Справа №: 343/285/24

Провадження №: 2-о/343/44/24

Р І Ш Е Н Н Я

I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2024 року        м. Долина

Долинський районний суд Iвано-Франкiвської областi в складi:

головуючого судді – Керніцького І. І.,

секретаря – Оленюк Т. В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в порядку окремого провадження в приміщенні Долинського районного суду Івано-Франківської області цивільну справу №343/285/24 за заявою ОСОБА_1 до Долинської міської ради Калуського району Івано-Франківської області про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини,

за участю: заявниці – ОСОБА_1 ,

представника заявниці – адвоката Дуткевича М.В.,

В С Т А Н О В И В:

Стислий виклад позицій заявника та заінтересованої особи:

ОСОБА_1 просить встановити факт постійного її проживання разом зі спадкодавицею ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у с.Надієві Калуського району Івано-Франківської області, на час відкриття спадщини.

Свої вимоги мотивує тим, що її батьками були: тато ОСОБА_3 та мати ОСОБА_2 . Їхня сім`я проживала по АДРЕСА_1 . Батько помер у 1986 році.

Вперше вона вийшла заміж у 1995 році за ОСОБА_4 , проте чоловік ОСОБА_4 помер у 2009 році.

ІНФОРМАЦІЯ_3 мати ОСОБА_2 склала нотаріально посвідчений секретарем Надіївської сільської ради Долинського району заповіт, згідно з яким все майно, де б воно не було і з мого б воно не складалося, і взагалі все те, на що матиме право за законом і буде їй належати, вона на випадок свої смерті заповіла її – ОСОБА_5

18.12.2012 вона вдруге вийшла заміж за ОСОБА_6 та взяла прізвище чоловіка « ОСОБА_7 ». Вони були зареєстрованими в його будинку по АДРЕСА_2 . Проте і після одруження вона і надалі проживала в будинку своєї мами і разом з нею по АДРЕСА_1 .

Мати ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у с.Надієві у віці 79 років. На час її смерті вона постійно з нею проживала та через похилий він доглядала за нею і вважала, що спільне проживання не потребує необхідності звернення до нотаріуса у строк 6 місяців для подачі заяви про прийняття спадщини.

Проте, коли вона звернулася до приватного нотаріуса, то листом від 26.01.2024 нотаріус поставила її до відома про те, що після смерті мами спадкова справа не заводилася, а вона пропустила строк прийняття спадщини. Одночасно її рекомендовано звернутися до суду про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час смерті.

У судовому засіданні заявниця ОСОБА_1 заяву підтримала, просила задовольнити.

Представник заявниці – адвокат Дуткевич М.В. у судовому засіданні підтримав позицію своєї довірительки, просив заяву задовольнити. Додатково вказав, що ОСОБА_1 проживала разом зі своєю мамою ОСОБА_2 у АДРЕСА_1 більше п`яти років. Так, вона була зареєстована за іншою адресою, у с.Кропивник. Проживаючи за адресою мами, вона вважала, що після її сметрі успадкувала її майно і необхідності у зверненні до нотаріуса у шестимісячний строк немає. Її тато помер швидше за маму. Тому вона є єдиною спадкоємицею.

Представник заінтересованої особи - Долинської міської ради у судове засідання ОСОБА_8 не з`явився, на електронну адресу суду скерував клопотання, в якому просив проводити розгляд справи за відсутності представника Долинської міської ради, а також вказав, що заперечень проти встановлення факту постійного проживання ОСОБА_1 , разом із спадкодавцем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у с.Надієві Калуського району Івано-Франківської області, немає.

Заяви та клопотання заявника та заінтересованої особи, процесуальні дії у справі:

ухвалою суду від 08.02.2024 відкрито провадження у справі.

19 лютого 2024 року від представника заінтересованої особи поступило клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Фактичні обставини, встановлені судом:

як вбачається зі свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , ОСОБА_9 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 . Її батьками вказані: ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (а.с.15).

ОСОБА_9 08.11.1984 уклала шлюб з ОСОБА_4 , у зв`язку з чим змінила прізвище на ОСОБА_10 , на що вказує свідоцтво про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 від 01.10.1995 (а.с.7).

Відповідно до копії повторного свідоцтва про шлюб серії  НОМЕР_3  від 20.05.2021, ОСОБА_5 після укладення шлюбу з ОСОБА_6 змінила прізвище на ОСОБА_7 (а.с.9).

Тобто ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_2 .

ІНФОРМАЦІЯ_5 померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 , яке видане 01.10.2020 (а.с.10).

Як вбачається із заповіту від 28.01.2011, на випадок своєї смерті ОСОБА_2 зробила таке заповітне розпорядження: все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, і взагалі все те, на що вона за законом матиме право і що буде належати їй на момент смерті, вона заповіла ОСОБА_5 (а.с.8).

Згідно з даними з акту обстеження від 25.01.2024, ОСОБА_1 , яка зареєстрована в АДРЕСА_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 . На момент смерті своєї мами ОСОБА_2 ,1941 р.н., - ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживала разом з нею та вела спільний побут та догляд за нею за вище вказаною адресою (а.с.12).

Маючи намір оформити спадщину, заявниця звернулася до державного нотаріуса, яка у своєму листі № 19/01-16 від 26.01.2024 (а.с.13) повідомила, що спадкова справа після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , за даними Спадкового реєстру не відкривалася. ОСОБА_1 строк прийняття спадщини пропущений. Нотаріус також вказала, якщо проживали зі спадкодавцем разом на день смерті без реєстрації, можуть звернутися до суду про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час смерті.

Як вказала заявниця, на час смерті матері вони постійно проживали разом за однією адресою, тому вона вважала себе такою, що спадщину прийняла. Однак на даний час оформити її не має можливості, оскільки вони були зареєстровані за різними адресами, тому звернулася до суду із заявою про встановлення факту проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Встановлення даного факту дасть змогу заявниці оформити спадщину після смерті мами та не тягне за собою спору про право.

Оцінка суду:

суд, вислухавши сторону заявниці, дослідивши та оцінивши докази в їх сукупності, долучені на обґрунтування заяви, з`ясувавши таким чином фактичні обставини справи, вважає, що заява підлягає до задоволення, виходячи з такого.

Відповідно до змісту ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є невід`ємною частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.

Статтею 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно із ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до положень ст. 1216-1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно зі ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 нього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Щодо спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори. Для тих спадкоємців, які не проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, єдиним виявом бажання прийняти спадщину є заява про це, подана до нотаріального органу (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).

Згідно з пп. 4.10 п. 4 гл. 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, жодним строком не обмежена. Тобто спадкоємець, який прийняв спадщину, може звернутися за видачею свідоцтва протягом будь-якого часу після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини. Особливе значення при цьому має факт постійного проживання спадкоємця на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем, який підтверджує фактичне прийняття спадщини і має бути доведений спадкоємцем.

В останньому випадку зазначені обставини є підставою для звернення з позовом або заявою (в залежності від наявності або відсутності спору щодо спадкового майна) про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не з позовом про надання додаткового строку для прийняття спадщини (п. 2 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року).

Отже, законодавець в даному випадку висунув вимогу про обов`язковість постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що ставить прийняття спадщину у такому випадку в залежність від факту спільного постійного проживання вказаних осіб.

Як випливає із п. 3.22 п. 3 гл. 10 р. IIПорядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, у разі відсутності у паспорті спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець на день смерті спадкодавця проживав разом із цим спадкодавцем; реєстраційний запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, та інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п.п. 2, 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про спадкування" №7 від 30 травня 2008 року, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд про встановлення цих фактів. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку з цим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутись в суд з заявою про встановлення факту постійного проживання з спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Статтею 315 ЦПК України визначено факти, які можуть встановлюватись у судовому порядку. Частиною другою даної норми передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до ст. 318 ЦПК України, у заяві про встановлення факту, що має юридичне значення, повинно бути зазначено, зокрема, який факт заявник просить встановити та з якою метою. Мета встановлення факту - це ті наслідки, настання яких бажав би заявник.

Факт постійного проживання заявниці разом із спадкодавицею ОСОБА_2 на час відкриття спадщини, тобто на день її смерті  ІНФОРМАЦІЯ_2 в АДРЕСА_1 , знайшов своє підтвердження у судовому засіданні на підставі досліджених судом доказів. Метою встановлення факту спільного постійного проживання заявниці зі спадкодавицею є необхідність реалізації права на оформлення спадкового майна, отже, такий факт породжує юридичні наслідки.

Враховуючи вищевикладене, а також, що встановлення факту постійного проживання заявниці зі спадкодавицею породжує юридичні наслідки, чинним законодавством не передбачено іншого порядку його встановлення і встановлення зазначеного факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право, суд вважає за необхідне дану заяву задовольнити, оскільки вимога її законна, обґрунтована та доказово підтверджена письмовими доказами, які в свою чергу є послідовними та логічними, а тому не викликають сумніву в їх правдивості.

Керуючись ст. 258, 259, 263-265, 268, 273, 319 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

заяву ОСОБА_1 до Долинської міської ради Калуського району Івано-Франківської області про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зі спадкодавицею ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у с.Надієві Калуського району Івано-Франківської області, на час відкриття спадщини.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.

Заявниця: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .

Заінтересована особа: Долинська міська рада, адреса: м.Долина, просп.Незалежності,5, Калуського району Івано-Франкіської області, код ЄДРПОУ 04054317.

Суддя Долинського районного суду        І. І. Керніцький