Справа №200/18239/18

Провадження №2/200/4219/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2019 року                                                Бабушкінський районний суд м.Дніпропетровська у складі:

головуючого: судді – Томаша В.І.,

при секретарі – Кубрак К.В.,

розглянув в порядку спрощеного провадження у м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради «про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням», -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 «про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням» в якому посилається на те, що вона є власником квартири №107, що розташована в будинку №1 по вулиці Донська в м. Дніпрі.

В обґрунтування свого позову зазначає, що про те, що ОСОБА_2 є її сином, який з квітня 2016 року перестав мешкати в квартирі №107, що розташована в будинку №1 по вулиці Донська в м. Дніпрі, ніяких його особистих речей, документів, предметів побуту в будинку не залишилося, комунальні платежі за квартиру він також не сплачує. ОСОБА_2 перешкоджає позивачу у користуванні та розпоряджанні її майном на власний розсуд.

Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська позов прийнято до розгляду та відкрито провадження в порядку спрощеного провадження з викликом сторін.

В судове засідання позивач не з’явилась надала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з’явився, причини неявки суду не повідомив. Відзив на позовну заяву не надав.

Представник третьої особи Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради в судове засідання не з’явився надіслав до суду заяву про розгляд справи у їх відсутність, просив ухвалити рішення у відповідності до вимог чинного законодавства України.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України,у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку про обґрунтованість позову та необхідність його задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що на підставі свідоцтва про право власності на житло від 16.10.2016 р. та договорів дарування частки квартири від 14.04.2016 року та від 20.01.2016 року, посвідчени приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3, позивачу ОСОБА_1 на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1.

Згідно довідки виданої відділом обліку проживання фізичних осіб № 19819 від 15.11.2018 року у квартирі № 107, що розташована в будинку № 1 по вулиці Донська в м. Дніпрі зареєстрований відповідач ОСОБА_2.

Відповідно до п. 39 постанови пленуму вищого спеціалізованого суду України №5 від 07.02.2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» члени сім'ї власника житла, які проживають разом із ним, мають право користування цим житлом відповідно до закону (особистий сервітут, частина перша статті 405 ЦК). Суди повинні мати на увазі, що таким законом не може бути ЖК УРСР, а застосуванню підлягають норми, передбачені главою 32 ЦК.

Як встановлено у судовому засіданні, відповідач з квітня 2016 року не проживає в квартирі позивача, не бере будь-якої участі у сплаті комунальних платежів і позивач не бажає, щоб відповідач значився зареєстрованим в її квартирі. Факт не проживання відповідача у зазначеній квартирі також підтверджується письмовими поясненнями сусідів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 Своєю реєстрацією та небажанням знятись з реєстрації відповідачка чинить позивачу, як власнику, перешкоди в користуванні власністю та розпорядженні нею.

Згідно ст. 391 ЦК України, позивач як власник вправі вимагати усунення будь-яких перешкод у здійсненні його права володіння, користування та розпорядження своєю власністю шляхом позбавлення права користування житловим приміщенням.

Відповідно до Конституції України та ст. 221 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений нього права чи обмежений у його здійсненні.

Права власника житлового будинку, квартири визначені ст. 383 ЦК України та ст. 150 ЖК Української РСР, які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім'ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд. Обмеження чи втручання в права власника можливе лише з підстав, передбачених законом.

Відповідно до ст. 317 Цивільного кодексу України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 34 постанови «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» від 07 лютого 2014 року №5 роз'яснив наступне: «Усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, зокрема жилим приміщенням, шляхом зняття особи з реєстраційного обліку залежить віл вирішення питання про право користування такої особи жилим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства (ст. ст.71,72,116,156ЖК Української PCP, ст. 405 ЦК), а саме від вирішення однієї із таких вимог: про позбавлення права власності на жиле приміщення; про позбавлення права користування жилам приміщенням: про визнання особи безвісно відсутньою: про оголошення фізичної особи померлою».

ВСУ зазначив: «Власник житла усуває перешкоди в користуванні цим житлом зареєстрованою особою шляхом подання позову про визнання цієї особи такою, що втратила право на користування житлом та зняття з реєстрацію (ВСУ від 16.11.2016 року №6-709цс16).

Відповідно до п. 3 Правил Реєстрації місця проживання, постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2016року №207 реєстрація/зняття з реєстрації місця проживання/перебування здійснюється виконавчим органом сільської, селищної або міської ради, сільським головою (у разі коли відповідно до закону виконавчий орган сільської ради не утворено) (далі - орган реєстрації) на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, на яку поширюються повноваження відповідної сільської, селищної або міської ради).

Відповідно до п. 26 Правил Реєстрації місця проживання, постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 року №207, зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі: рішення суду, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про зняття з реєстрації місця проживання особи, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

За змістом ч. 1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Виходячи з положень ст.ст.16, 391, 386 ЦК України, власник має право звернутися до суду з вимогою про захист порушеного права будь-яким способом, що є адекватним змісту порушеного права, який ураховує характер порушення та дає можливість захистити порушене право.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позивачкою надано достатньо доказів того, що відповідач, більше як один рік відсутній за місцем своєї реєстрації, інших домовленостей між сторонами щодо користування житловим приміщенням не було, підстав для збереження за відповідачем житлового приміщення, передбачених ст. 71 ЖК України, не встановлено, реєстрація відповідача у квартирі позивача створює останній перешкоди у користуванні та розпорядженні належним їй майном, у зв'язку з чим вказане порушене право позивача підлягає захисту шляхом визнання відповідача таким, що втратив право користування вказаним житлом.

Крім того, в силу вимог ст.ст. 15, 141 ЦПК України, із відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в сумі 704 грн. 80 коп.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 15, 76, 81, 141, 259, 260-263, 280 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради «про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням» - задовольнити.

Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1) таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме квартирою № 107, що розташована у будинку № 1 по вулиці Донська в м. Дніпрі.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1, 25.10.1971року народження (РНОКПО НОМЕР_2) судовий збір у розмірі 704,80 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 – днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя

Бабушкінського районного

Суду м. Дніпропетровська                                                                В.І. Томаш