Дата документу 19.03.2019 Справа № 336/4571/18

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний №336/4571/18 Головуючий у 1 інстанції: Галущенко Ю.А.

Провадження № 22-ц/807/85/19 Суддя-доповідач: Поляков О.З.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2019 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Запорізького апеляційного суду у складі:

головуючого: Полякова О.З.,

суддів: Крилової О.В.,

Кухаря С.В.,

при секретарі: Камаловій В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу з апеляційною скаргою ОСОБА_3 на заочне рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 05 листопада 2008 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_3, третя особа: Відділ громадянства, міграції і реєстрації фізичних осіб при Шевченківському РВ ЗМУ України в Запорізькій області, про усунення перешкод в користуванні квартирою,-

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2008 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_3, третя особа: Відділ громадянства, міграції і реєстрації фізичних осіб при Шевченківському РВ ЗМУ України в Запорізькій області, про усунення перешкод в користуванні квартирою.

В обґрунтування позовних вимог зазначала, що 01.11.1999 року на підставі договору купівлі-продажу придбала у відповідачів АДРЕСА_1.

Зазначений договір був посвідчений на товарній біржі «Українська», а в подальшому за рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 07.05.2008 року визнаний дійсним.

Проте, не зважаючи на вказані обставини, відповідачі не бажають в добровільному порядку знятись з реєстраційного обліку у квартирі за адресою: АДРЕСА_1, власниками якої на теперішній час вони не є, що створює їй перешкоди у користуванні власністю.

Враховуючи вищенаведене позивач просила суд усунути перешкоди в користуванні власністю - квартирою АДРЕСА_1 шляхом припинення реєстрації за вказаною адресою ОСОБА_5 та ОСОБА_3; зобов'язати ВГІРФО при Шевченківському РВ ЗМУ України у Запорізькій області припинити реєстрацію ОСОБА_5 та ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1.

Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 05 листопада 2008 року позов задоволено.

Усунуто перешкоди ОСОБА_4 у користуванні власністю - квартирою АДРЕСА_1 шляхом припинення реєстрації місця проживання ОСОБА_5 та ОСОБА_3

Зобов'язано ВГІРФО при Шевченківському РВ ЗМУ України у Запорізькій області припинити реєстрацію ОСОБА_5 та ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушенням норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду, ухвалити нове яким відмовити задоволенні позову.

09 жовтня 2018 року адвокат позивача ОСОБА_4 - Сердюк Р.В. надіслав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Заслухавши доповідача, пояснення учасників процесу,перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Статтею 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Проте, зазначеним вимогам судове рішення не відповідає.

Відповідно до ч. 1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до п. 4 ч.3 ст. 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо суд прийняв судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

Так, з матеріалів справи вбачається, що між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, ОСОБА_3 01.11.1999 року було укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 (а.с.7-8).

Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 07.05.2008 року (а.с.9-13), залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 24.07.2008 року (а.с.14-17), зазначений договір купівлі-продажу було визнано судом дійсним.

Отже, ухвалюючи заочне рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні нею власністю шляхом припинення реєстрації місця проживання ОСОБА_7 та ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив з того, що право власності на спірну квартиру ОСОБА_4 підтверджено договором купівлі-продажу та встановлено судовим рішенням.

Проте, судом першої інстанції не взято до уваги того, що вимога ОСОБА_4 саме про усунення перешкод вже була вирішена та задоволена судовим рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 07.05.2008 року. Як вбачається з резолютивної частини цього рішення, перешкоди в користуванні ОСОБА_4 зазначеної квартири було усунуто шляхом виселення ОСОБА_5 та ОСОБА_3

Зняття особи з реєстраційного обліку проводиться компетентним (уповноваженим державою) органом, зокрема, на підставі рішення суду про виселення особи з житлового приміщення чи визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням. У разі відмови компетентного органу здійснити зняття з реєстрації особи на підставі рішення суду такі дії можуть бути оскаржені в порядку, встановленому КАС України.

Таким чином, вимоги до відділу громадянства, міграції і реєстрації фізичних осіб при Шевченківському РВ ЗМУ України в Запорізькій області про припинення реєстрації ОСОБА_5 та ОСОБА_3 не могли бути розглянуті в порядку цивільного судочинства, оскільки рішення суду про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, або виселення є самостійною підставою для зняття цієї особи з реєстрації.

Окрім цього, з оскарженого рішення вбачається, що Відділ громадянства, міграції і реєстрації фізичних осіб при Шевченківському РВ ЗМУ України в Запорізькій області, який є по справі третьою особою, було зобов'язано припинити реєстрацію ОСОБА_5 та ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_1. Тобто фактично обов'язок припинити реєстрацію покладено не на відповідача,а на третю особу по справі, що є неприпустимим.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Частиною 4 ст. 367 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Верховного Суду України від 25 листопада 2009 року рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 07 травня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 24 липня 2008 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції (а.с. 58-61).

При новому розгляду справи за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 та ОСОБА_3 про усунення перешкод у здійсненні права власності судом першої інстанції відмовлено у задоволенні позовних вимог (а.с.62-66).

Зазначене рішення залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 27 травня 2010 року (а.с.67-68).

Частиною 4 ст. 82 ЦПК України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, вбачається, що рішення, яке мало преюдиційне значення для ухвалення рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 07 травня 2008 року, було скасовано ухвалою Верховного Суду України. А отже, на момент розгляду апеляційної скарги відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_4

З огляду на вищезазначене, враховуючи положення п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, рішення суду про задоволення позовних вимог ОСОБА_4 про усунення перешкод та зняття відповідачів з реєстраційного обліку підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 УПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі відмови в позові - на позивача;

З вищезазначених підстав суд апеляційної інстанції вважає за необхідне стягнути із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судовий збір за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 7 ч. 13, 141, 374, 376, 381, 382-384, 390 ЦПК України, судова колегія,-

ПОСТАНОВИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити.

Заочне рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 05 листопада 2008 року - скасувати, прийняти нову постанову, за якою:

«У задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_3, третя особа: Відділ громадянства, міграції і реєстрації фізичних осіб при Шевченківському РВ ЗМУ України в Запорізькій області, про усунення перешкод в користуванні квартирою - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 25 грн. 50 коп.»

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повна постанова складена 25 березня 2019 року.

Головуючий

Судді: