Справа №2-593 /07

Категорія № 25

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.02.2007   р.   Нахімовський  районний  суд  м.Севастополя   в   складі    :

головуючого   судді    Єзерського П.О.

при   секретарі             Шибкової М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 і ОСОБА_3, 3 особі -4 Севастопольської держнотконторі про встановлення факту прийняття спадку , визнанні свідоцтва про право на спадок частково недійсним і визнанні права власності на 1/3 частину  домоволодіння в   порядку спадкоємства,

В С Т А Н О В И В  :

Позивальниця   звернулася до   суду   з   вказаним позовом   до відповідачів.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 р. помер батько - ОСОБА_4 Після його смерті відкрився спадок на домоволодіння АДРЕСА_1.

Вона фактично   вступила   в управління і володіння   спадковим   майном .

У усній формі між нею і відповідачами зразу ж після смерті спадкодавця і до 20.05.2006 р. склалася домовленість про розділ спадкового майна, згідно якому відповідачі зобов'язалися   виплатити    вартість   її частки   спадкового майна.

Крім того, вона протягом 6 місяців після смерті спадкодавця зверталася в 4 нотконтору із заявою про прийняття спадку, проте в прийнятті заяви нотаріусом було відмовлено   у  зв'язку   з відсутністю оригіналу свідоцтва про смерть батька .

Свідоцтво про смерть знаходилося у відповідачів, які їй не видали, але запевнили, що вона як і відповідачі фактично прийняла спадок, тоді ж була досягнута домовленість про те,   що відповідачі виплатять їй компенсацію частки .

У травні 2006 р. їй стало відомо, що відповідачі одержали свідоцтво про право на спадок, проте вона не була доведена до відома, до нотаріуса ніхто не запрошував, хоча вона є  спадкоємцем 1 - й черги .

У судовому засіданні позивальниця уточнила свої вимоги і просила встановити факт прийняття спадку, визнати свідоцтва про право на спадок згідно із законом від 26.10.2005 p., видані ОСОБА_2 і ОСОБА_3, частково недійсними, визнати за нею право власності на 1/3 частину домоволодіння АДРЕСА_1 і за кожним відповідачем   на 1/3 частку.

Відповідачі ОСОБА_2 і ОСОБА_3 позов не визнали і пояснили, що позивальниця в будинку не проживала, не мала реєстрації за вказаною адресою, у встановлений законом строк не звернулася із заявою в нотконтору, ніякої домовленості з приводу спадкового майна між ними і позивальницею не було, ніяке майно після смерті батька  їй   не передавалося.

З матеріалів справи виходить, що суперечка виникла про спадкове майно, спадок відкрився до вступу до дії ЦК України ( в редакції 2004 р.), отже до правовідносин сторін   необхідно   застосувати   ЦК України   в   редакції   від 18.07.1963 р.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 р. помер ОСОБА_4 Після його смерті, відкрився   спадок  на  домоволодіння  АДРЕСА_1.

26.10.2005 р. державний нотаріус 4 Севастопольської  держнотконтори   видав свідоцтво про право   на спадок   згідно із законом на 1/2 частку   спадкового   майна ОСОБА_2   і ОСОБА_3

Вважаючи  вказані  свідоцтва  частково недійсними,  позивальниця  указувала,  що  вона і  відповідачі, фактично   вступила у володіння спадковим майном, оскільки в   усній формі

між нею і відповідачами відразу після смерті батька і до 26.05.2006 р. існувала домовленість про розділ спадкового майна, згідно якому відповідачі зобов'язалися виплатити   їй вартість   частки, що   належить.

Проте, на підтвердження своїх доводів переконливих доказів не представила. Відповідачі   ці обставини   категорично заперечують .

Посилання позивальниці на свідчення свідка - сина ОСОБА_5 судом не можуть бути взяті до уваги, оскільки він зацікавлений в вирішенні спору на користь матері .

Ствердження позивальниці про те, що вона зверталася в нотконтору із заявою про прийняття спадку, спростовується спадковою справою, запереченням 3 особи - 4 Севастопольської держнотконтори від 25.07.200бр. (а.с. 16), а свідчення свідка ОСОБА_6   не конкретні,   оскільки   він   не був    присутній в нотконторі .

У судовому засіданні позивальниця стала затверджувати, що весною цього року т.е. 2006 p., їй було передано особисте майно спадкодавця - сорочки, а раніше - золотий перстень, що належить матері .

Тим часом, вказаний факт, якщо він і мав місце, не може свідчити, що спадкоємець прийняв   частину   майна,   вважається тим, що прийняв спадкове майно в цілому.

З пояснень позивальниці в судовому засіданні 28.09.2006 р. встановлено, що з речей батька  вона  узяла  для чоловіка  весною   цього року   (2006 р.)   тільки сорочки .

Таким чином, якщо такий факт мав місце, то по закінченню 6 місяців, у зв'язку з чим   правила   ст. 549 ЦК України (в редакції 1963р.)   не   можуть застосовуватися.

Що стосується золотого кільця, то воно належало ОСОБА_2, а не спадкодавцю . При   таких   обставинах,   суд   приходить   до   висновку,   що   факт   прийняття   спадку позивальницею   не   знайшов   підтвердження   в   суді,   а   отже   решта   її   вимог   не   підлягає задоволенню,   оскільки   знаходиться   залежно   від   вирішення першої вимоги .

На підставі ст. 549, 560, 561 ЦК України ( в редакції 1963 р. ), керуючись ст. 10, 11,60,209,212-215 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

ОСОБА_1 до ОСОБА_2 і ОСОБА_3, 3 особі - 4 Севастопольської госнотконторе про встановлення факту прийняття спадку, визнанні свідоцтва про право на спадок частково недійсним і визнанні права   власності   на 1/3   частину   домоволодіння в порядку спадкоємства   - відмовити .

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку .до 03.03.2007 р. до апеляційного суду м. Севастополя через Нахімовський районний суд м. Севастополя, шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги до апеляційного суду м. Севастополя через Нахімовський районний суд м. Севастополя , з подачею її копії до апеляційної   інстанції   або в порядку . передбаченому   ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя Нахімовського районного

суду міста Севастополя                                      Єзерський П.О.