Справа № 127/1862/19

Провадження № 2/127/282/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

( часткове)

19 березня 2019 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі головуючого судді Ан О.В.,

за участю секретаря Мельника А.В.,

позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з позовом, в якому просила розірвати шлюб зареєстрований з ОСОБА_2 та стягнути з нього на свою користь на утримання малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, щомісячно аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 10000 гривень, з дня подачі заяви до суду і до досягнення дитиною повноліття. Позов мотивований тим, що 24.05.2014 року сторони зареєстрували шлюб. В період шлюбу у них народився син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Спільне життя між сторонами не склалось через протилежні погляди на сімейні стосунки. Фактично шлюб між сторонами припинено та існує формально. На даний час позивач самостійно утримує спільного з відповідачем сина. Відповідач ухиляється від свого обов’язку по утриманню дитини. Вищевикладене й стало підставою звернення до суду.

Ухвалою суду від 22.01.2019 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження. Розгляд справи вирішено проводити в порядку загального позовного провадження.

04.03.2019 року відповідач надав суду відзив, зі змісту якого вбачається, що останній визнає позов в частині розірвання шлюбу та заперечує щодо стягнення аліментів у розмірі визначеному позивачем. Вважає, що розмір аліментів є завеликим, оскільки чималу частину своїх доходів витрачає на найм житла та витрати на проїзд для побачень із сином.

Позивач в судовому засіданні підтримала позов в частині стягненні аліментів, вказала, що син ОСОБА_4 відвідує приватний дитячий садочок, вартість якого складає 5000 грн в місяць інших підстав стягнення аліментів врозмірі 10000 грн позивач не вказала та виявила бажання зберегти сім"ю, пролсила надати строк для примирення.

Відповідач до судового засідання не з'явився, однак у відзиві просив розгляд справи проводити за його відсутності, не заперечував проти розірвання шлюбу, просив при розгляді справи врахувати його доводи викладені у відзиві, не заперечував проти стягнення з нього аліментів в розмірі 1\4 частини його доходу.

Вислухавши сторону позивача, дослідивши матеріали справи, врахувавши інтереси малолітньої дитини суд вважає за можливе розглянути тільки позовні вимоги про стягнення аліментів, як це передбачено ч. 3 ст. 259 ЦПК України.

Судом встановлено, що сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі з 24.05.2014 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб (на 4 а.с.).

Також встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 являються батьками ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження на 6 а.с.).

Сторонами не заперечувалось, що син сторін проживає разом із матір'ю.

Доказів про те, що витрати на утримання дитини складають 20000грн позивач ненадала. Позивач не надала доказів про розмір доходу відповідача. Тому суд критично відноситься на посилання позивача про необхідність стягнення аліментів у розмірі 10000грн.

До правовідносин, які виникли, підлягають застосуванню норми Сімейного кодексу України щодо обов’язку батьків утримувати своїх дітей.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України N 789-XII від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей, і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України передбачено обов'язок батьків по утримуванню дітей до досягнення ними повноліття.

Згідно із ч. 2 ст. 141 СК України розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов’язків щодо дитини.

Абзацом 1 п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» №3 від 15.05.2006 року постановлено, що за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Частиною першою статті 182 СК України встановлено перелік обставин, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів, зокрема, стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Вирішуючи питання про стягнення аліментів з відповідача на утримання дитини суд виходить з того, що стягнення аліментів не повинно погіршувати становище іншого порівняно зі становищем одержувача аліментів.

Так, згідно ст. 128 КЗпП України, при кожній виплаті заробітної плати загальний розмір усіх відрахувань не може перевищувати двадцяти процентів, а у випадках, окремо передбачених законодавством України, - п'ятдесяти процентів заробітної плати, яка належить до виплати працівникові.

Разом з тим, при визначенні розміру аліментів суд враховує вікову категорію малолітньої дитини та звичайні потреби дитини, особу відповідача платника аліментів, який являється молодою фізично здоровою людиною працездатного віку, офіційно працевлаштованого, часткового визнання позову відповідачем.

А тому, враховуючи вищевикладене та з урахуванням обов’язку батьків в утриманні своєї дитини, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача щомісячно аліментів у розмірі 1/4 частки усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% встановленого законом прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи від дня пред’явлення позову тобто 21.01.2019 року до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає до стягнення на користь держави 768,40 грн судового збору.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 80, 180, 182, 183, 184, 199 СК України, ст. ст. 4, 7, 12, 13, 81, 89, 141, 244, 263, 273, 430 ЦПК України, суд,- частково

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів – задовольнити частково.

Стягувати ти з ОСОБА_2 в розпорядження ОСОБА_1 щомісячно аліменти на утримання дитини – сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частки усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% встановленого законом прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи від 21.01.2019 року і до досягнення дитиною повноліття.

В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 768,40 грн (сімсот шістдесят вісім гривень) 40 коп. судового збору в дохід держави.

Рішення суду в частині стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Провадження в частині позовних вимог про розірвання шлюбу продовжити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду складено 19.03.2019 року.

Позивач ОСОБА_1, адреса: м. Вінниця, вул. Миколайчука, 39/69, РНОКПП НОМЕР_1.

Відповідач ОСОБА_2, адреса: м. Одеса, пров. Маяковського, 5, РНОКПП НОМЕР_2.

Суддя: