Справа № 2-994/06/10
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ.
9 лютого 2010 р. Київський районний суд м.Харкова у складі:
головуючого – судді Плетньова В.В.
при секретарях Холодній Ю.В. та Бієнко О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Харкові справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, 3-і особи ОСОБА_4 та ОСОБА_5
про поновлення порушеного права, встановлення порядку користування житлом, виселення, покладення певних обов’язків та відшкодування моральної шкоди,-
за зустрічним позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ОСОБА_1 та ОСОБА_4
про покладення певних обов’язків та відшкодування моральної шкоди,-
ВСТАНОВИВ :
ОСОБА_1 11 серпня 2005 р. звернувся до Червонозаводського районного суду м.Харкова з позовною заявою, у якій просив поділити площу коридору у комунальній квартирі АДРЕСА_1 між власниками квартири згідно приватизаційних свідоцтв з виділенням в натурі ділянок площ користування коридором, посилаючись на те, що зазначена комунальна квартира площею в 80,3 кв.м. складається з двох приватизованих квартир площею 47,2кв.м. і 33,1кв.м. Площа квартири позивача становить 47,2 кв.м, яка складається з кімнат № 2; 3; 8 ; 9 та балкону відповідно площею (19,8 15,0; 5,2; 0,7 і 1,0) тобто 41,7 кв. м. Площа коридору квартири становить 5,5 кв.м. Площа квартири сусіда становить 33,1 кв.м. і складається з кімнат № 4; 5; 6 і 10 загальною площею 29,8 кв. м., відповідно ( 10,1+ 15,7+3,3+0,7) та коридору 3,3 кв. м ( 33,1 -29,8). Коридор є спільним між двома квартирами. Він площею в 8,8 кв.м. геоподібної форми складається з основної частини площею 6,7 кв.м. та допоміжної - 2,1 кв.м. Раніше сусід ОСОБА_6 захопив у своє постійне використання 0,35кв.м коридору шляхом самовільного зсуву стін кімнат № 5 і 6 в напрямку допоміжного коридору з одночасним виносом в нього каналізаційних труб. А шляхом передислокації вхідних в кімнату №5 проектних дверей самовільно збудованих дверей він розширив зону використання ним коридору і таким чином захопив додатково ще 1,53 кв.м коридору. Сусід квартирант ОСОБА_7 - брат власника ОСОБА_2 спорудив впродовж стіни кімнати №5 у коридорі стелаж висотою від полу до стелі та шириною і довжиною відповідно 0,4 і 1,47м., чим додатково захопив 0,56 кв.м. коридору. Сусід, внаслідок самозахвату окремих ділянок коридору, реально в натурі користується 5,0кв.м. коридору замість 3,3кв. м. Тобто незаконно користується 1,7кв.м. тієї площі яка, на думку позивача, належить йому, і за яку він з 1997 року оплачує квартплату.
19 вересня 2005 р. ОСОБА_1 подав до того ж суду позовну заяву, у якій, пославшись на ті самі обставини, просив поділити площу коридору і стягнути з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 моральне відшкодування в сумі 2000грн. Додатково послався на те, що ОСОБА_7Ею створив у квартирі ситуацію, яка сприяє обкраданню квартири – закриває вночі вхідні двері тільки на 1 замок з двох наявних, складує у коридорі мотлох, ящики зі столярними та слюсарними інструментами, вивів з ладу унітаз, спонукав прозивача до звернееь до різноманітних органів зі скаргами з приводу зазначеного безладдя.
29 листопала 2005 р. ОСОБА_1 подав до того ж суду уточнену позовну заяву, у якій просив зобов’язати обох відповідачів снести стелаж, встановлений у коридорі, зробити на місці його розташування відновлювальний ремонт, закласти самовільно влаштований дверний проріз з кімнати № 5 і провести відповідні ремонтно-відновлювальні роботи, зобов’язати відповідачів дотримуватися загальноприйнятих умов безпечного проживання у квартирі, закривати вхідні двері на 2 замки і підтримувати їх у робочому стані, стягнути моральне відшкодування – 2000грн.
4 травня 2006 р. ОСОБА_1 подав до того ж суду ще одну уточнену позовну заяву, у якій, окрім зазначеного, просив також забов’язати відповідачів в кімнаті № 7 вивести стіни кімнат 5 і 6 на проектний рівень, убрати в кімнаті № 7 зі стін каналізаційні труби, користуватися тільки проектним прорізом до кімнати № 5.
Заочним рішенням Червонозаводського районного суду м.Харкова від 24 жовтня 2007 р. позовні вимоги ОСОБА_1 були задоволені частково.
Ухвалою судової колегії судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Харківської області рішення суду першої інстанції скасоване, а справу передано на новий розгляд до того ж суду в іншому складі.
21 серпня 2008 р. ухвалою Червонозаводського районного суду м.Харкова справу напрвлено за підсудністю до Киїївського районного суду м.Харкова.
3 грудня 2008 р. ОСОБА_2 та ОСОБА_8 подали до суду зустрічну позовну заяву, у якій просили зобов’язати відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_4 демонтувати стелаж у коридорі № 7, перенести обувний стелаж на територію своєї кімнати, стягнути з них на відшкодування моральної шкоди 5000грн., посилаючись на те, що зазначені об’єкти, встановлені відповідачами, заважають безперешкодному проходу у приміщення квартири. ОСОБА_9 встановив верстак, на якому здійснює розпилювання дошок, що супроводжується шумом та брудом. З 2005 р. відповідачи висувають необгрунтовані позовні вимоги, що викликало витрати значного часу на судову тяганину, звернення до різних інстанцій для забезпечення доказів, загострення хвороб тощо.
19 грудня 2008 р. ОСОБА_1 подав до того ж суду ще одну уточнену позовну заяву, у якій, окрім зазначених, раніш заявлених вимог, просив виселити ОСОБА_3 з квартири, стягнути з обох відповідачів моральну шкоду – 2000грн., інші зобов’язання, які зазначав у попередніх позовних заявах, покласти на ОСОБА_2, а також стягнути з ОСОБА_3 зак омунальні послуги за 4 роки у сумі 368грн.
14 квітня 2009 р. ОСОБА_1 подав до того ж суду ще одну уточнену позовну заяву, у якій просив виселити ОСОБА_3 з квартири, стягнути з обох відповідачів моральну шкоду – 2000грн. та покласти на ОСОБА_2 зобов’язання, на які посилался у попередніх позовних заявах.
В судовому засіданні позивач за основним позовом ОСОБА_1 підтримав позов, підтвердив обставини справи, викладені у позовних заявах, зустрічний позов вважає необгрунтованим і таким, що не підлягає задоволенню.
Відповідач за основним позовом ОСОБА_3, виступаючи від свого імені та від імені відповідачки за основним позовом ОСОБА_2, основний не визнав, зустрічний позов підтримав, також послався на обставини, які були ним викладені у зустрічній позовній заяві. Вимоги ОСОБА_1 вважає необгрунтованими.
Відповідачка за зустрічним позовом ОСОБА_4 письмово просила розглянути справу у її відсутності, нававши нотаріально посвідчене заперечення на зустрічний позов, вважає недостовірними доводи ОСОБА_3 та ОСОБА_2
Вислухавши доводи сторін, думку адвоката дослідивши надані суду докази у їх сукупності, суд приходить до наступного:
Відповідно до ст.ст.60,61 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню. Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування. Обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Як вбачається з матеріалів справи, доводи позивачів за основнимм та за зустрічною позовними заявами, об’єктивно будь-якими доказами не підтверджені, а вимоги щодо відшкодування моральної шкоди, ще й не обгрунтовані.
ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 є співвласниками комунальної квартири за адресою: АДРЕСА_2. Згідно висновку судової технічної експертизи /т.1 а.с.113-124/ влаштування додаткового дверного прорізу в коридорі „1” не відповідає схематичному плану станом на 1949 р. квартири АДРЕСА_3; в коридорі „1” влаштовано додатковий дверний проріз до житлової кімнати „5”, що є порушенням п.1.4.1 Правил утримання жилих будинків та пирбудинкових територій. Разом з тим, ОСОБА_3 стверджував, що квартира, в т.ч. коридор, на момент придбання її частки ОСОБА_2, малди саме такий вигляд, який мав на момент проведення експертизи. Ці твердження нічим об’єктивно не спростовані. Позивач за основним позовом не надав судові доказів порушень його прав, на які він посилався, з боку відповідачів за основним позовом. ОСОБА_3 проживає на житловій площі, яка належить ОСОБА_2 А тому ОСОБА_1 та ОСОБА_4 не мають права вимагати його виселення. Так само, як і ОСОБА_3 на має права вимагати поновлення його особистих прав у зазначеній квартирі, оскільки не наділений ані правом власності, ані правом користування житловими приміщеннями у цій квартирі. ОСОБА_2 та її представником ОСОБА_3 також не надано будь-яких доказів порушення їхніх прав ОСОБА_1 та ОСОБА_4
Згідно вимог ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно вимог ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Порушення прав позивачів не встановлено судом. Підстав для відшкодування моральної шкоди суд не вбачає, оскільки заподіяння такої шкоди позивачам за основним і за зустрічним позовами судовим розглядом справи також не встановлено.
Керуючись ст.ст.212-215 ЦПК України, ст.ст.15,16,20,386,391,1167 ЦК України, -
ВИРІШИВ :
У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відмовити.
На рішення може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Харківської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішенння та подачі протягом 20 днів після цього самої апеляційної скарги – через Київський районний суд м.Харкова.
Суддя