ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 листопада 2009 року Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого Золотнікова О.С.,
суддів Домусчі С.Д. та Кравець О.О.,
при секретарі Руденко І.Ю.,
за участю представника позивача Стефанко О.В. та представника відповідача Ракової Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу начальника Південної регіональної митниці на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2007 року по справі за адміністративним позовом Південної регіональної митниці до Головного управління юстиції в Одеській області в особі підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області про скасування постанови, -
В С Т А Н О В И Л А:
У серпні 2007 року Південна регіональна митниця звернулась до суду з позовом до Головного управління юстиції в Одеській області в особі підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області про скасування постанови від 19 липня 2007 року про накладення штрафу у розмірі 170 грн..
В обґрунтування позову зазначалося, що 19 липня 2007 року на начальника Південної регіональної митниці накладено штраф за невиконання постанови Малиновського районного суду м. Одеси від 06 червня 2007 року по справі № 3-19299 в добровільному порядку. Однак виконавчою службою не прийнято до уваги, що правопорушник відповідно до ст. ст. 86 та 171 Митного кодексу України може забрати вилученні предмети тільки після належного митного оформлення автомобілю та сплати митного збору за зберігання товарів та інших предметів.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2007 року у задоволенні позовних вимог Південної регіональної митниці відмовлено.
Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, начальник Південної регіональної митниці в апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції при вирішенні справи порушено норми матеріального та процесуального права, а також неповно з’ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи. Так, на думку апелянта, судом не прийнято до уваги вимоги ст. 171 Митного кодексу України щодо видачі товару правопорушнику тільки після митного оформлення товарів та інших предметів у разі визнання судом особи винною у порушенні митних правил, але якщо на неї не накладено стягнення у вигляді конфіскації товарів та інших предметів. Крім того, винною особою повинен бути сплачений митний збір за зберігання товарів та інших предметів, що підлягають передачі митниці для зберігання, в порядку та в розмірах, встановлених Митним кодексом України та постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1997 року № 65 «Про ставки митних зборів». У зв’язку з викладеним в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постановленого по справі судового рішення і винесення нової постанови із задоволенням позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, виступи представника позивача в підтримку апеляційної скарги та представника відповідача, яка вважала за необхідне залишити постановлене судове рішення без змін, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.
Судом встановлено, що 09 липня 2007 року головним державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області відкрито виконавче провадження щодо примусового виконання постанови № 3-19299, виданої 06 червня 2007 року Малиновським районним судом м. Одеси, про зобов’язання начальника Південної регіональної митниці повернути громадянину ОСОБА_3 або його уповноваженому представнику належний йому автомобіль «Мерседес Е 220», 1998 року випуску, державний номер НОМЕР_1, кузов НОМЕР_2, який знаходиться на складі митниці, без оплати складського збору за зберігання товарів та інших предметів на складах митниці, передбаченого постановою Кабінету Міністрів України № 65 від 27 січня 1997 року. При цьому начальника Південної регіональної митниці зобов’язано добровільно виконати постанову Малиновського районного суду м. Одеси № 3-19299 від 06 червня 2007 року в чотирьохденний строк з моменту отримання постанови.
17 липня 2007 року до відповідача надійшла заява ОСОБА_3 про невиконання позивачем, як боржником у виконавчому провадженні, постанови районного суду.
Постановою головного державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області від 19 липня 2007 року за невиконання постанови Малиновського районного суду м. Одеси № 3-19299 від 06 червня 2007 року на начальника Південної регіональної митниці накладено штраф у розмірі 170 грн..
Вирішуючи справу, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що головний державний виконавець підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби приймаючи постанову про накладення штрафу за невиконання позивачем без поважних причин виконавчого документу діяв в межах наданих йому законом повноважень.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом. Згідно ч. 3 названої статті Закону державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право, зокрема, накладати стягнення у вигляді штрафу на громадян і посадових осіб у випадках, передбачених законом.
На підставі частин 1 та 2 ст. 76 названого Закону після відкриття виконавчого провадження по виконавчому документу, який зобов’язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець відповідно до статті 24 цього Закону визначає йому строк добровільного виконання рішення. У разі невиконання без поважних причин цих вимог державний виконавець застосовує до боржника штрафні санкції чи інші заходи, передбачені законодавством, і призначає новий строк виконання.
Згідно ч. 1 ст. 87 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов’язує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником, державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на посадових осіб в розмірі від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Як встановлено матеріалами справи, начальником Південної регіональної митниці у встановлений державним виконавцем строк не виконано постанову районного суду, а тому застосування останнім до посадової особи штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (170 грн.) повністю відповідає наведеним вище положенням Закону України «Про виконавче провадження».
При цьому посилання апелянта на невідповідність судового рішення, що підлягало виконанню, вимогам ст. ст. 86 та 171 Митного кодексу України не впливає на законність дій державного виконавця, оскільки останній не вправі давати оцінку судовому рішенню, що набрало законної сили, та відповідно до ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» підлягає примусовому виконанню.
Враховуючи, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції, відповідно до ст. 200 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову суду – без змін.
Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, судова колегія, –
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу начальника Південної регіональної митниці залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2007 року – без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом одного місяця з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.
Повний текст ухвали виготовлено 30 листопада 2009 року.
Головуючий:
Судді: