Україна

 Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

     15 березня 2019 р.                                                             Справа№200/2201/19-а

приміщення суду за адресою:  84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського,  1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чучка В.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи  адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії,  -

                                                     В С Т А Н О В И В:

У лютому 2019 року ОСОБА_1 (далі за текстом – позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (надалі – ГУ ПФУ, відповідач) про визнання протиправними дій щодо обмеження пенсії граничним розміром у 70% відповідних сум грошового забезпечення, та зобов’язання здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01 січня 2016 року, в редакції ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення звільнених з військової служби та деяких інших осіб», чинної станом на дату призначення пенсії, відповідно до довідки від 13.03.2018 року №1928лк, виданої ліквідаційною комісією ГУ МВС в Донецькій області, виходячи із розміру 79% відповідних сум грошового забезпечення.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ в Донецькій області та отримує пенсію відповідно до  Закону України №2262-ХІІ від 9 квітня 1992 року «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з червня 2010 року розмір призначеної пенсії становив 79 відсотків суми грошового забезпечення, виходячи з вислуги років, яка на 05.08.2010 року складала 28 років (календ. 25).

У квітні 2018 року позивачу здійснено перерахунок пенсії із розрахунку 70 % грошового забезпечення позивача. Таким чином, відповідач зробив перерахунок пенсії позивача безпідставно та зменшив пенсію позивача з 79 % грошового забезпечення до 70 %.

Перерахунок пенсії було проведено на виконання  постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб»  пенсію перераховано з 1 січня 2016 року.

Позивач вважає ці дії відповідача протиправними та просить суд визнати протиправними дії щодо обмеження розміру пенсії граничним розміром у 70% відповідних сум грошового забезпечення позивача та зобов'язати Головне Управління пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01 січня 2016 року, в редакції ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення звільнених з військової служби та деяких інших осіб», чинної станом на дату призначення пенсії, відповідно до довідки від 13.03.2018 року №1928лк, виданої ліквідаційною комісією ГУ МВС в Донецькій області, виходячи із розміру 79% відповідних сум грошового забезпечення.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 15 лютого 2019 року відкрито провадження у справі № 200/2201/19-а, за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та повідомлення осіб (виклику) учасників справи. В ухвалі було запропоновано відповідачу у п’ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі надати суду відзив на позовну заяву зі всіма доказами на його підтвердження, які наявні у відповідача.

04 березня 2019 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначив, що відповідно до  Постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції»  та Порядку проведення перерахунку пенсії, призначених відповідно до  Закону №2262 затвердженого  постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 року №45  проведено перерахунок раніше призначених пенсій. Законом України від 08.07.2011 року №36638VІ «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», який вступив в силу 01.10.2011 року, було внесено зміни до низки актів, в тому числі статті 13  Закону №2262  про розмір пенсії за вислугу років у відсотках. Враховуючи зміни до статті 13 Законом №3591-IV «Щодо внесення змін в деякі закони України по питання пенсійного забезпечення і соціального захисту військовослужбовців» (далі - Закон №3591) максимальний розмір пенсії, що призначаються за вислугу років, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 80% відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЄС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1 - 100%, до категорії 2 - 95%. Тобто, пенсії призначені між впровадженням та зміною норм законодавства, для обчислення сум грошового забезпечення мають різний відсоток розрахунку грошового забезпечення. Законом України від 27.03.2014 року №1166-УІІ «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні»  внесено зміни до статті 13  Закону України № 2262  максимальний розмір пенсії, що призначаються за вислугу років, не повинен перевищувати 70 % сум грошового забезпечення за будь-якою із підстав зазначеною в статті 63  Закону №2262.

Також представником відповідача зазначено, що вищезгадані зміни в законодавстві не призвели до заниження розміру пенсії, а навпаки призвели до її збільшення, що унеможливлює порушення прав позивача. У зв’язку з наведеним, відповідач вважає, що правові підстави для задоволення позову відсутні, тому просив відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 05 березня 2019 року у задоволенні заяви представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження відмовлено.

11 березня 2019 року до суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач зазначив, що в даному випадку зміна встановленого Законом максимального розміру пенсії відбулась вже після призначення йому пенсії, а отже, при розрахунку розміру підвищення пенсії позивачу, максимальний розмір пенсії має обраховуватися із вказаного у довідці №1928 від 13.03.2018 року грошового утримання, але виходячи із розміру пенсії у відсотках, право на які позивач набув на момент виходу на пенсію і розмір яких не може бути зменшено змінами в законодавстві. З огляду на викладене, відповідачем при проведенні перерахунку пенсії позивача, на підставі довідки №1928 від 13 березня 2018 року, протиправно зменшено розмір пенсії за вислугу років з 79% на 70% грошового забезпечення.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1, є пенсіонером, вид пенсії: за вислугу років, про що свідчить пенсійне посвідчення та підтверджено іншими матеріалами справи (а.с. 13-17).

Відповідно до наявного в матеріалах справи повідомлення про призначення пенсії, з 11 червня 2010 року позивачу призначено пенсію за вислугу років. При обчисленні пенсії враховано грошове забезпечення: посадовий оклад – 1120,00 грн.; оклад за військове звання – 130,00 грн.; процентна надбавка за вислугу років 40% - 500,00 грн.; середньомісячна сума додаткових видів ГЗ за 24 місяці, у т.ч. надбавка за особливо важливі завдання 50%, премія 30%; всього – 2999,44 грн., основний розмір пенсії, 79% грошового забезпечення (вислуга років 28) у розмірі: вид підвищення або надбавки до пенсії: підсумок пенсії (з надбавками) – 2369,56 грн. (а.с. 22).

13.03.2018 року Ліквідаційна комісія УМВС України у Донецькій області сформувала та скерувала до ГУ ПФУ у Донецькій області довідку № 1928ЛК про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1, з якої вбачається, що відповідно до статті 63 Закону № 2262-XII, Постанов № 988 та № 103 розмір грошового забезпечення за нормами, чинними станом на 01 січня 2016 року, за прирівняною посадою поліцейського/заступник начальника відділу поліції (управління, відділи (відділення) поліції) до посади на день звільнення зі служби оперуповноважений становить: посадовий оклад - 3250,00 грн.; оклад за спеціальним званням підполковник поліції - 2200,00 грн.; надбавка за стаж служби (50%) - 2725,00 грн.; премія  (5,74 %) – 469,25 грн., всього – 8644,25 грн.

25.12.2018 року позивач звернувся до ГУ ПФУ в Донецькій області з заявою на отримання інформації про перерахунок призначеної позивачу пенсії за вислугу років (а.с. 18).

Листом від 28.01.2019 року №216-6-01 ГУ ПФУ в Донецькій області повідомив позивача про те, що грошове забезпечення для перерахунку пенсії встановлено у розмірі 8644,25 грн. та складається з: посадового окладу – 3250,00 грн.; окладу за військове звання – 2200,00 грн.; процентної надбавки за вислугу років 50% - 2725,00 грн.; премії 5,74% - 469,25 грн. Розмір пенсії після перерахунку складає 6050,98 грн. (8644,25*70%) (а.с. 20-21).

Також, матеріалами справи підтверджено, що Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зробило позивачу перерахунок і виплату пенсії і доплати до неї з 01.01.2016 року відповідно до  Постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції»  та з 01.04.2018 року відповідно до  Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби та деяким іншим категоріям осіб».

При цьому, перерахунок пенсії проведено відповідачем виходячи з 70 відсотків грошового забезпечення.

Спір у даній справі виник з приводу правомірності розрахунку розміру грошового забезпечення виходячи з визначення його максимального розміру.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.

Порядок проведення перерахунку пенсій встановлений  постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393 (далі - Порядок № 45), яка набрала чинності 20 лютого 2008 року.

Відповідно до пунктів 1, 2, 3 Порядку № 45 перерахунок раніше призначених відповідно до  Закону № 2262-ХІІ  пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством.

Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.

Відповідно до пункту 4 Порядку № 45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою  статті 51 Закону № 2262-ХІІ. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Позивач вважає, що відповідачем безпідставно зроблено перерахунок його пенсії   виходячи із 70 відсотків грошового забезпечення з огляду на внесені зміни в законодавстві.    

Згідно  статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних приватних закладів для догляду непрацездатними.

За приписами пункту 6 частини першої  статті 92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію  Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262-XII  (далі за текстом  Закон №2262-XII).

На підставі частини четвертої  статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»  Закон №2262-XII  усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Пунктом «а» частини 1  статті 13 Закону №2262-XII, в редакції, що діяла на час призначення пенсії, передбачено, що пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.

Відповідно до ч. 2  ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (в редакції Закону що діяла на час призначення позивачу пенсії), максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 % відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.

Отже, максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 % відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43).

Пунктом 8  розділу II Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (далі - Закон № 3668-17), який набрав чинності з 1 жовтня 2011 року, та пунктом 23 розділу II  Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні»  (далі - Закон №1166-VII), який набрав чинності з 1 травня 2014 року, до частини 2  статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»  було внесено зміни та цифри « 90» замінено цифрами « 80», а цифри «80» замінено цифрами «70» відповідно.

Тобто, зміна встановленого  Законом  максимального розміру пенсії відбулася вже після призначення позивачу пенсії.

Статтею 22 Конституції України  визначено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією  Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

З аналізу викладених норм слідує, що при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії. Внесені  Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні»  зміни до частини другої статті 13  Закону  щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70 % від сум грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, оскільки процедура призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.

Слід зазначити, що Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою  Конституція України  виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до  статті 17 Конституції України  перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.99 №8-рп/99  у справі щодо права на пільги, від 20.03.2002 №5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій, не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою в постанові від 24.04.2018 у справі №686/12623/17 (К/9901/849/17).

Відповідно до частини п'ятої  статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України  при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, внесені Законами №3668-17 та  №1166-VII  зміни до частини 2  статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»  щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 80% та 70% грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, а мають застосовуватися лише виключно при призначенні нових пенсій.

При вказаних обставинах, суд приходить до висновку про протиправність дій відповідача щодо зміни позивачу максимального розміру пенсії з 79% до 70% від відповідних сум грошового забезпечення.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Приймаючи до уваги наведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягає задоволенню у повному обсязі.

При вирішенні справи суд враховував висновки Верховного Суду, що викладені у постановах від 03 квітня 2018 року у справі № 175/1665/17, від 19 червня 2018 року у справі № 583/2264/17, від 24 квітня 2018 у справі № 686/12623/17.

Зважаючи на те, що позивачем при поданні позову сплачено судовий збір у сумі 768,40 грн., наведена сума відповідно до положень ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає стягненню з відповідача, за рахунок його бюджетних асигнувань.

На підстав наведеного, керуючись ст. ст. 32, 139, 243 – 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

                                                            В И Р І Ш И В:

1. Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії – задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 з 79 до 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення при здійсненні її перерахунку з 01 січня 2016 року.

3. Зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження:  пл. Соборна, 3, м. Слов’янськ, Донецька область, 84122, код ЄДРПОУ 13486010) здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 (ІНН НОМЕР_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1), починаючи з 01 січня 2016 року, відповідно до довідки від 13.03.2018 року №1928лк, у розмірі 79 процентів відповідних сум грошового забезпечення (вислуга 28 років).

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: пл. Соборна, 3, м. Слов’янськ, Донецька область, 84122, код ЄДРПОУ 13486010) на користь ОСОБА_1 (ІНН НОМЕР_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1), судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.

Судове рішення складено та підписано 15 березня 2019 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.      

Суддя                                                                                 Чучко В.М.