ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

"26" березня 2019 р. Справа № 300/644/19

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Грицюк П.П., розглянувши матеріали адміністративного позову управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську до товариства з обмеженою відповідальністю "Машинобудівний завод "Автоливмаш" про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах в сумі 16954,46 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську звернулося до суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Машинобудівний завод "Автоливмаш" про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах в сумі 16954,46 грн.

Одночасно в поданому адміністративному позові управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську просило суд про звільнення від сплати судового збору, у зв'язку з забороною використання коштів Пенсійного фонду на цілі, не передбачені Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Разом з цим, зазначило, що судові витрати не повинні бути перешкодою для доступу до суду усіх осіб незалежно від їх майнового стану, що відповідає гарантуванню принципу рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

За змістом вимог частини 1 і 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до частини 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закону України "Про судовий збір".

Згідно частини 1 статті 2 Закону України "Про судовий збір" платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Частиною 2 статті 8 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Відповідно до статті 58 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" Пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов'язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.

Пенсійний фонд є самоврядною неприбутковою організацією і здійснює свою діяльність на підставі статуту, який затверджується його правлінням. Пенсійний фонд набуває статусу юридичної особи з дня реєстрації статуту в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері реєстрації (легалізації) статутів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Органами управління Пенсійного фонду є правління та виконавча дирекція Пенсійного фонду (частина 2 статті 59).

Враховуючи вищенаведене, зокрема умови, встановлені положеннями статті 8 Закону України "Про судовий збір", оцінивши суб'єктний склад, підстави та предмет позову, судом встановлено, що вказана норма не передбачає відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення у справі за позовом органу Пенсійного фонду України Івано-Франківської області до юридичної особи про стягнення заборгованості по невідшкодованих витратах на виплату на доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Крім наведених висновків, слід зазначити, що мотиви заборони використання коштів Пенсійного фонду на цілі, не передбачені Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та зазначення, що не забезпечення реалізації права на оскарження позбавить можливості скасувати незаконні та необґрунтовані судові рішення, негативно вплине на процес забезпечення надходжень до бюджету Фонду, не містять нормативно визначених обґрунтувань для звільнення від сплати судового збору управління Пенсійного фонду, при тому, що позивач звернувся до адміністративного суду як суб'єкт владних повноважень, реалізовуючи таким чином свої владні та управлінські функції, які передбачені відповідними нормами законодавства України.

Також, посилання позивача - суб'єкта владних повноважень на встановлене статтею 55 Конституції України, як на підставу для звільнення від сплати судового збору є необґрунтованим, оскільки цією статтею врегульовано захист судом прав і свобод людини і громадянина.

Таким чином, суд дійшов до переконання про відсутність правових підстав для звільнення позивача від сплати судового збору, за подання даної позовної заяви.

Приписами пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною 2 статті 4 зазначеного Закону встановлюються ставки судового збору, зокрема, за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік", який вступив в дію з 01.01.2019, встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб в розрахунку на місяць з 1 січня 2019 року складає 1921 грн.

Як наслідок, розмір судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову із заявленими управлінням ПФУ в м. Івано-Франківську позовними вимогами майнового характеру складає 1921 грн.

Суд зазначає, що інформація щодо платіжних реквізитів для перерахування судового збору міститься на офіційному веб-порталі "Судова влада" в розділі "Івано-Франківський окружний адміністративний суд".

Крім того, суд зазначає, що частиною 4 ст. 161 КАС України передбачено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно частини 4 статті 79 КАС України якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.

Однак, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області до матеріалів адміністративної справи не долучено витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, картку особового рахунку відповідача та не підтверджено отримання відповідачем розрахунку по фактичних витратах на виплату та доставку пенсій та не вказано причини з яких ці докази не можуть бути подані разом із позовною заявою.

Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Частиною 2 даної статті передбачено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

На підставі наведеного, керуючись статтями 79, 132, 160, 161, 171, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську до товариства з обмеженою відповідальністю "Машинобудівний завод "Автоливмаш" про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах в сумі 16954,46 грн. - залишити без руху.

Надати позивачу десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали для усунення вказаних недоліків шляхом подання до Івано-Франківського окружного адміністративного суду: документа про сплату судового збору в розмірі 1921 грн;

належним чином засвідчені витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, картку особового рахунку відповідача, підтвердження щодо отримання розрахунків по фактичних витратах на виплату та доставку пенсій відповідачем або вказати причини з яких ці докази не можуть бути подані разом із позовною заявою.

Роз'яснити, що в разі неусунення недоліків у визначений строк позовна заява буде повернена.

Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Суддя /підпис/ Грицюк П.П.