справа № 2-251/10                                

РІШЕННЯ

Іменем        України

(результативна частина )

    11 січня 2010 року

Андрушівський районний суд  Житомирської області у складі:

головуючого  судді :   Брагіна В.І.

при секретарі      :   Лавренчук Л.М.

з участю прокурора :   Прокопенко О.В.

з участю представника служби в справах неповнолітніх Андрушівської районної державної адміністрації:ОСОБА_1

з участю : відповідача ОСОБА_2,розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Андрушівка цивільну справу за позовом Андрушівської районної державної адміністрації Служби в справах дітей до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,-

встановив:

    Позивач звернувся до суду з позовом,в якому просив позбавити відповідачку батьківських прав відносно неповнолітнього сина – ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_1,стягнути з відповідача аліменти на утримання дитини в розмірі 1/4 частини усіх видів її заробітку.При цьому позивач посилається на те,що 25.09.2009 року відповідач достроково звільнилась з місць позбавлення волі,де перебувала з 2006 року та 16.10.2009 року написала заяву до служби в справах дітей про відмову від батьківських прав і передачу її дитини на державне забезпечення в зв’язку з тим, що вона матеріально не забезпечена,не працює,не має постійного місця ОСОБА_3 перебуває під опікою ОСОБА_4, яка є його старшою сестрою.Позивач вважає,що так як     відповідач не має постійного місця проживання,не працює,є матеріально не забезпеченою,вона не виконує своїх обов’язків по вихованню та утриманню дитини.

    В судовому засіданні представник позивача пояснила,що відповідачка є матір’ю неповнолітнього ОСОБА_3,який проживає і перебуває на утриманні ОСОБА_4 Відповідач не працює,не має впорядкованого житла куди б вона могла б забрати дитину.Вважає,що відповідач злісно не виконує свої батьківські обов’язки по вихованню дитини.    

     В судовому засіданні представник органу опіки та піклування - Волосівської сільської ради,не з’явився,направив на адресу суду заяву з проханням розглядати справу в його відсутність,в якій вказував,що позов підтримує.

     В судовому засіданні відповідач позов визнала повністю,пояснила,що вона матеріально не забезпечена,не працює,не має постійного місця проживання,тому в даний час не може виховувати дитину.Зазначила,що після працевлаштування вона буде мати можливість наняти житло та утримувати дитину.     В судовому засіданні прокурор позов не підтримав,вважав,що підстави,передбачені ст.164 СК України для позбавлення відповідача батьківських прав відсутні.

     Свідок ОСОБА_5 пояснила суду,що з березня 2006 року вона є опікуном ОСОБА_3,т.я. мати знаходилала по вересень 2009 року в місцях позбавлення волі.Після звільнення матері з місць позбавлення волі дитина продовжує проживати з нею,т.я. відповідач не має свого житла,не може працевлаштуватися.

     Вислухавши пояснення сторін,висновок прокурора, дослідивши матеріали справи, суд встановив: відповідач є матір’ю неповнолітньої дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 не має постійного місця проживання,роботи.У зв’язку з такими обставинами відповідач 16.10.2009 року написала заяву про відмову від батьківських прав.На даний час хлопчик проживає зі своєю старшою сестрою – ОСОБА_6,яка його утримує та виховує.По місцю прописки  відповідач характеризується позитивно,на обліку як особа,зловживаючи спритними напоями або наркотичними речовинами не перебуває.    

     Спірні правовідносини регулюються ст.ст.164,165,166,167.

      При вирішенні спору суд виходить з вимог ч.1 ст.164 СК України,якою передбачений вичерпний перелік підстав для позбавлення батьківських прав.

      Оцінивши досліджені в судовому засіданні докази,суд приходить до висновку,позов задоволенню не підлягає.В судовому засіданні позивачем не надано доказів того,що відповідач злісно ухиляється від виконання своїх батьківських обов’язків.Судом встановлено,що відповідач не в повній мірі виконує свої батьківські обов’язки через збіг об’єктивних обставин : вона не може працевлаштуватися,не має належного місця проживання,але ці обставини не є підставою для позбавлення її батьківських прав,тому суд відмовляє в задоволенні позову.

       Керуючись 10,11,15,60,61,88,212-215 ЦПК України, ст.ст.164,165 СК України суд,-

вирішив:

     В задоволенні позову – відмовити.

     Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Житомирської області через Андрушівський районний суд на протязі десяти днів після його проголошення,шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження та подачі скарги протягом двадцяти днів після подачі заяви або подачі апеляційної скарги без подачі заяви на протязі десяти днів після проголошення рішення.

      Суддя :