Постанова

Іменем України

13 березня 2019 року

м. Київ

справа № 2/1522/13143/11

провадження № 61-5631св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Білоконь О. В., Гулька Б. І., Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф.,

учасники справи:

позивач - публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю «Кей Колект»,

відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси, у складі судді Кравчук Т. С., від 17 травня 2012 року та рішення Апеляційного суду Одеської області, у складі колегії суддів: Сєвєрової Є. С., Ващенко Л. Г., Колеснікова Г. Я., від 05 грудня 2017 року.

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2011 року публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» (далі - ПАТ «УкрСиббанк», банк) звернулось до суду із позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту.

Позовна заява ПАТ «УкрСиббанк» мотивована тим, що 06 листопада 2007 року між банком та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 11244509000, відповідно до умов якого позичальник отримав кредит у розмірі 62 000, 00 доларів США, строком до 06 листопада 2017 року з процентною ставкою у розмірі 13, 90 % річних, та зобов'язався повертати отриманий кредит, сплачувати нараховані відсотки та комісію у встановлені строки.З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між банком, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було укладено іпотечний договір від 06 листопада 2007 року, відповідно до якого останні передали в іпотеку банку квартиру АДРЕСА_1.Також кредит було забезпечено порукою ОСОБА_3 (договір поруки № 155897 від 06 листопада 2007 року), ОСОБА_4 (договір поруки № 155898 від 06 листопада 2007 року) та ОСОБА_5 (договір поруки № 154461 від 06 листопада 2007 року).Через неналежне виконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором № 11244509000 від 06 листопада 2007 року утворилась кредитна заборгованість, яка станом на 02 грудня 2011 року складала 71 973, 09 долари США, що в еквіваленті по курсу НБУ на 02 грудня 2011 року становило 575 064, 24 грн.

Посилаючись на зазначені обставини, ПАТ «УкрСиббанк» просило суд стягнути у солідарному порядку з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь банку вказану кредитну заборгованість.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Заочним рішення Приморського районного суду м. Одеси від 17 травня 2012 року задоволено позовні вимоги ПАТ «УкрСиббанк». Стягнуто у солідарному порядку із ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 11244509000 від 06 листопада 2007 року у розмірі 575 064, 24 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що боржник, отримавши від банку кошти у кредит, не виконував належним чином взяті за кредитним договором зобов'язання, що призвело до утворення заборгованості. Враховуючи те, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, останній має нести цивільно-правову відповідальність, а поручителі повинні нести цивільно-правову відповідальність за порушення боржником взятих на себе зобов'язань.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 07 листопада 2017 року товариство з обмеженою відповідальністю «Кей Колект» (далі - ТОВ «Кей Колект») залучено до участі у справі як правонаступника ПАТ «УкрСиббанк».

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 05 грудня 2017 року закрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 17 травня 2012 року у частині задоволення вимог ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості.

Рішенням Апеляційного суду Одеської області від 05 грудня 2017 року змінено рішення Приморського районного суду м. Одеси від 17 травня 2012 року у частині задоволення вимог ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_3 про стягнення боргу, стягнення судових витрат. Частково задоволено позовні вимоги ПАТ «УкрСиббанк» (правонаступник товариство з обмеженою відповідальністю «Кей Колект») до ОСОБА_3, ОСОБА_4 Стягнуто з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у солідарному порядку на користь ПАТ «УкрСиббанк» (правонаступник товариство з обмеженою відповідальністю «Кей Колект») заборгованість за кредитним договором у розмірі 36 992, 00 долари США, що еквівалентно 295 521, 00 грн.

Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що місцевий суд дійшов вірного висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог банку, однак висновки місцевого суду у частині обсягу відповідальності поручителя, враховуючи шестимісячний строк чинності поруки, не відповідають обставинам справи.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи

У січні 2018 року ОСОБА_3подано касаційну скаргу, в якій заявник просить скасувати рішення Приморського районного суду м. Одеси від 17 травня 2012 року та рішення Апеляційного суду Одеської області від 05 грудня 2017 року і ухвалити нове рішення, яким відмовити ПАТ «УкрСиббанк» у задоволенні заявлених позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Доводи касаційної скарги обґрунтовано тим, що судами попередніх інстанцій повно і всебічно не з'ясовано обставини справи. Місцевим судом не враховано, що банк пропустив шестимісячний строк звернення до суду з позовом до поручителів.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

12 березня 2018 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою.

05 березня 2019 року ухвалою Верховного Суду справу за позовом ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту, за касаційною скаргою ОСОБА_3 на заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 17 травня 2012 року та рішення Апеляційного суду Одеської області від 05 грудня 2017 року призначено до судового розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Відзиву на касаційну скаргу не подано

Фактичні обставини справи, встановлені судами

06 листопада 2007 року між банком та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 11244509000, відповідно до умов якого позичальник отримав кредит у розмірі 62 000, 00 доларів США, строком до 06 листопада 2017 року з процентною ставкою у розмірі 13, 90 % річних.

06 листопада 2007 року з метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 11244509000 між банком, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4 були укладені окремі договори поруки, відповідно до яких вони поручилися відповідати за кредитними зобов'язаннями ОСОБА_2

Також встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 передали в іпотеку банку квартиру АДРЕСА_2, про що укладено іпотечний договір від 06 листопада 2007 року.

Належним чином ОСОБА_2 зобов'язання за кредитним договором не виконував, у зв'язку з чим 04 листопада 2011 року банком було направлено позичальнику та поручителям, рекомендованою кореспонденцією зі зворотним повідомленням, письмові вимоги про дострокове повернення кредиту у повному обсязі.

Загальний розмір кредитної заборгованості за кредитним договором № 11244509000 від 06 листопада 2007 року станом на 02 грудня 2011 року складає 71 973, 09 долари США, що в еквіваленті по курсу НБУ (7.989900000) на 02 грудня 2011 року становило 575 064, 24 грн, яка складаються з: заборгованість за тілом кредиту - 50 553, 33 долари США, що в еквіваленті по курсу НБУ становить 403 916, 05 грн, заборгованість по процентам за користування кредитом - 17 989, 26 доларів США, що у еквіваленті по курсу НБУ становить 143 732, 39 грн, пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом - 1 538, 11 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ становить 12 289, 32 грн, пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам - 1 893, 20 долари США, що в еквіваленті по курсу НБУ становить 15 126, 48 грн.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції було переглянуто у апеляційному порядку лише у частині вимог ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_3 та ОСОБА_4, а з касаційною скаргою звернулась лише ОСОБА_3, то справа підлягає перегляду лише у частині вимог ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_3

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, частини першої статті 3 ЦПК України, 2004 року, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно частини третьої статі 10 ЦПК України, 2004 року, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно положень статті 57 ЦПК України, 2004 року, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Крім того, відповідно до частини першої статті 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до статті 60 ЦПК України, 2004 року, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Аналогічні положення містить стаття 81 чинного ЦПК України.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1054 ЦК України).

За статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником (частина перша статті 553 ЦК України).

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (частини перша, друга статті 554 ЦК України).

Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли вірного висновку про задоволення позовних вимог банку, оскільки боржник, отримавши від банку кошти у кредит, свої зобов'язання по поверненню кредиту і сплаті процентів за користування грошима належним чином не виконав. З урахуванням вищенаведених обставин, судами правильно застосовано при вирішенні даного спору норми матеріального права, зокрема статті 526 ЦК України, у відповідності до вимог якої зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Відповідно до статті 554 ЦК України поручитель має нести цивільно-правову відповідальність за порушення кредитором взятих на себе зобов'язань, у зв'язку з чим апеляційний суд обґрунтовано встановив наявність правових підстав для стягнення кредитної заборгованості із позичальника та частково з поручителів (у межах строків чинності поруки).

Пред'явивши вимогу про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом, кредитор відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України змінив строк виконання основного зобов'язання й був зобов'язаний пред'явити позов до поручителя протягом шести місяців від дати порушення позичальником встановленого банком строку для дострокового повернення кредиту.

Якщо кредитор змінює на підставі частини другої статті 1050 ЦК України строк виконання основного зобов'язання, то передбачений частиною четвертою статті 559 цього Кодексу шестимісячний строк пред'явлення вимоги до поручителя обчислюється від цієї дати.

З огляду на положення другого речення частини четвертої статті 559 ЦК України можна зробити висновок про те, що вимогу до поручителя про виконання ним солідарного з боржником зобов'язання за договором повинно бути пред'явлено в судовому порядку в межах строку дії поруки, тобто протягом шести місяців з моменту настання строку погашення чергового платежу за основним зобов'язанням (якщо умовами договору передбачено погашення кредиту періодичними платежами). У разі пред'явлення банком вимог до поручителя більш ніж через шість місяців після настання строку для виконання відповідної частини основного зобов'язання у силу положень частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється в частині певних щомісячних зобов'язань щодо повернення грошових коштів поза межами цього строку.

Вимогу про дострокове повернення кредиту позичальнику та поручителям банком було направлено 04 листопада 2011 року.

З позовом до суду позивач звернувся 26 грудня 2011 року.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ПАТ «УкрСиббанк»до поручителя про стягнення заборгованості за кредитним договором у частині періодичних платежів до 25 червня 2011 року та стягуючи з поручителя заборгованість, що утворилась з 25 червня 2011 року, апеляційний суд виходив з того, що вимоги, пред'явлені банком до поручителя з пропуском шестимісячного строку, до задоволення не підлягають, оскільки в силу положень частини четвертої статті 559 ЦК України, порука у цій частині є припиненою.

Такий висновок суду відповідає правовій позиції, висловленій у постановах Верховного Суду України від 17 вересня 2014 року у справі № 6-53цс14, від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2662цс15, від 29 березня 2017 року у справі № 6-3087цс16 та у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 408/8040/12 (провадження № 14-145цс18).

Апеляційний суд, змінюючи рішення суду першої інстанції, вірно застосував положення частини четвертої статті 559 ЦК України, зокрема визнав припиненою поруку у частині щомісячних платежів за основним зобов'язанням, строк виконання яких настав більш ніж за шість місяців до моменту пред'явлення позову. Порука щодо інших платежів, які заявлені банком до стягнення, не припинилась.

Разом з тим, частково задовольняючи позовні вимоги банку, апеляційний суд залишили поза увагою ту обставину, що у разі укладення кількох договорів поруки на виконання одного й того самого зобов'язання солідарної відповідальності поручителів за законом не виникає. Якщо за умовами окремих договорів поруки поручителі узяли на себе зобов'язання самостійно відповідати перед кредитором за виконання грошових зобов'язань боржником за кредитним договором, то кредитна заборгованість підлягає стягненню з кожного поручителя окремо, а не з усіх поручителів у солідарному порядку.

З урахуванням наведеного, рішення суду апеляційної інстанції у частині солідарної відповідальності позичальника та поручителів ОСОБА_4 і ОСОБА_3 підлягає зміні.

Частиною першою статті 412 ЦПК України передбачено, що підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Інші доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а лише зводяться до переоцінки доказів.

Керуючись статтями 402, 409, 412, 415, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Апеляційного суду Одеської області від 05 грудня 2017 року змінити у частині солідарної відповідальності поручителів ОСОБА_3 та ОСОБА_4.

Стягнути солідарно із ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю «Кей Колект», заборгованість за кредитним договором у розмірі 36 992, 00 долари США, що еквівалентно 295 521, 00 грн.

Стягнути солідарно із ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на користь публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю «Кей Колект», заборгованість за кредитним договором у розмірі 36 992, 00 долари США, що еквівалентно 295 521, 00 грн.

В іншій частині рішення Приморського районного суду м. Одеси від 17 травня 2012 року, у незміненій за результатами апеляційного перегляду частині, тарішення Апеляційного суду Одеської області від 05 грудня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийД. Д. Луспеник

СуддіО. В. Білоконь

Б. І. Гулько

Є. В. Синельников

С. Ф. Хопта