Постанова

Іменем України

06 березня 2019 року

м. Київ

справа №461/6365/16-ц

провадження № 61-19247св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), ЖуравельВ. І., Коротуна В. М., Крата В. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

представник позивача - ОСОБА_5,

відповідач - Галицька районна адміністрація Львівської міської ради,

третя особа - Львівська міська рада,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу на рішення Галицького районного суду м. Львова від 01 березня 2017 року в складі судді Волоско І. Р. та на ухвалу апеляційного суду Львівської області від 30 травня 2017 року в складі колегії суддів: Бойко С. М., Копняк С. М., Ніткевича А. В.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2016 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до - Галицької районної адміністрації Львівської міської ради, третя особа - Львівська міська рада, про визнання права власності.

В обґрунтування позовних вимог указувала, що вона та ОСОБА_6 є співвласниками квартири АДРЕСА_1 площею 60,5 кв.м. Вказувала, що розпорядженням Галицької районної адміністрації Львівської міської ради їй надано дозвіл на завершення реконструкції її квартири шляхом добудови веранди зі сторони дворового фасаду будинку. На виконання цього розпорядження вона збільшила площу квартири, влаштувала балкон із прибудовою веранди та приєднала підвальні приміщення. У зв'язку з тим, що площа веранди відрізняється від передбаченої в проекті площі та що позивач самовільно приєднала підвальні приміщення, Галицька районна адміністрація Львівської міської ради відмовляється прийняти в експлуатацію проведену реконструкцію квартири.

Посилаючись на те, що проведена нею реконструкція квартири не порушує прав інших мешканців будинку, ОСОБА_4 просила визнати за нею та ОСОБА_6 право власності на самочинно збудовану веранду площею 10,5 кв.м, коридор в підвалі площею 10,6 кв.м, підвал площею 10,6 кв.м, коридор в підвалі площею 2,4 кв.м, вбиральню в підвалі площею 3,6 кв.м та підвал площею 3,9 кв.м до квартири АДРЕСА_1.,

Уточнивши позовні вимоги, позивач просила визнати за нею право власності на спірні приміщення.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 01 березня 2017 року від 01 березня 2017 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що рішенням суду в справі за участю сторін у справі установлена незаконність дій позивача щодо проведеної реконструкції та зобов'язано її привести до попереднього стану відповідно до погодженого проекту підвальні приміщення та веранду в її квартирі.

Короткий зміст судового рішення апеляційного суду

Ухвалою апеляційного суду Львівської області від 30 травня 2017 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Ухвала апеляційного суду мотивована відсутністю правових підстав для визнання за позивачем права власності на самочинно реконструйовану нею квартиру.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У червні 2017 року ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_4 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 червня 2017 року відкрито касаційне провадження в даній справі.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 листопада 2017 року справу призначено до судового розгляду.

Статтею 388 ЦПК України в редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - ЦПК України), визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Підпунктом 4 пункту першого Розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

10 травня 2018 року справу передано до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суди не звернули уваги на те, що в результаті реконструкції квартири позивача, права інших мешканців будинку не порушені, та не врахували, що прибудована веранда має незначне відхилення від проекту, що не впливає на користування приміщеннями будинку іншими співвласниками.

Відзив/заперечення на касаційну скаргу

Відзив/заперечення на касаційну скаргу не надходили.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що ОСОБА_4 та ОСОБА_6є співвласниками квартири АДРЕСА_1 площею 60,5 кв.м з коморою в підвалі площею 9,9 кв.м.

Розпорядженням Галицької районної адміністрації Львівської міської ради від 18 серпня 2006 року №1150 ОСОБА_4 та ОСОБА_6 дозволено завершити самовільно розпочате перепланування належної їм квартири з розширенням її за рахунок влаштування балкону з боку дворового фасаду згідно з поданими проектними пропозиціями, після чого квартира мала складатись: з двох житлових кімнат площею 33,8 кв.м (21,8 кв.м + 12,0 кв.м), кухні площею 12,7 кв.м, ванни площею 6,1 кв.м, вбиральні площею 1,5 кв.м, коридорів площею 3,5 кв.м та 3,4 кв.м, балкону площею 1,8 кв.м, загальною площею 62,8 кв.м.

Під час виконання робіт з перепланування цієї квартири власники добудували веранду з фундаментом на земельній ділянці зі сторони дворового фасаду більшої площі (12 кв.м), ніж було обумовлено в проекті (1,8 кв.м), та самочинно приєднали до квартири п'ять підвальних приміщень площею 31,1 кв.м.

Розпорядженням Галицької районної адміністрації 23 січня 2009 року №57, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 зобов'язано привести підвальні приміщення до попереднього стану, а спірну веранду - у відповідність до погодженого проекту.

Рішенням Апеляційного суду Львівської області від 10 лютого 2014 року в справі №461/6365/16-ц, яке залишене без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 20 серпня 2014 року, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 зобов'язано привести підвальні приміщення на АДРЕСА_1 до попереднього стану, а веранду до квартири НОМЕР_1 зі сторони дворового фасаду будинку - у відповідність до погодженого проекту.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недоведеність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна) (частина перша статті 331 ЦК України).

Відповідно до статті 383 ЦК України власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав інших квартир у багатоквартирному жилому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.

Згідно з пунктом 6 пункту б частини першої статті 31 Закону України «Про місцеве самоврядування» вирішення спорів з питань містобудування належить до повноважень виконавчих органів місцевих рад.

Нормами законодавства, чинного на час виникнення спірних правовідносин, переобладнання і перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень дозволялось робити після одержання дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів. Перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень, що погіршує умови експлуатації і проживання всіх або окремих громадян у будинку або квартирі, не допускається.

Особи, винні у незаконному переобладнанні та/або переплануванні жилих будинків (квартир), інших жилих приміщень, призначених та придатних для постійного або тимчасового проживання, нежилих приміщень, розташованих у жилих будинках, та/або використанні їх не за призначенням, несуть відповідальність згідно чинного законодавства.

Відповідно до частини третьої статті 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Ураховуючи те, що визнання права власності на переобладнані жилі приміщення за рішенням суду чинним законодавством не передбачено та рішенням суду, що набрало законної сили, встановлені обставини, за яких позивача зобов'язано привести підвальні приміщення до попереднього стану та веранду відповідно до затвердженого проекту, суди дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Доводи касаційної скарги про те, що в результаті реконструкції права інших мешканців будинку не порушені та не врахували, що прибудована веранди має незначне відхилення від проекту, що не впливає на користування приміщеннями будинку іншими співвласниками, є безпідставними, оскільки не підтверджені належними та допустимими доказами.

Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_5, подану в інтересах ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Рішення Галицького районного суду м. Львова від 01 березня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 30 травня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська

Судді Н. О. Антоненко

В.І. Журавель

В.М. Коротун

В.І. Крат