Справа №1-10

2010 року

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 січня 2010 року смт. Куйбишеве

Куйбишевський районний суд Запорізької області в складі:

Головуючого судді: Горбачова Ю.М.,

при секретарі судового засідання: Поньки Н.А.,

за участю прокурора: Керман Д.Ю.,

за участю адвоката: Ревута О.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Куйбишевського районного суду Запорізької області кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки смт. Куйбишеве Куйбишевського районну Запорізької області, громадянки України, освіта вища, не замужньої, працюючої старшим державним податковим інспектором Куйбишевської МДПІ Запорізької області, яка мешкає АДРЕСА_1 районну Запорізької області, раніше не судиму,

в скоєні злочину передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

13 січня 2007 року, ОСОБА_2, будучи старшим державним податковим інспектором відділу оподаткування і документальних перевірок фізичних осіб Куйбишевського МДПІ і будучи посадовою особою Державної податкової служби України, в обов’язки якої згідно п.п. 1.44.2, п.п.1.44.23 і п.п.1.44.25 посадової інструкції входить вживання заходів, спрямованих на забезпечення надходжень податку на промисел в цілому і по місцевих територіальних радах, оформлення і видача одноразових патентів, а також прийняття на облік бланків строгої звітності, контроль за їх використанням відповідно, в порушення вимог Декрету Кабінету Міністрів України «Про податок на промисел» № 24-93 від 17.03.1993 року, а також Посадової інструкції, внесла неправдиві відомості в офіційний документ, зокрема – одноразовий патент серії СН № НОМЕР_1, який надавав право мешканці Узбекистану Рахимовій Нігорі здійснювати торгівлю товарами народного споживання в період часу з 18.01.07 року по 20.01.07 року, а в журналі реєстрації видачі одноразових патентів Куйбишевської МДПІ вказала, що термін дії патенту з 13.01.07 року по 15.01.07 року. На підставі означеного патенту ОСОБА_4 мала право здійснювати торгову діяльність товарами народного споживання без реєстрації установленому порядку суб’єкту підприємницької діяльності.

Також, 13.01.07 року ОСОБА_2, внесла неправдиві відомості у відривний корінець виші вказаного патенту, в якому зазначила, що патент серії СН НОМЕР_2, був виданий іншій особі, а саме ОСОБА_3, Який, згідно внесених нею даних, проживає за адресою: АДРЕСА_2, що не відповідає дійсності, оскільки ОСОБА_3 за вказаною адресою ніколи не проживав, за даними адресно-довідкової картотеки Куйбишевського РВ ГУМВС на території Куйбишевського району не зареєстрований.

У подальшому, 15.01.2007 року, ОСОБА_2, з метою офіційно обґрунтувати видачу вище вказаний патент і дані, відображених у відривному корінці одноразового патенту, виготовила неправдивий документ – декларацію на ім’я ОСОБА_3, від 13.01.2007 року, в яку внесла неправдиві відомості, які не відповідали дійсності і даним, відображеним у виданому нею одноразовому патенті серії СН НОМЕР_2. У подальшому, ОСОБА_2 надала означену декларацію в Куйбишевську МДПІ для проведення нарахування суми податку на промисел у розмірі 17 грн.

За результатами досудового слідства дії ОСОБА_2 кваліфіковані за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.366 КК України.

В ході підготовчої частини судового засідання ОСОБА_2 та її адвокатом Ревут О.Ф. було заявлено клопотання про звільнення її від кримінальної відповідальності в зв’язку із закінченням строків давності.

Вислухавши думку прокурора, який вважав, що клопотання підсудної та адвоката можливо задовольнити, вивчивши матеріали справи, суд вважає можливим звільнити ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності в зв’язку із закінченням строків давності.

Органом досудового слідства дії ОСОБА_2 кваліфіковані за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.366 КК України. Даний злочин згідно положень ст.12 КК України відноситься до категорії злочинів невеликої тяжкості.

Згідно п.2 ч.1 ст.49 УК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину невеликої тяжкості і до дня набрання вироку законної сили минуло три роки.

Виходячи з обставин у справі, суд дійшов висновку про закінчення строків давності для притягнення ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності.

Відповідно до ч.2 ст.11-1 КПК України суд у судовому засіданні за наявності підстав, передбачених ч.1 ст.49 УК України, закриває кримінальну справу у зв’язку із закінченням строків давності у випадках, коли справа надійшла до суду з обвинувальним висновком.

Керуючись п.2 ч.1 ст.49 КК України, ч.2 ст.11-1, ст.248 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 , звинувачену в скоєні злочину, передбаченого ч.1 ст.366 КК України, звільнити від кримінальної відповідальності, а кримінальну справу закрити в зв’язку з закінченням строків давності.

Запобіжний захід обраний відносно ОСОБА_2 у вигляді підписки про невиїзд – відмінити.

На постанову протягом семи діб з моменту її проголошення сторони можуть подати апеляцію до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції.

Суддя: Ю.М. Горбачов