ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 553/2352/16-ц Номер провадження 22-ц/814/1223/24Головуючий у 1-й інстанції Подмаркова Ю.М. Доповідач ап. інст. Пилипчук Л. І.

У Х В А Л А

20 лютого 2024 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий суддя Пилипчук Л.І.,

судді Дряниця Ю.В., Чумак О.В.,

секретар Стеценко В.С.,

з участю представника стягувача – адвоката Григоренко К.І.

розглянувши у м.Полтава цивільну справу за апеляційною скаргою Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса),

на ухвалу Ленінського районного суду м.Полтави від 01 листопада 2023 року, постановлену суддею Подмарковою Ю.М. (повний текст складено 06 листопада 2023 року),

у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії та бездіяльність державного виконавця Чечелівського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, правонаступником якого є Другий Правобережний відділ державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), боржник: ОСОБА_2 ,

в с т а н о в и в :

У провадженні Полтавського апеляційного суду перебуває указана цивільна справа за апеляційною скаргою Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), на ухвалу Ленінського районного суду м.Полтави від 01 листопада 2023 року.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01 грудня 2023 року справа передана на розгляд колегії суддів у складі: судді-доповідача Пилипчук Л.І., суддів Дряниця Ю.В., Чумак О.В.

Суддя Дряниця Ю.В. заявив самовідвід з підстав, передбачених п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України, про що подав заяву.

Апеляційний суд, вирішуючи питання обґрунтованості даного самовідводу, виходить з наступного.

В силу пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і підлягає застосуванню на підставі статті 8 ЦПК України та статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» закріплено принцип, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Інститут відводу (самовідводу) є однією з найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом. Відвід (самовідвід) дозволяє виключити найменшу підозру в зацікавленості судді в результатах розгляду конкретної справи, навіть якщо насправді такої зацікавленості немає, оскільки пріоритетною тут є суспільна довіра до суду.

Згідно пункту 12 висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів, передбачено що при винесенні судових рішень у відношенні сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, тобто вільними від любих зв`язків, упередженості, які впливають або можуть сприйматися як такі, що впливають на здатність судді приймати незалежне рішення. Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси визначеної сторони в якому-небудь спорі. Судова влада повинна користуватися довір`ям не тільки зі сторони сторін в конкретному розгляді, але і зі сторони суспільства в цілому. І суддя повинен бути не тільки реально вільним від будь-якого невідповідного зв`язку, упередженості або впливу, але він повинен бути вільним від цього і в очах розумного спостерігача. Інакше довір`я до незалежної судової влади буде підірвано.

Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством.

Згідно частини 1 статті 39 ЦПК України, з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

Частиною 3 статті 39 ЦПК України визначено, що самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

За правилами частин 1, 2, 8, 9, 11 статті 40 ЦПК України, питання про відвід (самовідвід) може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. Питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановлює ухвалу.

Враховуючи викладені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що заява судді Дряниці Ю.В. про самовідвід підлягає задоволенню, а справа - повторному розподілу за програмою автоматизованої системи документообігу.

Керуючись статтями 36, 40 ЦПК України, апеляційний суд

у х в а л и в :

Заяву судді Дряниці Юрія Володимировича про самовідвід - задовольнити.

Справу передати до канцелярії суду для здійснення повторного розподілу цивільної справи автоматизованою системою документообігу в порядку ст.33 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя                                                                Л.І. Пилипчук

Судді                                                                                Ю.В. Дряниця

                                                                               О.В. Чумак