Справа № 500/5489/15-ц

Провадження № 2-др/500/5/19

ДОДАТКОВЕ Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2019 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

в складі: головуючого судді - Бурнусуса О.О.,

за участю: секретаря судового засідання - Нікітіної Ю.П.,

позивача - Шевчук Н.І.,

відповідача - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ізмаїлі заяву відповідача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення суду та цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 23.01.2019 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення суми за договором позики задоволено частково. З ОСОБА_3 стягнуто на користь ОСОБА_2 заборгованість за договором позики від 14 січня 2013 року у сумі еквівалентній 2000,00 доларів США, яка відповідно до офіційного курсу НБУ, встановленого на день ухвалення рішення становить 55791,60 грн. та 3 % річних, у зв`язку із невиконанням грошового зобов`язання з грудня 2013 року по серпень 2015 року за договором позики від 14 січня 2013 року у сумі 2788 грн. А також, з ОСОБА_3 стягнуто на користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 445 грн. 35 коп. і понесені судові витрати за проведення судової почеркознавчої експертизи в розмірі 2272,74 грн. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення суми за договором позики відмовлено.

20.02.2019 року відповідач ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою, якою просила ухвалити додаткове рішення по зазначеній справі, яким стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 4000 грн.

Заявлені вимоги обґрунтовані тим, що в своєму запереченні від 05.02.2019 року та в судових дебатах відповідач ОСОБА_1 просила стягнути з ОСОБА_2 на її користь понесені нею судові витрати у виді надання правової допомоги в розмірі 4000 грн., на підтвердження чого було надано квітинці та акт прийому виконаних робіт, в якому зазначено детальний перелік виконаних робіт.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 заперечувала щодо ухвалення по справі додаткового рішення, посилаючись на те, що судове рішення було ухвалено на її користь у частині усіх майнових вимог, адвокатом фактично виконувалася одна і та сама робота для обох відповідачів. Документи про витрати на правову допомогу відповідачами готувались і подавались однаково, про той самий предмет і з тих самих підстав. Склад суду був той самий. З 05.02.2018 року відбувалася подвійна оплата. Таким чином, неочевидні складові витрат на професійну правничу допомогу.

Також, 20.03.2019 року позивач ОСОБА_2 надала уточнення до заперечення щодо ухвалення додаткового рішення по справі, в яких зазначила, що оскільки ОСОБА_1 представляла інтереси ОСОБА_3 , обставини справи на момент приєднання у якості співвідповідача вже були відомі. Позиція відповідачів протягом часу розгляду справи у судах не змінювалась як власне і доводи, якими вони обґрунтовували. Адвокат брав участь у справі, починаючи з 07.09.2015 року та не міг бути необізнаним про позицію позивача, законодавство, яким регулюється спір у справі, документи та доводи, якими позивач та відповідачі обґрунтовували свої вимоги та інші обставини. Що дає привід критично сприймати наданий відповідачем розрахунок визначення обсягу отриманих ним юридичних послуг. Надання консультацій та складення договору від 21.12.2015 року на протязі 3 годин 30 хвилин вважає явно завищеним. При встановленні гонорару до уваги береться складність справи, кваліфікація, досвід та завантаженість адвоката, 30 хвилин для ознайомлення з заявою на 1 аркуші не відповідають критерію розумної необхідності. Крім цього, як зазначено позивачем, у справі міститься ордер на надання правової допомоги серії Од № 249456, витяг з договору № 391 від 21.12.2015 року, копія квитанції № 391 до прибуткового касового ордера від 05.02.2018 року та акт з переліком виконаних робіт та деталізацію витраченого часу. Так, відповідачем не надано доказів фактичного понесення витрат на правову допомогу (їх оплати). Відповідність квитанції до чинного договору, прибуткових касових ордерів не встановлено. Тому позивач вважає, що підстав для покладення на неї суми 4000 грн. витрат відсутні. Без доказів дійсної сплати та подальшого оприбуткування таких коштів у відповідності до норм податкового законодавства України не може слугувати достовірним та достатнім доказом понесення витрат на правочинну допомогу відповідачем. Розмір витрат визначений відповідачем на правову допомогу, є необґрунтованим, оскільки в документах, якими відповідач їх підтверджує, не зазначено розрахунку їх вартості. ОСОБА_1 неодноразово відмовлялась від надання вільних та експериментальних зразків почерку та підпису, та надавала суду заяву, якою відмовлялась від проведення експертизи. Згідно висновку експерта № 318 - П від 01.12.2017 року рукописний текст зазначеної розписки був виконаний особою, якій належать зразки почерку у документах від імені ОСОБА_1 . А саме заява про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій, субсидій та пільг від 13.08.2013 року, заява на ім`я начальника управління праці та соціального захисту населення Ізмаїльської міської ради про переривання відпустки по догляду за дитиною від 08.10.2015 року, заява про застосування спрощеної системи оподаткування від 14.07.2014 року, заява про застосування спрощеної системи оподаткування від 10.03.2015 року. ОСОБА_1 у судовому засіданні пояснила, що не пам`ятає чи писала вона ці заяви власноруч.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні заяву про ухвалення додаткового рішення по справі підтримала та просила її задовольнити. Посилаючись на те, що в квитанції № 391 від 05.02.2018 року про отримання 4000 грн. від ОСОБА_1 помилково був зазначений номер справи № 500/5135/15ц, фактично грошові кошти були отримані по справі № 500/5489/15ц, що підтверджується найменуванням справи та фактичною участю адвоката Янковоської Олени Петрівни у справі як представника відповідачів. Згідно вимог Закону України «Про граничний розмір витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах», що втратив силу 15.12.2017 року, за надання правової допомоги на протязі 2015 року та до 06.12.2016 року були встановлені обмеження гонорару до 40% мінімальної заробітної плати за1 годину роботи, а з 06.12.2016 року і до 15.12.2017 року - 40% прожиткового мінімуму для працездатних громадян. Робота за даний період мала конкретні обмеження до вказаної величини та вони можуть бути застосовані до правовідносин, що діяли до 15.12.2017 року. В наступному обмежень в грошовому виразі не існує, однак, враховується тривалість роботи та результат. Участь в суді, складання інших документів, ознайомлення з матеріалами справи на протязі 22 годин 30 хвилин, що вказує на значний об`єм роботи. З врахуванням того, що ОСОБА_1 була без жодних правових підстав залучена до участі в зазначеній справі як співвідповідач, тому всі її витрати підлягають відшкодуванню.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав письмову заяву, якою просить розгляну цивільну справу за його відсутності.

Згідно п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч. 4 ст. 270 ЦПК Україниу разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, у числі інших, витрати на професійну правничу допомогу (ч.ч. 1,3 ст. 133 ЦПК України).

Згідно ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частинами 2, 3, 8 статті 141 ЦПК України визначено, що інші судові втирати витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Частиною 2 вказаної статті передбачено, що заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Представництво у суді інтересів відповідача ОСОБА_1 та ОСОБА_3 адвокат Янковська Олена Петрівна здійснювала на підставі ордерів серії ОД № 249456 від 05.09.2018 р. та ордеру серії ОД № 249455 від 05.02.2018 р.

На підтвердження понесених відповідачем витрат на правову допомогу представником відповідача надано:

- квитанцій від 07.09.2015 року за № 182 та від 05.02.2018 року за № 39;

- акти виконаних робіт по справі № 5002/5489/15 -ц.

Пунктом 48 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних прав «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17.10.2014 визначено, що витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, про що зазначено в пункті 47 цієї постанови, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

В судовому засіданні встановлено, що в квитанції № 391 від 05.02.2018 року про отримання 4000 грн. від ОСОБА_1 помилково був зазначений номер справи № 500/5135/15ц, фактично грошові кошти були отримані по справі № 500/5489/15ц що підтверджується найменуванням справи та фактичною участю адвоката Янковоської Олени Петрівни в участі у справі як представника відповідачів.

Європейським судом з прав людини висловлена правова позиція, згідно з якою при розгляді питань компенсації витрат, понесених сторонами на отримання ними юридичної допомоги (в тому числі й під час розгляду їх справ в національних судах) задоволенню судом підлягають лише ті вимоги, по яким доведено, що витрати заявника були фактичними, неминучими, необхідними, а їх розмір розумним та обґрунтованим (остаточне рішення Європейського суду з прав людини від 10 січня 2010 року, №33210/07 і 41866/08) та «Гуриненко проти України» (рішення Європейського суду з прав людини від 18 лютого 2010 року, №37246/04).

При вирішенні питання про стягнення витрат за правничу допомогу, суд враховує складність справи, обсяг наданої правничої допомоги адвокатом, участь представника відповідача в судових засіданнях, їх кількість та час, підстави відкладення судових засідань, той факт що судом задоволені позовні вимоги частково (відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення суми за договором позики), то суд приходить до висновку щодо обґрунтованості стягнення з позивача ОСОБА_2 на користь відповідача ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу у розмірі 4000 грн.

На підставі викладеного та враховуючи, що при винесенні рішення судом не було вирішено питання про стягнення з позивача ОСОБА_2 на користь відповідача ОСОБА_1 судових витрат на правничу допомогу, тому суд приходить до висновку про ухвалення додаткового рішення по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики та стягнення з позивача ОСОБА_2 на користь відповідача ОСОБА_1 судових витрат в сумі 4000 грн.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 109, 133, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Заяву відповідача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення суду в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики - задовольнити.

Ухвалити по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики додаткове рішення.

Стягнути з ОСОБА_2 (паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Ізмаїльським МВ ГУМВС України в Одеській області 12.07.2011 року, РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_3 , виданий Ізмаїльським МВ ГУДМС України в Одеській області 19.04.2013 року, РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 ) судові витрати в сумі 4000 (чотири тисячі) гривень.

Додаткове рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першшої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому додаткове рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 22.03.2019 року.

Суддя: О.О.Бурнусус