Справа № 2-52/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2010 року                                           селище Верховина

Верховинський районний суд Івано-Франківської області

у складі:     головуючого-судді         Атаманюка Р.І.

секретаря             Ласкурійчук С.І.

позивача             ОСОБА_1

відповідача             ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Верховина справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

    Позивач звернувся в суд із позовом про розірвання шлюбу до відповідачки. Позов мотивує тим, що одружився із відповідачкою 27 травня 2000 року. Від спільного проживання у них народилось двоє дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. В якості підстав розірвання шлюбу наводить те, що протягом останнього часу в них стали різні погляди на сім’ю. Подружніх відносин не підтримують. Такі відносини впливають на виховання дітей. Шлюб став носити формальний характер. Примирення між ними неможливе, а тому просить шлюб розірвати, дітей залишити на проживання при матері, кошти при реєстрації розірвання шлюбу покласти на нього.

    В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 заявлений позов підтримав, наполягає на розірванні шлюбу, дітей просить залишити на проживання при матері, а кошти при реєстрації розірвання шлюбу покласти на нього.

    Відповідачка ОСОБА_2 заявлений позов про розірвання шлюбу визнала, дітей просить залишити проживати при ній.

Суд, вивчивши матеріали справи, заслухавши сторони, вважає за доцільне позов задовольнити, оскільки відповідачка позов визнала та встановлено також, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей.

У відповідності до ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності до того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Згідно ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей.

Обставини, які суперечили б закону або порушували права, свободи чи інтереси інших осіб не встановлені, а тому є підстави для прийняття визнання відповідачем позову.

Вирішуючи питання проживання дітей суд виходить із вимог ч. 1 ст. 160 Сімейного кодексу України, згідно якої місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків і оскільки спору про місце проживання дітей немає, то їх слід залишити на проживання при матері.

Керуючись ст. ст. 10, 11, ч. 4 ст. 174, 209, 212, 213-215, 218 Цивільного процесуального кодексу України та на підставі ст. ст. 104, 110, 112, 160 Сімейного кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

    Позов задовольнити. Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище – Мокан) ОСОБА_5, зареєстрований 27 травня 2000 року у відділі РАГСу Верховинського районного управління юстиції Івано-Франківської області, актовий запис № 10 – розірвати.

    Дітей за спільною згодою батьків – дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 залишити на проживання при матері.

    Кошти при реєстрації розірвання шлюбу в органах РАГСу в розмірі одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян покласти на ОСОБА_1, звільнивши від такої оплати ОСОБА_2.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Івано-Франківської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

Головуючий:         ___________         Р.І. Атаманюк