ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/5299/18 Суддя першої інстанції: Леонтович А.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2019 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача - Горяйнова  А.М.,

суддів - Кузьмишиної О.М. та Файдюка В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2018 року, яка прийнята в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Сектору містобудування та архітектури Бородянської районної державної адміністрації Київської області та Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення і наказу,

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, у якому просив:

- визнати протиправним та скасувати наказ Сектору містобудування та архітектури Бородянської районної державної адміністрації Київської області від 05 вересня 2018 року № 11/16-24;

- визнати протиправним та скасувати рішення Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області від 23 липня 2018 року № 1.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2018 року у задоволенні вказаного адміністративного позову було відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову про задоволення позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права. Скаржник вказує на те, що перелік підстав для анулювання паспорту прив'язки є вичерпним, в той час як паспорт прив'язки від 19 квітня 2018 року № 16 був анульований з не передбачених законом підстав. Також позивач зазначає, що помилка суб'єкта владних повноважень не може бути підставою для анулювання виданого його паспорта прив'язки, на підставі якого були проведені будівельні роботи.

Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області подав відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначив, що вказані у ній доводи були обґрунтовано спростовані судом першої інстанції.

Від Сектору містобудування та архітектури Бородянської районної державної адміністрації Київської області відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково, рішення Київського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2018 року - скасувати в частині відмови у задоволенні вимог про скасування наказу від 05 вересня 2018 року № 11/16-24 та прийняти нове рішення про задоволення позову в цій частині виходячи із наступного.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Положеннями п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України передбачено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено та сторонами даної справи не заперечується, що Сектор містобудування та архітектури Бородянської районної державної адміністрації Київської області оформив ОСОБА_2 паспорт прив'язки тимчасової споруди (МАФ) для ведення підприємницької діяльності, реєстраційний №16 від 19 квітня 2018 року.

Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області, у порядку нагляду, здійснив планову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил Сектором містобудування та архітектури Бородянської районної державної адміністрації Київської області, за результатами проведення якої склав акт від 23 липня 2018 року.

Під час проведення зазначеної перевірки Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області встановив, що паспорт прив'язки від 19 квітня 2018 року № 16 був оформлений ОСОБА_2 з порушенням вимог ст.ст. 23, 28 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п. 2.23 Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21 жовтня 2011 року № 244 (далі - Порядок № 244) та пункту 3.25, 3.24а* додатку 3.1 ДБН 360-92**.

Згідно з актом перевірки від 23 липня 2018 року зазначені порушення полягали у тому, що в складі документів відсутня заява замовника, що підтверджує виконання у повному обсязі вимог паспорту прив'язки ТС, а також у невідповідності схеми прив'язки тимчасової споруди (МАФу) до вимог п.п. 3.25, 3.24а* додатку 3.1 ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень», якими визначені мінімально допустимі протипожежні розриви. Перевіркою встановлено, що відстань від тимчасової споруди ОСОБА_2 до інших будівель становить 7,24 та 5,24 метри знаходяться інші споруди. При цьому мінімально допустимий протипожежний розрив для тимчасових споруд становить 10 метрів.

З огляду на зазначені порушення, Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області прийняв рішення від 23 липня 2018 року № 1 про скасування паспорта прив'язки від 19 квітня 2018 року № 16.

Відповідно до вказаного рішення Сектор містобудування та архітектури Бородянської районної державної адміністрації Київської області прийняв наказ від 05 вересня 2018 року № 11/16-24, яким вирішено скасувати дію паспорту прив'язки від 19 квітня 2018 року № 16, внести відповідний запис до журналу реєстрації паспортів прив'язки, інформувати замовника про скасування дії вказаного паспорту.

ОСОБА_2 не заперечує обґрунтованості висновку Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області та суду першої інстанції про те, що паспорт прив'язки від 19 квітня 2018 року № 16 був виданий з порушенням вимог п.п. 3.25, 3.24а* додатку 3.1 ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень».

Вимоги позивача про скасування рішення Київського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2018 року ґрунтуються на тому, що паспорт прив'язки від 19 квітня 2018 року № 16 був анульований з підстав, не передбачених п. 2.27 Порядком.

Згідно з п. 2.27 Порядку дія паспорта прив'язки ТС анулюється за таких умов: недотримання вимог паспорта прив'язки при її встановленні; невстановлення ТС протягом 6 місяців з дати отримання паспорта прив'язки; надання недостовірних відомостей у документах, зазначених у пункті 2.6 цього Порядку, під час підготовки паспорта прив'язки ТС.

Разом з тим, позивач не врахував, що такий паспорт був скасований Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області в порядку нагляду за додержанням Сектором містобудування та архітектури Бородянської районної державної адміністрації Київської області законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, а не з підстав, передбачених Порядком.

У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 411 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний нагляд - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об'єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності.

Державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Положеннями п. 1 ч. 3 ст. 411 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що з метою здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду головні інспектори будівельного нагляду перевіряють законність рішень у сфері містобудівної діяльності, прийнятих об'єктами нагляду.

Згідно з п. 6 ч. 4 ст. 411 вказаного Закону у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об'єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду мають право скасовувати чи зупиняти дію рішень, прийнятих об'єктами нагляду відповідно до визначених цим Законом повноважень, які порушують вимоги містобудівного законодавства, з одночасним складанням протоколу відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення та подальшим оприлюдненням такої інформації на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Зазначені норми права вказують на те, що до повноважень головних інспекторів будівельного нагляду, в межах здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, належить проведення позапланових перевірок, а у разі виявлення порушень об'єктами нагляду вимог містобудівного законодавства - скасовування чи зупинення дії прийнятих ними рішень.

У свою чергу анулювання дії паспорта прив'язки здійснюється органом, який видав такий паспорт, у разі недотримання замовником умов, передбачених п. 2.27 Порядку № 244.

У даному випадку було встановлено, що за наявності підстав для відмови в оформленні паспорта прив'язки у зв'язку з невідповідністю місця розташування тимчасової споруди вимогам п.п. 3.25, 3.24а* додатку 3.1 ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень», Сектор містобудування та архітектури Бородянської районної державної адміністрації Київської області здійснив оформлення паспорта від 19 квітня 2018 року № 16.

Відповідно до п.п. 2.1 - 2.3 Порядку № 244 підставою для розміщення ТС є паспорт прив'язки ТС. Замовник, який має намір встановити ТС, звертається до відповідного виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, районної державної адміністрації із відповідною заявою у довільній формі про можливість розміщення ТС.

До заяви додаються: графічні матеріали із зазначенням бажаного місця розташування ТС, виконані замовником у довільній формі на топографо-геодезичній основі М 1:500 кресленнями контурів ТС з прив'язкою до місцевості; реквізити замовника (найменування, П. І. Б., адреса, контактна інформація). Цей перелік документів є вичерпним.

Згідно з п. 2.5 Порядку № 244 про відповідність намірів замовника щодо місця розташування ТС комплексній схемі розміщення ТС (у разі її наявності), будівельним нормам замовник повідомляється відповідним органом з питань містобудування та архітектури письмово протягом трьох робочих днів з дня такого визначення відповідності намірів або замовнику надається аргументована відмова щодо реалізації намірів розміщення ТС.

Отже, відповідність місця розташування ТС будівельним нормам є обов'язковою передумовою для оформлення паспорта прив'язки.

З огляду на викладене колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що паспорт прив'язки від 19 квітня 2018 року № 16 був виданий без дотримання вимог містобудівного законодавства, а рішення Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області від 23 липня 2018 року № 1 про скасування такого паспорту є законним і обґрунтованим.

Разом з тим, суд першої інстанції не перевірив повноваження Сектору містобудування та архітектури Бородянської районної державної адміністрації Київської області та дійшов до помилкового висновку про законність наказу від 05 вересня 2018 року № 11/16-24.

Обсяг повноважень зазначеного органу у правовідносинах, пов'язаних з розміщенням тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, визначений Порядком № 244.

Зазначений Порядок визначає підстави для призупинення дії паспорта прив'язки та для анулювання його дії.

Так, у відповідності до п. 2.26 Порядку № 244 дія паспорта прив'язки призупиняється за таких умов: необхідність проведення планових ремонтних робіт на земельній ділянці, на якій розміщена ТС, - з обов'язковим попередженням власника ТС за 1 місяць та наданням тимчасового місця для розміщення такої ТС; необхідність проведення аварійних ремонтних робіт на земельній ділянці, на якій розміщена ТС, - без попередження.

У свою чергу п. 2.27 Порядку № 244, як раніше зазначалося, передбачає, що дія паспорта прив'язки ТС анулюється за таких умов: недотримання вимог паспорта прив'язки при її встановленні; невстановлення ТС протягом 6 місяців з дати отримання паспорта прив'язки; надання недостовірних відомостей у документах, зазначених у пункті 2.6 цього Порядку, під час підготовки паспорта прив'язки ТС.

Натомість можливість та підстави для скасування дії паспорта прив'язки Порядком № 244 не передбачені.

Крім того, на час прийняття наказу від 05 вересня 2018 року № 11/16-24 паспорт прив'язки від 19 квітня 2018 року № 16 втратив чинність у зв'язку з прийняттям Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області рішення від 23 липня 2018 року № 1 про скасування його дії.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку про те, що наказ від 05 вересня 2018 року № 11/16-24 був прийнятий Сектором містобудування та архітектури Бородянської районної державної адміністрації Київської області поза межами повноважень та за відсутності визначних законом підстав, у зв'язку є протиправним та підлягає скасуванню.

Також колегія суддів вважає, що суд першої інстанції надав вірну оцінку доводам ОСОБА_2 про те, що він не може відповідати за помилки, допущені суб'єктом владних повноважень при реалізації останнім своєї компетенції у публічно-правових відносинах.

Суд першої інстанції вірно зазначив про необхідність забезпечення справедливого балансу між конкуруючими інтересами особи та суспільства в цілому. Такий висновок суду ґрунтується на висновках, що викладені в рішенні Конституційного Суду України від 02 листопада 2004 року № 15-рп/2004 та рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах «Ст'єрна проти Фінляндії» (Stjerna v. Finland № 18131/91) та «Юханссон проти Фінляндії» (Johansson v. Finland № 10163/02).

Колегія суддів вважає вірними доводи суду першої інстанції про те, що забезпечення справедливого балансу приватного та публічного інтересів у даній справі полягає у необхідності дотримання суб'єктом господарської діяльності правил благоустрою, визначених, зокрема, Законом України «Про благоустрій населених пунктів», Порядком № 244, п.п. 3.25, 3.24а* додатку 3.1 ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень» та виконання органом державного архітектурно-будівельного нагляду обов'язку щодо забезпечення дотримання правил благоустрою всіма суб'єктами містобудівної діяльності.

Апеляційна скарга ОСОБА_2 не містить обґрунтованих доводів, які б спростовували зазначені висновки суду першої інстанції.

Отже, доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в рішенні від 11 грудня 2018 року та не можуть бути підставою для його скасування.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково, рішення Київського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2018 року - скасувати в частині відмови у задоволенні вимог про скасування наказу від 05 вересня 2018 року № 11/16-24 та прийняти нове рішення про задоволення позову в цій частині.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 311, 316, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2018 року у частині відмови в задоволенні вимоги ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування наказу Сектору містобудування та архітектури Бородянської районної державної адміністрації Київської області від 05 вересня 2018 року № 11/16-24 - скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову в цій частині.

В іншій частині рішення Київського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2018 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач А.М. Горяйнов

Судді О.М. Кузьмишина

В.В. Файдюк