Дата документу 19.03.2019 Справа № 317/340/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний №317/340/19 Головуючий у 1 інстанції: Мінгазов Р.В.

Провадження № 22-ц/807/1451/19 Суддя-доповідач: Поляков О.З.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2019 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Запорізького апеляційного суду у складі:

головуючого: Полякова О.З.,

суддів: Крилової О.В.,

Кухаря С.В.,

при секретарі: Кулабуховій І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу з апеляційною скаргою ОСОБА_3, ОСОБА_4 на ухвалу судді Запорізького районного суду Запорізької області від 04 лютого 2019 року по справі за заявою ОСОБА_3, ОСОБА_4, заінтересовані особи: Запорізький районний відділ реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, ОСОБА_6, ОСОБА_7, про встановлення факту народження,-

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2019 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4, заінтересовані особи - Запорізький районний відділ державної РАЦС ГТУЮ у Запорізькій області, ОСОБА_7, ОСОБА_8, звернулись до суду із заявою про встановлення факту народження.

В своїй заяві зазначали, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 року в м. Запоріжжі, в пологовому будинку №9 народила доньку - ОСОБА_8, що підтверджується медичним свідоцтвом про народження від 18.04.1997 року. ІНФОРМАЦІЯ_4 року в м. Запоріжжі, в пологовому будинку №4 народила сина - ОСОБА_8, що підтверджується медичним свідоцтвом про народження № 1066 від 23.10.1998 року. Батьком дітей є ОСОБА_4

Зазначали, що у зв'язку з відсутністю паспортів вони не змогли зареєструвати в органах РАЦС факт народження дітей.

05 лютого 2018 року ОСОБА_3 отримала паспорт громадянина України, після чого звернулась до Запорізького районного відділу державної РАЦС з заявою здійснити державну реєстрацію народження дітей. Листом Запорізького районного відділу РАЦС від 29.01.2019 року їй було роз'яснено, що зареєструвати народження дітей на даний час в органах РАЦС неможливо, оскільки згідно ст. 6 СК України, правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття, тобто до вісімнадцяти років, та роз'яснено право звернутися до суду для встановлення факту народження повнолітніх дітей.

З огляду на зазначене, посилаючись на необхідність встановлення факту народження дітей для належної реєстрації народження дітей та отримання свідоцтв про народження, просила:

встановити факт народження ІНФОРМАЦІЯ_3 рок ОСОБА_7 у м. Запоріжжі, у батьків: мати - громадянка України ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка м. Запоріжжя, Запорізька область, Україна, батько - громадянин України ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженець м. Запоріжжя, Запорізька область;

встановити факт народження ІНФОРМАЦІЯ_4 рок ОСОБА_6 у м. Запоріжжі, у батьків: мати - громадянка України ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка м. Запоріжжя, Запорізька область, Україна, батько - громадянин України ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженець м. Запоріжжя, Запорізька область.

Ухвалою судді Запорізького районного суду Запорізької області від 04 лютого 2019 року по даній справі відмовлено у відкритті провадження.

На зазначену ухвалу ОСОБА_3 та ОСОБА_4 подали апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, посилається на п. 7 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, відповідно до якого суд розглядає справи про встановлення факту народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження, а їй листом Запорізького районного відділу РАЦС від 29.01.2019 року було роз'яснено, що зареєструвати народження дітей на даний час в органах РАЦС неможливо.

Просили ухвалу Запорізького районного суду Запорізької області від 04 лютого 2019 року по цій справі скасувати, справу направити до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження.

Заслухавши доповідача, доводи учасників справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до п. 6 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В силу вимог ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Відмовляючи у відкритті провадження суд першої інстанції виходив з того, що з вищезазначеної заяви про встановлення факту вбачається спір про право.

Проте, такі висновки суду першої інстанції є помилковими, а тому з ними не можна погодитися.

Згідно ч. 7 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту народження особи у певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження.

Відповідно до ст.316 ЦПК України ,заява фізичної особи про встановлення факту , що має юридичне значення, подається до суду за місцем її мешкання.

Відповідно до п.4 ч.4 ст.13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» за відсутності документа закладу охорони здоров'я або медичної консультативної комісії, що підтверджує факт народження, підставою для проведення державної реєстрації актів цивільного стану є рішення суду про встановлення факту народження.

Аналіз даних норм дає підстави для висновку, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: 1) факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них повинні залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; 2) встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право; 3) заявник не має іншої можливості одержати або відновити документ, що засвідчує факт, що має юридичне значення; 4) чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

На відміну від позовного провадження, окремому провадженню притаманні такі ознаки, які характеризують його структурну самостійність і які визначаються такою суттєвою ознакою, як безспірність розгляду справ, що віднесені до окремого провадження. Важливим також є не тільки конкретна мета встановлення факту, а його зв'язок із певним суб'єктивним матеріальним правом.

Відповідно до п. 7 ст. 315 ЦПК суд вправі розглядати справи про встановлення факту народження особи в певний час за таких умов: якщо відповідний запис в органах РАЦСу не зберігся (відсутність архіву або відповідної книги реєстрації, а також за наявності книги, проте за відсутності запису в ній); якщо у поновленні такого запису органи РАЦСу відмовили у встановленому порядку; запис може бути поновлено лише на підставі рішення суду про встановлення факту реєстрації події.

Відмова зазначеного органу у поновленні запису підтверджується його письмовим висновком, наявність якого є необхідною умовою прийняття судом заяви про встановлення вказаного факту.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п.10 постанови № 5 від 31.03.95 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" відповідно до п.4 ст.273 ЦПК суди можуть встановлювати факти реєстрації усиновлення (удочеріння), шлюбу, розірвання шлюбу, народження і смерті, якщо в органах реєстрації актів громадянського стану не зберігся відповідний запис чи відмовлено у його відновленні або ж він може бути відновлений лише на підставі рішення суду про встановлення факту реєстрації акту громадянського стану.

Проте, в ухвалі судді Запорізького районного суду Запорізької області взагалі не надано жодної оцінки відповіді Запорізького районного відділу РАЦСу ГТУЮ у Запорізькій області, яка була додана як додаток до заяви скаржників (а.с. 4).

Отже, в даному випадку суд першої інстанції повинен був вирішувати питання про відповідність заяви вимогам закону. Суду необхідно було з'ясувати чи підлягає розгляду дана заява в суді у порядку цивільного судочинства та наявність відмови відповідного органу державної реєстрації актів цивільного стану у реєстрації народження, яка є необхідною умовою прийняття судом заяви про встановлення юридичного факту.

З огляду на наведене висновок суду першої інстанції про наявність спору про право на стадії вирішення питання про відкриття провадження у даній справі, на думку колегії суддів, є передчасним.

Наведені вище порушення судом першої інстанції норм процесуального права свідчать про те, що суд першої інстанції порушив порядок встановлений законом для вирішення питання щодо прийняття заяви (відкриття провадження у справі) що є підставою для передачі питання про прийняття заяви (у відповідності до вимог ЦПК України) на новий розгляд до суду першої інстанції.

Окрім цього, суду першої інстанції слід з'ясувати правомірність звернення до суду саме матері, так як діти вже повнолітні і мають право самостійного звернення.

Відповідно до частин четвертої, восьмої статті 13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я документи, що підтверджують факт народження. Державна реєстрація народження дитини, яка досягла одного року і більше, проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання дитини за заявою батьків або інших заінтересованих осіб за наявності документів про народження і перебування дитини під наглядом закладу охорони здоров'я та довідки з місця проживання дитини. У разі досягнення дитиною шістнадцяти років державна реєстрація її народження може проводитися за її особистою заявою з пред'явленням паспорта громадянина України.

За змістом пункту 24 Правил державної реєстрації актів громадянського стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, у разі досягнення дитиною шістнадцяти років державна реєстрація її народження може проводитися за її особистою заявою з пред'явленням паспорта та відповідно до законодавства.

З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що ухвалу суду постановлено з порушенням вимог закону, тому вона підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження.

Керуючись ст.ст. 367, ч. 1 ст. 379, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_4 - задовольнити частково.

Ухвалу судді Запорізького районного суду Запорізької області від 04 лютого 2019 року про відмову у відкритті провадження по цій справі - скасувати, справу направити до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повна постанова складена 25 березня 2019 року.

Головуючий:

Судді: