26.03.2019

справа  408/1274/18-к

провадження № 1-кп/408/159/19

УХВАЛА

26 березня 2019 року                                                                        смт. Біловодськ

Біловодський районний суд  Луганської області у складі:

головуючого судді                Кускової Т.В.

при секретареві                Сіпаковій Л.А.

за участі сторін кримінального провадження:

прокурора                        Дзюби І.Г. 

захисника                        ОСОБА_1

обвинуваченого                ОСОБА_2

розглянувши  у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Біловодськ Луганської області клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному    провадженні № 12018130570000002 від 01 січня 2018 року відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, неодруженого, неповнолітніх дітей на утриманні не має, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 та фактично мешкаючого по вул. Миру, 9 с. Нижня Вільхова Станично-Луганського району Луганської області, раніше судимого:

28 травня 2005 року Сніжнянським міським судом Донецької області за ч. 1 ст. 263 КК України, ч. 2 ст. 185 КК України, ч. 3 ст. 185 КК України, ч. 3 ст. 187 КК України, ч. 1 ст. 70 КК України до 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна; звільнений з місць відбування покарання умовно-достроко 15 лютого 2010 року;

12 жовтня 2010 року Сніжнянським міським судом Донецької області за ч. 2 ст. 185 КК України, ст. 71 КК України до трьох років позбавлення волі з приєднанням невідбутого строку; звільнений з місць відбування покарання 11 лютого 2013 року умовно-достроково;

24 листопада 2014 року Красноармійським міськрайонним судом Донецької області за ч. 1 ст. 125 КК України до 80 годин громадських робіт;

27 листопада 2014 року Красноармійським міськрайонним судом Донецької області за ч. 1 ст. 309 КК України до штрафу у розмірі 1 360 грн. 00 коп.;

28 липня 2017 року направлений з обвинувальним актом Червоноармійським ВП за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України; оголошений у державний розшук Селідівським ВП Донецької області як особа, що переховується від органів досудового розслідування з 04 вересня 2017 року

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

В судовому засіданні прокурор  заявив клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2 на строк 60 діб з підстав, що раніше заявлені ризики не зменшились.    

Захисник залишив вирішення даного клопотання на розсуд суду.

Обвинувачений ОСОБА_2 не заперечував проти задоволення клопотання прокурора.

Суд, заслухавши думку учасників процесу, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено,  що 05 лютого 2019 р. ухвалою судді Біловодського районного суду Луганської області  обвинуваченому ОСОБА_2  продовжено термін дії міри запобіжного заходу  у вигляді тримання під вартою до 04 квітня 2019 р.

Відповідно до ст. 183 ч.1 КПК України тримання під вартою є винятковим  запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо  прокурор доведе,  що жоден з більш м’яких  запобіжних  заходів  не зможе запобігати  ризикам,  передбачених ст. 177 КПК України.

Метою і підставою продовження тримання під вартою є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа, незаконно впливати на потерпілих та свідків або іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.

При розгляді клопотання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в судовому засіданні, суд враховує вимоги п.п.3,4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, зокрема рішення ЄСПЛ від 09 жовтня 2014 року у справі «Чанєв проти України»,  згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою, не допускається тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого без судового рішення, що виключає можливість, в тому числі, і «автоматичного» продовження застосування такого запобіжного заходу.

Зокрема при продовженні строку тримання під вартою суд  оцінює підстави для застосування  запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в кримінальному провадженні з урахуванням  конкретних обставин справи.

Також, зважаючи на практику Європейського суду,  суд  враховує, що тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Крім цього, враховуючи практику Європейського суду та положення ч.1 ст. 178 КПК України,  при розгляді питання про доцільність продовження тримання особи під вартою, суд бере до уваги характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв’язки з суспільством.

Вирішуючи дане клопотання, суд, у  розумінні практики Європейського суду з прав людини, вважає, що тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів».

Отже, вирішуючи клопотання про продовження тримання під вартою, суд враховує конкретні обставини даної справи та обставини, які були раніше встановлені під час розгляду клопотання про обрання міри запобіжного заходу, зокрема суд бере до уваги тяжкість кримінального правопорушення у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_2, те, що він будучи раніше судимим за вчинення умисних корисливих злочинів обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину в період не знятої та не погашеної судимості, офіційно не працює, неповнолітніх дітей не має, зловживає алкогольними напоями,  тобто у обвинуваченого відсутні міцні соціальні зв’язки, а тому у разі звільнення його з-під варти обвинувачений може переховуватися від суду та вчиняти нові злочини, тобто суд вважає, що раніше встановлені ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України не зменшилися, що виправдовує подальше тримання обвинуваченого ОСОБА_2 під вартою.

Виходячи зі змісту вищенаведених норм та встановлених по справі обставин, суд, вважає за  доцільне продовжити строк запобіжного заходу у вигляді  тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2, оскільки на даний час розгляд справи судом триває і не відпали обставини, що стали підставою для обрання раніше визначеного запобіжного заходу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.  115, 176-206, 314-315, 331 КПК України, Конвенцією про захист прав людини, суд,- 

У Х В А Л И В:

Продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, строком на 60 днів, тобто до 24 травня 2019 року.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення та оскарженню не підлягає.       

Головуючий суддя                                                Кускова Т.В.