УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 січня 2010 року. Апеляційний суд Житомирської області в складі: головуючого-судді Зав'язуна С.М., секретаря: Кашенко Л.М., Кемке Д.О., за участю апелянта ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу про адміністративне правопорушення за ст.124 КУпАП щодо
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця АДРЕСА_1,
ВСТАНОВИВ :
Постановою Любарського районного суду Житомирської області від 24.12.2009 року провадження по справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП закрито у зв’язку із закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст.38 КУпАП.
Як зазначено в постанові суду першої інстанції, 26.05.2009 року біля 7 год. 50 хвил. на а/д Печанівка-Любар 23 км. + 320 м. ОСОБА_1 в порушення п.п.1.10, 2.3 б), 12.1 ПДР, керуючи автомобілем ВАЗ-21093 д/н НОМЕР_1, виявив необережність, не вибравши безпечної швидкості руху, не врахувавши дорожньої обстановки та дорожніх умов, не впоравшись з керуванням при появі на попутній смузі руху водія ОСОБА_2, який здійснив вимушену зупинку автопоїзда у складі автомобіля МАЗ д/н НОМЕР_2 та причіпу ГКБ д/н НОМЕР_3, з’їхав з проїжджої частини, перекинув автомобіль.
На прийняте судом рішення до апеляційного суду від ОСОБА_1 надійшли апеляційна скарга та доповнення до неї, в яких він просить постанову суду скасувати, а провадження по справі закрити у зв’язку з відсутністю в його діях складу правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали справ про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 та щодо ОСОБА_2, відмовний матеріал №09/515, перевіривши доводи апеляції, вважаю, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
__________________________________________________________________________
Справа №33-12/2010 Головуючий у суді 1-ї інстанції Паламарчук В.М.
Категорія ст.124 КУпАП
Згідно вимог ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Відповідно до вимог ст.245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Однак, розглядаючи справу, суд першої інстанції не виконав вказані вимоги закону.
Так, дійшовши висновку про те, що аварійна ситуація виникла внаслідок неправомірних дій ОСОБА_1, суд послався як на доказ на протокол про адміністративне правопорушення від 10.11.2009 року, постанову про відмову в порушенні кримінальної справи від 10.11.2009 року, акт спеціаліста-автотехніка №11 від 10.06.2009 року, висновок спеціаліста НДЕКЦ УМВС України в Житомирській області №3/214 від 01.09.2009 року.
Інші матеріали, які маються у відмовному матеріалі №09/515 та які містять дані щодо фактичних обставин справи, а саме: протокол огляду місця ДТП; план-схема до нього; пояснення ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4, суд всупереч вимог ст.280 КУпАП не дослідив, належної оцінки їм в постанові не дав, хоча вони мають істотне значення для правильного вирішення справи. Таким чином, висновки суду у справі не ґрунтуються на всебічному, повному й об’єктивному дослідженні всіх її обставин.
Аналізуючи та оцінюючи всі наявні докази по справі, апеляційний суд бере до уваги як доказ послідовні пояснення ОСОБА_1, згідно з якими, він, 26.05.2009 року о 7 год. 50 хвил., керуючи автомобілем ВАЗ-21093 д.н. НОМЕР_1, рухався по автодорозі Печанівка-Любар зі швидкістю близько 90 км/год. На 23 км. вказаної автодороги, на зустрічній смузі руху побачив автомобіль МАЗ. Аварійну світлову сигналізацію на цьому автомобілі увімкнено не було. Під’їжджаючи до автомобіля МАЗ на відстані 22 метри побачив, як зі сторони цього автомобіля на його смугу руху вибіг, щось збираючи на дорозі, ОСОБА_2 З метою уникнення наїзду на ОСОБА_2 він різко загальмував, повернув кермо вправо, внаслідок чого автомобіль занесло, він з’їхав у кювет, де перекинувся.
Згідно пояснень свідка ОСОБА_2, він, 26.05.2009 року о 7 год. 50 хвил., керував автомобілем МАЗ-5337 д.н. НОМЕР_2 та буксирував причіп ГКП-847 д.н.НОМЕР_3. На повороті із зовнішнього відсіку для запчастин на дорогу висипалися певні інструменти. Він зупинився на проїжджій частині своєї смуги руху та увімкнув аварійну світлову сигналізацію. Коли, вийшовши з автомобіля, почав збирати інструмент, який знаходився на смузі руху по якій він рухався, то почув як гальмує автомобіль. Повернувшись побачив легковий автомобіль, який внаслідок гальмування почало зносити в кювет, де він перекинувся (відмовн. матер. арк.5, 28).
Аналізуючи пояснення свідка ОСОБА_2, апеляційний суд критично оцінює їх в частині увімкнення світової сигналізації на автомобілі МАЗ та не створення ним перешкоди для руху автомобіля під керуванням ОСОБА_1.
В зазначеній частині пояснення ОСОБА_2 спростовуються, як вище наведеними поясненнями ОСОБА_1, так і поясненнями свідка ОСОБА_4, який зазначив, що на час дорожньо-транспортної пригоди на автомобілі МАЗ аварійна світлова сигналізація не була увімкнена (відмовн. матер. арк.29).
Постановою Любарського районного суду від 18.06.2009 року ОСОБА_2 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.139 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу за те, що 26.05.2009 року біля 7 год. 50 хвил. на а/д Печанівка-Любар 23 км. + 320 м. з автомобіля МАЗ-5337, яким він керував, на проїжджу частину дороги випав інструмент, внаслідок чого було створено небезпеку для учасників дорожнього руху (справа№3-699/2009).
Постановляючи рішення по справі, суд першої інстанції поклав в основу постанови акт спеціаліста-автотехніка №11 від 10.06.2009 року та висновок спеціаліста НДЕКЦ УМВС України в Житомирській області №3/214 від 01.09.2009 року. Проте, за остаточними висновками вказані автотехнічні дослідження суперечать один одному. Так, за актом спеціаліста-автотехніка №11 від 10.06.2009 року дії водія автомобіля ВАЗ ОСОБА_1 відповідали технічним вимогам ПДР України, тоді як, згідно висновку спеціаліста НДЕКЦ УМВС України в Житомирській області №3/214 від 01.09.2009 року, причиною ДТП є невідповідність дій ОСОБА_1 пункту 12.1 ПДР України.
За таких обставин, суду першої інстанції слід було ретельніше, в сукупності з іншими доказами по справі, дослідити вказані автотехнічні дослідження та викладеним у них висновкам дати належну оцінку.
Апеляційний суд, оцінивши наявні висновки автотехнічних досліджень, як доказ бере до уваги акт спеціаліста-автотехніка №11 від 10.06.2009 року, згідно з яким, водій автомобіля ВАЗ-21093 ОСОБА_1 в усіх варіантах не мав технічної можливості уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_2 шляхом термінового гальмування. У момент виникнення небезпеки для руху водій автомобіля ВАЗ ОСОБА_1 уже знаходився в аварійній ситуації. Дії водія автомобіля ВАЗ ОСОБА_1 відповідали технічним вимогам ПДР України, тоді як дії пішохода ОСОБА_2 не відповідали технічним вимогам п.п.1.5, 4.7, 4.8, 4.14а), б), г) ПДР України. Невідповідність дій пішохода ОСОБА_2 вимогам п.п.1.5, 4.14 ПДР України, з технічної точки зору знаходяться у причинному зв’язку з створенням аварійної обстановки й виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди (арк.13-16).
Висновки викладені в акті спеціаліста-автотехніка №11 від 10.06.2009 року повністю підтверджуються та узгоджуються з протоколами огляду місця ДТП від 26.05.2009 року, від 04.06.2009 року, відповідною план-схемою, поясненнями ОСОБА_1.
Висновок спеціаліста НДЕКЦ УМВС України в Житомирській області №3/214 від 01.09.2009 року є не повним та не достатньо обґрунтованим, а тому визнається неналежним доказом по справі. У зв’язку з цим, апеляційний суд також не бере до уваги постанову інспектора з дізнання ВДАІ про відмову в порушенні кримінальної справи від 10.11.2009 року в частині тверджень викладених як безспірно встановлений факт вини ОСОБА_1 у вчиненні
адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, оскільки такі твердження ґрунтуються лише на необґрунтованому висновку спеціаліста НДЕКЦ, а встановлення такого факту віднесено до компетенції суду.
За вище наведених обставин, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню. Як встановлено апеляційним судом, в діях ОСОБА_1 відсутні необхідні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, тому провадження по справі підлягає закриттю.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.247 п.1, 294 КУпАП, -
ПОСТАНОВИВ :
Апеляцію ОСОБА_1 задовольнити. Постанову Любарського районного суду Житомирської області від 24 грудня 2009 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП, у зв’язку з відсутністю в його діях складу вказаного адміністративного правопорушення – скасувати, а провадження по справі закрити.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя апеляційного суду
Житомирської області С.М. Зав'язун