№ 1-164/10

ВИРОК

Іменем України

16 лютого 2010  року                                 Голосіївський районний суд м. Києва

в складі: головуючого         - судді Бойка О.В.

при секретарі             -  Борисейко М.О.  

з участю прокурора         -  Попової О.В.

 розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві  кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина   України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого,  зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого: - Жовтневим районним судом м. Києва, вироком від 14.08.1998 року за ч. 2 ст. 140 КК України (в редакції 1960 року) до 2 років позбавлення волі; - Залізничним районним   судом м. Києва, вироком від 24.12.1999 року  за ч. 1 ст. 229-6  КК України (в редакції 1960 року) до 2 років 6 місяців позбавлення волі; - Шевченківським районним судом м. Києва, вироком від 27.06.2001 року за ч. 2 ст. 140, ст. 43 КК України (в редакції 1960 року) до 2 років 8 місяців   позбавлення волі; - Солом'янським районним судом м. Києва, вироком від 21.03.2005 року за ч. 2 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі; - Солом'янським   районним судом м. Києва, вироком від 11.11.2005 року за ч. 2 ст. 309, ст. 71 КК України до 4 років позбавлення волі, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

27.10.2009 року приблизно о 19:20 годині, підсудний ОСОБА_1 перебуваючи в салоні маршрутного таксі № 11, яке рухалось по проспекту 40 – Річчя Жовтня, 61/1 в м. Києві, з метою крадіжки, підійшов до потерпілої ОСОБА_2, і непомітно для останньої відчинив блискавку її сумочки  звідки рукою викрав мобільний телефон «Сіменс А-52», вартістю 400 гривень, в якому була вставлена сім картка оператора мобільного зв'язку «Діджус», вартістю 30 гривень, на рахунку якої було 15 гривень.

Після цього ОСОБА_1, з місця вчинення злочину з викраденим майном зник завдавши потерпілій ОСОБА_2, матеріальної шкоди на загальну суму 445 гривень.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 винуватим себе визнав повністю, щиро покаявся та підтвердив обставини викладенні у вироку.

За згодою учасників судового розгляду, відповідно до ч. 3 ст. 299 КПК України, судом було визнано недоцільним дослідження таких доказів по справі, як покази свідків та інших матеріалів, що були зібрані в ході дізнання та досудового слідства, стосовно фактичних обставин, які правильно розуміють підсудний ОСОБА_1 та інші учасники процесу і які ніким не оспорювались.

Тому, суд обмежився дослідженням таких матеріалів кримінальної справи, що характеризують особу підсудного і приходить до висновку, що дії ОСОБА_1 необхідно кваліфікувати за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне  викрадення чужого майна, повторно.

При призначенні підсудному ОСОБА_1 міри покарання, суд враховує наступні обставини:

- ступінь тяжкості вчинених  злочинів, які класифікується як середньої тяжкості;

- особу винного, який раніше судимий, позитивно характеризується за місцем проживання, не одружений, не працює, хворіє на опійну наркоманію;

- його позицію до скоєного, а саме повне визнання вини та щире каяття.

Суд також зважує на відсутність з боку потерпілої будь яких претензій матеріального та морального характеру.

 Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, що пом’якшують  покарання підсудному ОСОБА_1 є щире каяття у вчиненому, активне сприяння розкриттю злочину.  

Відповідно до ст. 67 КК України обставиною, що обтяжує покарання підсудному ОСОБА_1 є рецидив злочинів, оскільки він має не погашену судимість за злочин, передбачений ч. 2 ст. 309 КК України.  

На підставі викладеного, суд вважає, що перевиховання та виправлення підсудного  не можливе без ізоляції від суспільства, а тому йому необхідно призначити  покарання в межах санкції ч. 2 ст. 185 КК України  у виді позбавлення волі.

    Долю речових  доказів необхідно вирішити відповідно до ст. 81 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України і призначити йому покарання за цією статтею – 2 (два) роки 3 (три) місяці позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити без змін – тримання під вартою в Київському СІЗО № 13 УДДПВПУ  в м. Києві та Київській області.

Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_1  відраховувати з 16 лютого 2009 року зарахувавши в строк відбуття покарання строк його попереднього ув’язнення з 27.10.2009 року по 15.02.2010 року.  

Речовий доказ - мобільний телефон «Сіменс А 52» ІМЕЙ НОМЕР_1 в якому знаходиться сім-карта оператора мобільного зв'язку «Діджус», що зберігається  у потерпілої  ОСОБА_2 – повернути ОСОБА_2

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту проголошення, а засудженим, який знаходиться під вартою, в той же строк з моменту отримання копії вироку.

Суддя