ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_______________________________________________________________________

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

"19" березня 2019 р.Справа № 922/708/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Бринцева О.В.                                

розглянувши матеріали

позовної заявиПершого заступника керівника Лозівської місцевої прокуратури  (64602, Харківська обл., м. Лозова, вул. Богданівська, 17)       

до 1. Головного управління Держгеокадастру у Харківській області  (61145, м. Харків, вул. Космічна, 21, 8-9 поверх) ,    2. Фермерського господарства "Ладагро"  (64370, Харківська обл., Ізюмський р-н, сільрада Вірнопільська,  комплекс будівель і споруд №2) ,    3. Фермерського господарства "ІРЗУ"  (64370, Харківська обл., Ізюмський р-н, сільрада Вірнопільська,  комплекс будівель і споруд №2)   

про  визнання незаконним та скасування наказів, визнання недійсним договорів та зобов'язання повернути земельну ділянку

ВСТАНОВИВ:

15.03.2019 Перший заступник керівника Лозівської місцевої прокуратури звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, ФГ "Ладагро", ФГ "ІРЗУ", в якій просить суд:

- визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держземагенства у Харківській області від 29.10.2014 №2888-СГ "Про надання в оренду земельних ділянок";

- визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 12.01.2017 №447-СГ "Про надання згоди на передачу земельних ділянок в суборенду";

- визнати недійсним, укладений між Головним управлінням Держземагенства у Харківській області та ОСОБА_1, договір оренди землі від 13.11.2014 щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 6320483700:01:000:0333 площею 65,1866 га, 6320483700:05:000:0318 площею 31,8008 га та 6320483700:05:000:0317 площею 27,1563 га, який зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 19.11.2014 за №№7771874, 7771828, 7771912 та, відповідно, скасувавши їх державну реєстрацію;

- визнати недійсним, укладений між головою ФГ "Ладагро" ОСОБА_1 та головою ФГ "ІРЗУ" ОСОБА_2 Кюраєвичем, договір суборенди землі від 07.06.2017 щодо передачі в суборенду земельних ділянок з кадастровими номерами 6320483700:01:000:0333 площею 65,1866 га, 6320483700:05:000:0318 площею 31,8008 га та 6320483700:05:000:0317 площею 27,1563 га, який зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 09.06.2017 за №№20929477, 20927344, 20922367, та, відповідно, скасувавши їх державну реєстрацію;

- зобов'язати ФГ "Ладагро" в особі голови ОСОБА_1 та ФГ "ІРЗУ" в особі голови ОСОБА_2 Кюраєчива повернути державі в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області земельні ділянки загальною площею 124,1437 га з кадастровими номерами 6320483700:01:000:0333 площею 65,1866 га, 6320483700:05:000:0318 площею 31,8008 га та 6320483700:05:000:0317 площею 27,1563 га.

В обґрунтування позову посилається на те, що вищевказані акти органу виконавчої влади та договору оренди і суборенди укладені з порушенням вимог земельного законодавства, оскільки ОСОБА_1 не мала жодних намірів на ведення фермерського господарства та використання земель за призначенням.

В обґрунтування підстав  представництва інтересів держави посилається на те, що у Головного управління Держгеокадастру у Харківській області відсутні повноваження щодо звернення до суду в інтересах держави та він виступає відповідачем у даній справі.

Вищевказана позовна заява не може бути прийнято судом до розгляду та підлягає поверненню з наступних підстав.

Згідно з положеннями статті 131-1 Конституції України на прокуратуру покладено функції представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Відповідно до статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Розглядаючи кожен випадок окремо, суд вирішує, наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідає принципу рівноправності сторін.

Суд приймає до уваги, що у Рекомендаціях Парламентської ОСОБА_3 Європи від 27.05.2003 № 1604 (2003) "Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону" щодо функцій органів прокуратури, які не належить до сфери кримінального права, наголошено, що вкрай важливо забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і щоб загальні завдання щодо захисту інтересів держави вирішувалися через систему здійснення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій було засновано окремі, належним чином розміщені та ефективні органи.

З урахуванням ролі прокуратури у демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу стосовно рівноправності сторін судового провадження зміст пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено.

Отже, прокурор може представляти інтереси держави у суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави у суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України).

Положення пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким має бути визначено виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України "Про прокуратуру".

За змістом частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті.

У пункті 3 частини першої статті 131-1 Конституції України зазначено про можливість представництва прокурором інтересів держави у виключних випадках. Тому необхідно з'ясувати, що мається на увазі під "виключним випадком" і чи є таким випадком ситуація у справі.

Аналіз частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

2) у разі відсутності такого органу.

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно різняться.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює його неналежно.

"Нездійснення захисту" має прояв в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, яка проте є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, охоплює досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Суд звертає увагу, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 05.12.2018 у справі №923/129/17.

Окрім цього, прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави (аналогічну правову позицію викладено, зокрема у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17 та від 20.09.2018 у справі № 924/1237/17, від 23.10.2018 у справі №906/240/18, від 01.11.2018 у справі №910/18770/17, від 05.11.2018 у справі № 910/4345/18).

Європейський Суд з прав людини  неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити … скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф.В. проти Франції" (F.W. v. France) від 31.03.2005, заява 61517/00, пункт 27).

Суд відзначає, що така практика не є намаганням обмежити функції прокуратури сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, а є лише наслідком системного тлумачення положень законодавства, якими встановлена необхідність підтвердження судом підстав для представництва прокуратурою інтересів держави, оскільки право прокуратури на звернення до суду в інтересах уповноваженого суб'єкта, не може презюмуватися, як безспірне.

Відповідно до  статті 188 ЗК України  державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі. Згідно зі  статтею 187 ЗК України  контроль використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України.

У статті 5 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" також встановлено, що державний  контроль  за використанням та охороною земель усіх категорій  та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади,  який  забезпечує  реалізацію  державної  політики  у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

За приписами статті 15-2 ЗК України, які кореспондуються з приписами статті 6 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, у сфері земельних відносин, належить організація та здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у т.ч. за дотриманням вимог земельного законодавства органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування з питань передачі земель у власність та надання у користування, у тому числі в оренду, зміни цільового призначення, вилучення, викупу, продажу земельних ділянок або прав на них на конкурентних засадах.

Відповідно до Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою КМУ від 14.01.2015 № 15, державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань організовує та здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі за дотриманням вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових договорів, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок; дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю; дотриманням органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування вимог земельного законодавства з питань передачі земель у власність та надання у користування, зокрема в оренду, зміни цільового призначення, вилучення, викупу, продажу земельних ділянок або прав на них на конкурентних засадах.

Відповідно до  статті 28 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади"  міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та їх територіальні органи звертаються до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень у спосіб, що передбачений  Конституцією  та законами України.

З урахуванням викладеного органом, уповноваженим здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, є Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр), який самостійно має право звертатися до суду з метою  здійснення захисту прав та охоронюваних законом інтересів держави, оскільки Головне управління Держгеокадастру у Харківській області є органом державної влади та одночасно територіальним підрозділом Держгеокадастру.

Між тим, першим заступником керівника Лозівської місцевої прокуратури звернувся до Господарського суду Харківської області в позовній заяві не доведено, що вказаний органи, а саме: Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру не здійснює або здійснює неналежним чином свої повноваження, у зв'язку з чим господарський суд дійшов висновку про те, що підстави для здійснення представництва інтересів держави в господарському суді не підтверджені в порядку статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 174 ГПК України  суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

При цьому суд зазначає, що наявність та/або відсутність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави повинна вирішуватися саме до відкриття провадження у справі, оскільки стаття 226 ГПК України (залишення позову без розгляду) не передбачає такої підстави після відкриття провадження у справі (див. з цього питання "Узагальнення проблемних питань застосування окремих положень ГПК України" Верховного Суду).

Керуючись 174, 232-235 Господарського процесуального кодексу  України, суд

УХВАЛИВ:

Повернути позовну заяву і додані до неї документи Першому заступнику керівника Лозівської місцевої прокуратури без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Східного апеляційного господарського суду через Господарський суд Харківської області протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили.

Суддя     ОСОБА_4

Примітка: Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків (ст.174 ГПК України).