Справа № 302/144/19

2/302/82/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(в повному обсязі)

14.03.2019                                        смт.Міжгір'я

                 Міжгірський районний суд Закарпатської області

в особі головуючого судді Гайдур А. Ю

                 з участю секретаря с/з: ОСОБА_1,          

             позивача ОСОБА_2,

             відповідача: ОСОБА_3,

             представника відповідач ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Міжгір'ї справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів,-

                                       В С Т А Н О В И В:

        31.01.2019 позивачка звернулася до суду з цим позовом.

        В позові зазначено, що за рішенням Міжгірського районного суду від 07.02.2018 шлюб між сторонами розірвано. Під час спільного проживання в шлюбі у сторін народилося двоє дітей: син ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, та дочка ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2. Після розірвання шлюбу відповідач припинив надавати позивачці матеріальну допомогу на утримання їхніх дітей, тому утримання та виховання дітей на даний час лежить на позивачці. Доходи позивачки складаються виключно із моєї заробітної плати і є дуже мізерними, щоб в повній мірі забезпечити потреби дітей. Відповідач працює неофіційно має нерегулярний і мінливий дохід, тому просить присудити стягувати аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей в твердій грошовій сумі в розмірі по 1500 грн. на кожну дитину.

       Позивачка  ОСОБА_2 в судовому  засіданні позовні вимоги підтримала повністю, просить такі задоволити та пояснила, що після розірвання шлюбу відповідач кошти на утримання їхніх спільних дітей не надає, проживають в одному будинку разом , однак спільне господарство не ведуть, у відповідача є своя кімната, він окремо харчується,  їй важко утримувати двох дітей, так як у місяць вона витрачає на утримання дітей 6 тисяч гривень. Спільної домовленості на утримання дітей вони недійшли.

        Відповідач  ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_4 при розгляді справи позов  заперечили повністю про що відповідач подав відзив на позов, та в судовому засіданні пояснили, що відповідач проживає в одному будинку з неповнолітніми дітьми та позивачкою, комунальні послуги оплачують з позивачкою порівну, навчання у музичні школі оплачує він, дітям купив музичні інструменти баян та скрипку, в влітку  для дітей придбав велосипед для активного відпочинку. Кожного літа за власний рахунок возить дітей на солені озера в смт. Солотвино, тобто намагається забезпечити своїх дітей необхідними речами, про що на ствердження подав фіскальні чеки з різних магазинів. 

     Вислухавши пояснення позивачки, відповідача та його представника, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що в задоволенні  позову слід відмовити.

        Судом встановлено, що рішенням Міжгірського районного суду від 07.02.2018 шлюб між позивачкою та відповідачем розірвано. Під час спільного проживання в шлюбі у  сторін народилося двоє неповнолітніх дітей син ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, та дочка ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2.

      Сторони проживають в спільному будинку разом з дітьми за адресою смт. Міжгір’я, вул..  Дулишковича, 33, Закарпатської області. Згідно пояснень сторін в судовому засіданні вони не підтримують шлюбних стосунків, проте ведуть спільно господарство, спільно харчуються і несуть спільні витрати на дітей.

      Згідно ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.

      Згідно ст. 181 Сімейного кодексу України способи виконання батьками обов’язку утримувати дитину визначаються домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини, той, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

        Згідно п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства, стягнення аліментів» №3 від 15.05.2006 року за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину, той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.

     Так, позивачка ОСОБА_2 працює провідним фахівцем з питань зайнятості в Міжгірській філії Закарпатського ОЦЗ, де отримує заробітну плату, частково оплачує витрати на утримання житла, купує продукти та речі, готує їжу для дітей, виконує інші обов`язки.

       Відповідач ОСОБА_3 має неофіційний заробіток і несе витрати на утримання дітей, забезпечує їх продуктами, необхідними речами, оплачує навчання дітей в музичній школі та виконує інші обов`язки.

      Оскільки сторони проживають разом з дітьми і позивачка не надала беззаперечних доказів того, що лише вона утримує двох неповнолітніх дітей, а відповідач ухиляється від свого батьківського обов`язку і не приймає участі в утриманні і  вихованні дітей, суд прийшов до висновку, що обоє батьків по можливості задовольняють мінімальні потреби своїх дітей, тому позов є необґрунтованим. 

         Відповідно до ст. 81 ч.1 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

       З огляду на встановлене суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивачки належними доказами не є доведеними перед судом, натомість такі спростовані відповідачем належними доказами, а тому у задоволенні позову  слід відмовити.

       Суд вважає, що примусове стягнення аліментів є способом захисту прав і інтересів дітей, а не способом з`ясування особистих стосунків між їх батьками.

         Судових витрат немає.

         Керуючись ст.ст.  81 ч.1, 263-265 ЦПК України, суд,-

                                        В И Р І Ш И В:

       Відмовити ОСОБА_2 у позові до ОСОБА_3 про стягнення аліментів.

        Судових витрат немає.

        Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано в Закарпатський апеляційний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення , - протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

          Рішення набирає законної сили згідно з ст. 273 ЦПК України.

          Дата складання повного судового рішення “_19_”____03____ 2019.

Суддя: ОСОБА_7