Справа №1-32/2007

ВИРОК ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

01 березня 2007 року  Чернігівський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого - судді: Карнауха А.С.

при секретарі: Гречко Н.О.

з участю прокурора: Брей Н.М.

підсудного: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернігові кримінальну

справу по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця м. Краматорськ Донецької області, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, розлученого, не працюючого, раніше судимого: 1) 26.03.1991 року Краматорським народним судом Донецької області за ст. 140 ч.2 КК України (ред. 1960 року) до 2 років позбавлення волі; 2) 17.08.1993 року Чернігівським районним судом за ст.ст.140 ч.2, 14 КК України (ред. 1960 року) до 1 року 6 місяців позбавлення волі; 3) 26.10.1995 року Новозаводським районним судом м. Чернігова за ст.ст. 141 ч.3; 142 ч.3; 42; 14 КК України (ред. 1960 року) до 9 років позбавлення волі з конфіскацією майна; 4) 03.12.2004 року Чернігівським районним судом за ст.ст. 186 ч.2, 69 до 2 років позбавлення волі, який проживає за адресою, вулиця АДРЕСА_1, -

у скоєнні злочину, передбаченого частиною 2 статті 186 КК України,

ВСТАНОВИВ:

21 листопада 2006 року вранці ОСОБА_1., знаходячись в будинку АДРЕСА_2 з метою відкритого викрадення чужого майна, застосувавши насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров'я ОСОБА_2, відкрито заволодів грошима останньої в сумі 146 грн. та банкою консерви вартістю 2,27 гри.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_1. свою вину в пред'явленому обвинуваченні за частиною 2 статті 186 КК України визнав повністю, в скоєному розкаявся, частково підтвердивши свої показання, які давав на досудовому слідстві.

Будучи допитаним під час досудового слідства, в якості обвинуваченого, ОСОБА_1. свою вину в пред'явленому обвинуваченні за частиною 2 статті 186 КК України також визнав повністю та показав, що 21.11.2006 року біля 10 години прийшов до ОСОБА_2., яка проживає за адресою: АДРЕСА_2, з метою попросити горілки. Оскільки остання відмовила, він вирішив забрати в неї гроші. Схопивши ОСОБА_2. за руки, силою заліз в кишеню пальто та забрав 146 грн., які в подальшому витратив на власні потреби.

В судовому засіданні ОСОБА_1. стверджував, що прийшов до ОСОБА_2., щоб попросити в неї грошей для поїздки в місто.

Суд визнав недоцільним дослідження доказів фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

Враховуючи показання підсудного, які відповідають фактичним обставинам справи і ним не оспорюються, суд вважає, що дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за частиною 2статті 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна, вчинене повторно, поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого.

Обставиною, яка пом'якшує покарання підсудного ОСОБА_1, суд визнає щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання підсудного ОСОБА_1, судом не встановлено.

Вирішуючи питання про міру покарання ОСОБА_1., суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, попередні судимості, характеристику за місцем проживання, обставину, яка пом'якшує покарання, відсутність обставин які обтяжують покарання, і вважає, що ОСОБА_1. слід обрати покарання у вигляді позбавлення волі, але в мінімальних межах встановлених санкцією закону, що передбачена за даний злочин, що є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Цивільний позов в справі не заявлений.

Речовий доказ, що знаходяться на депозитному рахунку ВФ Чернігівського РВ УМВС України в Чернігівській області - грошову купюру номіналом десять гривень - слід повернути потерпілій ОСОБА_2.

Судові витрати в справі відсутні.

Запобіжний захід підсудному ОСОБА_1. до набрання вироком законної сили, необхідно залишити - взяття під варту.

Термін відбування покарання ОСОБА_1. необхідно рахувати з часу затримання з 21.11.2006 року.

Згідно медичного висновку амбулаторної наркологічної експертизи від 12 грудня 2006 року, ОСОБА_1. страждає психічними та поведінковими розладами внаслідок вживання алкоголю. Синдром залежності. Потребує лікування від алкоголізму. Медичних протипоказань до лікування немає (а. с. 50,51).

За змістом статті 96 КК України, примусовому лікуванню підлягають, незалежно від виду призначеного покарання, лише особи, які вчинили злочин та страждають на хвороби, що становлять небезпеку для здоров'я інших осіб. Враховуючи, що алкоголізм до цих хвороб не належить, оскільки він є соціально небезпечним захворюванням, суд вважає, що відсутні підстави, передбачені статтею 96 КК України, для застосування до ОСОБА_1 примусового лікування від алкоголізму.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.323,324 КПК України, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого частиною 2 статті 186 КК України і призначити йому покарання за частиною 2 статті 186 КК України у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

Речовий доказ, що знаходиться на депозитному рахунку ВФ Чернігівського РВ УМВС України в Чернігівській області - грошову купюру номіналом десять гривень - повернути потерпілій ОСОБА_2.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити - взяття під варту.

Термін відбування покарання ОСОБА_1. рахувати з часу затримання з 21.11.2006 року.

Апеляція на вирок суду може бути подана до апеляційного суду Чернігівської області через Чернігівський районний суд протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

з