Справа №487/6603/18

Провадження №2/487/502/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.03.2019 року Заводський районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді Щербини С.В., за участю секретаря судового засідання Ободенко І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -

В С Т А Н О В И В:

       03.10.2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.

       Позовні вимоги ОСОБА_1 мотивував тим, що перебував у зареєстрованому шлюбі з відповідачем. Від шлюбу мають спільну дитину: доньку ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1. Від повідачка коштів на утримання дитини не надає. Донька знаходиться на повному його утриманні. Посилаючись на викладене ОСОБА_1 просив суд стягнути з ОСОБА_2 аліменти на його користь на утримання доньки ОСОБА_3 у розмірі 1/6 частини усіх видів заробітку відповідача, але не менш 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дати пред'явлення позову і до повноліття дитини.

       Ухвалою судді від 23.10.2018 року провадження у справі було відкрито.

       06.11.2018 року відповідач ОСОБА_2 надала суду заяву, в якій зазначила, що дійсно має доньку ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2, яка до 2017 року проживала разом з нею та знаходилась на її утриманні. Рішенням Заводського районного суду м.Миколаєва від 2007 року з ОСОБА_1 були стягнуті аліменти на її користь на утримання доньки ОСОБА_3. Однак позивач аліменти не сплачував, в зв’язку з чим утворилась заборгованість , яка станом на 01.01.2017 рік складає 17283,52 грн. Крім того зазначила що вона є матір’ю одиначкою, на її утриманні знаходиться донька ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3. Вона перебуває на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення, з 01.06.2014 року по 31.12.2017 рік отримувала допомогу на дітей одиноких матерів. Посилаючись на викладене, просила суд розглянути питання щодо погашення позивачем заборгованості по аліментам, а вона (відповідач) в свою чергу буде сплачувати кошти на утримання доньки.

       12.12.2018 року позивач ОСОБА_1 надав суду відповідь на відзив, в якому зазначив, що дійсно мав заборгованість по аліментам, в зв’язку з відсутністю постійного джерела доходів, проте ніколи не відмовлявся від утримання дитини. Рішенням Центрального районного суду м.Миколаєва від 2017 року його було звільнено від сплати аліментів. Крім того зазначив, що відповідачем не надано належних доказів, які підтверджували її неспроможність сплачувати аліменти на утримання доньки.

       Ухвалою суду від 13.12.2018 року справу було призначено до судового розгляду.

       Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з’явився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить їх задовольнити.

       У судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з’явилась, про дату, час і місце судового засідання була повідомлена належним чином, поважних причин неявки суду не повідомила.

       Дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до наступного.

       Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі. Згідно копії Свідоцтва про розірвання шлюбу (Серії 1-ФП №045374) 26.02.2009 року шлюб між ОСОБА_1 і ОСОБА_5 був розірваний. Після реєстрації розірвання шлюбу ОСОБА_5 було присвоєно прізвище Яриш.

Від шлюбу сторони мають спільну дитину – доньку ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 (копія свідоцтва про народження Серії 1-ФП №016629).

Після розірвання шлюбу донька ОСОБА_3 проживала разом з матір’ю.

Рішенням Заводського районного суду м.Миколаєва від 31.10.2007 року з ОСОБА_1 були стягнуті аліменти на утримання доньки ОСОБА_3.

Рішенням виконавчого комітету ММР від 14.07.2017 року за №569, було визначено місце проживання дитини ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з батьком ОСОБА_1

Рішенням Центрального районного суду м.Миколаєва від 13.12.2017 року ОСОБА_1 було звільнено від сплати аліментів на утримання доньки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2.

Згідно з вимогами ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

При визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ч. 1ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

У відповідності зі ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

       Зважаючи на батьківський обов'язок відповідача по утриманню дитини, та її потребу в отримані матеріальної допомоги, а також обставини справи, суд вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

       Посилання відповідача на існування у позивача заборгованості по аліментам, та наявності на її утриманні малолітньої дитини не є підставою для звільнення від сплати аліментів.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у межах сплати платежу за один місяць.

       Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 768,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 263-265, 268, 280 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ

       Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити .

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженка м.Миколаєва, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_7, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_8, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/6 частини усіх видів заробітку(доходу) відповідача, але не менш 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дня пред'явлення позовної заяви до суду 03.10.2018 року і до досягнення дитиною повноліття.

       Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженка м.Миколаєва, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в дохід держави судовий збір у розмірі 768,40 грн.

Відповідно до ст. 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення в межах сплати платежу за один місяць.

Рішення суду може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя С.В.Щербина