Справа № 22- 50 - 2010 р. Головуючий у 1-й інст. – Назарук В.А.
Категорія № 37 Доповідач - Оніпко О.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 січня 2010 р. м. Рівне
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі :
Головуючого судді - Оніпко О.В.
Суддів - Ковалевича С.П., Григоренка М.П.
При секретарі - Омельчук А.М.
З участю представника - адвоката ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Острозького районного суду від 3 листопада 2009 р. в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом.
Заслухавши доповідача, пояснення осіб, що з”явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів , -
в с т а н о в и л а :
Рішенням Острозького районного суду від 3 листопада 2009 р. задоволено позов ОСОБА_3 : визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом ОСОБА_5 на ѕ частини належного їй майна, видане 21.07.2009 р. Острозькою держнотконторою на ім»я ОСОБА_2
В поданій на рішення апеляційній скарзі ОСОБА_2 вважає його незаконним, оскільки воно ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Судом при розгляді справи не надано належної оцінки поясненням третьої особи – ОСОБА_6 про те, що він проживав зі спадкодавцем – його матір»ю та надавав їй допомогу по господарству, на відміну від позивачки. Вказана обставина також стверджується і довідкою Плосківської сільської ради від 2.06.2009 р. За таких обставин просить рішення суду скасувати, ухвалити нове, яким у позові ОСОБА_3 відмовити.
Апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що між сторонами в справі виник спір щодо спадкового майна, яке залишилося після смерті їхньої матері – ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 р. (а.с. 8).
Спадкове майно складається : з житлового будинку АДРЕСА_1, документи про право власності на який належним чином не оформлено, земельної ділянки площею 0, 67 га для будівництва та обслуговування цього будинку та господарських споруд та для ведення підсобного господарства ( а.с. 11), земельної ділянки ( паю) згідно державного акту на право приватної власності серії НОМЕР_1 від 3.12.1999 р., майнового паю члена КСП серії НОМЕР_2 від 23.06.2001 р. , вартістю 737 грн.
Позивачка 28.03.2009 р. звернулася із заявою до Острозької держнотконтори про прийняття нею спадщини, як спадкоємцем за законом, після смерті матері - ОСОБА_5 (а.с. 45 ) .
28.07.2009 р. Острозькою держнотконторою їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на все майно у зв»язку із наявністю спадкоємця за заповітом – ОСОБА_2 , якому 21.07.2009 р . за заявою від 1.06.2009 р . було видане свідоцтво про право на спадщину за заповітом на 3/ 4 частини майна, належного ОСОБА_5, а саме : земельної ділянки площею 2, 45 га, що перебуває на території Плосківської сільради Острозького району та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, вартістю 44 756 грн. ( а.с. 10, 46, 48).
Згідно з ч. 1 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.
У відповідності до вимог 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Згідно зі ст. 1272 цього Кодексу, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого вищевказаною статтею, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини.
За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Судом встановлено і це стверджується матеріалами справи та поясненнями сторін, що ОСОБА_2 постійно із спадкодавцем не проживав, подав заяву до Острозької держнотконтори про прийняття ним спадщини за заповітом з пропуском строку ( 1 місяць), передбаченого законом. Письмова згода позивачки, яка вчасно подала таку заяву, у нотаріальній конторі відсутня.
До суду з позовом про продовження строку для прийняття ним спадщини в порядку ч. 3 ст. 1272 ЦК України, відповідач не звертався.
За таких обставин, свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 21.07.2009 р., видано державним нотаріусом на ім»я ОСОБА_2 в порушення вищезазначених вимог закону , тому суд 1-ї інстанції обгрунтовано визнав його недійсним.
Оскільки рішення суду 1-ї інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 висновків, наведених у ньому, не спростовують, колегія суддів не вбачає підстав для його скасування.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 – відхилити.
Рішення Острозького районного суду від 3 листопада 2009 р. залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили негайно і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня її проголошення.
Головуючий
Судді