ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2019 року

м.Суми

Справа №592/19835/18

Номер провадження 22-ц/816/1482/19

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Кононенко О. Ю. (суддя-доповідач),

суддів - Криворотенко В. І. , Хвостик С. Г.

сторони:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - Державне підприємство «Сумське лісове господарство»,

розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Ковпаківського районного суду м. Суми від 15 січня 2019 року у складі судді Костенка В.Г., постановлену у м. Суми,

в с т а н о в и в:

Ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 15 січня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 до ДП «Сумське лісове господарство» про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії визнано неподаною та повернуто.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати та направити справу на розгляд до суду першої інстанції зі стадії відкриття провадження.

Скаргу мотивує тим, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про повернення позовної заяви, оскільки недоліки позовної заяви були нею усунуті шляхом подання відповідного клопотання. Крім того, суд проігнорував її клопотання про звільнення від сплати судового збору.

За ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені у пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37 - 40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи викладене, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 26 грудня 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом та просила визнати дії ДП «Сумське лісове господарство» неправомірними та зобов'язати надати відповідь на її запит та інформацію (а.с. 1-2).

Ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 28 грудня 2018 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, надано строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків та роз'яснено, що у разі їх не усунення у встановлений судом строк, позовна заява буде вважатись неподаною та повернута (а.с. 4).

Залишаючи позовну заяву ОСОБА_1 без руху, суд першої інстанції виходив з того, що позовна заява не відповідає вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України, а саме: у заяві не зазначені поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України відповідача, а також реєстраційний номер облікової картки платника податків позивача, відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти відповідача; зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини. Не зазначено підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. Крім того, позивачем у позовній заяві наведені обставини і позовні вимоги, що неможливо визначити кількість звернень, у чому саме полягають порушення відповідача, докази на їх підтвердження, та які саме порушення відповідача слід зобов'язати усунути, у зв'язку з чим, виникли перешкоди у визначенні судового збору, або вирішення заяви позивача про звільнення від його сплати.

ОСОБА_1 запропоновано усунути вказані недоліки, надавши належним чином оформлену позовну заяву з копією для відповідачів, подати докази сплати судового збору, довіреність у разі підписання позову представником.

На виконання зазначеної ухвали суду від 28 грудня 2018 року, 14 січня 2019 року ОСОБА_1 подала до місцевого суду клопотання про усунення недоліків (а.с. 7-10).

Визнаючи неподаною та повертаючи позовну заяву ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що у встановлений судом строк позивачем не було виконано вимоги ухвали суду від 28 грудня 2018 року про залишення позовної заяви без руху, а саме: позивач подав клопотання про усунення недоліків, у якому виклав свої думки, щодо ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, тобто подав не процесуальний документ у розумінні ст.ст. 174, 175 ЦПК України, хоча мав скласти і подати суду саме позовну заяву відповідно до ч. 3 ст. 175 ЦПК України.

Колегія суддів апеляційного суду не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», порядок звернення до суду за судовим захистом урегульовано ЦПК. Подання заяви до суду має відбуватись із дотриманням певних умов. Зокрема, до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору. Отже, якщо сплата судового збору згідно з вимогами закону є обов'язковою, то наслідком недотримання цієї умови є залишення позовної заяви без руху, а у разі, якщо документ, що підтверджує сплату судового збору, не буде поданий у строк, установлений судом, - визнання заяви неподаною та її повернення позивачеві або залишення заяви без розгляду.

Якщо позивачем (заявником) заявлено клопотання про відстрочення або розстрочення судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його оплати, визнання заяви неподаною та її повернення позивачеві можливе, лише за умови відмови в задоволенні такого клопотання, про що постановляється відповідна ухвала.

З матеріалів справи вбачається, що звертаючись до суду з позовною заявою, ОСОБА_1 подала клопотання про звільнення її від сплати судового збору, яке судом не було вирішено.

Статтею 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За змістом п. 3, 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

У низці рішень Європейського суду з прав людини, юрисдикцію якого в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено, що право на справедливий судовий розгляд може бути обмежено державою, лише якщо це обмеження не завдає шкоди самій суті права.

У справі «Bellet v. France» Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13 січня 2000 року та в рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Вказані обставини справи свідчать про необхідність надати позивачу можливість захистити своє право в суді. Інакший підхід був би виявом надмірного формалізму та міг би розцінюватись як обмеження особи в доступі до суду, яке захищається статтею 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання ухвали Ковпаківського районного суду м. Суми від 28 грудня 2018 року про залишення позовної заяви без руху ОСОБА_1 подала клопотання про усунення недоліків (а.с. 7-10). Враховуючи, що законом не передбачено усунення недоліків саме шляхом подачі позовної заяви, суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про наявність підстав для визнання позовної заяви ОСОБА_1 неподаною та її повернення.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, апеляційний суд за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, а тому ухвала суду підлягає скасуванню, а справа - направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 367 - 369, п. 6 ч. 1 ст. 374, п. 4 ч. 1 ст. 379, ст. ст. 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Ковпаківського районного суду м. Суми від 15 січня 2019 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.

Судді : О.Ю. Кононенко

В.І. Криворотенко

С.Г. Хвостик