справа № 2- 495/ 06

категорія

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

14 лютого 2007 року Нахімовський районний суд м. Севастополя в складі:

головуючого судді                                                                                       Лемешко А.С.

при секретарі                                                                                               Грищенко P.M.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Севастополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1

до Придніпровської залізниці про перерахунок заробітної плати, та стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Придніпровської залізниці про перерахунок заробітної плати та стягнення моральної шкоди, вказуючи, що він з 04.09.1993 р. по квітень 2002 р. працював у Сімферопольському пасажирському вагонному депо провідником потягу Севастополь-Москва-Севастополь Тривалість рейсу складає 61 годину, але сплата роботи відповідачем проводилась частково - за 41-48 годин, тому час переробітки ОСОБА_2 відповідачем не сплачувався. Позивач просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість по заробітний платі за період з 1993 рік по 25.04.2002 рік у розмірі 66259 гривень 20 копійок, а також у рахунок відшкодування моральної шкоди 10000 гривень, вартість послуг юриста у розмірі 7625 гривень.

У судовому засіданні ОСОБА_2 та його представник позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовної заяві.

Представник відповідача - Ростовська O.K., за дорученням, у судовому засіданні позов не визнала, свої заперечення обґрунтовує тим, що підставою для нарахування заробітної плати є дані маршрутних листів з терміном зберігання три роки, які на момент подачі позову були відібрані та знищені, а згідно довідки бухгалтерії підприємства відповідач не має заборгованості по заробітній платі перед позивачем.

Суд, вислухавши позивача, представників сторін, вивчивши матеріали справи, вважає позовні вимоги необгрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 згідно наказу НОМЕР_1 був прийнятий на посаду провідника пасажирських вагонів ДП „Придніпровська залізниця" та по теперішній час перебуває з відповідачем у трудових відносинах.

Згідно ст.61 КЗпП України, п. 1.3 Наказу Міністерства транспорту України Державної адміністрації залізничного транспорту України від 10.03.1994 року № 40Ц «Особливості регулювання робочого часу і часу відпочинку окремих категорій працівників, безпосередньо зв'язаних із забезпеченням безпеки руху поїздів і обслуговуванням пасажирів на залізницях і метрополітенах України", п. 8 Додаткової угоди №307 до контракту від 29.05.2000 року № 1935 - робочий час провідника пасажирських вагонів в поїзді розраховується по графіку, який регламентує режим роботи і відпочинку в рейсі. Графіки роботи і відпочинку розробляються для кожного поїзду на підставі рекомендованих Укрзалізницею і Радою профспілки типових графіків, з урахуванням місцевих умов і узгоджуються з профспілковим комітетом, згідно ч. 2 ст. 15 Закону України «Про залізничний транспорт", Правил внутрішньою трудового розпорядку, та Колективними договорами, діючими на підприємстві.

Згідно п. 48 Вказівок по бухгалтерському обліку праці і заробітної плати на підприємствах та організаціях залізничного транспорту, затверджених начальником Управління бухгалтерського обліку і фінансів Міністерства шляхів повідомлень СРСР від 28.07.1986 року - підставою для нарахування заробітної плати і надбавки за роз'їзний характер роботи та при роз'їздах за кордон (підрахунок годин при підсумованому обліку робочого часу) є дані маршрутних листів.

Відповідно до правил ч.4 ст.315, ч.5 ст.415 Положення про типові документи, які утворюються в процесі діяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, інших установ, організацій, підприємств, затвердженого Наказом Головного архівного управління при Кабінеті Міністрів України від 20.07.1998 року № 41 - маршрутні листи, на підставі яких проводилося нарахування заробітної плати провідникам пасажирських вагонів Сімферопольського пасажирського вагонного депо ДП „Придніпровська залізниця" з терміном зберігання три роки, які не мають науково-і сторичної цінності і що втратили практичне значення - були відібрані і знищені, що позбавляє суд можливості призначити у справі експертизу для визначення ціни позову і відповідності заробітної плати, що фактично сплачена і відомостей для нарахування заробітної плати у маршрутних листах.

За даними бухгалтерського обліку підприємства, останній заборгованості перед ОСОБА_2 по заробітній платі не має, що підтверджується відповідними довідками Сімферопольського пасажирського вагонного депо ДП „Придніпровська залізниця" НОМЕР_2 НОМЕР_3.

Крім того, позивач впродовж всього вказаного часу систематично отримував заробітну плату і не міг не знати про порушення відповідачем його прав, оскільки розписувався в отриманні заробітної плати. Проте позивач ніколи не висловлював своєї незгоди з розміром отриманої ним заробітної плати та до суду не звертався. Перерахунок заробітної плати, наданий позивачем у позові, суд оцінює критично, оскільки він необгрунтований, зроблений без посилання на нормативні документи та суперечить іншим матеріалам справи.

Тому суд вважає, що позивач не надав суду доказів того, що відповідач має перед ним заборгованість по заробітній платі, що є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог позивача в частині стягнення заборгованості по заробітній платі.

Також відсутні законні підстави, визначені ст. 237-1 КЗпП України, для відшкодування моральної шкоди, оскільки ніяких порушень трудових прав позивача з боку відповідача у судовому засіданні не встановлено.

Оскільки позивачу у задоволенні позову відмовлено, суд не знаходить підстав для стягнення з відповідача витрат на правову допомогу.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 61,233 ч. 1,237- 1,241-1 КЗпП України, ст. ст.8,10,42,58,72,84, 212,213 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

В позові ОСОБА_1 до Придніпровської залізниці про перерахунок заробітної плати та стягнення моральної шкоди - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі у 10 денний термін з моменту проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження та наданні після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з надісланням її копій до Апеляційного суду м. Севастополя.

Суддя