Справа № 686/22258/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2019 року Хмельницький міськрайонний суд

Хмельницької області

в складі: головуючої - судді Козак О.В.,

при секретарі - Слободянюк А.Ю.,

за участі: представників позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника відповідача - Москалюк С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Хмельницького цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Публічного Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" про стягнення матеріальної та моральної шкоди,

встановив:

В листопаді 2017 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ПАТ КБ «ПриватБанк» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказав, що його покійний батько ОСОБА_5 (ІНФОРМАЦІЯ_1-ІНФОРМАЦІЯ_2) з ПАТ КБ «ПриватБанк» отримав лист про те, що станом на 26.10.2012 року за кредитами в ПриватБанку його загальна заборгованість становить 58926,84 грн., яким вони були шоковані, оскільки знали, що ніяких кредитів в банках в житті не брали, особливо переживав батько в якого хворе серце. Вони всі були переконані, що це повідомлення помилкове, оскільки навіть адреса була зазначена не правильно. 26.11.2012 р. батько подав директору Хмельницької філії ПАТ КБ "ПриватБанку» Браніцькому Ю.О. письмову заяву, яка була зареєстрована за №885, з проханням провести перевірку по факту оформлення на його ім'я кредиту. Батько надіявся, що по цій заяві відповідальні працівники банку проведуть належну перевірку, проте відповіді на вказану заяву отримано не було.

13.06.2013р. з Городоцького районного суду, від судді Мельник В.М., батько отримав Повістку про виклик до суду у справі №672/819/13-ц, провадження №2/672/303/13, а саме з'явитися на 10 год. 18.06.2013 р. за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» про стягнення з нього заборгованості у розмірі 68132,19грн. за кредитним договором від 22.06.2007 р. З отриманням цього виклику до суду, батько почав дуже сильно хвилюватись, в нього погіршився стан здоров'я. Він не міг зрозуміти, чому стільки часу керівником Хмельницької філії Браніцьким Ю.О. не було розглянуто подане ним ще 26.11.2012 р. у відділення банку з цього приводу письмове звернення.

Позовну заяву від 25.04.2013 р. про стягнення з батька заборгованості за фальшивим договором №НМХRRX09380111 від 22.06.2007р. у сумі 68132,19 грн. та 681,32 грн. судового збору з додатками підписав представник за довіреністю в Хмельницькій філії ПАТ КБ «ПриватБанк» Янсон Є.В., вик. Романенко Р.П. Судові засідання у цьому провадженні відбувались 18.06.2013р., 01.07.2013р., 16.07.2013р., 26.07.2013р. Представник по довіреності ПАТ КБ «ПриваБанк» Янсон С.В., жодного разу в судове засідання не з'явився, ухвали суду від 01.07.2013р. про витребування доказів, а саме оригіналів кредитної справи за кредитним договором №НМХRRX09380111 від 22.06.2007р. не виконав.

14.06.2013р. батько повторно звернувся у Хмельницьку філію ПАТ КБ «ПриватБанку» з проханням розібратися, а саме провести перевірку факту незаконного оформлення на його ім'я кредиту по втраченому паспорту, на яку відповіді не було отримано. Зважаючи на обставини, що представники Хмельницької філії ПАТ КБ «ПриватБанк» не реагують на подані ним звернення, що кредитного договору №НМХRRX09380111 від 22.06.2007р. він не укладав, кредитної картки НОМЕР_1 не отримував, коштів не знімав, батько 18.06.2013р. подав заяву про вчинення злочину до Городоцького РВ УМВС України в Хмельницькій області.

26.07.2013р. суддя Городоцького районного суду Мельник В.М. винесла ухвалу, якою позовну заяву ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_5. про стягнення заборгованості залишила без розгляду. В ухвалі суддя вказала, що батько як відповідач в судовому засіданні позовні вимоги банку не визнав, ствердив, що даний кредитний договір не укладав, заперечив свій підпис на ньому, оскільки на момент укладення договору ним був втрачений паспорт, заявив клопотання про визнання явки представника позивача обов'язковою. Позивач був належним чином повідомлений в судове засідання не з'явився, ухвали про надання оригіналів кредитної справи не виконав, а тому судом позов було залишено без розгляду.

24.06.2013р. за заявою батька про скоєний стосовно нього працівниками банку злочину до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості за №12013240120000275 з правовою кваліфікацією ч.1 ст.190 КК України. У вказаному провадженні батько надав розвернуті покази, які викривали окремих працівників ПАТ КБ «ПриватБанк» у скоєнні злочину і його було залучено як потерпілого. Допитий у цьому провадженні ОСОБА_11 пояснив, що в червні 2007 р. працював в Хмельницькій філії ПАТ КБ «ПриватБанк» експертом з кредитування населення. Його робоче місце було в різних магазинах з продажу техніки і саме він 22.06.2007р. приймав рішення про надання цього кредиту, перевіряв документи позичальника, вносив відповідні дані та вчиняв рукописні тексти у Анкеті позичальника на ім'я ОСОБА_5., на копії паспорта, накладній ПП ОСОБА_12 про видачу мобільного телефону NOКІА 8800, здійснював фото позичальника, видавав кредитну картку НОМЕР_1, вносив відповідні реквізити в електронну анкету та разом із всіма сканованими документами направляв в Головний офіс ПАТ КБ «ПриватБанк».

02.08.2013р. в Городоцькому районному суді за 2482 була повторно зареєстрована таж сама Позовна заява від 25.04.2013 р. про стягнення з батька заборгованості за договором №НМХRRX09380111 від 22.06.2007р. у сумі 68132,19 грн. та 651,32 грн. судового збору. 07.08.2013р. з Городоцького районного суду, від судді Федорук І.М., батько отримав Повістку про виклик до суду у справі №672/1148/13-ц, провадження №2/672/13, а саме з'явитися на 15год. 14.08.2013 р. за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» про стягнення з нього заборгованості у розмірі 68132,19 грн. за кредитним договором від 22.06.2007 р. З отриманням цього чергового виклику до суду, батько почав знову дуже сильно хвилюватись, скаржився їм і сусідам з приводу такої несправедливості, постійно думав про всю цю ситуацію, втратив апетит, схуд, від переживань в нього погіршувався стан здоров'я.

Судові засідання у цьому провадженні з викликом сторін відбувались 14.08.2013 р., 27.08.2013 р., 04.09.2013 р., 26.09.2013 р.. 29.10.2013 р., 03.12.2013 р., 28.01.2014 р. Представники ПАТ КБ «ПриватБанк» Андрейчик Ю.Л. та Москалюк С.А. в судові засідання не з'являлись, а подавали заяви, що фальшиві позовні вимоги підтримують в повному обсязі.

Від судових тяжб, постійних переживань з цього приводу в батька постійно погіршувався стан здоров'я, він скаржився на болі в серці, звертався до лікарів, які заспокоювали його, просили так сильно не хвилюватись, отримував направлення та перебував на стаціонарному лікуванні, зокрема 11.01.2013 р., 28.01.2014 р..

28 січня 2014 року Городоцький районний суд Хмельницької області ухвалив рішення у цивільній справі №672/1148/13-ц та наступного дня, коли батько, який перебував на стаціонарному лікуванні в Городоцькій ЦРЛ дізнався про ухвалене рішення, у нього стався психологічний стрес, він це незаконне рішення взяв так близько до серця, що його серце від цієї не справедливості зупинилось назавжди. У пункті 20 Протоколу патологоанатомічного дослідження батька №5 від 30.01.2014 р. (Клініко-патологоанатомічний епікриз) зазначено наступне: Проаналізувавши клінічні та патоморфологічні дані, безпосередньо причиною смерті 47-річного хворого стала гостра судинна недостатність (раптова коронарна смерть) внаслідок передчасного збудження шлуночків на фоні ішемічної хвороби серця.

Прийняте Городоцьким районним судом рішення ним було оскаржено до Апеляційного суду Хмельницької області. 25.09.2014р. керівник юридичного департаменту Хмельницької філії ПАТ КБ «Приват-Банк», представник позивача за довіреністю ПАТ КБ «Приват-Банк» Москалюк С.А. подала до Апеляційного суду Хмельницької області заяву про відмову від позову до його батька ОСОБА_5. 25.09.2014р. Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Хмельницької області прийняла відмову від позову ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_5. про стягнення заборгованості, рішення Городоцького районного суду від 28.01.2014р. скасувала, провадження у справі закрила.

Вважає, що смерть батька пов'язана з діями, які були вчинені по відношенню до батька відповідальними особами відповідача за даним позовом від ПАТ КБ «ПриватБанк». Він і мати вже 4-рік живуть в постійних переживаннях втратили спокій і здоров'я, витрачають свій час доказуючи в тому числі із залученням засобів масової інформації, що працівники Хмельницької філії ПАТ КБ «Приват-Банк», які із самого початку добре знали, що кредит по втраченому паспорту за батька взяла зовсім інша людина, про що свідчило дуже багато обставин, неправильна адреса, місце проживання, роботи, телефони, фото на якому зовсім інша людина, підроблені від імені батька підписи, що понад 5 років вони взагалі не отримали жодного повідомлення, двічі подавали позов про стягнення заборгованості з батька по кредитному договору, який ґрунтувався на повністю фальшивих документах і вважають, що саме з їхньої вини помер батько і саме їхніми діями їх сім'ї спричинена шкода, за що вказана установа повинна нести юридичну відповідальність - відшкодувати завдану матеріальну і моральну шкоду.

Їхньою сім'єю були понесені матеріальні затрати, пов'язані з лікуванням батька ОСОБА_5., його похованням, тому він вважає, що дані матеріальні збитки повинні бути відшкодовані відповідачем за цим позовом, розмір матеріальних збитків встановлюється відповідно до накладних, які додаються до цього позову і складають 40 000грн. Крім цього, йому і усій їхній сім'ї була заподіяна непоправима моральна шкода, викликана стражданнями, які довелося їм перенести у зв'язку із смертю батька, та витратами, пов'язаними на відновлення його і членів родини психологічного стану. Розмір своїх душевних страждань і страждань його родини він оцінює в 1360000грн. З врахуванням наведеного, позивач просить стягнути з відповідача ПАТ КБ «ПриватБанк» на його користь матеріальні збитки у сумі 40000грн. та моральну шкоду у сумі 1360000грн.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали з підстав вказаних у позовній заяві. Представник позивача ОСОБА_1 суду також пояснила, що в період всього процесу банк не надавав доказів і документів, вони не хотіли визнавати, що це шахрайський кредит. Своїми вимогами спричинили стресовий стан чоловіка. В зв'язку з діями банку вона втратила чоловіка, всі лишились без годувальника, помічника.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечила, суду пояснила, що в діях працівників банку не вбачається неправомірних дій, кредитний договір не оспорювався, відсутній причинно-наслідковий зв'язок між діями банку та смертю потерпілого, який хворів з 90-х років і з його захворюванням смерть може настати без будь-якої причини. У поданому до суду відзиві, також вказала, що враховуючи, що зобов'язання позичальником не виконувалось та за спірним кредитним договором виникла заборгованість, банк змушений був звернутись за захистом своїх прав до суду з позовом про стягнення коштів з позичальника, жодної інформації щодо не підписання кредитного договору банк не мав, тому посилання позивача на безпідставність поданого позову не підтверджується нормами цивільного законодавства. Відсутній причинно-наслідковий зв'язок між зверненням ПАТ КБ "Приватбанку" до суду та смертю ОСОБА_5., а тому підстав для відшкодування будь-якої шкоди немає. Крім того, факт заподіяння моральної шкоди повинен довести позивач, проте заявлена позивачем вимога про стягнення моральної шкоди не підтверджується належними та допустимими доказами її спричинення, а також не містить розрахунку з якого позивач виходив при визначенні її розміру.

Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що отримавши 23.11.2012р. листа від ПАТ КБ «ПриватБанк» про наявність заборгованості за кредитним договором, 26.11.2012 року ОСОБА_5 звернувся з заявою до директора Хмельницької філії ПАТ КБ «ПриватБанк» з проханням розібратись по факту оформлення кредиту на його ім'я, оскільки кредит він не оформляв, паспорт був втрачений в травні 2007 року.

14.06.2013 року ОСОБА_5 повторно звернувся з заявою до директора Хмельницької філії ПАТ КБ «ПриватБанк» з проханням провести перевірку по факту оформлення кредиту на його ім'я.

24.06.2013 року ОСОБА_5 звернувся з заявою до Городоцького РВ УМВС України в Хмельницькій області про вжиття заходів до проведення перевірки щодо вчинення злочинних дій відповідальною особою ПАТ КБ «ПриватБанк», внаслідок яких особа незаконно заволоділа коштами банку на підставі внесення неправдивих відомостей про нього в комп'ютерну базу банку, використовуючи при цьому належний йому паспорт, вчинивши підробку його підпису, та про притягнення до відповідальності винних осіб.

З листа старшого слідчого СВ ХМВ УМВС України в Хмельницькій області від 09.12.2013 року №43329 вбачається, що по факту заяви ОСОБА_5. до Городоцького РВ УМВС України в Хмельницькій області по факту отримання на його ім'я невстановленими особами кредиту 24.06.2013р. внесено до ЄРДР за № 12013240120000275 відомості за ознаками злочину передбаченого ст.190 ч.1 КК України, після чого вказане кримінальне провадження було направлено за підслідністю до СВ Хмельницького МВ.

Згідно витягу з кримінального провадження № 12013240120000275, до ЄРДР 24.06.2013 року було внесено відомості за заявою ОСОБА_5. по факту того, що 22.06.2007р. невстановлена особа знайшла втрачений з власної необережності паспорт належний ОСОБА_5, звернулась з ним до ПАТ КБ «ПриватБанк» у м.Хмельницькому, де шахрайським шляхом використала даний паспорт та отримала в кредит грошові кошти в розмірі 4798,80грн. зі сплатою відсотків у розмірі 12% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, які в подальшому немаючи на меті повернути звернула на свою користь.

05.06.2013 року до Городоцького районного суду Хмельницької області надійшла позовна заява ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_5. про стягнення заборгованості за кредитним договором №НМХRRX09380111 від 22.06.2007р. в сумі 68132,19грн. та судових витрат в сумі 681,32грн., за підписом представника ПАТ КБ «ПриватБанк» за довіреністю Янсона Є.В.. Ухвалою судді Городоцького районного суду Хмельницької області Мельник В.М. від 07.06.2013 року було відкрито провадження в цивільній справі № 672/819/13-ц за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_5. про стягнення заборгованості, та справу призначено до судового розгляду на 18.06.2013 року 10год.

18.06.2013 року представником позивача ПАТ КБ «ПриватБанк» за довіреністю Шпиляєвою Н.В. було подано заяву до Городоцького районного суду про розгляд справи за відсутності представника позивача. В судовому засіданні 18.06.2013 року за клопотанням представника відповідача - Білоножко В.В., ухвалою суду визнано обов'язковою явку представника позивача і відкладено розгляд справи на 01.07.2013 року. 10год..

01.07.2013 року представником позивача ПАТ КБ «ПриватБанк» за довіреністю Андрейчик Ю.Л. було подано заяву до Городоцького районного суду про розгляд справи за відсутності представника позивача. В судовому засіданні 01.07.2013 року, проведеного за участю представника відповідача, ухвалою суду витребувано з ПАТ КБ «ПриватБанк» оригінал кредитної справи за кредитним договором №НМХRRX09380111 від 22.06.2007р., укладеним між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_5, а розгляд справи відкладено на 16.07.2013р. 9год.

16.07.2013р. представником позивача ПАТ КБ «ПриватБанк» за довіреністю Шпиляєвою Н.В. було подано заяву до Городоцького районного суду про відкладення розгляду справи на іншу дату, у зв'язку з перебуванням представника позивача Андрейчик Ю.Л. на лікарняному та зайнятістю інших представників в судових засіданнях. У судовому засіданні 16.07.2013 року, проведеного за участю відповідача ОСОБА_5. та його представника, ухвалою суду розгляд справи відкладено на 26.07.2013р. 10год.

В судове засідання 26.07.2013 року представник позивача будучи належним чином повідомленим не з'явився, ухвалу про витребовування доказів не виконав, у зв'язку з чим, ухвалою суду позовну заяву ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_5. про стягнення заборгованості за кредитним договором залишено без розгляду на підставі п.3 ч.1 ст.207 ЦПК України. Зі змісту вказаної ухвали також вбачається, що відповідач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, ствердили, що даний кредитний договір ОСОБА_5 не укладав, заперечив свій підпис на ньому, оскільки на момент його укладення ним був втрачений паспорт.

02.08.2013р. до Городоцького районного суду Хмельницької області повторно надійшла позовна заява ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_5. про стягнення заборгованості за кредитним договором №НМХRRX09380111 від 22.06.2007р. в сумі 68132,19грн. та судових витрат в сумі 681,32грн., за підписом представника ПАТ КБ «ПриватБанк» за довіреністю Янсона Є.В.. Ухвалою судді Городоцького районного суду Хмельницької області Федорук І.М. від 07.08.2013 року було відкрито провадження в цивільній справі № 672/1148/13-ц за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_5. про стягнення заборгованості, та справу призначено до судового розгляду на 14.08.2013 року 15год..

Ухвалою Городоцького районного суду Хмельницької області від 04.09.2013 року по справі було призначено почеркознавчу експертизу.

Згідно висновку експертизи №98П від 25.12.2013 року, підписи, проставлені на заяві позичальника №НМХRRХ09380111 від 22 червня 2007 року після слів «підпис» над словами «один примірник оригіналу договору мною отриманий» та у стрічці про отримання кредитної картки НОМЕР_1 після слів «ПІН отримав, дата 22.06.2007, підпис», - виконані ОСОБА_5.

Заочним рішенням Городоцького районного суду Хмельницької області від 28.01.2014 року позов ПАТ «ПриватБанк» до ОСОБА_5. про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість по договору №НМХRRХ09380111 від 22 червня 2007 року в сумі 68132,19 грн., а також 681,32 грн. сплаченого судового збору.

Ухвалою Городоцького районного суду Хмельницької області від 14.08.2014 року заяву ОСОБА_4 про перегляд заочного рішення Городоцького районного суду Хмельницької області від 28.01.2014 року, залишено без задоволення.

Згідно висновку експертизи №383/14-26 від 23.05.2014 року, підписи на заяві позичальника №НМХRRХ09380111 від 22 червня 2007 року у графах «Підпис (один примірник оригіналу договору мною отримано)» та «Підпис» виконані не ОСОБА_5, а іншою особою. Підписи на копіях 1,2,3,10,11 сторінок паспорту серії та номеру НОМЕР_2 та картки фізичної особи-платника податків на прізвище ОСОБА_5. під рукописними записами «Копія вірна ОСОБА_5.» виконані не ОСОБА_5, а іншою особою.

Відповідно до висновку експертів №1188/1189/14-21 від 10.09.2014р., підписи від імені ОСОБА_5. у заяві позичальника №НМХRRХ09380111 від 22 червня 2007 року в графі «Підпис (один примірник оригіналу договору мною отримано)», в графі «Підпис» про отримання кредитної картки НОМЕР_1, в електрофотокопіях 1,2,3,10,11 сторінок паспорту та картки фізичної особи - платника податків на прізвище ОСОБА_5. під словами «Копія вірна ОСОБА_5.», виконані рукописним способом без попередньої технічної підготовки чи технічних засобів.

Підписи від імені ОСОБА_5. у заяві позичальника №НМХRRХ09380111 від 22 червня 2007 року в графі «Підпис (один примірник оригіналу договору мною отримано)», в графі «Підпис» про отримання кредитної картки НОМЕР_1 виконані не ОСОБА_5, а іншою особою. Підписи від імені ОСОБА_5. в електрофотокопіях 1,2,3,10,11 сторінок паспорту та картки фізичної особи-платнка податків на прізвище ОСОБА_5. під словами «Копія вірна ОСОБА_5.», виконані не ОСОБА_5, а іншою особою.

25.09.2014 року представником позивача ПАТ КБ «ПриватБанк» Москалюк С.А. до Апеляційного суду Хмельницької області було подано заяву про відмову від позову до ОСОБА_5. про стягнення заборгованості, в якій просила прийняти відмову позивача від позову та закрити провадження у справі.

Ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 25.09.2014 року прийнято відмову від позову Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості. Рішення Городоцького районного суду Хмельницької області від 28 січня 2014 року скасовано і провадження у справі закрито. Повернуто ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» сплачений судовий збір в розмірі 681 грн.32 коп..

29 січня 2014 року батько позивача - ОСОБА_5, 31.01.1967р.н., який знаходився на стаціонарному лікуванні в кардіологічному відділенні Городоцької ЦРЛ з 28.01.2014р. по 29.01.2014р., помер.

З посмертного епікризу Городоцької ЦРЛ та довідки про причину смерті вбачається, що ОСОБА_5 поступив в відділення 28.01.2014р. зі скаргами не серцебиття, виражену загальну слабкість, ниючі болі в ділянці серця, відчуття тривоги. Хворіє багато років, інвалід ІІІ групи, погіршення стану здоров'я зв'язує з психоемоційним навантаженням. 29.01.2014р. о 13год. хворому раптово стало погано, реанімаційні міроприємства були неефективними та в 13год.40хв. наступила смерть. Заключний діагноз: синдром Вольфа-Паркінсона-Уайта, стійка надшлуночкова тахікардія, раптова серцева смерть, асистолія. Причиною смерті ОСОБА_5. є синдром передчасного збудження шлуночка, серцево-судинна недостатність.

Згідно довідки, виданої виконавчим комітетом Кремінянської сільської ради Городоцького району Хмельницької області від 24.11.2014 року №511 ОСОБА_1, вона дійсно провела похорон свого чоловіка ОСОБА_5. 31.01.2014р. за власні кошти. Згідно накладних ПП ОСОБА_6 та ПП ОСОБА_16 від 30.01.2014р., ОСОБА_1 придбала продукти харчування на 1764грн. та 1622грн. відповідно. Також згідно товарних чеків від 30.01.2014р. ФОП ОСОБА_17 ОСОБА_1 придбала речі необхідні для здійснення поховання на 1213грн., 960грн., 1020грн. Окрім того, згідно розписки ОСОБА_18 від 30.01.2014 року він позичив ОСОБА_1 15тис. грн. на поховання чоловіка.

Відповідно до довідки ПАТ КБ «ПриватБанк» від 31.03.2014 року ОСОБА_5 станом на 31.03.2014 року немає заборгованості перед ПАТ КБ «ПриватБанк».

Вказані обставини підтверджуються: матеріалами цивільних справ № 672/819/13-ц, № 672/1148/13-ц; свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_3; посмертним епікризом Городоцької ЦРЛ; довідкою про причину смерті №5; протоколом патологоанатомічного дослідження №5 від 30.01.2014р.; заявами ОСОБА_5. від 26.11.2012р. та від 14.06.2013р.; заявою ОСОБА_5. від 18.06.2013р. до Городоцького РВ УМВС України; довідкою про прийняття і реєстрацію заяви ОСОБА_5. від 25.06.2013р.; листом старшого слідчого СВ ХМВ УМВС України в Хмельницькій області від 09.12.2013 року №43329; витягом з кримінального провадження № 12013240120000275; довідкою виконавчого комітету Кремінянської сільської ради Городоцького району Хмельницької області від 24.11.2014 року №511; накладними ПП ОСОБА_6 та ПП ОСОБА_16 від 30.01.2014р.; товарними чеками від 30.01.2014р. ФОП ОСОБА_17; довідкою ПАТ КБ «ПриватБанк» від 31.03.2014 року.

Статтею 15 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ч.1, п.1 ч.2 ст.22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно ч.ч.1,2 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно ч.2 ст.1168 ЦК України, моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.

Відповідно до ч.1 ст.1200 ЦК України , у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті.

Частиною 1 ст.1201 ЦК України визначено, що особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов'язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника, ці витрати.

Відповідно до положень п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» передбачено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та

зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.

Згідно роз'яснень Пленуму Верховного Суду України в п. 5 постанови № 4 від 31.03.1995 р. "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" обов'язковому з'ясуванню при вирішені спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою та протиправними діями заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.

Право особи на відшкодування моральної шкоди виникає за умов порушення права цієї особи, наявності такої шкоди та причинного зв'язку між порушенням та моральною шкодою. При цьому, обов'язок доведення наявності підстав для відшкодування моральної шкоди покладається на особу, що вимагає її відшкодування, що відповідає змісту ч.3 ст.12, та 81ЦПК України.

Згідно ч.ч.1,6 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Свідок ОСОБА_19 суду показала, що ОСОБА_5. вона знала десь років 10-15, він їй говорив, що кредита не брав, дуже хвилювався. Його викликали до суду, він потім захворів, говорив, що серце не витримає. В нього було хворе серце, але з цим всім він дуже переживав та говорив, що не витримає.

Свідок ОСОБА_18 суду показав, що ОСОБА_5 був порядна людина, загубив паспорт на вокзалі і на нього взяли кредит. Під час зустрічей говорив, що болить серце, що цих судів не переживе, що накладе на себе руки, і що йому після них погано, не витримає серце.

Свідок ОСОБА_20 суду показала, що ОСОБА_5 їй говорив, що не витримає, що щось собі зробить. Коли прийшла повістка в суд, він дуже переживав. Звернення до суду його вбило.

Свідок ОСОБА_1 суду показала, що він втратив паспорт в 2007 році на ж/д вокзалі, вони повідомили в ЛВ міліції, після чого пішли в районний відділ міліції. Після того, як чоловік приїхав з Києва в грудні 2007 року, подав заяву на видачу паспорта і вони спокійно жили до того, як отримали листа з банку. Вони звернулись до банку але відповіді не отримали. Лише в червні 2013 року отримали листа з повісткою до суду, всі були в шоці. З першого судового засідання заявляли, що кредиту не брали. Чоловік з цього часу був постійно в стані тривого, дуже переживав, говорив, що це його доб'є, не хотів спілкуватись. Повторна експертиза встановила, що підписи не її чоловіка і суд закрив справу, у зв'язку з відмовою від позову. Після смерті чоловіка вона також сильно переживала, вони боялися залишитись боржниками. Син також сильно переживав та досить переживає, говорить, що не вистачає батька. Призвели до смерті переживання і тривоги щодо повідомлень банку, рішення суду. Він чув свій стан здоров'я, який погіршувався. При цьому суду повідомила, що вона до смерті йому не повідомляла про рішення суду, бо не знала про нього, адвокат їй повідомив після смерті чоловіка.

Згідно висновку експерта №18 від 25.04.2018 року (проведеного на підставі постанови заступника начальника СВ прокуратури Хмельницької області Карашецького В.З. від 08.02.2018р.), згідно даних диспансерної карти Городоцької центральної районної лікарні гр.ОСОБА_5 вперше діагноз «Синдром Вольфа-Паркінсова-Уайта» був встановлений в 1990 році. Діагноз: «Ішемічна хвороба серця. Стенокардія напруги Функціональний клас ІІ. Атеросклеротичний кардіосклероз. Недостатність кровообігу І» вперше був виставлений 23.06.1997 року, але при лікуванні в Хмельницькому обласному кардіодиспансері з 24.03. по 03.04.1997 року та консультації кардіологом Хмельницького обласного кардіодиспансеру 05.05.1997 року виставлявся діагноз : «Пролапс мітрального клапану І ступені, синдром Вольфа-Паркінсова-Уайта з частими пароксизмами тахікардій. Нейроциркуляторна дистонія. Недостатність кровообігу І». також в 1997 році гр. ОСОБА_5 переніс інфекційно-алергічний міокардит.

Згідно даних медичної карти №544/76 стаціонарного хворого Городоцкої ЦРЛ гр. ОСОБА_5 поступив 28.01.2014 року зі скаргами на серцебиття, задишку при незначному фізичному навантаженні, перебої в роботі серця, запаморочення, з анамнезу було відомо, що погіршення самопочуття тиждень, після психоемоційного перевантаження, також в минулому мав місце інфекційно-алергічний міокардит. При поступленні загальний стан був «посередній», відмічався легкий ціаноз губ, пульс був аритмічний 110 ударів за хвилину, артеріальний тиск 105/70 мм. рт.ст., ритм серцевої діяльності неправильний , відмічався систолічний шум на верхівці, набряків не було. При поступленні був виставлений клінічний діагноз: Синдром Вольфа-Паркінсона-Уайта, пароксизм суправентикулярної тахікардії. Серцева недостатність ІІ А ступені. Враховуючи дані електрокардіограми від 28.01.2014 року діагноз був встановлений вірно.

Будь-яке психоемоційне навантаження (стресова ситуація) чи фізичне навантаження могло сприяти загостренню захворювання - синдрому Вольфа-Паркінсова-Уайта та сприяти настанню смерті гр. ОСОБА_5.. Слід відмітити, що у 4% випадків хворих із синдромом Вольфа-Паркінсова-Уайта смерть може наступити раптово без будь-яких психоемоційних та фізичних навантажень.

Отже, з вищевказаного висновку експертизи вбачається, що з наявним у ОСОБА_5. захворюванням смерть може наступити раптово без будь-яких психоемоційних та фізичних навантажень у 4% хворих.

Належних та допустимих доказів на підтвердження того, що ОСОБА_5 стало відомо про рішення суду від 28.01.2014р. позивачем суду надано не було. З пояснень свідка ОСОБА_1 в судовому засіданні вбачається, що вона не повідомляла чоловікові про рішення суду, оскільки про нього не знала.

Позивачем та його представниками також не обґрунтовано, з посиланням на відповідні докази, яке психоемоційне чи фізичне навантаження мало місце незадовго, чи перед погіршенням самопочуття ОСОБА_5. за тиждень до поступлення у лікарню, та чи пов'язано воно саме з протиправними діями відповідача. Враховуючи, що з матеріалів цивільної справи №672/1148/13-ц вбачається, що в судові засідання 26.11.2013р., 3.12.2013р., 28.01.2014р. учасники справи не з'являлись, про вказані судові засідання повідомлявся представник відповідача Білоножко В. телефонограмами, а не відповідач ОСОБА_5.

Вищевказані показання свідків, а також переглянуті в судовому засіданні відеозаписи телевізійних програм та інтерв'ю лікаря, не доводять наявність причинно-наслідкового зв'язку між шкодою заподіяною позивачу внаслідок смерті батька та діями відповідача, та вини останнього в її заподіянні, оскільки вони не містять достовірних та точних даних щодо стану здоров'я ОСОБА_5. в певні періоди часу (з зазначеної точної дати).

Лікар кардіолог Городоцької ЦРЛ Махно Н. в інтерв'ю на відеозаписі повідомила, що ОСОБА_5 поступив з вродженою вадою серця, хронічною серцевою недостатність, в нього були сімейні, побутові проблеми, він був психоемоційно перенапружений, до нього приходили з суду, банку, вели допит, йому стало погано і 29.01.2014р. він помер раптово. При цьому, лікар не зазначила конкретних даних чи обставин про які їй відомо, у зв'язку з чим, вказаний відеозапис не є належним та допустимим доказом на підтвердження причинного зв'язку між діями банку та наслідками у вигляді смерті батька позивача, та відповідно заподіянням останньому моральної шкоди з вини відповідача.

Не обґрунтовано позивачем і розмір заподіяної йому моральної шкоди, оскільки позивач зазначає, що розмір його страждань та страждань родини він оцінює в 1360000грн., хоча позов ним заявлено лише в своїх інтересах.

Крім наведеного, слід зазначити, що відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Отже, з наведеного вище вбачається, що ПАТ КБ "Приватбанк" скористався своїм правом визначеним законом на звернення до суду.

Таким чином, позивачем у відповідності до положень ст.81 ЦПК України, не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що внаслідок дій саме відповідача настала смерть його батька, та відповідно йому було заподіяно моральну шкоду.

Щодо позовних вимог про стягнення матеріальної шкоди, також слід зазначити, що відповідно до довідки виконавчого комітету Кремінянської сільської ради Городоцького району Хмельницької області від 24.11.2014 року №511 ОСОБА_1 провела похорон свого чоловіка ОСОБА_5. 31.01.2014р. за власні кошти. Згідно накладних ПП ОСОБА_6 та ПП ОСОБА_16 та товарних чеків ФОП ОСОБА_17 від 30.01.2014р., саме ОСОБА_1 придбала продукти харчування та речі необхідні для поховання ОСОБА_5. Будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження того, що позивач ніс будь-які витрати пов'язані з похованням батька, суду надано не було.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до Публічного Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" про стягнення матеріальної та моральної шкоди, слід відмовити.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.2,12,13,76,81,141,258,259,263-265 ЦПК України, ст.ст.15,22,23,1166,1167,1168,1200,1201 ЦК України, постановою Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 р. в п. 5 постанови "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_4 до Публічного Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" про стягнення матеріальної та моральної шкоди, відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду через Хмельницький міськрайонний суд.

В разі проголошення вступної та резолютивної частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Позивач: ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_3, АДРЕСА_1).

Відповідач: АТ КБ "Приватбанк" (код ЄДРПОУ: 14360570, 49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, 50)

Дата складання повного тексту рішення суду - 18.03.2019 року.

Суддя: