Справа № 2-а-94/10

                                      Номер статистичного звіту -87  

                                                     Код суду – 0707

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

08 лютого 2010 року                                                                             м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючого - судді                                                 Фазикош О.В.,

при секретарі                                           Смужаниця А.О.,

з участю представника позивача             ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою  ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Мукачівської міської ради про визнання дій відповідача неправомірними, зобов’язання суб’єкта владних повноважень доплатити недоплачену суму допомоги по догляду за дитиною,

в с т а н о в и в :

Відповідно до статті 160 частини 3 КАС України 08 лютого 2010 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлено та підписано протягом 08 лютого 2010 року.

14.12.2009 року до Мукачівського міськрайонного суду надійшла позовна заява  ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Мукачівської міської ради про визнання дій неправомірними, зобов’язання суб’єкта владних повноважень доплатити недоплачену суму допомоги по догляду за дитиною за період з липня 2007 року по квітень 2009 року в розмірі 9635гривні 40 копійки та відшкодувати позивачу понесені судові витрати.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив їх задовольнити.  

Відповідач надав суду письмове заперечення, відповідно до якого проти задоволення позовних вимог заперечує повністю, мотивуючи свої заперечення тим, що в 2008 році допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років призначалась і виплачувалась за рахунок коштів державного бюджету у вигляді субвенцій до місцевих бюджетів на підставі змін, внесених пунктом 23 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" до Закону України "Про державну допомогу сім"ям з дітьми", який діє і не визнавався неконституційним. Тому допомога позивачці у 2008 році призначалась і виплачувалась правильно, підстав для перерахунку немає. Представник відповідача просила у задоволенні позову відмовити. Крім того, відповідач вказав на те, що позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду відповідно до статті 99 КАС України.

Представник відповідача в судове засідання не з’явися, надав суду письмове клопотання, яким просив розглянути справу  без його присутності у судовому засіданні.

Розглянувши надані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення учасників процесу, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне:

Судом встановлено, що ОСОБА_2, 15.03.2007 року народила сина ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про народження (а.с. 6).

Відповідно до ст. 2 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім'ї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім'ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення встановлений Законом України “Про державну допомогу сім»ям з дітьми” від 21.11.1992р. № 2811-ХІ.

Тобто, Закон України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми” є спеціальним законом, що регулює правовідносини, пов'язані з призначення та виплатою державної допомоги на неповнолітніх дітей.

Статтею 5 цього Закону визначено, що всі види державної допомоги сім'ям з дітьми, крім допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами жінкам, зазначеним у частині другій статті 4 цього Закону, призначають і виплачують органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків (усиновителів, опікуна, піклувальника).

Таким чином, відповідач у справі - орган владних повноважень, на якого чинним законодавством покладений обов'язок щодо нарахування та виплати допомоги сім'ям з дітьми до досягнення нею трирічного віку.

Наявною  в матеріалах  справи  копією  довідки від 10 грудня 2009 року № 1497 Мукачівського міського управління праці та соціального захисту населення підтверджено,  що ОСОБА_2  перебуває на обліку як одержувач  державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного  віку  та отримувала таку допомогу (а.с. 9).

Статтею  15 Закону №2811 –ХІІ „Про державну допомогу сім”ям з дітьми”  встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Дію частини першої статті 15 Закону України „Про державну допомогу сім”ям з дітьми”  було  зупинено на 2007 рік  згідно із Законом України від 19.12.2006 р. N 489-V „Про державний бюджет України на 2007 рік” .

Відповідно  до приписів абзацу 3 ч. 2 ст.  56,  ст.71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік „ у 2007 році  встановлено виплату допомоги  по догляду за дитиною  до досягнення  нею трирічного віку  відповідно до Закону України „про державну допомогу сім”ям з дітьми” у розмірі , що дорівнює різниці між 50 відсотками  прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб,  та середньомісячним  сукупним доходом сім”ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців,  але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотки прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому кабінетом Міністрів України , та зупинено на 2007 рік дію частини  першої  статті 15 Закону України „Про державну допомогу сім”ям з дітьми” .

Зупинення дії частини першої статті 15 Закону України „Про державну допомогу сім”ям з дітьми” на 2007 рік, передбачене пунктом 14 статті 71 Закону України від 19.12.2006 року  N 489-V,  а також  щодо встановлення  допомоги по догляду за дитиною  до досягнення нею трирічного віку, що визначається  як різниця між 50 відсотками прожиткового мінімуму,  встановленого для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім”ї в розрахунку  на одну особу за попередні шість місяців,  але не менше  90 гривень для незастрахованих  осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму ,  встановленого для працездатних  осіб, для застрахованих  у порядку,  встановленому Кабінетом Міністрів України, визнано неконституційним Рішенням Конституційного Суду України Рішенням  від 09.07.2007 року  N 6-рп/2007.

Рішення Конституційного Суду України є  обов»язковими для виконання.

Разом з тим, згідно ч.2. ч.3 ст. 152 Конституції  України закони,  інші  правові акти  або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Матеріальна чи моральна шкода, завдана фізичним або юридичним особами актами і діями, що визнані неконституційними,  відшкодовується державою у встановленому законом порядку. Таким чином, рішення Конституційного Суду України зворотної   сили не мають .

Судом встановлено, що виплачена у 2007 році ОСОБА_2 допомога по догляду за дитиною не відповідає розміру встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років, а так відповідачем було неправильно застосовано норми законодавства при визначенні розміру допомоги, й неправомірно не було нараховано допомогу за липень -  грудень 2007 року в розмірі , встановленому ст.15 закону України „Про  державну допомогу сім”ям з  дітьми” .

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги щодо визнання дій Управління праці та соціального захисту населення Мукачівської міської ради щодо ненарахування державної допомоги по догляду за дитиною  до досягнення трьох років в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму  підлягають  задоволенню за період  з 9 липня по грудень 2007 року (включно).

Що стосується вимог позивача про стягнення допомоги по догляду за дитиною за 2008 рік, то вони задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Відповідно до Розділу 2 “Внесення змін до деяких законодавчих актів України Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» (№ 107), пункт 23, у Законі України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" у статті 13 слова "не застрахована в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування" виключені та частина перша статті 15 викладена в такій редакції:

"Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень";

Пункт 3 розділу VIII "Прикінцеві положення" викладений у такій редакції:

"Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між: з 1 січня 2008 року - 50 відсотками, з 1 січня 2009 року - 75 відсотками, з 1 січня 2010 року - 100 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців".

Згідно п. 24 закону № 107 у Законі України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» статті  40-44 виключені.

Таким чином з 01.01.2008 р. існує норма закону, відповідно до якої спірні правовідносини регулюються тільки Законом України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", функції по виплаті допомоги до догляду за дитиною покладені на УПСЗН і допомога виплачується саме за рахунок державного бюджету.

Питання щодо порядку призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 "Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми" зі змінами внесеними, постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2008 року №57.

Відповідно до цієї постанови з 01.01.2008 р. і застрахованим, і незастрахованим особам допомогу сплачує УПСЗН.

За Порядком фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2002 року № 256, виплата допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку здійснюється за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам. Перерахування коштів  допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку безпосередньо на рахунки населення здійснюють територіальні управління праці та соціального захисту населення з реєстраційних рахунків за кодом тимчасової функціональної класифікації видатків 090303 "Допомога на догляд за дитиною віком до 3 років".

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008 визнані такими, що не відповідають Конституції України положення, зокрема пунктів 24-34  розділу ІІ «Внесення  змін  до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік». При цьому пункт 23 неконституційним визнаний не був.

Тобто, ст. 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" є чинною, але також є чинними вказані норми Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».

Згідно статті 2 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" суб'єктами загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням є застрахована особа, страхувальник та страховик.

При цьому, страховиком є Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - Фонд). За частиною 3 статті 9 вказаного закону Фонд є некомерційною самоврядною організацією.

Частиною 1 статті 19  Закону № 2240-III передбачено, що основним джерелом формування коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, є страхові внески страхувальників-роботодавців і застрахованих осіб, що сплачуються на умовах і в порядку, передбачених цим Законом.

Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності відповідно до Постанови КМУ  № 32 від 16 січня 2007 р. у 1 кварталі 2007 р. виплачував спірну допомогу за рахунок субвенцій , що перераховувалися УПСЗН  на рахунки Фонду, а починаючи з 2 кв. 2007 року, не здійснює виплату допомоги. З цього часу страхувальники (суб'єкти господарювання) не мають права здійснювати призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за рахунок коштів Фонду та відображати ці витрати в звітності по коштах загальнообов'язкового державного соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням.

З прийняттям змін у законодавстві, що регулює правовідносини, які виникли між сторонами, Фонд з квітня 2007 року вже не виконує функції щодо виплати допомоги по догляду за дитиною до 3 трьох років застрахованим особам. Спірна допомога виплачується за рахунок держави і саме держава узяла функцію такі виплати здійснювати.

Правові норми Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» в редакції Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» у часі прийняті пізніше за ст. 43 Закону № 2240, вони повністю узгоджуються з іншими нормативними актами, які визначають порядок сплати допомоги і джерела фінансування цих виплат, а тому, аналізуючи викладені обставини, враховуючи, що законодавством функція виплати допомоги по догляду за дитиною визначена як державна, судова колегія вважає необхідним в даному випадку застосовувати і щодо застрахованих осіб і щодо незастрахованих осіб положення про розмір спірної допомоги, які визначені лише ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».

Порушень цієї норми з боку відповідача у 2008 року судом не встановлено, а тому в частині визнання дій УПСЗН щодо виплати щомісячно допомоги по догляду за дитиною у розмірі меншому за прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років протягом 2008 року та стягнення недоотриманих сум, вимоги позивача є безпідставними.

В частині позовних вимог про зобов'язання відповідача робити щомісячні виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення ним трирічного віку в 2009 році в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом, також слід відмовити, так як відповідно до статті 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» (який до теперішнього часу не визнаний неконституційним) допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (2811-12) та Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" (2240-14) призначається і здійснюється в розмірах і порядку , визначених Кабінетом Міністрів України.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача невиплаченої державної допомоги у визначеній позивачем конкретній сумі, такі не підлягають задоволенню, оскільки предметом спору є право на отримання відповідачем  державної  допомоги в розмірі прожиткового мінімуму для дитини віком до шести років, а не розмір нарахування, й суд не може перебирати на себе функцію  органу, на який законом покладено  такі повноваження .

 Суд вважає необґрунтованими твердження відповідача про пропуск позивачкою строку звернення до суду з вимогами про здійснення доплати за 2007 рік, оскільки судом встановлено, що позивачка звернулася до Управління праці та соціального захисту населення за захистом свого порушеного права , а відповідь вказаного управління за № 3081/01-7 отримала 10.12.2009 року (а.с.8), а тому про порушення свого права позивачка дізналася тільки в  грудні 2009 року, отримавши від відповідача відповідь -  відмову за результатами розгляду її звернення з приводу перерахунку призначеної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.  

Крім того, враховуючи частину 4 статті 99 КАС України, де зазначено,   якщо  законом  встановлена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, то обчислення строку звернення до адміністративного суду починається з дня, коли  
позивач дізнався  про  рішення  суб'єкта  владних  повноважень  за результатами   розгляду   його   скарги   на   рішення,   дії  або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.  

Отже, з матеріалів справи вбачається, що позивач скористалася правом досудового порядку вирішення спору та звернулась до відповідача з заявою про виплату недоотриманої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, на що управління своєю відповіддю відмовило з огляду на правомірність здійснених виплат. Позивач звернулась до суду з позовом 14.12.2009 року, тобто в передбачений законодавством строк.  

Згідно вимог частини 3 статті 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачами, присуджуються їм відповідно до задоволених вимог.

З урахуванням вищевикладеного та керуючись ст.ст.6, 9, 17, 18, 89, 159 - 163, 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст. 55, ст.57, ст.59, ст.68 Конституції України, ч.1 ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", у редакції Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VI, ст. 58 Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік", Рішенням Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 9 липня 2007 року та Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22 травня  2008 року, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково.

Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Мукачівської міської ради щодо ненарахування ОСОБА_2 державної допомоги по догляду за дитиною  в розмірі  встановленого законом прожиткового мінімуму  за період  з 9 липня по 31 грудня 2007 року  протиправними.

Зобов»язати Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Мукачівської міської ради провести нарахування та виплату з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року включно ОСОБА_2 державної допомоги по догляду за дитиною на підставі положень ст. 15 Закону №2811 –ХІІ „Про  державну допомогу сім”ям з дітьми” (в редакції на 9 липня 2007 року) у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, з врахуванням уже проведених виплат .

У задоволенні інших  позовних  вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 витрати зі сплати судового збору у розмірі 48 грн. 17 коп..

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Мукачівський міськрайонний суд шляхом подачі заяви   про   апеляційне  оскарження  постанови  суду  першої інстанції протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України – з дня складання в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається  протягом  двадцяти  днів  після  подання заяви про апеляційне оскарження.  Апеляційна   скарга  може  бути  подана  без попереднього  подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо скарга подається  у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Мукачівського

міськрайнного суду                                ОСОБА_4