Справа № 22- 204 - 2010 р. Головуючий у 1-й інст. – Довгий І.І.
Категорія № 37 Доповідач - Оніпко О.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 лютого 2010 р. м. Рівне
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі :
Головуючого судді - Оніпко О.В.
Суддів - Григоренка М.П., Ковалевича С.П.
При секретарі - Омельчук А.М.
З участю представників - адвокатів
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сарненського районного суду від 16 грудня 2009 р. в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту права власності на майно за спадкодавцем та визнання права власності на спадкове майно.
Заслухавши доповідача, пояснення осіб, що з”явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів , -
в с т а н о в и л а :
Рішенням Сарненського районного суду від 16 грудня 2009 р. в позові ОСОБА_1 відмовлено.
В поданій на рішення апеляційній скарзі позивачка вказує на його незаконність, оскільки висновки суду не відповідають обставинам справи. Висновки суду щодо неналежних довідок селищної ради грунтуються на припущеннях суду. При розгляді справи було встановлено, що відповідачка вибула з господарства матері у 1982 р. Належність спадкового майна –жилого будинку їхній матері підтверджується погосподарською книгою та техпаспортом, що є підставою для задоволення її позову. Нормами ЦК України 1963 р. не вимагалося прийняття в експлуатацію жилого будинку, який спадкується, та відповідної його реєстрації у державних органах. Просить рішення скасувати, ухвалити нове, яким задовольнити її позов.
Апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається. що сторони в справі – рідні сестри, між якими виник спір щодо спадкового майна – жилого будинку АДРЕСА_1 , після смерті у ІНФОРМАЦІЯ_1 р. їхньої матері- ОСОБА_3
Судом встановлено, і це стверджено поясненнями сторін в справі, що за життя ОСОБА_3 не було оформлено документів, які б підтверджували право власності останньої на спірне майно.
Доводи позивачки про те, що вона фактично прийняла спадщину після смерті матері у ІНФОРМАЦІЯ_1 р., оскільки постійно проживала та проживає у вказаному будинку, не заслуговують на увагу і не можуть бути підставою для задоволення її позову.
За нормами розділу У1 « Спадкове право» ЦК УРСР 1963 р., який був чинним на час виникнення спірних правовідносин, спадкуванням є перехід належного спадкодавцю майна або його частини до інших осіб ( спадкоємців). Таким чином, до складу спадщини входять лише ті права та обов»язки, носієм яких за життя був сам спадкодавець і які належали йому на законних підставах. Тому не набуття права власності на річ спадкодавцем не дає підстав для виникнення такого права у спадкоємців останнього.
Надані позивачкою суду довідки Степанської селищної ради ( а.с. 10-12, 27 -28) та техпаспорт спірного будинку, виготовлений 17.09.2009 р. ( а.с. 20 – 22), такими доказами не є та не стверджують право власності спадкодавця на вказане майно.
У зв»язку з наведеним, суд 1-ї інстанції обгрунтовано відмовив ОСОБА_1 у задоволенні позову .
Керуючись ст.ст. 303, 307, 313 -315 ЦПК України, колегія суддів,-
У х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – відхилити.
Рішення Сарненського районного суду від 16 грудня 2009 р. – залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили негайно і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня її проголошення.
Головуючий
Судді