ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 29 січня 2010 року                                                                        Справа № 2а-6359/09/2370

10год. 10хв.                                                                                                                  м. Черкаси

    Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Новікової Т.В., при секретарі - Комишній О.М., за участю представника позивача – Лисенка Ю.М. (за довіреністю), за відсутності відповідача,  розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції у Звенигородському районі Черкаської області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості зі сплати єдиного податку,

ВСТАНОВИВ:

   Державна податкова інспекція у Звенигородському районі Черкаської області звернулась до суду з адміністративним позовом від 18.12.2009р. № 12787/10-020 до фізичної особи – підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості  зі сплати  єдиного податку  у розмірі 230 грн. 73 коп. та заборгованості по платі податку за землю у сумі 60 грн. 05 коп. В обґрунтування позовних  вимог позивач, з посиланням на Закон України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та  державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ  від 21.12.2000р. вважає, що відповідач не виконав обов’язку та не сплатив податковий борг на суму 290 грн. 78 коп. в установленому законом порядку.

    Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

    Відповідач до зали судового засідання не з’явився, заперечення на позов не надавав, явку своїх представників на судовий розгляд справи не забезпечив, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

    Виходячи з положень ч.2 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд  вважає, що неприбуття  в судове засідання без  поважних причин представника сторони або третьої особи, неповідомлення ними про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.

    Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, заслухавши пояснення представника позивача, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

     ОСОБА_2, зареєстрована Звенигородською районною державною адміністрацією Черкаської області 16.11.2005 р. як фізична особа - підприємець за №20040000000000819, ідентифікаційний код НОМЕР_1, згідно довідки від 25.11.2005р. № 418 взята на облік платника податків 25.11.2005р. № 250 та перебуває на спрощеній  системі оподаткування, обліку та звітності відповідно до заяви від 08.12.2008р., ставка єдиного податку відповідача на 2009р. становить 130 грн. 00 коп. згідно рішення Звенигородської міської ради від 24.12.2008р. № 37 - 3/V і корінця свідоцтва про сплату єдиного податку серії НОМЕР_2.

      Як вбачається із зворотного боку облікової картки станом на 18.12.2009р. за відповідачем рахується заборгованість зі сплати єдиного податку у сумі 230 грн. 73 коп.

       Відповідно до податкової декларації орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності відповідачем самостійно нарахована орендна плата на 2009 р. згідно договору оренди у сумі 669 грн. 10 коп., при цьому щомісячна плата за землю становить 55 грн. 76 коп.

     Згідно довідки про суми податкового боргу станом на 16.12.2009 р. та розрахунку суми боргу від 16.12.2009 р. за ФОП ОСОБА_2 рахується заборгованість зі сплати орендної плати земельного податку з фізичних осіб у сумі 60 грн. 05 коп. та заборгованість зі сплати єдиного податку на підприємницьку діяльність у сумі 230 грн. 73 коп., на загальну суму 290 грн. 78 коп.

      Причиною виникнення даного спору стало порушення відповідачем вимог податкового законодавства щодо сплати  податкового зобов’язання.

      Згідно ст.67 Конституції України кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку, розмірах та у строки, встановлені законом.

       Виходячи  з  аналізу  податкового  законодавства,  в  Україні запроваджено дві  системи оподаткування: звичайна  та спрощена. Суть  спрощеної  системи оподаткування полягає в  заміні сплати передбачених звичайною системою оподаткування податків, зборів (обов’язкових платежів) сплатою єдиного податку.

       Спрощена система оподаткування, обліку та звітності, запроваджена Указом Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» (в редакції  від 28.06.1999 № 746/99) (далі – Указ) та Законом України «Про державну підтримку малого підприємництва» від 19.10.2000р. № 2063-ІІІ, що  передбачає особливий порядок оподаткування суб’єктів малого підприємництва шляхом сплати єдиного податку. Однак, єдиний податок не включено до переліку видів податків і зборів (обов’язкових платежів), що справляються на території України, передбачених Законом України «Про систему оподаткування» від 25.06.1999 № 1251-ХІІ, тому терміни подачі розрахунку про сплату єдиного податку суб’єктом малого підприємництва встановлені саме вищевказаним Указом.

      Пунктом 2 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» від 28.06.1999 № 746/99, передбачено, що ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних  осіб  встановлюється  місцевими  радами  за  місцем їх державної  реєстрації  залежно  від  виду  діяльності  і  не  може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць. Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа  сплачує єдиний  податок  щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

     Відповідно  до  п. 2 Указу, суб’єкти малого підприємництва – фізичні  особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку.

     Згідно  пункту  другого Порядку  видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України  від 29жовтня 1999р. № 599, підставою для видачі свідоцтва є подання суб’єктом підприємницької діяльності – фізичною особою письмової заяви та платіжного документа про сплату єдиного податку за  період не менше ніж календарний місяць. Заява  має  бути подана не  пізніше ніж за  15 днів до  початку кварталу, з  якого він обирає спосіб оподаткування доходів за єдиним податком за умови сплати всіх установлених податків та  обов’язкових платежів, термін сплати яких настав на дату подання заяви.

      Отже, як  вбачається  зі змісту  заяви про право застосування спрощеної  системи оподаткування, обліку та  звітності,  фізична особа-підприємець ОСОБА_2, звернувся  до  податкового органу  08.12.2008р.  щодо  використання  свого права на здійснення оподаткування  на 2009р. та отримала свідоцтво про сплату єдиного податку.

     Відповідно  до  пункту другого Указу , суб’єкт підприємницької діяльності – фізична  особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20  числа наступного місяця  на окремий рахунок відділення Державного  казначейства України.

     Як  вбачається з наданого  суду  витягу з облікової  картки  платника  податків станом на 18.12.2009р., за  відповідачем  рахується  заборгованість у сумі 230 грн. 73 коп.за період з жовтня по листопад 2009р., тобто відповідач  не  виконав  податкового зобов’язання  у   визначені   законом строк.

      Відповідно до п. 1.2 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-III від 21.12.2000р. податкове  зобов'язання – це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів  у  порядку  та у строки,  визначені цим Законом або іншими законами України.

      Отже, суд звертає увагу, що обов’язок сплати єдиного податку суб'єктом підприємницької діяльності – фізичною особою ставиться в залежність від реєстрації такої особи як суб’єкта підприємницької діяльності та заяви про застосування ним спрощеної системи оподаткування у відповідності з вимогами законодавства.

      Крім цього за відповідачем рахується заборгованість із орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності у сумі 60 грн. 05 коп.  

     Самостійне  узгодження податкового зобов’язання, яке  самостійно визначене платником податків   у  податковій декларації , вважається узгодженим з дня  подання такої податкової декларації,  яке  не може  бути  оскаржене  в  адміністративному  чи  судовому порядку (п. 5.1 ст. 5 Закону № 2181-ІІІ).

      Як вбачається із матеріалів справи відповідачем 30.10.2009 р. надано до податкового органу декларацію орендної плати за земельні ділянки державної  і комунальної власності № 782.

      Законом України «Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5) передбачено, що  узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у строки, визначені статтею 5 вказаного Закону, визнається сумою податкового боргу  платника податків.

     Беручи  до уваги, що  заборгованість зі  сплати єдиного податку  у сумі 230 грн. 73 коп. та заборгованість зі сплати земельного податку у сумі 60 грн. 05 коп. відповідачем не сплачена в установлені законодавством  строки, тому  суд дійшов  висновку про обґрунтованість позовних  вимог та  вважає їх такими, що підлягають до задоволення в повному обсязі.    

     Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

     Доказів, які спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

     Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ДПІ у Звенигородському районі Черкаської області підлягають до задоволення .

     На підставі ч.3 ст.160 КАС України в судовому засіданні 29.01.2010 р. проголошено вступну та резолютивну частину постанови, виготовлення постанови у повному обсязі здійснюватиметься з урахуванням вимог ст.167 КАС України, про що повідомлено в судовому засіданні.

     Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) згідно ч. 4 ст. 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.

      Керуючись ст.ст. 9, 69-71, ч. 4 ст. 94, ч.2 ст.128, ст.ст. 158-159, 161-163 КАС України, Черкаський окружний адміністративний суд –

ПОСТАНОВИВ:

      1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

       2.Стягнути з фізичної особи – підприємця ОСОБА_2 (20200, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь бюджету через державну податкову інспекцію у Звенигородському районі Черкаської області  (20200, Черкаська область, м. Звенигородка, вул. Енгельса, 142, код 34342405) податковий борг у сумі 290 грн. 78 коп. (двісті дев’яносто гривень 78 коп.).

        Постанова може  бути  оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський  окружний  адміністративний  суд шляхом подання заяви  про  апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня її проголошення,  а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160  Кодексу адміністративного судочинства України  – з дня  складення її в повному обсязі. Якщо  постанову було  проголошено за відсутності особи, яка  бере участь у справі  - з дня отримання нею копії постанови та наступного  подання апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про  апеляційне оскарження, з подачею її копії  відповідно до  кількості осіб, які беруть  участь  у  справі.

       Апеляційна  скарга може  бути  подана без попереднього подання  заяви про  апеляційне  оскарження, якщо скарга подається  у строк, встановлений для  подання  заяви про  апеляційне оскарження.

      Повний текст постанови виготовлено 10 лютого 2010 року.

       Суддя                                                                                                            Т.В. Новікова