ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«03» лютого 2010 року Справа №2а-7381/08/1570
о 11год.40хв. м.Одеса
У залі судових засідань №8
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Харченко Ю.В.
При секретарі Ісайко Л.О.
За участю представників сторін:
Від позивача: Кіндяк Н.В. – за довіреністю №04-1/9 від 13.01.2010р.
Від відповідача: не з’явився, незважаючи на те що, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Катрал - Південь» про стягнення суми адміністративно-господарських санкцій та пені, -
ВСТАНОВИВ:
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, в якому позивач з урахуванням уточнень (вхід.№50501 від 16.12.2009р.) просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Катрал-Південь» суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2007р. у розмірі 45 295,80грн. та пеню за порушення встановлених законодавством термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 779,08грн.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 03.06.2008р. було відкрито провадження у справі та запропоновано відповідачу у строк до 03.07.2008р. подати до суду письмові заперечення на позов та докази, які спростовують заявлені позовні вимоги.
Ухвалою суду від 03.07.2008р. закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду в засіданні суду на 30.09.2008р.
Відповідач – ТОВ «Катрал - Південь» з адміністративним позовом не погоджується та вважає його таким, що не підлягає задоволенню з підстав, викладених у письмових запереченнях на позовну заяву (вхід.№11067 від 26.06.2008р.), посилаючись, зокрема, на те, що встановлюючи нормативи робочих місць для працевлаштування інвалідів необхідно враховувати лише ту кількість робочих місць на підприємстві, які не пов»язані зі шкідливими, важкими та небезпечними умовами праці, а також водіїв, що визначаються в порядку, передбаченому Законом України «Про охорону праці». Крім того, на підприємстві протягом 2007 року працевлаштовано 2 інвалідів 2 групи. Відповідні звіти про вакантні місця на Підприємстві щомісячно надавались до Одеського міського центру зайнятості, проте Центром зайнятості Малиновського району м.Одеси протягом 2007року інваліди для працевлаштування до відповідача не направлялись. Також на адресу відповідача не надходили відповідні рекомендації медико-соціальної експертної комісії та індивідуальні програми реабілітації інвалідів.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог виходячи з наступного.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, об»єкти Товариства з обмеженою відповідальністю «Катрал і К», а саме АЗС №2, АЗС №3, АЗС №4, АЗС №5 зареєстровані територіальним управлінням Держпромгірнагляду в Одеській області, про що зроблені відповідні записи у журналі обліку №63 від 01.12.2003р., №65 від 01.12.2003р., №64 від 01.12.2003р., №235 від 23.05.2006р., та що підтверджуються наявними у матеріалах справи належним чином засвідченими копіями Свідоцтв про державну реєстрацію об»єкта (об»єктів) підвищеної небезпеки.
Як з»ясовано судом та згідно наявного у справі звіту „Про зайнятість та працевлаштування інвалідів на 2007 рік”, середньооблікова чисельність штатних працівників за 2007 рік у ТОВ «Катрал-Південь» складала 191 особа.
З матеріалів справи вбачається, що 12.05.2008р. фахівцями Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів була проведена перевірка виконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів на ТОВ «Катрал-Південь», за результатами якої складений Акт №57, в якому до відповідача застосовано адміністративно-господарські санкції у сумі 54 354,96грн. за недотримання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та нарахована пеня за порушення термінів сплати у сумі 440,28грн.
Відповідно до зазначеного Акта перевірки №57 від 12.05.2008р. у відповідності з нормативом місць, призначених для працевлаштування інвалідів, відповідач повинен був створити 8 місць, але, як вбачається з уточнених позовних вимог, створив лише 3 місця, відповідно до розрахунку суми відрахувань, що складається з поділення фонду заробітної плати на середньооблікову чисельність штатних працівників, та помноження її на кількість нестворених робочих місць для інвалідів, сума відрахувань за 1 не створене робоче місце становить 9059,16грн.
Таким чином сума нарахованих позивачем адміністративно-господарських санкцій за недотримання нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у 2007 році складає 45295,80грн. та пені - 779,08грн., які до теперішнього часу не сплачена відповідачем, що стало підставою для звернення Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів з даним позовом до суду.
Проте, на думку суду, застосування Одеським обласним відділенням фонду соціального захисту інвалідів до ТОВ «Катрал-Південь» адміністративно-господарських санкцій у сумі 45295,80грн. та пені - 779,08грн. є неправомірним та протирічить приписам чинного законодавства України, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про зайнятість населення» від 01.03.1991р. (зі змінами та доповненнями) державна служба зайнятості подає допомогу громадянам у підборі підходящої роботи і власникам підприємств, установ, організацій або уповноважених ними органам у підборі необхідних працівників.
Згідно з Положенням про державну службу зайнятості, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України № 47 від 24.06.1991р., служба зайнятості подає допомогу бажаючим влаштуватися на роботу громадянам, сприяє створенню додаткових робочих місць на підприємствах, установах і організаціях для використання праці громадян, які потребують соціального захисту і нездатні на рівних умовах конкурувати на ринку праці, а також на територіях пріоритетного розвитку.
Також, згідно зі ст.18-1 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.
Відповідно до «Порядку надання дотації роботодавцю за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів на створення спеціальних робочих місць для інвалідів, зареєстрованих у державній службі зайнятості», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2006р. №1836 «Про реалізацію статті 18-1 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» спеціальне робоче місце для інваліда-окреме робоче місце або ділянка виробничої площі, які потребують здійснення додаткових заходів з організації праці особи з у рахуванням її індивідуальних функціональних можливостей, обумовлених інвалідністю, шляхом пристосування основного і додаткового устаткування, технічного обладнання тощо. Потреба у створенні інваліду, зареєстрованому в державній служб зайнятості як безробітний, спеціального робочого місця або ділянки виробничої площі та вимоги до них встановлюються індивідуальною програмою реабілітації.
Таким чином, із системного аналізу вищезазначених приписів чинного законодавства вбачається, що фактичне робоче місце інваліда має бути створено з урахуванням фізичних можливостей інваліда, індивідуальних програм реабілітації та в залежності від відповідної нозології інваліда. Тобто, умовою для створення робочого місця для працевлаштування інваліда Підприємством є пропозиція щодо працевлаштування конкретного інваліда відповідної нозології, оскільки за відсутності такої пропозиції неможливо встановити, працевлаштування інваліда якої категорії може бути запропоновано, що унеможливлює створення відповідного робочого місця.
Крім того, з положень Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів» не вбачається, що обов’язок підприємства щодо створення робочих місць для інвалідів супроводжується обов’язком підбирати та працевлаштовувати інвалідів на створені ним робочі місця.
Відповідно до п.2 «Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №70 від 31.01.2007р. інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, господарська діяльність ТОВ «Катрал - Південь» пов'язана з перевезенням, оптовою й роздрібною торгівлею паливно-мастильними матеріалами через мережу АЗС. Паливно-мастильні матеріали, відповідно до діючого законодавства є різновидом небезпечних вантажів, а АЗС є об'єктом підвищеної небезпеки зі шкідливими, важкими й небезпечними умовами праці. У зв'язку, з чим на підприємстві при прийнятті на роботу пред'являються підвищені вимоги до стану здоров'я майбутніх працівників, а також необхідний висновок про допуск до робіт, що видається після проходження відповідного медогляду.
У грудні 2003року постійно діючою комісією ТОВ „Катрал - Південь" була проведена атестація робочих місць зі шкідливими й тяжкими умовами праці на АЗС №1 (м.Одеса, вул.Балківська, 54/1) за умовами праці у відповідності з наказом від 01.12.2003р. №39.
Згідно висновку Головного управління праці та соціального захисту населення Одеської обласної державної адміністрації № 05/10-322 від 22.04.2004р. за результатами атестації, працівникам підприємства на посадах: „оператор заправної станції (паливно-роздавальна колонка)" і „оператор заправної станції (касир)" встановлені пільги й компенсації за роботу з несприятливими умовами праці у вигляді 4% доплати та безкоштовної видачі молока. В подальшому листом Головного управління праці й соціального захисту населення Одеської обласної державної адміністрації № 05/10-338 від 29.04.2004р., зазначені результати атестації робочих місць були поширені також на АЗС №2 (м. Одеса, пр-т Маршала Жукова, 2-а), АЗС №3 (м. Одеса, Дніпропетровська дорога, 123-а), АЗС №4 (м. Одеса, вул. Грушевського, 38а).
Згідно свідоцтв про державну реєстрацію об'єктів підвищеної небезпеки АЗС №1 (м.Одеса, Балківська, 54/1), АЗС №2 (м. Одеса, пр-т Маршала Жукова, 2-а), АЗС №3 (м.Одеса, Дніпропетровська дорога, 123-а), АЗС №4 (м. Одеса, вул. Грушевського, 38а), АЗС № 5 (м. Одеса, вул.. Щорса, 5-а) включені до державного реєстру об'єктів підвищеної небезпеки.
Функціональними обов'язками «старшого оператора АЗС» передбачено, що він перед початком роботи зобов'язаний перевірити стан території й мощення АЗС, устаткування (справність резервуарів, трубопроводів, запірних пристроїв і т.д.), а також зобов'язаний провадити перевірку рівня заливання бензовоза, що пов'язана з підйомом по сходам на висоту понад 2 метрів.
Також функціональними обов'язками «оператора АЗС», серед іншого є зобов'язок перед початком роботи зробити вимір у резервуарах нафтопродуктів, перевірити відстійники в бензовоза й злити паливо залежно від його марки у відповідні ємності.
Відповідно до посадової інструкції «оператора ПРК (вуличного)» працівник, зайнятий на зазначеному робочому місці, зобов'язаний протягом робочого дня стежити за чистотою на прилягаючій території, очищати дах навісу від листів, різного сміття, снігу, провадити мийку навісу й конструкції, для чого йому необхідно підніматися по сходам на висоту понад 5 метрів. При необхідності здійснювати фарбування встаткування АЗС, навісу й конструкції, стели. Також працівник зобов'язаний здійснювати зміну цін на ціновій стелі, піднімаючись при цьому на висоту більше 5 метрів.
Як з»ясовно судом та підтверджується матеріалами справи, зокрема, листом Одеського міського центру зайнятості вихід.№926/17/02 від 29.04.2009р., відповідач протягом 2007року своєчасно інформував Центр зайнятості населення про спроможність працевлаштування інвалідів на посади операторів заправних станцій, проте від Одеського міського центру зайнятості на працевлаштування був направлений лише один інвалід, який однак за станом здоров»я не зміг зайняти запропоновану посаду з підстав її протипоказанності за медичним висновком інваліда.
Адміністративно-господарська відповідальність, передбачена статтею 20 «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21 березня 1991р. №875-XI, за своєю правовою природою визначається як господарсько-правова відповідальність, підставою для застосування якої до учасника господарських відносин, є, зокрема, вчинення роботодавцем правопорушення у сфері господарювання.
Відповідно до ч.2 ст. 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, на виконання вимог Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21 березня 1991р. №875-XI (в редакції від 06.10.2005р.) ТОВ «Катрал - Південь» було вжито усіх залежних від нього заходів щодо створення необхідної кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2007р.
Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно з ч.1 ст.69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Згідно зі ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відтак, беручи до уваги наведене, а також приймаючи до уваги те, що підстав для застосування до відповідача відповідальності у вигляді сплати адміністративно-господарських санкцій за недотримання нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у 2007 році судом не вбачається, у задоволенні позову Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Катрал-Південь» про стягнення суми адміністративно-господарських санкцій у розмірі 45 295,80 грн. та пені за порушення встановлених законодавством термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 779,08грн. слід відмовити.
Керуючись ст.ст.158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні адміністративного позову Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Катрал-Південь» про стягнення адміністративно-господарських санкцій за недотримання нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у 2007 році у розмірі 45 295,80 грн. та пені за порушення встановлених законодавством термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 779,08грн., відмовити.
Постанова може бути оскаржена шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про
апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про
апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи .
Повний текст постанови складено та підписано «08» лютого 2010р.
Суддя Харченко Ю.В.