ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49,  fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.03.2019 Справа № 904/8102/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут",                                                                  м.   Дніпро

до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз", м. Дніпро

про зобов'язання вчинити певні дії    

Суддя  Ліпинський О.В.

Секретар судового засідання Перебийніс О.О.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 дов. №007.1Др-136-1218 від 26.12.2018р. адвокат

          від відповідача: ОСОБА_2 дов. №007.1Др-330-1218 від 26.12.2018р. адвокат

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровьскгаз збут» (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Дніпропетровськгаз» (далі - Відповідач), в якому просило суд зобов’язати Відповідача скасувати безпідставно нараховані обсяги природного газу (донарахування та облікування газу за плановими величинами середньомісячного споживання газу) за період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року по особовим рахункам споживачів, у яких буде виявлено розбіжності між нарахуванням та фактично спожитим природним газом. Крім того, Позивач просив суд зобов’язати Відповідача здійснити перерахунок обсягів спожитого природного газу за період з 01.01.2016 по 31.12.2016 за фактичними даними обліку спожитого природного газу населенням.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем своїх зобов’язань щодо визначення об’ємів спожитого природного газу населенням.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 28.08.2017 (суддя Рудовська І.А.), порушено провадження у справі  № 904/8102/17.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, за змістом якого заперечував проти заявлених вимог в повному обсязі, посилаючись на те, що з боку ПАТ «Дніпропетровськгаз» відсутні порушення норм діючого законодавства, а також умов договору при здійсненні розподілу природного газу, у тому числі, в частині обліку спожитого природного газу побутовими споживачами.

Позивачем подано клопотання про призначення судово-економічної експертизи.

Ухвалою від 07.09.2017 суд задовольнив клопотання Позивача, призначив по справі судово-економічну експертизу, на час проведення якої провадження у справі зупинив.

На вирішення  судової експертизи було поставлено наступні питання:

-   Чи співпадає об’єм природного газу визначений ПАТ «Дніпропетровськгаз» за 2016 рік з фактичним об’ємом спожитого природного газу населенням, об’єм якого обліковується індивідуальними лічильниками газу за 2016 рік?

- Яка розбіжність між об’ємом природного газу визначеним ПАТ «Дніпропетровськгаз» за 2016 рік з фактичним об’ємом спожитого природного газу населенням, об’єм якого обліковується індивідуальними лічильниками газу за 2016 рік?

-    Який фактичний об’єм природного газу спожитого населенням у 2016 році?

24.04.2018 від до суду надійшов висновок судово-економічної експертизи № 4545/4546-17 від 05.04.2018 року.

Ухвалою суду від  25.04.2018 поновлено провадження у справі № 904/8102/17, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження в підготовчому засіданні на 14.05.2018 року.

11.05.2018 року Позивач подав заяву про зміну предмету та підстав позову (фактично заява про зміну предмету позову), за змістом якої просив суд:

- зобов’язати Відповідача скасувати безпідставно нараховані обсяги природного газу за період з 01.01.2016 по 30.09.2016 з приведенням їх до стандартних умов відповідно до Методики приведенням об’єму природного газу до стандартних умов за показами побутових лічильників у разі відсутності приладів для вимірювання температури та тиску газу, затвердженої   наказом Міністерства палива та енергетики від 26.02.2004 року № 116;

- зобов’язати Відповідача здійснити перерахунок обсягів спожитого природного газу побутовими споживачами за період з 01.01.2016 по 30.09.2016 відповідно до робочих об’ємів лічильників природного газу.

Крім того, Позивачем подано клопотання про призначення у справі нової судово-економічної експертизи, для роз’яснення питань, які входять до предмету доказування з урахуванням зміненого предмету позову.

Відповідач подав відзив на позовну заяву з урахуванням заяви про зміну предмету позову, за змістом якого заперечив проти заявлених вимог, посилаючись на те, що відповідно до приписів розділу ХV Кодексу газорозподільних систем, оплата за спожитий природний газ повинна здійснюватися за об’ємами газу, які приведені до стандартних умов.

Ухвалою суду від 22.05.2018, клопотання Позивача було задоволено, призначено по справі судово-економічну експертизу. Провадження по справі зупинено. На вирішення  судової експертизи поставлено наступне питання:

- Чи підтверджується документально та за даними бухгалтерського обліку розбіжність, що виникла за період із січня по вересень 2016 року між обсягом спожитого газу, приведеного до стандартних умов та обсягом газу, визначеним за робочими умовами лічильників, на який фактично було виставлено квитанції населенню?

Проведення експертизи доручено експертам Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Розпорядженням керівника апарату суду за № 392 від 11.07.2018 призначено повторний автоматизований розподіл матеріалів справи № 904/8102/17 у зв’язку зі звільненням судді Рудовської І.А. Згідно із протоколом повторного автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 11.07.2018 року, справу № 904/8102/17 передано судді Ліпинському О.В.

Ухвалою від 16.08.2018 року справу № 904/8102/17 прийнято до провадження суддею Ліпинським О.В.

15.11.2018 року на адресу суду надійшли матеріали справи, разом із висновком судово-економічної експертизи № 2892/2893-18 від 14.11.2018 року.

20.11.2018 року суд поновив провадження у справі та призначив її до розгляду в підготовчому засіданні.

12.02.2019 року суд закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті на 18.02.2019 року.

В судовому засіданні оголошувалися перерви з 18.02.2019 по 12.03.2019 та з 12.03.2019 по 18.03.2019.

Під час розгляду справи по суті, Позивач підтримав заявлені вимоги в повному обсязі. Відповідач проти позову заперечував.

Згідно положень  ст.ст. 233, 240 ГПК України, в судовому засіданні 18.03.2019 року оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, складання повного рішення відкладено на строк до десяти днів із дня закінчення розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи у відкритому судовому засіданні, заслухавши стислий зміст та підстави вимог і заперечень сторін, дослідивши подані докази, господарський суд, -  

ВСТАНОВИВ:

Постановою Кабінету Міністрів України № 758 від 01.10.2015 року, яка була чинна на час існування спірних правовідносин, на Позивача покладено спеціальні обов’язки щодо постачання природного газу побутовим споживачам та релігійним організаціям (крім обсягів, що використовуються для провадження їх виробничо-комерційної діяльності) до зміни постачальника природного газу. Обов’язки щодо розподілу природного газу відповідній категорії споживачів, покладено на Відповідача.

25.06.2015 року між ПАТ по газопостачанню та газифікації «Дніпропетровськгаз» (Газорозподільне підприємство - Відповідач) та ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» (ОСОБА_3 - Позивач ) укладений договір на розподіл природного газу №2015/Т-ДН-Н.

Відповідно до умов зазначеного договору, Відповідач зобов’язався надати Позивачу з 01.07.2015 року послуги з транспортування природного газу газорозподільними мережами до меж балансової належності споживачів ОСОБА_3 відповідно до актів розмежування балансової належності газопроводів та експлуатаційної відповідальності Сторін (п. 2.1. Договору).

ОСОБА_3, транспортування якого за цим Договором здійснюється Газорозподільним підприємством, призначається для задоволення потреб населення та релігійних організації (крім обсягів, що використовуються для провадження їх виробничо-комерційної діяльності), газоспоживане обладнання яких підключено до газорозподільних мереж (п. 2.2. Договору).

В свою чергу, згідно умов п. 2.3. Договору, ОСОБА_3 зобов’язався сплатити Газорозподільному підприємству вартість послуг з транспортування природного газу ГРМ у розмірі, строки та порядку, що передбачені умовами Договору.

Як убачається з матеріалів справи (том 1, а.с. 186-194), на виконання умов зазначеного вище договору, в період з січня 2016 року по вересень 2016 року Відповідачем було розподілено природного газу населенню (без урахування релігійних організацій) в обсязі 350   661,141 тис м3  на загальну суму 247   721   848, 70 грн.,

в січні 2016 року - 122   895,622 тис м3  на загальну суму 86   700   403,41 грн.

в лютому 2016 року - 81   660,995 тис м3  на загальну суму 57   610   198,75 грн.

в березні 2016 року - 63   401,840 тис м3  на загальну суму 44   728   730,08 грн.

в квітні 2016 року - 28   510,245 тис м3  на загальну суму  20   229   729,44 грн.

в травні 2016 року - 15   317,671 тис м3  на загальну суму 10   868   806,63 грн.

в червні 2016 року - 9   490,377 тис м3  на загальну суму 6   733   991,90 грн.

в липні 2016 року -    8   930,575 тис м3  на загальну суму 6   336   778,80 грн.

в серпні 2016 року – 8   853,198 тис м3  на загальну суму 6   281   875,17 грн.

у вересні 2016 року - 11   600,618 тис м3  на загальну суму 8   231   334,51 грн.

В свою чергу, за квитанціями, які виставлені Позивачем до сплати населенню за газ, спожитий протягом січня-вересня 2016 року, відповідні обсяги газу визначені в розмірі 318   927,378 тис.м3  на суму 1   687   885   145,48 грн.

Тобто, загальний обсяг розбіжностей між обсягами розподіленого Відповідачем природного газу населенню, та обсягами газу, які виставлені Позивачем в квитанціях населенню, склав 31   733   763 тис.м3 на суму 195   140   967,00 грн.   

Як убачається з дослідної частини висновком судово-економічної експертизи № 2892/2893-18 від 14.11.2018 року (том 2, а.с. 94-121), розбіжності в обсязі 12   866,846 тис.м3,  виникли внаслідок того, що обсяги розподіленого Відповідачем природного газу, визначені з урахуванням коефіцієнта приведення їх до стандартних умов, при тому, що Позивач визначав обсяги заявленого до сплати споживачам природного газу, відповідно до робочих об’ємів лічильників природного газу.

Розбіжності в обсязі 18   866,917 тис.м3, виникли внаслідок різниці між нормами споживання газу, на підставі яких Відповідачем визначено об’єми споживання для побутових споживачів, що не забезпечені лічильниками природного газу, та нормами споживання, що застосовував Позивач в квитанціях на оплату населенню.

З урахуванням наведеного, обставинами, які підлягають встановленню під час вирішення даного спору, є правомірність дій Відповідача щодо приведення до стандартних умов обсягів розподіленого населенню природного газу, а також, правомірність застосування ним норм споживання газу (для споживачі, що не забезпечені лічильниками природного газу), протягом спірного періоду (січень-вересень 2016 року).

Обсяг спожитого природного газу може бути визначений або за даними приладів обліку природного газу або за нормами споживання (у випадку відсутності у споживача приладу обліку природного газу).

Порядок комерційного обліку природного газу, у тому числі, приладового, по об’єкту споживача унормовано розділами ІХ-ХІ    Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року №2494 (далі  - Кодекс ГРМ).

Комерційний облік природного газу в газорозподільній системі організовується та здійснюється з метою визначення повної та достовірної інформації про об’єми (обсяги) природного газу, які надійшли до ГРМ від суміжних суб’єктів ринку природного газу (ГДП, ВБГ, Оператора ГТС), та об’єми (обсяги) природного газу, які розподілені (передані) з ГРМ підключеним до неї споживачам і суміжним Операторам ГРМ, та подальшого використання інформації у взаємовідносинах між суб’єктами ринку природного газу, у тому числі, для взаєморозрахунків між ними (п. 1 гл. 1 розділу IX Кодексу ГРМ).

Згідно з пунктом 1 глави 4 розділу ІХ Кодексу ГРМ, в редакції яка була чинна на час виникнення спірних правовідносин, визначення фактичного об’єму споживання (розподілу/постачання) природного газу по об’єкту побутового споживача здійснюється на межі балансової належності між Оператором ГРМ і побутовим споживачем на підставі даних лічильника газу з урахуванням вимог цього Кодексу та договору.

Для визначення фактичного об’єму споживання (розподілу/постачання) природного газу приймаються дані лічильника газу Оператора ГРМ.

У разі відсутності лічильника газу в Оператора ГРМ приймаються дані лічильника газу побутового споживача. При цьому Оператор ГРМ має право протягом експлуатації лічильника газу та відповідно до вимог цього Кодексу здійснювати контрольне зняття показань ЗВТ (лічильника газу) для контролю та перевірки його показань.

Чинним на час виникнення спірних правовідносин пунктом 3 глави 1 розділу IX Кодексу ГРМ встановлено, що фактичний об’єм надходження природного газу до/з ГРМ (у тому числі по об’єктах споживачів) за певний період визначається в точках комерційного обліку (на межі балансової належності) на підставі даних комерційних вузлів обліку, встановлених в точках вимірювання, та інших регламентованих процедур у передбачених цим Кодексом випадках.

Об’єм природного газу в точках комерційного обліку має бути приведений до стандартних умов та переведений в одиниці енергії (обсяг) згідно з порядком (методикою), затвердженим (затвердженою) центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в нафтогазовій галузі.

Тобто, згідно із чинною на час виникнення спірних правовідносин редакцією Кодексу ГРМ, приведення об’ємів природного газу до стандартних умов, мало відбуватися згідно з порядком, затвердженим відповідним органом виконавчої влади.

В період із січня по вересень 2016 року, єдиним нормативним документом, який визначав порядок приведення обсягів газу до стандартних умов, являлася  Методика приведення об’єму природного газу до стандартних умов за показами побутових лічильників у разі відсутності приладів для вимірювання температури та тиску газу, затверджена наказом Міністерства палива та енергетики від 26.02.2004 року №116, (далі – Методика №116), додатками до якої визначено відповідні коефіцієнти коригування.

Згідно п. 2 зазначеної Методики, її дія поширюється на суб'єктів господарювання, які у господарсько-виробничій  діяльності  для  вимірювання  об'єму спожитого газу використовують лічильники, крім випадків використання газу за показами лічильників   громадянами - підприємцями для власних потреб.

Тобто, приведення об’ємів природного газу до стандартних умов для побутових споживачів – фізичних осіб, що купують природний газ з метою використання для власних побутових потреб, даною Методикою не передбачено.

Можливість застосування до побутових споживачів відповідних Додатків до Методики № 116, якими визначено коефіцієнти приведення до стандартних умов (k), стало можливим лише з 15.03.2017 року, з набранням чинності змін до Кодексу ГРМ, затверджених Постановою НКРЕКП від 26.01.2017 № 84, якими Кодекс доповнено розділом ХV.

З огляду на викладене, доводи Відповідача з посиланням на положеннях Кодексу ГРМ, в редакції, яка набула чинності лише з 15 березня 2017 року, а також Методику № 116, дія якої не поширюється на побутових споживачів, слід визнати безпідставними, а його дії щодо нарахування обсягів природного газу за період з 01.01.2016 по 30.09.2016 із приведенням їх до стандартних умов відповідно до Методики № 116 такими, що не відповідали вимогам чинного на час виникнення спірних правовідносин законодавства, і призвели до необґрунтованого завищення обсягів споживання газу населенням на 12   866,846 тис.м3.

Щодо норм споживання газу (для споживачі, що не забезпечені лічильниками природного газу) протягом спірного періоду (січень-вересень 2016 року), судом встановлено наступне.

Відповідно до п. 4 гл. 1 розділу І Кодексу ГРМ визначено, що норми споживання – об’єм та вид споживання природного газу, встановлені згідно із законодавством для побутових споживачів, які не забезпечені лічильником газу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.1996 року № 619 «Про затвердження норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників» (далі – Постанова № 619), було встановлено наступні норми споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників:

-          при використанні газової плити за наявності централізованого гарячого водопостачання норма природного газу становить 9,8 м3 людино-місяць;

-          при використанні газової плити у разі відсутності централізованого гарячого водопостачання та газового водонагрівача – 18,3 м3 людино-місяць;

-          при використанні газової плити та водонагрівача – 23,6 м3 людино-місяць.

Постанов Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 року № 409 «Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування» (далі - Постанова №409) у нормах споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників, затверджених Постановою № 619, у графі “Норма споживання” цифри “9,8”, “18,3”, “23,6” замінено відповідно цифрами “6”, “9”, “18”.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2015 року №237 «Про внесення змін до норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників» (далі - Постанова № 237) до норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників, затверджених Постановою № 619, внесено такі зміни: у графі “Норма споживання” цифри “6”, “9” і “18” замінити відповідно цифрами “3”, “4,5” і “9”.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.09.2015 року по справі №826/16447/15 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/51031378), залишеною без змін судами апеляційної та касаційної інстанцій, Постанову Кабінету Міністрів України № 237, визнано незаконною та нечинною, тобто, такою, що не породжує правових наслідків з моменту її прийняття.

Кабінетом Міністрів України 23.03.2016 року прийнято Постанову № 203 «Про норми споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників» (далі – Постанова № 203), пунктом 1 якої було затверджено нові норми споживання, а саме:

-          при використанні газової плити за наявності централізованого гарячого водопостачання – 4,4 м3 людино-місяць;

-          при використанні газової плити у разі відсутності централізованого гарячого водопостачання та газового водонагрівача – 7,1 м3 людино-місяць;

-          при використанні газової плити та водонагрівача – 14 м3 людино-місяць.

Згідно з пунктом 2 зазначеної Постанови (в редакції Постанови КМУ № 316 від 27.04.2016), застосування затверджених пунктом 1 цієї постанови норми споживання природного газу населенням, здійснюється з 1 лютого 2016 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.2016 року № 204 «Про внесення зміни до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 6 серпня 2014 № 409 та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» (далі Постанова № 204)  пункт 2 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених Постановою № 409  «Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування» визнано таким, що втратив чинність.

В подальшому, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.05.2018 року по справі № 826/2507/18, яка залишена без постановами судів апеляційної та касаційної інстанцій, Постанову КМУ № 203, та п. 1 Постанови КМУ № 204, визнано протиправними та нечинними. Встановлено, що оскаржувані постанови втрачають чинність з моменту набрання законної сили рішенням суду у цій справі.

Таким чином, в період з 01.01.2016 року по 31.01.2016 чинними залишалися  наступні норми споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників, встановлені Постанова № 619, в редакції Постанови № 409:

-          при використанні газової плити за наявності централізованого гарячого водопостачання норма природного газу становить 6 м3 людино-місяць;

-          при використанні газової плити у разі відсутності централізованого гарячого водопостачання та газового водонагрівача – 9 м3 людино-місяць;

-          при використанні газової плити та водонагрівача – 18 м3 людино-місяць.

Починаючи з 01.02.2016 року, і до кінця спірного періоду (вересня 2016 року), чинними були норми споживання природного газу, встановлені Постановою № 203, зокрема:

-          при використанні газової плити за наявності централізованого гарячого водопостачання – 4,4 м3 людино-місяць;

-          при використанні газової плити у разі відсутності централізованого гарячого водопостачання та газового водонагрівача – 7,1 м3 людино-місяць;

-          при використанні газової плити та водонагрівача – 14 м3 людино-місяць.

З урахуванням вищенаведеного, слід дійти висновку, що протягом спірного періоду, Відповідач необґрунтовано визначав обсяг споживання природного газу населенням, що не забезпечено лічильниками природного газу за нормами, що були встановлені Постановою КМУ № 619 (9,8 м3, 18,3 м3, 23,6 м3), що призвело до безпідставного завищення об’єм споживання на 18   866,917 тис.м3.

При цьому, обґрунтованим слід вважати застосування норм споживання, які були встановлені Постановою № 619, в редакції Постанови № 409 (6 м3, 9 м3, 18 м3) та діяли протягом січня 2016 року, а також норм, встановлених Постановою № 203 (4,4 м3, 7,1 м3, 14 м3) які були чинні з 01 лютого 2016 до закінчення спірного періоду (30 вересня 2016).

За викладених обставин, суд дійшов висновку, що вимоги Позивача про зобов’язання Відповідача скасувати безпідставно нараховані обсяги природного газу за період з 01.01.2016 по 30.09.2016 із приведенням їх до стандартних умов відповідно до Методики приведенням об’єму природного газу до стандартних умов за показами побутових лічильників у разі відсутності приладів для вимірювання температури та тиску газу, затвердженої   наказом Міністерства палива та енергетики від 26.02.2004 року № 116, та про зобов’язання Відповідача здійснити перерахунок обсягів спожитого природного газу побутовими споживачами за період з 01.01.2016 по 30.09.2016 відповідно до робочих об’ємів лічильників природного газу обґрунтованими й такими, що підлягають задоволенню.

В силу приписів ст. 129 ГПК України, судові витрати у справі покладаються на відповідача.

Керуючись статтями,   2, 5, 73-79, 86, 129, 165, 202, 233, 236-241, 326  Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Зобов'язати Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Дніпропетровськгаз» (49000, м. Дніпро, вул. Шевченка, 2, код ЄДРПОУ 03340920)    скасувати безпідставно нараховані обсяги природного газу за період з 01.01.2016 р. по 30.09.2016 р. з приведенням їх до стандартних умов відповідно до Методики приведенням об'єму природного газу до стандартних умов за показами побутових лічильників у разі відсутності приладів для вимірювання температури та тиску газу, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики від 26.02.2004 року № 116.

Зобов'язати Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Дніпропетровськгаз» (49000, м. Дніпро, вул. Шевченка, 2, код ЄДРПОУ 03340920)    здійснити перерахунок обсягів спожитого природного газу побутовими споживачами за період з 01.01.2016 р. по 30.09.2016 р. відповідно до робочих об'ємів лічильників природного газу.

Стягнути з  Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Дніпропетровськгаз» (49000, м. Дніпро, вул. Шевченка, 2, код ЄДРПОУ 03340920) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровськгаз збут» (49000, м. Дніпро, вул. Шевченка, 2, код ЄДРПОУ 39572642) 3200,00 грн. витрат зі сплати судового збору, 22   880,00 грн. витрат на оплату судової експертизи.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у відповідності до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.        

Повне рішення складено  27.03.2019

Суддя                                                                                                               О.В. Ліпинський