Провадження № 2-а/522/269/19

Справа № 522/7868/13

УХВАЛА

20 березня 2019 року м. Одеса

Суддя Приморського районного суду міста Одеси Домусчі Л.В., розглянувши адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Завод «Полімер» до Одеської міської ради, треті особи Департамент комунальної власності Одеської міської ради, Товариство з обмеженою відповідальністю «Мірс», Товариство з обмеженою відповідальністю «Резон Плюс», за участю прокурора міста Одеси, прокурора Приморського району м. Одеси, про визнання протиправним та скасування рішення про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Одеси та про внесення змін до рішення про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Одеси,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Завод «Полімер» звернулось до суду з позовом до Одеської міської ради, треті особи Департамент комунальної власності Одеської міської ради, ТОВ «Мірс», ТОВ «Резон Плюс», за участю прокурора міста Одеси, прокурора Приморського району м. Одеси, в якому просило суд визнати протиправним та скасувати рішення Одеської міської ради №41-VI від 28.12.2010 року «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Одеси» та рішення Одеської міської ради № 1268-VI від 20.09.2011 р. «Про внесення змін до рішення Одеської міської ради від 28.12.2010 р. №41-VI «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Одеси».

Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 18 вересня 2014 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено в повному обсязі.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2015 року змінено постанову суду першої інстанції, шляхом виключення з мотивувальної частини постанови посилання суду на те, що рішення Одеської міської ради № 41-VІ від 28 грудня 2010 року «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Одеси», та рішення Одеської міської ради №1268-VІ від 20 вересня 2011 року «Про внесення змін до рішення Одеської міської ради № 41-VІ від 28 грудня 2010 року «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Одеси», не є регуляторним актом, як на підставу відмови у задоволенні позову. В іншій частині постанову Приморського районного суду м. Одеси від 18 вересня 2014 року залишено без змін.

Постановою Верховного суду від 16.10.2018 року постанови судів першої та другої інстанції були скасовані та справу направлено до суду 1ї інстанції на новий розгляд.

У порядку авторозподілу від 25.02.2019р. справа надійшла до провадження с. Домусчі Л.В..

Із урахуванням надмірного навантаження, яке виходить за межі фізичних можливостей, недостатньою кількістю суддів (з 2013 року кількість суддів в цивільній палаті зменшилася з 16 до 8), щодо яких здійснюється автоматизований розподіл справ (без урахування тих суддів, які хворіють, перебувають у відрядженні, знаходяться у відпустці і т.п.), суд позбавлений можливості призначити розгляд справи у строки, визначені процесуальним кодексом.

Згідно положень ч.1 ст. 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Приписами ч. 1 ст. 39 КАС України передбачено, що за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 КАС України питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Таким чином, реалізація принципу верховенства права, визначеного статтею 8 Кодексу адміністративного судочинства України, є неможливою без забезпечення довіри до суду, підтвердження факту незаінтересованості і неупередженості суду.

Із матеріали справи судом встановлено, що до складу судів апеляційної інстанції входив головуючий суддя Домусчі С.Д., який є колишнім чоловіком головуючої судді Домусчі Л.В..

Тому даний факт означає, що у сторін можуть виникнути об'єктивно обґрунтовані побоювання щодо неупередженості суду в адміністративній справі, що розглядається. Адже відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Статтею 2 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що рішення Європейського суду з прав людини (надалі - також "ЄСПЛ") є обов'язковими для виконання Україною.

Частина 1 статті 6 Конвенції містить вимоги щодо неупередженості суду. Так, ЄСПЛ розрізняє чи в конкретній справі існує яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді та вимоги чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому (рішення у справах Piersac vs Belgium, Grieves vs UK). Крім того, згідно принципу, який є стабільним та викладеним в Рішенні ЄСПЛ у справі Le Comte, Van Leuven i De Meyere vs Belgium, суд має бути неупередженим і безстороннім.

Щодо безсторонності Європейський суд з прав людини висуває дві вимоги: по-перше, бути суб`єктивно вільним від упередженості чи зацікавленості у результаті розгляду справи, по-друге, бути об`єктивно безстороннім - тобто суд повинен гарантувати виключення будь-якого обґрунтованого сумніву стосовно його безсторонності. Щоб задовольнити ці вимоги, суд повинен відповідати суб`єктивному і об`єктивному тесту: безсторонність для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися суб`єктивним тестом, тобто на підставі особистого переконання окремого судді в даній справі, і за об`єктивним тестом, тобто з`ясування, чи має суддя гарантії, достатні для виключення будь-якого законного сумніву стосовно його безсторонності.

Згідно принципу, який є стабільним та викладеним у рішенні Європейського суду з прав людини у справі від 21.06.1981 "Le Comte, Van Leuveni De Meyere vs Belgium", суд має бути неупередженим і безстороннім.

Важливим питанням є саме довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві (п. 45 рішення 28.10.1998 у справі "Ветштайн проти Швейцарії").

З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, «правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться» (див. рішення у справі «Білуха порти України» (Biluha v.Ukraine) від 09.11.2006р.№33949/02, п.53), рішення у справі Ветштайн проти Швейцарії (Wettsteinv.Switzerland), заява 33958/96, п.44 та рішення у справі «Ферантелі та Сантанжело проти Італії (Ferrantelli and Santangelov. Italy) від 07.08.1996р. п.58).

Отже, з метою забезпечення неупередженого розгляду справи суд робить висновок, про необхідність заявити самовідвід до відкриття провадження у справі № 522/7868/13 за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Завод «Полімер» до Одеської міської ради, треті особи Департамент комунальної власності Одеської міської ради, Товариство з обмеженою відповідальністю «Мірс», Товариство з обмеженою відповідальністю «Резон Плюс», за участю прокурора міста Одеси, прокурора Приморського району м. Одеси, про визнання протиправним та скасування рішення про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Одеси та про внесення змін до рішення про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Одеси.

Відповідно до ч. 2 ст. 40 Кодексу адміністративного судочинства України питання про самовідвід вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.

Частиною 2 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі задоволення відводу (самовідводу) одному із суддів або всьому складу суду, якщо справа розглядається колегією суддів, адміністративна справа розглядається в тому самому адміністративному суді тим самим кількісним складом колегії суддів без участі відведеного судді або іншим складом суддів, який визначається в порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу.

Керуючись ст.ст. 36, 39, 40, 248, 256, 293 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ :

Задовольнити заяву судді Домусчі Л.В. про самовідвід по справі №522/7868/13.

Адміністративну справу № 522/7868/13 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Завод «Полімер» до Одеської міської ради, треті особи Департамент комунальної власності Одеської міської ради, Товариство з обмеженою відповідальністю «Мірс», Товариство з обмеженою відповідальністю «Резон Плюс», за участю прокурора міста Одеси, прокурора Приморського району м. Одеси, про визнання протиправним та скасування рішення про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Одеси та про внесення змін до рішення про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Одеси передати до канцелярії суду для повторного автоматичного розподілу згідно з ст. 31 КАС України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала не належить до окремого оскарження. Свої заперечення на неї сторони можуть зазначити в апеляційній скарзі на рішення прийняте за результатами розгляду даної адміністративної справи.

Суддя Л.В. Домусчі