Головуючий у 1 інстанції / Ленінський районний суд м. луганська ./суддя- Масенко Д.Є./
Доповідач -Г.А.Колеснік Категорія- 2.7
донецький апеляційний адміністративний суд
П О С Т А Н О В А
Іменем України
2 лютого 2010р Справа 2а-4021/09
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів : головуючого -судді Колеснік Г.А., суддів Ястребової Л.В.., Ляшенко Д.В.., при секретарі - Васильєві О.О..,
розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до УДАІ ГУМВС України в Луганській області про визнання протиправним дій інспектора та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності
за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Ленінського районного суду м. Луганська Луганської області від 4.09.2009 року ,-
В С Т А Н О В И В:
Постановою інспектора ДАІ від 1.07.2009року позивач притягнутий до адміністративної відповідальності по ст. 122 ч.2 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу 430 гривен.
Згідно постанови інспектора ДАІ позивач 1.07.2009 року о 13 год20хв. , керуючи транспортним засобом - автомобілем “ Мазда” по вул. Оборонна в м. Луганську , перед перестроюванням не вімкнув світловий сигнал показника, чим порушив п.9.2 Правил дорожнього руху.
Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протоколу та постанови про накладення на нього адміністративного стягнення –штрафу, неправомірним та скасування постанови, визнання дій інспектора ДАІ неправомірними.
Мотивував тим, що доказів про те , що він дійсно скоїв правопорушення , не було. Фактично він, проїжджаючи перехрестя ввімкнув показник правого повороту та перестроївся в правий ряд. Про це він пояснив інспектору , який його зупинив , написав про це в протоколі . Розгляд справи про адмінправопорушення проводився з порушення норм права. Постанова була винесена в той же день , коли був складений протокол, він не повідомлявся про розгляд справи, йому не було надано можливості подати докази , скористатися допомогою адвоката, ознайомитися з матеріалами справи.
Постановою Ленінського районного суду м. Луганська у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.
Суд виходив з того, що позивачем були порушені Правила дорожнього руху, що підтверджено протоколом та постановою інспектора , позивачем не було заявлено ніяких клопотань про ознайомлення з матеріалами справи , його заперечення проти постанови нічим не підтверджуються, розгляд справи здійснювався у його присутності.
На постанову суду першої інстанції позивачем подана апеляційна скарга, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції і ухвалити нову постанову про задоволення його позову , скасувати постанову інспектора та закрити справу у зв.язку з відсутністю складу правопорушення в його діях . Обґрунтована скарга тим, що судом першої інстанції не повно встановлені обставини справи , що призвело до неправильного вирішення спору ,він не порушував Правил дорожнього руху , а судом не надано належної оцінки обставинам справи і постанові ДАІ , яка не відповідала дійсності. Ніяких доказів того , що ним було скоєно правопорушення, не було надано.
У судове засідання апеляційного суду сторони не прибули , про час розгляду апеляції повідомлені.
Судова колегія , перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
На підставі статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначається , що адміністративним правопорушенням визнається протиправна , винна дія чи бездіяльність , яка посягає на громадський порядок, власність, права, свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне , всебічне, повне і об,єктивне з,ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно ст. 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення у протоколі про адміністративне правопорушення обв,язково зазначається окрім інших даних , відомості про правопорушника, час і місце вчинення і суть адміністративного правопорушення , нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, прізвище , адреси свідків, пояснення правопорушника. Протокол підписується особою, яка його склала, особою, яка вчинила адміністративне правопорушення, при наявності свідків, може бути підписаний і цими особами.
Відповідно до ст. 283 Кодексу постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити найменування органу /посадової особи/ який виносить постанову, дату розгляду справи, відомості про особу , щодо якої розглядається справа, викладення обставин , установлених при розгляді справи , зазначення нормативного акта , який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення.
В порушення цих вимог ні в протоколі , ні в постанові інспектора не викладені належним чином вказані дані , в постанові про притягнення до адміністративної відповідальності не вказана дата скоєння правопорушення , відомості про посадову особу, яка розглядала справу та ухвалила постанову , не вказано спеціальне звання особи, яка ухвалила постанову ,не наведені докази скоєння правопорушення, незважаючи на те, що в протоколі є пояснення позивача про те, що він не згоден з протоколом і не скоював правопорушення. Постанова , яка оскаржувалась і яку досліджував суд , взагалі викладена нерозбірливим текстом. Оригінали справи суд не витребував і розглядав справу по копіям документів, які не засвідчені належним чином, чим порушені вимоги ст. 7 Кодексу адміністративного судочинства України про офіційне з,ясування обставин у справі.
Суд розглядав справу по оскарженню постанови про притягнення до адміністративної відповідальності у відсутності відповідача і послався в рішення про відмову у позові , як на доказ вини позивача , на протокол інспектора ДАІ , але в протоколі інспектора ДАІ не вбачається ніяких посилань на докази вини позивача, який заперечував проти викладеного в протоколі.
Тому колегія суддів апеляційного суду вважає, що судом першої інстанції не з,ясовані всі обставини справи об.єктивно і ретельно. Посилання суду на протокол та постанову інспектора , як на доказ, не може визнано правомірним , оскільки вказані акти позивач оскаржував і тому постанова та протокол , які є копіями у справі , не могли бути доказом .
Але навіть в постанові про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не вказано, на підставі яких доказів прийнято рішення про скоєння позивачем проступку і якими доказами це підтверджується.
Згідно ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України у адміністративних справах про протиправність рішень чи бездіяльність суб,єкта владних повноважень обов,язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В даному випадку відповідач не навів належних доказів тому , що рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності прийнято у відповідності до вимог закону.
Належних доказів скоєння позивачем правопорушення , передбаченого ст. 122 ч.2 КУпроАП не було надано відповідачем .
Тому судова колегія апеляційного суду вважає, що притягнення позивача до адміністративної відповідальності відбулося з порушенням норм законодавства , а судом першої інстанції при розгляді позову про скасування постанови про притягнення допущені невідповідні висновки обставинам справи , порушені норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи і тому постанова суду підлягає скасуванню згідно п.4 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства з винесенням нового рішення про задоволення позову .
Враховуючи , що відповідно до норм Кодексу України про адміністративні правопорушення предметом оскарження є постанова про притягнення до адміністративної відповідальності ,що віднесено до компетенції адміністративних судів, та виходячи з повноважень суду, передбачених ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України , при задоволенні позову,судовий захист здійснюється шляхом визнання протиправним рішення . Тому не вбачається підстав визнавати протиправними дії інспектора та визнавати нечинним протокол про адмінправопорушення, який не є рішенням суб,єкта владних повноважень, не може бути самостійним предметом спору.
Керуючись ст. 198,ст.202 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд-
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 -задовольнити.
Постанову Ленінського районного суду м. Луганська Луганської області від 4 вересня 2009 року - скасувати.
Позов ОСОБА_2 - задовольнити.
Постанову інспектора УДАІ ГУМВС України в Луганській області від 1 липня 2009 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 - визнати протиправною та скасувати.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня проголошення та на неї може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом місяця.
Колегія суддів Г.А.Колеснік Л.В.Ястребова Д.В.Ляшенко