкаської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_6 про визнання заповіту і свідоцтв про право на спадщину за заповітом недійсними та визнання права власності на частку в спадковому майні - відмовити.

У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_5 , Шевченківської сільської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_1 , ОСОБА_6 як опікун неповнолітньої ОСОБА_7 про визнання заповіту і свідоцтва про право на спадщину за заповітом недійсним та визнання права власності на частку в спадковому майні - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Рішення може бути оскаржене сторонами в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду шляхом подання в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду

Ознайомитись з повним текстом судового рішенням, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення виготовлено 20.02.2024 року о 16.30 год.

Суддя Д.І.Сакун