Справа № 344/8413/15-ц

Провадження № 2/344/640/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2019 року                                                м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді   Татарінової О.А.,

секретаря                   Бухвак І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом першого заступника прокурора Івано-Франківської області  до виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, ОСОБА_1, третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору – Кабінет Міністрів України, про визнання незаконним та скасування п. 3.1 рішення від 23.04.2013р. № 235 «Про житлові питання» та виселення,

В С Т А Н О В И В:

Перший заступник прокурора Івано-Франківської області звернувся в суд з наведеним позовом до виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, ОСОБА_1, третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору – Кабінет Міністрів України, про визнання незаконним та скасування п. 3.1 рішення від 23.04.2013р. № 235 «Про житлові питання», яким квартиру АДРЕСА_1 як службову переведено в ордерну. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що переоформлення квартири із службової в ордерну відбулося без згоди власника майна, а саме держави в особі Кабінету Міністрів України, приймаючи спірне рішення виконавчий комітет перейняв на себе права власника на спірну квартиру, розпорядився нею, чим порушив право власності Кабінету Міністрів України. Також, у зв”язку з порушення переведення квартири в ордерну, виселити ОСОБА_1 із квартири АДРЕСА_1 та зобов”язати передати приміщення квартири за актом прийому-передачі.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві. Просив суд про задоволення позову.

Представник відповідача - виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради у судовому засіданні заперечив проти задоволення позову в частині вимог до виконавчого комітету з підстав викладених у його відзиві на позовну заяву.

У судове засідання відповідач ОСОБА_1 не з”явився, причину неявки суд не повідомив.

Представник третьої особи - Кабінету Міністрів України у судовому засіданні позов підтримав, просив його задовольнити.

Як вбачається зі змісту ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов’язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов’язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Статтею 81 ЦПК України на сторін покладено обов’язок доказування і подання доказів. Це положення є одним із найважливіших наслідків принципу змагальності. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача  та третьої особи, дослідивши письмові докази у справі, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Згідно Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою від 10 грудня 2009 року прокуратура Івано-Франківської області є постійним землекористувачем земельною ділянкою площею 0,4599 га, розташованою на вулиці ОСОБА_2 в районі будинків № 6 та № 8 в м. Івано-Франківську.

Згідно Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою від 05 квітня 2011 року прокуратура Івано-Франківської області є постійним землекористувачем земельною ділянкою площею 0,0764 га, розташованою в районі вулиць Галицька - ОСОБА_2 - Хіміків в м. Івано-Франківську.

Цільове призначення зазначених земельних ділянок для будівництва багатоквартирного житлового будинку.

11 липня 2012 року між прокуратурою Івано-Франківської області (як замовником) та суб’єктом підприємницької діяльності ОСОБА_3 (як інвестором) укладено інвестиційний договір на капітальне будівництво багатоквартирного житлового будинку (групи житлових будинків) в районі вулиць Галицька, ОСОБА_2, Хіміків в м. Івано-Франківську, за умовами якого замовник  передає інвестору земельну ділянку площею 0,4599 га, розташовану на розі вулиці ОСОБА_2 в районі будинків № 6 та № 8 в м. Івано-Франківську (реєстраційний № 030929400060 від 10 грудня 2009 року) та земельну ділянку площею 0,0764 га, розташовану в районі вулиць Галицька - ОСОБА_2 - Хіміків в м. Івано-Франківську (реєстраційний № 261010003000008 від 10 грудня 2009 року) в тимчасове користування терміном на 4 роки для будівництва багатоквартирного житлового будинку (групи житлових будинків), а інвестор зобов'язується актом прийому-передачі передати замовнику у власність 12 квартир.

На підставі акту приймання-передачі від 23 листопада 2012 року прокуратура отримала  квартиру АДРЕСА_2, загальною площею 64,8 кв.м.

Рішенням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради № 60 від 13 лютого 2013 року двокімнатну квартиру № 33, загальною площею 64,8 кв.м., житловою площею 33,8 кв.м. на вул. Пасічна, 41 закріплено за Івано-Франківською обласною прокуратурою як службову з правом реєстрації працівників обласної прокуратури.

Цим же рішенням двокімнатну квартиру № 33, загальною площею 64,8 кв.м., житловою площею 33,8 кв.м. на вул. Пасічна, 41 як службову надано прокурору Назаренку Олексію Ярославовичу (склад сім'ї 3 особи: він, дружина, син -Олександр).

Рішенням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради № 235 від 23 квітня 2013 року, а саме пунктом 3.1   квартиру АДРЕСА_1 переоформлено із службової в ордерну начальнику управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні прокуратури Івано-Франківської області ОСОБА_1 (склад сім'ї 3 особи: він, дружина, син -Олександр).

Як визначено в ст.118 Житлового кодексу Української РСР службові жилі приміщення призначаються для заселення громадянами, які у зв'язку з характером їх трудових відносин повинні проживати за місцем роботи або поблизу від нього. Жиле приміщення включається до числа службових рішенням виконавчого комітету районної, міської, районної в місті ОСОБА_4 народних депутатів. Під службові жилі приміщення виділяються, як правило, окремі квартири.

У відповідності до ст. 121 ЖК УРСР порядок надання службових жилих приміщень установлюється законодавством зокрема Положенням про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в Українській PCP. Службові жилі приміщення надаються за рішенням адміністрації підприємства, установи, організації, правління колгоспу, органу управління іншої кооперативної та іншої громадської організації.

ОСОБА_4 Міністрів Української РСР № 37 від 04 лютого 1988 року «Про службові жилі приміщення» визначено Перелік категорій працівників, яким може бути надано службові жилі приміщення, серед яких, зокрема, працівники прокуратури за переліком, визначеним Генеральним прокурором України (п.40).

Перелік категорій працівників органів прокуратури, яким може бути надано службове жиле приміщення, затверджено наказом Генеральної прокуратури України № 48/13-ок від 16 квітня 2004 року.

В пункті 3 Положення про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в Українській РСР (надалі – Положення), затвердженого постановою ОСОБА_4 Міністрів Української РСР № 37 від 04 лютого 1988, визначено, що жиле приміщення включається до числа службових рішенням виконавчого комітету районної, міської, районної в місті ОСОБА_4 народних депутатів за клопотанням адміністрації підприємства, установи, організації. В тих випадках, коли підприємство, установа, організація розташована на території одного населеного пункту (району в місті), а жиле приміщення на території іншого, рішення про його включення до числа службових приймається виконавчим комітетом ОСОБА_4 народних депутатів за місцем знаходження приміщення.

Згідно пункту 6 Положення, жиле приміщення виключається з числа службових, якщо відпала потреба в такому його використанні, а також у випадках, коли в установленому порядку воно виключено з числа жилих. Сам по собі факт проживання в службових жилих приміщеннях робітників і службовців, які припинили трудові відносини з підприємством, установою, організацією, а також громадян, яких виключено з членів колгоспу, або тих, які вийшли з колгоспу за власним бажанням, не є підставою для виключення цих приміщень з числа службових.

Виключення жилого приміщення з числа службових провадиться на підставі клопотання підприємства, установи, організації рішенням виконавчого комітету відповідної районної, міської, районної в місті ОСОБА_4 народних депутатів. У будинках, належних колгоспам, жиле приміщення виключається з числа службових за рішенням загальних зборів членів колгоспу або зборів уповноважених, затверджуваним виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті ОСОБА_4 народних депутатів.

Про виключення жилого приміщення з числа службових у журналі обліку службових жилих приміщень робиться відповідна відмітка.

Службові жилі приміщення надаються за рішенням адміністрації підприємства, установи, організації, правління колгоспу, органу управління іншої кооперативної та іншої громадської організації, у віданні якої ці приміщення знаходяться, затвердженим виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті ОСОБА_4 народних депутатів, на території якої знаходиться відповідне підприємство, установа, організація. У рішенні зазначається, яку займає посаду або виконує роботу особа, якій надається службове жиле приміщення, склад її сім'ї, розмір приміщення, що надається, кількість кімнат у ньому та адреса (п.16 Положення).

В зазначеному Положенні визначено, що для переоформлення службового житла в ордерне громадянам необхідно подати такі документи:

- заяву від мешканця та дорослих членів його сім'ї на ім'я міського голови про переоформлення,

- витяг з протоколу спільного засідання адміністрації та профкому про переоформлення службової квартири в ордерну за місцем роботи працівника, службовця,

- копію службового ордеру, засвідчену в ЖЕО,

- витяг з трудової книжки заявника,

- довідку про перебування на квартирному обліку всіх дорослих членів сім'ї,

- копію договору найму на службову квартиру,

- довідку про склад сім'ї та прописку в ЖЕО.

Представники підприємств, організацій чи громадяни подають вищевказані документи у відділ обліку та розподілу житла міськвиконкому для їх розгляду на засіданні житлової комісії. Після цього питання переоформлення службових квартир в ордерні розглядаються на засіданні виконкому.

Підставою для прийняття виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради рішення № 235 від 23 квітня 2013, яким службову квартиру квартиру АДРЕСА_1 переоформлено в ордерну начальнику управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні прокуратури Івано-Франківської області ОСОБА_1 (склад сім'ї 3 особи: він, дружина, син -Олександр), зазначено клопотання прокуратури Івано-Франківської області від 11 квітня 2013 року № вих-14 та протокол спільного засідання профкому первинної профспілкової організації прокуратури Івано-Франківської області та адміністрації прокуратури від 11 квітня 2013  року.

Судом встановлено, що прокуратура Івано-Франківської області, розпорядившись квартирою  № 33 будинку № 41 по вул. Пасічна в м. Івано-Франківську, діяла в межах наданих їй органом, уповноваженим управляти державним майном, повноважень, в тому числі й щодо розпорядження належним їй на праві оперативного управління майном (квартирами), шляхом надання його своїм працівникам.

Зокрема, як визначено в ч. 1 ст. 5 Житлового кодексу Української РСР державний житловий фонд перебуває у віданні місцевих ОСОБА_4 народних депутатів (житловий фонд місцевих ОСОБА_4) та у віданні міністерств, державних комітетів і відомств (відомчий житловий фонд).

Управління житловим фондом здійснюється власником або уповноваженим ним органом у межах, визначених власником (ст. 18 ЖК УРСР).

Як вбачається з наданої позивачем довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно, відомості про нерухоме майно на квартиру № 33 на вул. Пасічна,  41 в м. Івано-Франківську відсутні.

Дана квартира перебувала в оперативному управлінні прокуратури Івано-Франківської області.

Згідно ч. 2 та ч. 3 ст. 326 ЦК України від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади; управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб'єктами.

В пункті 1 частини 1 статті 20 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» визначено, що Кабінет Міністрів України здійснює відповідно до закону, зокрема, управління об'єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами, делегує в установленому законом порядку окремі повноваження щодо управління зазначеними об'єктами міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади, місцевим державним адміністраціям та відповідним суб'єктам господарювання.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 5 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» при здійсненні управління об'єктами державної власності до повноважень Кабінету Міністрів України відноситься визначення органів виконавчої влади, які здійснюють функції з управління об'єктами державної власності.

Так, згідно із ч. 1 ст. 5 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» Кабінет Міністрів є суб’єктом, що визначає об’єкти управління державної власності, стосовно яких виконує функції з управління, а також об’єкти управління державної власності, повноваження з управління якими передаються іншим суб’єктам, визначеним цим Законом.

Зокрема, п. 10 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» передбачено, що уповноважені органи управління відповідно до покладених на них завдань: передають функції з управління об'єктами державної власності господарським структурам та здійснюють контроль за діяльністю господарських структур.

Відповідно до ст. 133 ГК України основу правового режиму майна суб'єктів господарювання, на якій базується їх господарська діяльність, становлять право власності та інші речові права - право господарського відання, право оперативного управління.

В статті 137 ГК України визначено, що правом оперативного управління у цьому Кодексі визнається речове право суб'єкта господарювання, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом) для здійснення некомерційної господарської діяльності, у межах, встановлених цим Кодексом та іншими законами, а також власником майна (уповноваженим ним органом). Власник майна, закріпленого на праві оперативного управління за суб'єктом господарювання, здійснює контроль за використанням і збереженням переданого в оперативне управління майна безпосередньо або через уповноважений ним орган і має право вилучати у суб'єкта господарювання надлишкове майно, а також майно, що не використовується, та майно, що використовується ним не за призначенням. Право оперативного управління захищається законом відповідно до положень, встановлених для захисту права власності.

Отже, суб'єктом управління державним майном, закріпленим за прокуратурою Івано-Франківської області на праві оперативного управління, виступає як сама прокуратура Івано-Франківської області, так і Генеральна прокуратура України, до сфери управління якої входить остання, які реалізують права держави, делеговане Кабінетом Міністрів України, як власника такого майна на володіння, користування і розпорядження ним.

Вищенаведене спростовує доводи прокуратури Івано-Франківської області стосовно відсутності повноважень без згоди Кабінету Міністрів України на розпорядження вказаною квартирою.

Виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради, здійснивши переоформлення квартири з службової в ордерну, виконував покладені на нього нормами чинного на той час законодавства функції по зміні статусу житлового приміщення, розміщеного на території м. Івано-Франківська.

Позивачем при зверненні до суду з даним позовом не доведено порушень виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради при прийнятті рішення № 235 від 23 квітня 2013  року, норм чинного законодавства та факту порушення прийнятим рішенням прав позивача.

Вирішуючи спір в частині вимоги про виселення ОСОБА_1 із квартири № 33 на вул. Пасічна, 41 в м. Івано-Франківську, суд звертає увагу на те що позов обгурнтовано ст.123,124 та 125 ЖК України.

Відповідно до ст.123 ЖК України Порядок користування службовими жилими приміщеннями встановлюється законодавством Союзу РСР, цим Кодексом та іншими актами законодавства Української РСР. До користування службовими жилими приміщеннями застосовуються правила про договір найму жилого приміщення, крім правил, передбачених статтями 73 - 76, 79 - 83, 85, 90, частиною шостою статті 101, статтями 103 - 106 цього Кодексу.

Згідно ст.124 ЖК України робітники і службовці, що припинили трудові відносини з підприємством, установою, організацією, а також громадяни, які виключені з членів колгоспу або вийшли з колгоспу за власним бажанням, підлягають виселенню з службового жилого приміщення з усіма особами, які з ними проживають, без надання іншого жилого приміщення.

Норми ст.124 Житлового Кодексу України регулюють порядок виселення осіб із службового житла. Оскількип.3.1 Рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради № 235 від 23 квітня 2013 року, квартиру АДРЕСА_1 переоформлено в ордерну, до даних правовідносин не можуть бути застосовані номри ст.124 ЖК України.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що позивачем не доведено належними і допустимими доказами тих обставин, на які він посилався як на підставу своїх вимог, відтак суд вважає, що позовні вимоги необґрунтовані і задоволенню не підлягають, а тому в задоволенні позову Першого заступника прокурора Івано-Франківської області слід відмовити.

На підставі наведеного, відповідно до ст. ст. 5, 18, 118, 121 Житлового кодексу Української РСР, ст. 326 ЦК України, ОСОБА_4 Міністрів Української РСР № 37 від 04 лютого 1988 року «Про службові жилі приміщення»,  керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 82, 259, 263, 268, 273, 274-279 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову першого заступника прокурора Івано-Франківської області  до виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, ОСОБА_1, третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору – Кабінет Міністрів України, про визнання незаконним та скасування п. 3.1 рішення від 23.04.2013р. № 235 «Про житлові питання» та виселення – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено 20 березня 2019 року.

Суддя                                                                    Татарінова О.А.