№2-а-407/10     П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

(в порядку письмового провадження)        

12 лютого 2010 року    Торезький міський суд Донецкой области в складі:

    головуючої-судді     ОСОБА_1

розглянувши в залі суду в м.Торезі адміністративну справу за позовом  ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Торезької міської Ради Донецької області, третя особа Головне управління Державного казначейства України у Донецькій області, про поновлення строку звернення, визнання дій протиправними, зобов’язання виплатити недоплачену суму допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, -

В С Т А Н О В И В :

  Позивач 25.12.2009 року звернулася до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Торезької міської Ради Донецької області (далі-УПСЗН) про поновлення строку звернення, визнання дій протиправними, зобов’язання виплатити недоплачену суму допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 01.07.2007 року по 31.12.2007 року. Свої вимоги обґрунтовує тим, що 30 вересня 2005 року у неї народилася дочка ОСОБА_3, у зв’язку з чим вона перебуває на обліку в УПСЗН з приводу отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Частиною 1 ст.15 ЗУ «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» передбачено, що дана допомога виплачується у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Відповідач виплачує допомогу не у повному розмірі, вона звернулася до відповідача про доплату допомоги, але їй було відмовлено. УПСЗН виплати їй проводив без врахування рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року за №6-рп/2007, яке має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді позовів з правовідношеннями, які виникли внаслідок дії вказаних законів, які визнані неконституційними і є обов’язковим для виконання. Вона наводить розрахунок і вказує, що їй недоплачено державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 01.07.2007 року по 31.12.2007 року у сумі 1955грн.60коп. Просила поновити строк звернення до суду, визнати дії УПСЗН протиправними, зобов’язати виплатити недоплачену суму допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку зобов’язати УПСЗН здійснити перерахунок та сплатити недоплачену суму допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 01.07.2007 року по 31.12.2007 року у сумі 1955грн.60коп. (а.с.2-4).

12.02.2010 року позивач  подала до суду заяву в якій, вказала, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі, справу просила розглянути у її відсутність у порядку письмового провадження, додатково надала копію медичної картки дочки, своєї та своєї матері про звернення до лікарні та лікування (а.с.33).

Представник   УПСЗН,  повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з’явився, подав до суду заяву, в якій вказав, що позовні вимоги не визнає у повному обсязі, просить врахувати подані заперечення по справі, справу розглянути у його відсутність у порядку письмового провадження (а.с.32).

Представник третьої особи ГУ ДКУ , повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з’явився, надав клопотання про розгляд справи у його відсутність (а.с.20).

Дослідивши матеріали справи, судом фактично встановлено , що позивач ОСОБА_2 є особою, яка працює і застрахована в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, 30 вересня 2005 року у неї народилася дочка ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про народження, актовий запис №371 (а.с.6), дочка проживає з нею (а.с.5). 07.03.2007 року вона звернулася із заявою про призначення допомоги, розпорядженням від 14.03.2007 року їй призначена допомога по догляду дитини до досягнення нею трирічного віку з 01.04.2007р. (а.с.16,17). Позивачці фактично виплачено дану допомогу у розмірі: з квітня 2007р. по 129,03грн. щомісячно, у серпні 2007 року – 132,64грн., у вересні 2007р. – 134,45грн., у жовтні 2007р. – 136,13грн., у листопаді 2007р. – 140,05грн., у грудні 2007р. - 144,10грн. (а.с.8).

Згідно із копією медичної картки Аліси, ІНФОРМАЦІЯ_1, дитина часто хворіла у 2007р., 2008р., 2009р., проходила стаціонарне та амбулаторне лікування, перебуває у групі часто хворіючи дітей, у зв’язку із захворюванням хронічним тонзилітом, кардіопатією дитині рекомендоване санаторно-курортне лікування (а.с.34-78). Позивачкою також на підтвердження частих захворювань її самої та її матері надані копії їх медичних карток (а.с.79-103).

УПСЗН утворюється рішенням міської ради, є підконтрольним та підзвітним міській раді, є юридичною особою, у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України і постановами Верховної Ради України, актами КМУ, наказами Мінпраці, актами відповідного органу місцевого врядування, своїм положенням (а.с.18,19).  

У письмових запереченнях відповідача  вказано, що позивач отримувала грошову допомогу по догляду за дитиною (ІНФОРМАЦІЯ_1) до досягнення нею трирічного віку як застрахована особа з 01.04.2007 року, в розмірі відповідно до ПКМУ «Деякі питання призначення і виплати допомоги сім’ям з дітьми» від 11.01.2007р. №13. Статтею 56 ЗУ «Про державний бюджет на України на 2007 рік» зупинено дію ст.43 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» №2240-111, в якій встановлювалася допомога по догляду за дитиною до 3-х років у розмірі, встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Відповідно до ЗУ №2240-111, ЗУ «Про державний бюджет на 2007 рік» була встановлена допомога по догляду за дитиною до 3-х років у розмірі, що дорівнює різниці між 50% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну сім’ю за попередні 6 місяців, але не менше 23% прожиткового мінімуму, встановленого для незастрахованих осіб.

Частиною 2 ст.95 Конституції України передбачено, що виключно Законом про державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. Згідно із п.5ч.1ст.4 Бюджетного Кодексу України до нормативно-правових актів, які регулюють бюджетні відносини в Україні належать акти КМУ, які прийняті на підставі та на виконання Бюджетного Кодексу та інших законів. Ч.2 ст.4 Бюджетного Кодексу України встановлено, що при здійсненні бюджетного процесу в Україні положення нормативно-правових актів застосовуються лише в частині, в якій вони не суперечать положенням Конституції України, цього кодексу та закону про державний бюджет. УПСЗН є розпорядником бюджетних коштів, підпорядковується розпоряднику вищого рівня, який отримує бюджетні кошти шляхом їх затвердження у законі про державний бюджет. Розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні повноваження, провадять видатки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами. Виходячи з існуючих фінансових можливостей, держава гарантує виплату зазначеної допомоги в розмірі, встановленому ПКМУ №13 від 11.01.2007р. До того ж Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року за №6-рп/2007 визнані неконституційним деякі положення ЗУ «Про державний бюджет на 2007 рік» , але не визнані неконституційними та не скасована ПКМУ від 11.01.2007р. №13, тому вказані виплати проводяться до вказаної постанови в розмірі, що дорівнює різниці між: з 1.01.2008р.–50% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 23% зазначеного прожиткового мінімуму. Згідно із ст.99 КАСУ адміністративний позов подається у межах строку звернення, який встановлений–1рік, позивачкою він порушений, заборгованості по виплатам не має, вони здійснюються за рахунок коштів державного бюджету. Просить застосувати строк позовної давності і у позові відмовити (а.с.30,31).

У письмових запереченнях   представник ГУ ДКУ  вказав, що ГУ ДКУ діє на підставі «Положення про Державне казначейство України», затвердженого ПКМУ від 21.12.2005р. №1232, проводить розрахунково-касове обслуговування розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, контроль за здійсненням бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень, прийнятті зобов’язань та проведенні платежів за цими зобов’язаннями, контроль за дотриманням бюджетного законодавства в межах своїх повноважень. Також здійснення розрахунково-касового обслуговування УПСЗН передбачено договором на розрахунково-касове обслуговування, укладеним між управлінням Державного казначейства у м.Торезі ГУ ДКУ та УПСЗН. Обслуговування розпорядників бюджетних коштів здійснюється у порядку, встановленому ст.48,51 Бюджетного кодексу України, тобто здійснення платежів з рахунків УПСЗН можливо лише при наданні ним до ГУ ДКУ платіжних доручень. ГУ ДКУ не наділені повноваженнями самостійно здійснювати видатки без відповідних бюджетних призначень та документів, необхідних для здійснення розрахунково-касового обслуговування. Тому потреби в зобов’язанні ГУ ДКУ виконувати завдання, які вже покладенні на ГУ ДКУ ПКМУ 21.12.2005р. №1232 – немає. Позивач не бере до уваги, що виплати провадяться з врахуванням можливостей Держави. Крім того, позивач пропустила строк звернення до суду, вона могла та повинна була дізнатися про норми, введені ЗУ «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності, тому ГУ ДКУ наполягає на застосуванні судом, передбаченого річного строку позовної давності. ГУ ДКУ не знаходиться з позивачем у правовідносинах, своїми діями або бездіяльністю не порушувало законних прав та інтересів позивача. Просить у позовних вимогах до ГУ ДКУ відмовити, прийняти до уваги можливості Держави по соціальним виплатам (а.с.22-24).

Відповідно до ст.43 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом (в редакції, діючої до набрання чинності  Закону N 107-VI від 28.12.2007).

Відповідно до ч.1 ст. 15 ЗУ «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» (в редакції, чинній до 31.12.2007 року), допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Відповідно до ст.23 цього ж Закону, рішення органу, що призначає і здійснює виплату державної допомоги, може бути оскаржено у вищестоящих органах виконавчої влади або у судовому порядку.

Відповідно до п.9 Порядку призначення і виплати допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку особам, застрахованим в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, затвердженого ПКМУ “Деякі питатння призначення і виплати допомоги сім’ям з дітьми” №13 від 11.07.2007р., допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку призначається у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 23 відсотків зазначеного прожиткового мінімуму

Відповідно до п. 1 ПКМУ “Питання виплати застрахованим особам допомоги при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку” №32 від 16.01.2007р., в 2007р. допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку застрахованим особам за рахунок коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату допомоги сім’ям з дітьми, малозабезпеченим сім’ям, інвалідам з дитинства, дітям-інвалідам та тимчасової державної допомоги дітям з 1 січня — призначається органами праці та соціального захисту населення за місцем проживання застрахованих осіб.

Статтею 62 ЗУ “Про Державний бюджет України на 2007 рік” затверджено на 2007 рік прожитковий мінімум на місяць для дітей віком до 6 років: з 1 січня - 434 гривні, з 1 квітня - 463 гривні, з 1 жовтня - 470 гривень.

Судом встановлено, що спору про право позивача на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2007 рік між сторонами немає, між сторонами виник спір тільки про розмір вказаних виплат.

Позивач звертався до відповідача УПСЗН з вимогами сплатити різницю між фактично сплаченими сумами та встановленим ЗУ «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» та ЗУ «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», але 28.11.2008р. їй була направлена відповідь про відмову у доплаті допомоги (а.с.6).

Відповідно до ч.1ст.17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади і місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Пунктом 1 статті 92 Конституції України передбачено, що виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов’язки громадянина.

Судом встановлено, що УПСЗН позивачу сплачувало допомогу у 2007р. відповідно до ст.56 ЗУ «Про державний бюджет на 2007 рік» у розмірі: з квітня 2007р. по 129,03грн. щомісячно, у серпні 2007 року – 132,64грн., у вересні 2007р. – 134,45грн., у жовтні 2007р. – 136,13грн., у листопаді 2007р. – 140,05грн., з грудня 2007р. по 144,10грн. щомісячно. Тобто вказаним Законом зупинялася дія ст.43 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» та ч.1 ст.15 «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» у первісній редакції.

Метою і особливістю закону про державний бюджет України є забезпечення належних умов для реалізації положень інших законів України, які передбачають фінансові зобов’язання держави перед громадянами, спрямовані на їх соціальний захист, у тому числі й надання пільг, компенсацій і гарантій. Отже, при прийнятті закону про державний бюджет України мають бути дотримані принципи соціальної, правової держави, верховенства права, забезпечена соціальна стабільність, а також збережені пільги, компенсації і гарантії, заробітна плата та пенсії для забезпечення права кожного на достатній життєвий рівень (ст. 48 Конституції України).

 09.07.2007 року Конституційним Судом України постановлено рішення №6-рп/2007, яке має преюдиціальне значення для судів при розгляді позовів щодо досліджених ним правовідносин, відповідно до якого визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення ЗУ «Про державний бюджет на 2007 рік» №489-У від 19.12.2006 року, а саме, абзац 3 ч.2 ст.56 цього закону щодо встановлення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, що визначається як різниця між 50% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї, але не менше 90грн. для незастрахованих осіб та не менше 23% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому КМУ. Конституційний Суд України відзначив, що положеннями ЗУ «Про державний бюджет на 2007 рік» не можуть скасовуватися чи змінюватися обсяги прав і обов’язків, пільг, компенсацій і гарантій громадян, передбаченими іншими законами України, не можуть  вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України.

Відповідно до ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушення з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осі, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст.8 КАС України суд при вирішенні справ керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Відповідно до ст.9 КАС України суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Суд не приймає аргумент органу державної влади щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов’язань. Щодо виконання рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кечко проти України» вказано, що така відмова є свавільною та незаконною.

Суд вважає, що оскільки порушення прав позивача на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у 2007 році в розмірі, який встановлений законом, з огляду на рішення Конституційного Суду України є безумовним, застосуванню підлягають положення ЗУ «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», ЗУ «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» в частині розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, яка повинна бути у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Суд вважає, що вимоги позивача у частині поновлення йому строку звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав за період з 09.07.2007р. по 31.12.2007р., які виходять за межі позовної давності відповідно до ст.99 КАС України, підлягають задоволенню на підставі ст.ст.100, 102 КАС України. Позивач звернувся із заявою про поновлення строку, навів причини його пропуску, і суд вважає, що ці причини є поважними, що підтверджується поясненнями позивача у заяві, свідоцтвом про народження дитини позивача, яка є малолітньою і весь час потребувала постійного материнського догляду, медичними довідками про захворювання дитини, матері дитини. Крім того, грошові зобов”язання держави щодо громадянина в світлі рішень Европейського суду з прав людини та Европейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод розцінюються як власність громадянина, термін давності застосування до якої перевищує строк давності по адміністративним справам і в сукупності з вищевикладеним зумовлює поновлення позивачу терміну звернення до суду з вимогами щодо захисту своїх конституційних прав. Суд вважає, що заперечення відповідача проти поновлення позивачу даного строку є необґрунтованими.

Вирішуючи заявлені позивачем вимоги стосовно виплати допомоги з 09.07.2007р. по 31.12.2007р., суд виходить з того, що визначений Кабінетом Міністрів розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення неї трирічного віку не відповідає вимогам ч.1 ст.15 ЗУ “Про державну допомогу сім’ям з дітьми”, мається порушення прав позивача на отримання даної допомоги за вказаний період в розмірі, який встановлений законом, з огляду на рішення Конституційного Суду України, є безумовним, тому до спірних правовідносин суд застосовує акт вищої юридичної сили – вказаний Закон. Нарахування та виплата такої допомоги позивачці фактично здійснювалася відповідачем у розмірі, значно нижчому за прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років, який в зазначений період становив з 1.04.2007р. – 463грн. на місяць, з 01.10.2007р. – 470грн., тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Визначаючи розмір недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, яку відповідач зобов’язаний виплатити позивачу за період з 09.07.2007р. по 31.12.2007року, суд виходить з розрахунку:

за липень- 463грн.:31х23(повинно виплачено)-129,03грн.:31х23дн.(фактично виплачено)= 247,79грн.

за серпень – 463грн.-132,64грн.=330,36грн., за вересень – 463грн.-134,45грн.=328,55грн.,

за жовтень – 470грн.-136,13грн.=333,87грн., за листопад – 470грн.-140,05грн.=329,95грн.,

за грудень – 470грн.-144,10грн.=325,90грн., всього 1896грн..42коп.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування.

Згідно ч.3 ст.94 КАС України, враховуючи що позовні вимоги позивача задоволено частково у сумі 1896грн..42коп., відповідно до задоволених вимог з місцевого бюджету м.Тореза на користь позивача слід стягнути: 18 грн.96 коп. (1896грн..42коп. х1%= 18 грн.96 коп.).

Керуючись ст.8,19,22,48 Конституції України, ЗУ «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», ЗУ “Про державну допомогу сім’ям з дітьми”,  ЗУ «Про Державний бюджет на 2007 рік», Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року №6-рп/2007, ст.17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ст.ст.2,8,9,10,69-71,79,86,87,89,94,98,99,100,102,104,105,158-163,185,186,254 КАС України, -

П О С Т А Н О В И В :

Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

Поновити ОСОБА_2 строк звернення до адміністративного суду з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року як пропущений з поважних причин.

Визнати неправомірною відмову Управління праці та соціального захисту населення  Торезької міської Ради Донецької області у виплаті ОСОБА_2 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірах, передбачених ч.1 ст.15 ЗУ “Про державну допомогу сім’ям з дітьми” за період з 09 липня  2007 року до 31 грудня 2007  року .

Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Торезької міської Ради Донецької області здійснити нарахування та виплату на користь ОСОБА_2 недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період 09 липня 2007 року до 31 грудня 2007  року  у сумі 1896 грн. 42 коп.

Стягнути з місцевого бюджету міста Тореза Донецької області на користь ОСОБА_2 судові витрати по оплаті судового збору у сумі 18 грн.96 коп.

У задоволенні позовних вимог в іншій частині - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом десяти днів з дня складання постанови в повному обсязі до Донецького апеляційного адміністративного суду через Торезький міський суд.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Торезький міський суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

СУДДЯ                                 Т.В. СТРІЖАКОВА