Справа № 2-1114/10

РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА РІШЕННЯ

Іменем України

29 січня 2010 року    Тернопільський міськрайонний суд  Тернопільської області

в складі     головуючого                 Грицака Р.М.                                        

за участю секретаря                         Семяоніді В.А.                                                                                

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за позовом Закритого акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на заставне майно, –

    Керуючись ст. 10, 60, 88, 213, 215, 294 ЦПК України, ст. ст. 526, 530, 552, 575, 589, 590, 591, 611, 1050, 1054 ЦК України, ст. 20 Закону України «Про заставу», ст. 24-26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», -

В И Р І Ш И В:

    Позов задовольнити частково.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № ТЕК0АЕ00000078 від 22.06.2006 року  в розмірі 7478,72 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ гривні до долара США еквівалентно 59792 грн. 37 коп., звернути стягнення на предмет застави –   автомобіль  марки FIAT, модель SKUDO, 2001 року випуску, фургон мало вантажний – В, № кузова/шасі НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України, а також наданням ЗАТ КБ «Приватбанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» 717 грн. 92 коп. понесених судових витрат.

    В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

 Рішення набуває законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження чи апеляційної скарги.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду, а апеляційна скарга  протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд.

Головуючий                                                                       Р.М.Грицак

Справа № 2-1114/10

РІШЕННЯ

Іменем України

29 січня 2010 року    Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

в складі     головуючого                     Грицака Р.М.                                        

        за участю  секретаря                             Семяоніді В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за позовом     Закритого акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» до ОСОБА_1 про  звернення стягнення на предмет застави, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач Закрите акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави та в обґрунтування своїх вимог вказує на те, що відповідач не виконував умови укладеного між ними 22.06.2006 року кредитного договору № ТЕК0АЕ00000078, внаслідок чого станом на 28.08.2009 року утворилась заборгованість в сумі 7478,72 доларів США, тому просить суд передати в заклад шляхом вилучення у відповідача належного йому на праві власності автомобіля марки FIAT, модель SKUDO, 2001 року випуску, фургон мало вантажний – В, № кузова/шасі НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1 та в рахунок погашення боргу просить звернути стягнення на належний відповідачу автомобіль згідно укладеного між ними договору застави рухомого майна № ТEK0AE00000078.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та просить його задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні позов не визнав, просить суд відмовити у задоволенні позову та суду пояснив, що він не зобов’язаний нести відповідальність за невиконання зобов’язань, оскільки у зв’язку зі зміною обставин, настанням кризи, його вини у невиконанні умов договору немає. Крім того, вказує, що позивачем не було дотримано процедури звернення стягнення на заставне майно, а саме не було зареєстроване відомості про звернення стягнення в Державному реєстрі обтяжень.  

    Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи  з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно п. 1.1   кредитного договору № ТЕК0АЕ00000078 від 22.06.2006 року, укладеного між ЗАТ комерційний банк «ПриватБанк» та ОСОБА_1, банк надав відповідачу кошти в сумі 9600 доларів США на строк з 22.06.2006 року по 21.06.2011 року, який в період з 21 по 26 число кожного місяця зобов'язаний сплачувати 231,33 долари США для погашення заборгованості за кредитом, відсотках, винагороди, комісії.

Однак, відповідач свої зобов'язання за кредитним договором виконував неналежним чином, внаслідок чого с таном на 28.08.2009 року заборгованість відповідача  по сплаті кредиту становила 6186,57 доларів США, по сплаті відсотків – 832,07 доларів США та комісії  – 240 доларів США.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення умов договору, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. У зв’язку з цим, позивач має право на стягнення з відповідача нарахованої згідно п. 4.1 укладеного договору  пені в сумі 220,08 доларів США. Таким чином загальна заборгованість відповідача за кредитним договором становить 7478,72 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ гривні до долара США становить 59792 грн. 37 коп.

Таким чином, відповідачем ОСОБА_1  були порушені умови кредитного договору щодо строків та умов повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитними коштами, а тому згідно ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, банк вправі вимагати  дострокового повернення часини позики, що залишилась, відсотків та комісії за фактичний строк користування.

Згідно п. 15.7.3 договору застави № ТEK0AE00000078 від 22.06.2006 року, укладеного між ЗАТ комерційний банк «ПриватБанк» та ОСОБА_1,  заставодержатель має право звернути стягнення на предмет застави у випадку порушення заставодавцем зобов’язання, передбачених умовами кредитного договору Предметом застави згідно даного договору є автомобіль марки FIAT, модель SKUDO, 2001 року випуску, фургон мало вантажний – В, № кузова/шасі НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить на праві власності відповідачу.

Відповідно до змісту ст. 589 ЦК України та  ст. 20 Закону України «Про заставу», заставодержатель набуває право з метою задоволення своїх вимог звернути стягнення на предмет застави у випадку, якщо в момент настання термінів виконання зобов'язань, передбачених кредитним договором, вони не будуть виконані.

Враховуючи викладене, вимоги позивача про звернення стягнення на предмет застави у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов кредитного договору ґрунтуються на вимогах закону, умовах укладених договорів та фактичних обставинах справи, та підлягають задоволенню.

    Відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» обтяжувач, який ініціює звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов'язаний до початку процедури звернення стягнення зареєструвати в Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет обтяження.

    Відповідно до витягу про реєстрацію з Державного реєстру обтяжень рухомого майна  № 24787193 позивач 24.09.2009 року зареєстрував в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомості про звернення стягнення на об'єкт обтяження на підставі договору застави автотранспорту № ТЕК0АЕ00000078 від 22.06.2006 року.

    Відповідно до п.4 ч. 2 ст.25 цього Закону у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначаються спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 Закону, зокрема, продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем.

    Згідно п. 24 договору застави, звернення стягнення на предмет застави за вибором заставодержателя здійснюється з додержанням  встановленого чинним законодавством порядку шляхом безпосереднього продажу конкретному покупцю, в тому числі з правом укладання заставодержателем договору купівлі-продажу предмету застави від імені заставодавця.

Таким чином, визначений позивачем спосіб реалізації предмета застави відповідає вимогам закону та договору.

Разом з тим суд вважає безпідставними вимоги позивача про передачу йому в заклад заставного майна шляхом вилучення у відповідача, оскільки відповідно до ст. 575 Цивільного кодексу України заклад є різновидом застави, при якій рухоме майно передається у володіння заставодержателя. Виходячи з установлених законом вимог про заклад, зокрема розділом ІV Закону України «Про заставу» слідує, що заклад (застава рухомого майна, що передається заставодавцем у володіння заставодержателя) можливий лише на підставі договору. Натомість п. 7  укладеного договору застави рухомого майна від 22.06.2006 року передбачено, що протягом строку дії вказаного договору предмет застави залишається у володінні заставодавця (відповідача ОСОБА_1.), а відповідно до ст. 399 Цивільного кодексу України, право володіння припиняється у разі відмови володільця від володіння майном; витребування майна від володільця власником або іншою особою; знищення майна. Пунктом 17.10 вказаного договору передбачено, що у випадку порушення заставодавцем зобов'язань за кредитним договором заставодавець зобов'язується передати предмет застави в заклад заставодержателю за актом прийому передачі, що підписується сторонами. Однак, судом не встановлено, що позивачем вжито заходів щодо реалізації свого права отримання предметів застави в заклад на підставі акта прийому-передачі, як це передбачено пунктом 17.10 укладеного між сторонами договору застави. Крім того, п. 24 укладеного договору не передбачено такий спосіб звернення стягнення як передача в заклад, а позивачем не доведено, що чинним законодавством передбачено такий спосіб звернення стягнення, а тому позовні вимоги  у цій частині до задоволення не підлягають.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ЗАТ КБ «ПриватБанк» слід задовольнити частково та в рахунок погашення заборгованості за цим договором в розмірі 7478,72 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ гривні до долара США еквівалентно 59792 грн. 37 коп., звернути стягнення на предмет застави – належний відповідачу автомобіль  марки FIAT, модель SKUDO, 2001 року випуску, фургон мало вантажний – В, № кузова/шасі НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1 , шляхом продажу вказаного автомобіля Закритим акціонерним товариством комерційний банк «Приват Банк» з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України, а також наданням ЗАТ КБ «Приватбанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу та стягнути понесені позивачем судові витрати в сумі 717 грн. 92 коп., відмовивши в задоволенні решти позовних вимог.

    Керуючись ст. 10, 60, 88, 213, 215, 294 ЦПК України, ст. ст. 526, 530, 552, 575, 589, 590, 591, 611, 1050, 1054 ЦК України, ст. 20 Закону України «Про заставу», ст. 24-26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», -

В И Р І Ш И В:

    Позов задовольнити частково.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № ТЕК0АЕ00000078 від 22.06.2006 року  в розмірі 7478,72 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ гривні до долара США еквівалентно 59792 грн. 37 коп., звернути стягнення на предмет застави –   автомобіль  марки FIAT, модель SKUDO, 2001 року випуску, фургон мало вантажний – В, № кузова/шасі НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 шляхом продажу вказаного автомобіля Закритим акціонерним товариством комерційний банк «Приват Банк» з укладанням від імені ОСОБА_1 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України, а також наданням ЗАТ КБ «Приватбанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» 717 грн. 92 коп. понесених судових витрат.

    В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Рішення набуває законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження чи апеляційної скарги.

    Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду, а апеляційна скарга  протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд.

Головуючий                           підпис                                                  Р.М. Грицак