ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2019 року

м. Київ

Справа № 914/2057/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Сухового В.Г.

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Три Корони Девелопмент"

відповідач - Львівська міська рада

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Комунальне підприємство ЛКП "Спортресурс"

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Львівської міської ради

на постанову Західного апеляційного господарського суду у складі Кордюк Т.Г. - головуючого, Кравчук Н.М., Хабіб М.І. від 14 січня 2019 року та ухвалу Господарського суду Львівської області у складі Пазичева В.М. від 06 листопада 2018 року у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Три Корони Девелопмент" про забезпечення позову

Історія справи

Короткий зміст позовних вимог та заяви про забезпечення позову

1. У листопаді 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Три Корони Девелопмент" (далі - ТОВ "Три Корони Девелопмент", позивач) звернулось з позовом до Львівської міської ради (далі - відповідач) про: (1) визнання незаконною та скасування ухвали відповідача від 20.09.2018 № 3857 "Про надання ЛКП "Спортресурс" дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул.І.Сулими - вул.Народній" (далі - спірна ухвала); зобов'язання відповідача утриматись від дій, які порушують право власності позивача на роздягальню площею 392,3 кв.м. та споруду стадіону у м. Львові по вул. Городоцькій, 207; (3) зобов'язання відповідача утриматись від дій, які порушують майновий інтерес позивача на оформлення земельної ділянки, необхідної для обслуговування вказаних об'єктів нерухомості.

2. 06 листопада 2018 року позивач звернувся із заявою в якій просив вжити заходи забезпечення позову в порядку статті 137 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у формі (1) зупинення виконання спірної ухвали відповідача; (2) заборони відповідачу розглядати питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розробленого на підставі спірної ухвали.

3. Заява позивача обґрунтована тим, що спірне рішення (ухвала) органу місцевого самоврядування є ненормативним актом, обов'язковим для виконання особою, щодо якої вона прийнята - Комунальним підприємством ЛКП "Спортресурс" (далі - ЛКП "Спортресурс"), яке до того ж належить до сфери управління відповідача. При цьому ЛКП "Спортресурс" ігнорує численні звернення позивача з вимогою утриматись від вчинення дій, спрямованих на виготовлення проекту землеустрою, а також приховує інформацію щодо стану виконання спірної ухвали. Отже, позивач має обґрунтовані припущення, що спірна ухвала виконується третьою особою і у разі такого виконання та, відповідно, затвердження відповідачем виготовленого проекту землеустрою поновлення порушених прав позивача, як особи, яка має законні підстави претендувати на земельну ділянку, щодо якої виготовляється такий проект землеустрою, стане неможливим у даному судовому провадженні.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

4. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 06 листопада 2018 року заяву позивача задоволено частково. Забезпечено позов шляхом зупинення виконання ухвали відповідача від 20.09.2018 № 3857 "Про надання ЛКП "Спортресурс" дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. І.Сулими - вул.Народній" до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі.

5. Здійснивши оцінку доводів позивача, змісту заявлених у справі позовних вимог, місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що обраний позивачем захід забезпечення позову у вигляді зупинення виконання спірного акту органу місцевого самоврядування узгоджується з приписами пункту 10 частини 1 статті 137 ГПК України, не підпадає під заборони, встановлені цією статтею, є адекватним заявленим позовним вимогам, забезпечить ефективний захист порушеного права позивача, тоді як його невжиття утруднить виконання судового рішення у справі. Вказане є достатніми підставами для вжиття відповідного заходу забезпечення позову.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

6. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 14 січня 2019 року вказану ухвалу змінено шляхом доповнення її резолютивної частини вказівкою про відмову в задоволенні заяви позивача в частині заборони відповідачу розглядати питання про затвердження проекту землеустрою, розробленого на підставі спірної ухвали. В іншій частині ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.

7. Судом апеляційної інстанції встановлено, що обґрунтовуючи підстави звернення з даним позовом, позивач посилався на те, що він є власником об'єктів нерухомості по вул. Городоцькій, 207 у м. Львові, у зв'язку з чим звертався до відповідача з метою оформлення прав на земельну ділянку для обслуговування та експлуатації нерухомості. Однак відповідач відмовив у наданні згоди позивачу на виготовлення проекту землеустрою з посиланням на надання спірною ухвалою згоди ЛКП "Спортресурс" на виготовлення проекту землеустрою на ділянку, яка входить в межі ділянки, необхідної для обслуговування нерухомості позивача.

8. Отже, виконання ЛКП "Спортресурс" спірної ухвали щодо виготовлення проекту землеустрою надасть відповідачу можливість у подальшому прийняти рішення про відведення третій особі земельної ділянки, яка, за твердженням позивача, входить до меж ділянки, необхідної для обслуговування його нерухомості, що у свою чергу унеможливить реалізацію позивачем права на отримання земельної ділянки у необхідному для обслуговування його майна розмірі.

9. Врахувавши зазначені обставини, суд апеляційної інстанції погодився з висновками місцевого господарського суду про те, що невжиття такого заходу, як зупинення виконання спірної ухвали відповідача, ускладнить ефективний захист та поновлення прав позивача в частині оформлення прав на земельну ділянку, тобто вжитий захід відповідає вимогам статей 136, 137 ГПК України. При цьому згаданий захід забезпечення знаходиться в безпосередньому правовому взаємозв'язку з предметом позову та не порушує права, інтереси інших осіб, які не учасниками справи.

10. Одночасно судом апеляційної інстанції виправлено недолік резолютивної частини ухвали суду першої інстанції, який є суто формальним та не впливає на законність судового рішення.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

11. Не погоджуючись із указаними судовими рішеннями, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову.

Аргументи учасників справи

Доводи відповідача, який подав касаційну скаргу (узагальнено)

12. У порушення статті 136 ГПК України судами не вмотивовано жодного припущення щодо неможливості виконання судового рішення, оскільки предметом спору у даній справі є скасування акту органу місцевого самоврядування про надання ЛКП "Спортресурс" дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо земельної ділянки комунальної власності і вказаним актом жодних прав та інтересів позивача не порушено.

13. Стаття 137 ГПК України взагалі не передбачає вжиття такого заходу забезпечення позову, як зупинення виконання рішення суб'єкта владних повноважень. При цьому спірна ухвала відповідача є ненормативним актом з конкретним приписом щодо окремого суб'єкта, яка вичерпала свою дію одразу після прийняття і такий захід забезпечення позову, як зупинення її виконання, не узгоджується з рішенням Конституційного Суду України від 16.04.2009 №7-рп/2009.

Позиція позивача у відзиві на касаційну скаргу

14. Спірна ухвала є чинною та обов'язковою для виконання третьою особою, а тому з огляду на зміст та предмет заявлених у справі позовних вимог невжиття відповідного заходу забезпечення позову ускладнить ефективне поновлення прав позивача, оскільки виготовлення проекту землеустрою є невід'ємною частиною процедури надання земельної ділянки у власність (користування). Унаслідок виконання спірна ухвала відповідача вичерпає свою дію, а скасування правових наслідків такого виконання чинним законодавством не передбачено.

Позиція Верховного Суду

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій

15. Згідно зі статтею 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

16. У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

17. Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову

18. Суд зазначає, що обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

19. Судами встановлено, що позивачем оспорюється ухвала (рішення) органу місцевого самоврядування (відповідача) про надання ЛКП "Спортресурс" дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яка, за твердженням позивача, є частиною земельної ділянки, призначеної для обслуговування належного позивачу нерухомого майна. Оскільки надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою є одним з етапів процедури оформлення речового права на земельну ділянку, то виконання ЛКП "Спортресурс" спірної ухвали надасть такій особі можливість здійснити фактичне оформлення відповідного речового права на землю комунальної власності, на яку також претендує позивач, як власник розташованого на цій ділянці нерухомого майна. Саме з метою захисту належного позивачу права на землю і подано даний позов.

20. Так, частиною 10 статті 137 ГПК України визначено, що позов забезпечується іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними в пунктах 1-9 цієї частини.

21. Таким чином, вживаючи захід до забезпечення позову, суди обґрунтовано припустили, що невжиття такого заходу шляхом зупинення дії спірної ухвали може значно ускладнити або навіть зробити неможливим виконання рішення суду у випадку задоволення позову, вжиття такого заходу є адекватним змісту порушеного права, на відновлення якого поданий позов, та, за умови його задоволення, не створить складнощів при виконанні рішення.

22. Отже, Верховний Суд вважає, що при винесенні оспорюваних рішень суди надали оцінку доводам позивача, встановили безпосередній зв'язок між конкретним заходом забезпечення позову та предметом позову і правильно застосували статтю 136 ГПК України, підставно обравши захід до забезпечення позову, який відповідає пункту 10 частини 1 статті 137 ГПК України.

23. У зв'язку з чим доводи касаційної скарги в пунктах 12, 13 Постанови Верховним Судом відхиляються, як необґрунтовані. При цьому відповідач у підтвердження власних доводів про незаконність судового рішення про вжиття заходів забезпечення позову безпідставно посилається на висновки Конституційного Суду України в рішенні від 16.04.2009 №7-рп/2009, які стосуються неможливості скасування або зміни органом місцевого самоврядування власних ненормативних актів одноразового застосування після вичерпання їх дії фактом виконання. Тобто вказані висновки Конституційного Суду України стосуються дії ненормативних актів органу місцевого самоврядування та можливості їх скасування самим органом та не мають відношення до вжитого судом у даній справі процесуального заходу забезпечення позову у вигляді тимчасового зупинення дії такого акту до його виконання.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

24. Враховуючи вищенаведене, оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, а тому підлягають залишенню без змін. У зв'язку з чим касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 136, 137, 300, 301, 306, 308, 309, 311, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Львівської міської ради залишити без задоволення.

2. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 14 січня 2019 року та ухвалу Господарського суду Львівської області від 06 листопада 2018 року у справі № 914/2057/18 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Міщенко І.С.

Судді Берднік І.С.

Суховий В.Г.