Справа 629/5221/16-ц

Номер провадження № 2-ві/629/4/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 березня 2019 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі: головуючого - судді Смірнової Н.А., за участю секретаря Андрієнко С.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Лозова, Харківської області заяву представника ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Лозівський агропромтехсервіс» ОСОБА_2 про відвід судді Каращука Тимура Олександровича по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Лозівський агропромтехсервіс» про розірвання договору оренди земельної ділянки, -

в с т а н о в и в:

В провадженні Лозівського міськрайонного суду Харківської області судді Каращука Т.О. перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Лозівський агропромтехсервіс» про розірвання договору оренди земельної ділянки.

13 лютого 2019 року в судовому засіданні представник відповідача ТОВ «Лозівський агропромтехсервіс» ОСОБА_2 надала заяву про відвід судді Каращука Т.О., в обґрунтування якої зазначила, що суддя Каращук Т.О. в судовому засіданні у справі № 629/5224/16-ц за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Лозівський агропромтехсервіс» про розірвання договору оренди земельної ділянки відклав вирішення питання про розгляд клопотання про долучення фотознімків до матеріалів справи і при цьому, всупереч своєму рішенню, з незрозумілих підстав, використав докази, що не долучені до матеріалів справи, для встановлення обставин по справі, що викликає сумніви в об’єктивності та неупередженості судді.

Відповідно до ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою ст. 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 13 лютого 2019 року заяву представника відповідача ТОВ «Лозівський агропромтехсервіс» ОСОБА_2 про відвід судді визнано необґрунтованою, в зв’язку з чим провадження по справі було зупинено до вирішення питання про відвід судді.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.02.2019 року, заяву про відвід судді розподілено судді Смірновій Н.А.

20 лютого 2019 року представником позивача ОСОБА_5 надано до суду заперечення на заяву про відвід судді та 25.02.2019 року додаткові пояснення, в яких зазначила, що заява про відвід не підлягає задоволенню виходячи з того, що в заяві не зазначені підстави, передбачені ст. 36 ЦПК України. Крім цього, вказала, що 11 жовтня 2018 року при розгляді вищевказаної справи свідкам були надані для огляду фотознімки, зроблені у 2016-2017 роках, які вже були долучені до матеріалів справи раніше – в підготовчому засіданні 20 червня 2018 року. А 11 жовтня 2018 року, вона, як представник позивача, заявила клопотання про долучення фотографій, виготовлених 07.10.2018 року, але суддя, заслухавши думку сторін, прийняв рішення про розгляд даного клопотання пізніше за присутності представника відповідача ОСОБА_6 та повернув їй ці фотографії. Долучення до матеріалів справи фотографій за 2016-2017 роки в підготовчому судовому засіданні підтверджується аудіозаписом та журналом підготовчого судового засідання від 20.06.2018 року та наявністю в матеріалах справи цих фотографій. Саме вони в подальшому, а саме 11.10.2018 року, були надані свідкам для огляду. Отже, обставини, на які посилається представник відповідача ОСОБА_2 в своїй заяві про відвід судді Каращука Т.О. не відповідають дійсності, а твердження про упередженість та необ’єктивність судді Каращука Т.О. зводиться лише до домислів представника відповідача та перекручування дійсних обставин, які відбувалися в судовому засіданні. В зв’язку з чим просила в задоволені заяви представника відповідача відмовити.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 підтримала доводи заяви про відвід судді Каращука Т.О. та зазначила, що заява підлягає задоволенню, оскільки у відповідача виникли сумніви у неупередженості судді, так як під час розгляду справи він за власною ініціативою при допиті свідків надав для огляду фотографії, які не були залучені до матеріалів справи. Також вказала, що в даному випадку сумніви в безсторонності суду виникли не через незгоду сторони у справі з процесуальними рішеннями судді. Так, головуючий у справі ОСОБА_7 відклав вирішення питання про розгляд клопотання про долучення фотознімків до матеріалів справи і при цьому, всупереч своєму рішенню, з незрозумілих підстав, використав докази, що не долучені до матеріалів справи, для встановлення обставин справи при допиті свідків. Зазначила, що в даному випадку, не має сумнівів в доброчесності судді Каращука Т.О., однак виникли обґрунтовані сумніви в безсторонності суду саме в даній конкретній справі, що викликало недовіру до суду, а тому з метою усунення сумнівів щодо реалізації права на справедливий судовий розгляд та законність судового рішення просила задовольнити заяву про відвід судді.

Представник відповідача ОСОБА_8 підтримав думку адвоката ОСОБА_2

Представник позивача ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечувала проти задоволення заяви про відвід судді, як з підстав викладених у запереченнях та доповненнях до заперечення щодо заяви про відвід судді так і висловлених в судовому засіданні, а саме зазначила в судовому засіданні, що обставини, викладені представником відповідача в заяві про відвід судді Каращука Т.О. стосуються тільки однієї справи, бо в інших справах однакові тільки відповідачі та представники сторін. Заявником не доведено, що суддя, розглядаючи справу, надавав перевагу саме стороні позивача та проявляв до неї прихильність, як до представника позивача. Вважає заяву про відвід необґрунтованою, надуманою, оскільки суддею прийняте процесуальне рішення, а тому у відповідності до вимог ч. 4 ст. 36 ЦПК України це, не є підставою для відводу судді.

Заслухавши думку учасників судового засідання, дослідивши матеріалами справи, суд приходить до наступного висновку.

Статтею 2 ЦПК України визначені завдання та основні засади цивільного судочинства: справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Однією з процесуальних гарантій реалізації завдань цивільного судочинства і ухвалення законних та обґрунтованих рішень у цивільних справах є право відводу судді, що має на меті відсторонення від участі у справі судді, щодо неупередженості якого є сумніви.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу, якщо є обставини, які викликають сумнів в об’єктивності та неупередженості судді.

Під час розгляду справи суд має бути безстороннім і незалежним, не повинен виявляти будь-яку упередженість та особливі переконання, чітко дотримуватися вимог закону. Адже, у зв’язку з вказаними обставинами, сторони по справі можуть поставити під сумнів законність дій судді і неупередженість суду. Неупередженість є необхідною умовою виконанням суддею своїх обов'язків.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до судової практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Білуха проти України», «Салов проти України», «Мироненко і Мартенко проти України», «Фельдман проти України») вимога «безсторонності» характеризується двома критеріями: перший полягає у намаганні визначити особисте переконання судді у конкретній справі, а другий - у з'ясуванні того, чи забезпечив суддя достатні гарантії для виключення будь-якого розумного сумніву з цього приводу у сторін. Тобто, наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод має визначатися за суб’єктивним та об’єктивним критерієм.

Відповідно до суб’єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність. Так, щодо суб’єктивної складової даного поняття, то у справі «Хаушильд проти Данії» (рішення ЄСПЛ від 29.04.1989) зазначається, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з’являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з’являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об’єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об’єктивної перевірки.

Відповідно до об’єктивного критерію визначається серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Так, у справі «Фей проти Австрії» (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005) суд зазначив, що об’єктивна неупередженість полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об’єктивну неупередженість слід визначати, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості. Мова йде про ту довіру, яку суди у демократичному суспільстві, повинні апріорно викликати в учасників процесу. Важливим питанням є саме довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві (п. 45 рішення ЄСПЛ від 28.10.1998 року у справі «Ветштайн проти Швейцарії»).

Жодний факт, яким створюється навіть підозра у втручанні у процес правосуддя, не повинен мати місця.

Сам факт недовіри особи може створити враження необ’єктивності та неупередженості судді при розгляді даної справи, а відтак у майбутньому стане причиною недовіри до об’єктивності, справедливості, неупередженості та законності судового рішення у цій справі і сумніву щодо реалізації права на справедливий судовий розгляд.

У відповідності до ст.15 Кодексу суддівської етики, затвердженого ХІ черговим з'їздом суддів України 22.02.2013, неупереджений розгляд справи є основним обов'язком судді.

Судом приймається до уваги, що право на справедливий суд закріплений в нормах міжнародного права, зокрема в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та в Бангалорських принципах поведінки суддів, схвалених Резолюцією ООН 27.07.2006 р. № 2006/23.

Суд (судді), зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду.

Так, в провадженні судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області Каращука Т.О. знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Лозівський агропромтехсервіс» про розірвання договору оренди земельної ділянки. Окрім даної справи в провадженні судді перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Лозівський агропромтехсервіс» про розірвання договору оренди земельної ділянки. При розгляді даної справи, а саме 11 жовтня 2018 року представником позивача адвокатом ОСОБА_9 було заявлено клопотання про долучення до матеріалів справи фотознімків. З’ясувавши думку сторін, судом прийнято рішення про розгляд зазначеного клопотання пізніше, в наступному судовому засіданні, після допиту свідків та за присутності представника відповідача ОСОБА_6. Однак суд не повернув фотознімки представнику позивача ОСОБА_9 та в подальшому, в цьому ж судовому засіданні при допиті свідків надавав їм ці фотознімки для огляду з метою з’ясування обставин у справі.

Право сторін на справедливий суд закріплено в нормах міжнародного права, зокрема в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. При розгляді заяви про відвід слід виходити саме з суб'єктивної оцінки сторони у справі щодо дій головуючого у справі. Іншими словами, якщо сторона має сумнів в безсторонності судді, хоча б об'єктивно це нічим і не підкріплювалось, то практика Європейського суду з прав людини наголошує на необхідності задоволення такої заяви про відвід, адже в іншому випадку це буде розцінено як порушення права особи на справедливий суд. Отже, незадоволення заяви про відвід може сприйматися стороною як порушення її прав.

Враховуючи, що представником відповідача висловлено недовіру судді Каращуку Т.О., оскільки існують сумніви щодо його неупередженості при розгляді зазначеної справи, яка виразилась у наданні суддею свідкам у судовому засіданні фотознімків, які не залучені до матеріалів справи з метою з’ясування обставин справи, та для виключення будь-яких сумнівів учасників процесу у об’єктивності, неупередженості, законності та обґрунтованості вирішення справи, а відтак і правосудності судового рішення, з метою гарантування виключення будь-якого сумніву з боку учасників справи стосовно безсторонності судді, недопущення в подальшому невірного сприйняття сторонами рішення суду, а також для забезпечення ефективності розгляду даної справи, суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 36, 40, 259-261 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Заяву представника відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Лозівський агропромтехсервіс» ОСОБА_2 про відвід судді Каращука Тимура Олександровича по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Лозівський агропромтехсервіс» про розірвання договору оренди земельної ділянки задовольнити.

Відвести суддю Лозівського міськрайонного суду Харківської області Каращука Тимура Олександровича від участі у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Лозівський агропромтехсервіс» про розірвання договору оренди земельної ділянки.

Вказану цивільну справу передати до канцелярії суду для визначення судді у порядку, встановленому ст. 33 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя                                                                Н.А. Смірнова