Справа № 2-9/2010 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2010 року Южноукраїнський міський суд Миколаївської області  

у складі:  головуючого - судді Бобровського І.М.

                при секретарі -           Зацепіній І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Южноукраїнську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду, в інтересах малолітньої ОСОБА_3, з позовом до ОСОБА_2 про визнання недійсним заповіту, посвідченого 25 лютого 2008 року приватним   нотаріусом Южноукраїнського міського нотаріального округу Миколаївської області ОСОБА_4, за яким ОСОБА_5 заповіла все своє рухоме та нерухому майно ОСОБА_2. Мотивує свої вимоги тим, що 23 травня 2008 року померла ОСОБА_5 – бабуся ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Після похорону ОСОБА_5 вона, як опікун малолітньої ОСОБА_3, звернулась до Южноукраїнської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за заповітом від 26 лютого 2007 року, яким все своє майно ОСОБА_5 заповіла єдиній онуці – ОСОБА_3.  Від державного нотаріуса дізналась, що 25.02.2008 року ОСОБА_5 склала інший заповіт за яким все своє нерухоме майно заповіла ОСОБА_2. Вважає заповіт посвідчений 25.02.2008 року недійсним в зв’язку з тим, що на момент складання заповіту ОСОБА_5 тяжко хворіла і перебувала в такому стані, що не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, в наслідок розладів психічної діяльності пов’язаних із зловживанням спиртними напоями.

У судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги. Пояснила, що покійна ОСОБА_5 є бабусею її онуки ОСОБА_3.  Згідно до заповіту від 26 лютого 2007 року все своє майно ОСОБА_5 заповіла  – ОСОБА_3. 25.02.2008 року ОСОБА_5 склала інший заповіт за яким все своє нерухоме майно заповіла ОСОБА_2. Вважає, що складання нового заповіту на користь відповідачки мало місце в зв’язку з тим, що ОСОБА_5 зловживала спиртними напоями, відповідачка постійно підтримувала стан сп’яніння покійної, що і стало запорукою складання нового заповіту на користь відповідачки.

Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги не визнала. Пояснила, що вона доглядала покійну ОСОБА_5 до самої смерті. Отримувала за неї пенсію, купувала ліки, продукти. Спиртні напої не купувала, покійну не спаювала. Вважає, що має право отримати гроші за догляд за ОСОБА_5. Знала, що в покійної є єдина онука і ОСОБА_5 склала заповіт на користь онуки.

Вислухавши сторони, свідків, дослідивши письмові докази, суд приходить до наступного.

В судовому засіданні встановлено, що 23 травня 2008 року померла ОСОБА_5 – бабуся ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Після похорону ОСОБА_5 ОСОБА_1, як опікун малолітньої ОСОБА_3, звернулась до Южноукраїнської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за заповітом від 26 лютого 2007 року, яким все своє майно ОСОБА_5 заповіла  онуці – ОСОБА_3 (а.с. 8).  Проте 25 лютого 2008 року  ОСОБА_5 склала новий заповіт яким все своє нерухоме майно заповіла ОСОБА_2 і таким чином на підставі ч. 2 ст. 1254 ЦК Україні,  заповіт від 26 лютого 2007 року було скасовано.

Позивач в судовому засіданні зазначила, що ОСОБА_5 тяжко хворіла, зловживала спиртними напоями, відповідачка підтримувала у неї  постійний стан алкогольного сп’яніння і з цих підстав ОСОБА_5 склала заповіт на користь відповідачки.

Зазначені пояснення підтвердили в судовому засіданні свідки: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13.

Згідно до акту № 538 посмертної судово-психіатричної експертизи  від 29.07.2009 року, ОСОБА_5 з 1999 року зловживала алкогольними напоями, форма пиятики запійна. У 2004 році лікувалась в наркологічному диспансері, проте покращення стану не відбулося і пиятика набула постійного характеру. З весни 2007 року ОСОБА_5 вела асоціальний спосіб життя, продовжувала зловживати алкоголем, потяг до нього прийняв характер незборимого, спонтанного, що позбавляло її можливості правильно розпоряджатися своїми матеріальними цінностями. Перебіг алкоголізму відрізнявся злоякісним характером, розвитком змін особи (алкогольній деградації): зниженням етичних норм, емоційне огрубіння і втрата колишніх емоційних зв'язків, занепад ініціативи (випробовувана стала слабохарактерною, піддавалася чужому впливу, була навіюваною), зниження критики до власного положення, їй властиві були риси так званого алкогольного гумору. Вказані зміни особи у випробовуваної вже мали місце в період, що цікавить суд, за свідченнями свідків вони були помітними після виписки (15.01.2008 р.) із стаціонару. Не виключено, що в цей період, на тлі важкої алкогольної інтоксикації і соматичного стану (паренхіматозна жовтяниця), у неї мали місце і астенічні розлади. Виводи: ОСОБА_5 хронічним психічним захворюванням, недоумством, тимчасово хворобливим розладом психіки не страждала, а виявляла ознаки психічних і поведінкових розладів (синдром активної залежності від алкоголю, зміни особи і поведінки) унаслідок вживання алкоголю (хронічного алкоголізму), ступінь вираженості яких істотно впливав на її поведінку і здатність розуміти значення своїх дій і керувати ними що в період часу відноситься до складання нею заповіту 25 лютого 2008 року.

Аналізуючи пояснення позивача і свідків, зміст медичних карток померлої ОСОБА_5, її власноруч написані записки (а.с. 62-67), матеріали посмертної судово-психіатричної експертизи, суд вважає, що стан фізичного і психічного здоров’я  ОСОБА_5 під час складання заповіту від 25 лютого 2008 року, був таким, що давав можливість керувати її діями, волевиявлення не було вільним і не відповідало її волі.

Згідно до ч. 2 ст. 1257 ЦК України, за позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.

Таким чином позовні вимоги підлягають задоволенню.  

За таких обставин, суд критично оцінює покази приватного нотаріуса ОСОБА_4 про стан ОСОБА_5 під час вчинення нотаріальної дії, в зв’язку з тим, що нотаріусу не були відомі обставини приватного життя заповідача, стан її здоров’я та інші обставини, що спонукали ОСОБА_5 до складання заповіту на користь сторонньої особи, якою для заповідача була відповідачка по справі.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стягненню з відповідача на користь позивача належать судові витрати в розмірі 8.50 гривень - судовий збір та 7.50 гривень - витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.    

Керуючись ст.ст. 8, 10, 11, 15, 30,  60, 212-215,  218  ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним, задовольнити повністю.

Визнати недійсним заповіт ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 посвідчений приватним нотаріусом Южноукраїнського міського нотаріального округу Миколаївської області ОСОБА_4 25 лютого 2008 року.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 16 гривень судових витрат.

Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подана до Южноукраїнського міського суду протягом 10 днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга в судову палату з цивільних справ апеляційного суду Миколаївської області, може бути подана до Южноукраїнського міського суду Миколаївської області протягом 20 днів з моменту подачі заяви про апеляційне оскарження, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя Южноукраїнського

міського суду                                                                                                            І.М Бобровський