Справа №2а-7615/09/1570
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«28» січня 2010 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменко К.С. при секретарі Іванової Е.Х., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління МВС України в Одеській області до Державної інспекції по контролю за цінами в Одеській області про визнання неправомірними дій, протиправним та скасування припису від 30.03.2009 року №117 та рішення про застосування економічних санкцій від 07.04.2009 року №113 за порушення державної дисципліни цін в розмірі 10557,00 грн., -
В С Т А Н О В И В :
З позовом до суду звернувся Відділ Державної автомобільної інспекції Головного управління МВС України в Одеській області до Державної інспекції по контролю за цінами в Одеській області про визнання неправомірними дій, протиправним та скасування припису від 30.03.2009 року №117 та рішення про застосування економічних санкцій від 07.04.2009 року №113 за порушення державної дисципліни цін в розмірі 10557,00 грн.
В судовому засіданні 28.01.2010 року представником позивача були підтримані позовні вимоги в повному обсязі. Представники Відповідача заперечували проти задоволення позовних вимог, пославшись на законність прийнятих актів та порушення позивачем державної дисципліни цін.
Заслухавши пояснення представника позивача, представників відповідача та дослідивши наявні в справі письмові докази суд встановив наступні факти та обставини:
Відповідач на підставі ст.13 Закону України «Про ціни та ціноутворення» є місцевим підрозділом центрального органу державної виконавчої влади та згідно ст.14 цього ж Закону здійснює повноваження щодо встановлення порушень законодавства про застосування цін та тарифів й притягнення до відповідальності, стягнення у судовому порядку не сплачених сум штрафних (економічних) санкцій, а тому ці позовні вимоги, на підставі положень п.п.1 ч.1 ст.17, 104 КАС України підвідомчі адміністративним судам та повинні розглядатись у порядку адміністративного судочинства.
19.03.2009 року співробітниками відповідача була проведена перевірка застосування цін та тарифів в діяльності підпорядкованої структури позивача РЕВ №12 в смт.Любашівка Одеської області за період щодо надання послуг за фіксованими цінами при складанні іспитів для отримання прав на управління транспортними засобами. За результатами перевірки було складено акт №000190 від 21.04.2008 року (а.с.5-9). Перевіркою було встановлено порушення порядку застосування цін та тарифів на вказані послуги, а саме: стягувалась плата за користування автодромом, який на думку органу перевірки не використовувався та додатково стягувалась плата за підготовку та заповнювання документів для проведення реєстраційно-екзаменаційних операцій.
Посадовими особами позивача у акті перевірки здійснений висновок про порушення позивачем порядку застосування цін та тарифів на додаткові послуги оскільки ним послуги по абітурієнтам щодо користування автодромом не надавались, а також не замовлялись послуги щодо підготовки та заповнювання документів для проведення реєстраційно-екзаменаційних операцій, а плата за це з них стягувалась, в зв’язку з чим, була безпідставно отримана додаткова виручка. Зазначенні факти порушень перевіряючи встановили виходячи з бухгалтерських документів, звітів, актів, рахунків та довідок структурного підрозділу позивача (заперечення відповідача від 04.06.2009 року №13-1920 – а.с.29-30).
На підставі вищезазначеного акту перевірки позивачем був внесений припис від 30.03.2009 року №117 (а.с.10) про усунення порушень законодавства та 07.04.2009 року прийняте рішення про застосування економічних санкцій до відповідача №113 (а.с.9) на суму безпідставно отриманої виручки 3519,00 грн., штрафу 7038,00 грн., а всього 10557,00 грн.
Розглянувши доводи позивача та здійснивши оцінку вказаних дій та рішень відповідача з огляду на положення ч.3 ст.2 КАС України суд приходить до висновку про їхню протиправність з наступних підстав:
Відповідно до положень ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їхні посадові й службові особи повинні діяти у порядок та спосіб передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 217 ГК України передбачено, що штрафні санкції відносяться до адміністративно-господарських санкцій, які застосовуються до суб’єктів господарювання органами влади у випадках встановлених законом.
Відповідно до положень ст.218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності, до якої віднесені й застосування штрафних (економічних) санкцій передбачених ст.14 Закону України «Про ціни та ціноутворення», є вчинення суб’єктом господарювання правопорушення у сфері господарювання.
Таким чином, підставою для відповідальності суб’єкта господарювання може бути лише протиправна поведінка суб’єкту господарювання (до яких згідно положень ст.2 ГК України відноситься й позивач при наданні ним додаткових платних послуг), але судом під час офіційного з’ясування обставин справи не встановлено фактів такої протиправної поведінки позивача.
Так, актом перевірки від 19.03.2009 року встановлено, що структурний підрозділ позивача РЕВ №12 надавав послуги особам, що проходили підготовку до складання екзамену на отримання прав на керування транспортними засобами у вигляді надання у користування автодрому за що бралась плата в розмірі 17,00 грн. та послуг з підготовки та заповнювання документів для проведення реєстраційно-екзаменаційних операцій за що бралась плата в розмірі 10,00 грн.
Питання розміру плати за додаткові послуги, що надаються органами державної автомобільної інспекції МВС України врегульовані сумісним наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства фінансів та Міністерства економіки України від 05.10.2007 року №369/1105/336, який зареєстрований Міністерством юстиції України 31.10.2007 року за №1235/14502.
Згідно п.п.21,75 Додатку №1 до цього наказу встановлено, що плата за надання вказаних послуг громадянам органами Державної автомобільної інспекції МВС України справляється в наступних розмірах: за надання у користування автодрому – 17,00 грн., за підготовку та заповнювання документів для проведення реєстраційно-екзаменаційних операцій – 10,00 грн.
Тобто, порушень структурним підрозділом позивача РЕВ №12 розміру фіксованих те регульованих цін на надані ним послуги громадянам України припущено не було і цю обставину підтвердили в судовому засіданні 04.06.2009 року та 07.08.2009 року представники відповідача, в зв’язку з чим, на підставі положень ч.3 ст.72 КАС України вона вважається встановленою.
До того ж у відповідності до положень ч.2 ст.71 КАС України судом було запропоновано представникам позивача надати суду докази, на підставі яких було складений акт перевірки та прийняте рішення. Зазначені документи, які б підтверджували факти ненадання послуг абітурієнтам щодо користування автодромом та не замовлення ними послуги щодо заповнювання документів для проведення реєстраційно-екзаменаційних операцій представниками відповідача надані не були.
Навпаки, представником позивача були надані договори про співпрацю від 19.12.2007 року №63, без дати №76, без дати №77, від 10.01.2008 року №1, від 31.01.2008 року №22 (а.с.12,32-36), відповідно до яких позивачем отримувались у користування з метою організації початкового навчання у керування автомобілем території автодромів. Вказані договори укладені компетентними особами, виконувались та не були визнані в судовому порядку недійсними.
Суд також на підставі ч.3 ст.2 КАС України приходить до висновку про безпідставність оскаржуваних актів суб’єкту владних повноважень з питань прийняття ним оскаржуваних актів через перевищення ним власної компетенції:
Так, відповідно до положень ст.13 Закону України «Про ціни та ціноутворення» державні органи щодо контролю за цінами здійснюють контроль за додержанням суб’єктами господарювання державної дисципліни цін при встановленні та застосуванні державних регульованих та фіксованих цін та тарифів.
Перевірка питань правильності та повноти надання замовнику послуг відносяться згідно положень ч.3 ст.5 Закону України «Про захист прав споживачів» до компетенції органів захисту прав споживачів та Держспоживстандарту, а перевірка питань законності отримання установами, які повністю або частково фінансуються за рахунок бюджетів виручки від надання ними додаткових послуг, згідно ч.1,2 ст.2 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» відносяться до компетенції органів Державної контрольно-ревізійної служби України, а не відповідача.
Таким чином, суд на підставі положень ч.3 ст.2 КАС України вважає, що дії відповідача щодо проведення перевірки та складання актів та рішень з питань, які не віднесені до його власної компетенції, а знаходяться в компетенції інших спеціальних органів державної виконавчої влади, є перевищенням владних управлінських функцій, що є неприпустимим згідно положень ч.2 ст.19 Конституції України.
З огляду на вищенаведене, оскільки оскаржені дії та рішення відповідача здійснені та винесені ним з перевищенням владних повноважень, суд на підставі положень ч.2 ст.162 КАС України повинен визнати такі дії та акти суб’єкту владних повноважень протиправними та скасувати їх.
Судові витрати розподілити у відповідності до вимог ст.94 КАС України.
Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними дії Державної інспекції по контролю за цінами в Одеській області по складанню припису про усунення порушення державної дисципліни цін від 30.03.2009 року №117 та рішення про застосування економічних санкцій від 07.04.2009 року №113.
3. Визнати протиправними та скасувати припис Державної інспекції по контролю за цінами в Одеській області від 30.03.2009 року №117 про усунення порушень законодавства та рішення про застосування економічних санкцій до відповідача від 07.04.2009 року №113 на суму безпідставно отриманої виручки 3519,00 грн., штрафу 7038,00 грн., а всього на суму 10557,00 грн.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня виготовлення та підписання повного тексту постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.5 ст.186 КАС України.
Повний текст постанови складений та підписаний суддею 02.02.2010 року.
Суддя Єфіменко К.С.